Отчет по практике в ДПФ «Оризон-Навігація»

Рис.2.3. Структура пасиву балансу підприємства за 2009 рік

Після діагностики пасиву балансу за 2009 рік (табл. 2.4) бачимо зменшення частки власного капіталу на 74,1%, що свідчить про те, що відбувається зменшення статутного фонду. В структурі пасиву балансу переважають власні кошти над позиковими, що видно на рис. 2.3, що може характеризувати підприємство як позитивне.

Таблиця 2. 4.

Діагностика пасиву балансу за 2010 рік

         Рис.2.4. Структура пасиву балансу підприємства за 2010 рік

Після діагностики пасиву балансу за 2010 рік (табл.2.4) бачимо зменшення частки поточних зобов’язань на 1,66%, але це майже на 1% нижче ніж у попердньому році, що свідчить про покращенні стану підприємства. В структурі пасиву балансу переважають власні кошти, що видно на рис. 2.4.

Далі визначимо джерела фінансування різних видів активів, тобто які види активів були придбані за рахунок яких пасивів.

Таблиця 2. 5.

Діагностика структури майна і його джерел

Рис. 2.5. Структура майна підприємства

3. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями.

Показники для дослідження та методи їх розрахунку наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Діагностика фінансових результатів

Виходячи з таблиці 3.1 та рис.3.1, можна побачити динаміку зростання виручки від реалізації і чистого прибутку  в 2010 році порівняно з 2009.

Рис. 3.1. Динаміка фінансових показників

В основу операційної діагностики покладено:

                       розподіл витрат на постійні та змінні, прямі та непрямі;

                       порівняння витрат з доходами від продажу;

                       знаходження точки (порогу) рентабельності, точки беззбитковості, запасу фінансової міцності та операційного важеля.

Точкою рентабельності (порогом рентабельності, або критичним обсягом виробництва) за визначений період часу називається такий обсяг виробництва (реалізації продукції), при досягненні якого підприємство ще  не має прибутку, але вже й  не зазнає збитків. З економічної точки зору – це мінімальна сума виручки від реалізації, яка повністю покриває всі витрати (як змінні, так і постійні). У точці беззбитковості виручка від продажу покриває лише прямі змінні та постійні витрати.

Для визначення темпів зростання прибутку підприємства використовується показник – коефіцієнт операційного леверіджу (важеля). Він показує, на скільки відсотків зміниться балансовий прибуток при збільшенні чистого доходу на один відсоток. При цьому існує чітка залежність, яка проявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації продукції завжди породжує більшу зміну прибутку.

Показники для дослідження та методи їх розрахунку наведено у табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Планування показників операційної діяльності

Рис.  3.2 Поріг беззбитковості та поріг рентабельності за 2009 рік

Рис.  3.3 Поріг беззбитковості та поріг рентабельності за 2010рік

3.1. Оцінка фінансової стійкості та платоспроможності

Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економічне використання оборотних коштів суб’єктів господарювання має неабияке економічне значення.

Ефективне використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього використання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює, по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Оборотність капіталу – це його здатність повертатися в процесі кругообігу в грошову форму. При цьому існує об’єктивна закономірність: оборотний капітал (кошти, вкладені в матеріальні запаси, незавершене виробництво, дебіторську заборгованість) має коротший термін обігу в порівнянні з необоротним капіталом (кошти, вкладені в основні засоби та нематеріальні активи).

Основним джерелом отримання коштів для будь-якого підприємства є виручка від реалізації. Чим швидше (частіше) підприємство отримує суму виручки від реалізації, тим менше грошових коштів залучається до кругообігу.

Для оцінки оборотності використовують два показника: коефіцієнт оборотності та період обороту капіталу.

1.                          Коефіцієнт оборотності – показує, яке число повних оборотів здійснює за розглянутий період окремий елемент капіталу або весь капітал. Загальна формула для розрахунку має такий вигляд:

         (1.1)

де Хср – середньорічна вартість елемента капіталу або всього капіталу.

2.                          Період обороту – визначає кількість днів, за які весь капітал чи окремий його елемент перетвориться в грошову форму.

3.                           

,      (1.2)

Показники оборотності дозволяють продіагностувати, наскільки ефективно підприємство взаємодіє з зовнішнім середовищем (споживачами чи постачальниками продукції), тому їх ще називають показниками ділової активності. Показники оборотності дозволяють виявити резерви для підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок скорочення термінів обігу окремих елементів капіталу.