Особливості валютного регулювання в Україні

широке використання іноземних  валют у внутрішньому обігу, яке  істотно підірвало стабільність і без того слабкої «ерзац» - грошової      одиниці - купона;

постійний дефіцит платіжного балансу у відносинах з країнами СНД та загострення економічної та енергетичної кризи.

Фактичне відокремлення  систем безготівкового грошового обігу  почалося з впровадженням Центробанком Росії нового розрахункового порядку з країнами колишнього СРСР, відповідно до якого всі розрахунки проводилися лише через спеціально відкриті для цього кореспондентські рахунки центральних банків. З липня 1992 р. перерахування на користь резидентів Росії приймалися лише за умови кредитового сальдо за цим рахунком. Внаслідок цих дій фактично припинилися міждержавні розрахунки України з Росією.

Таким чином, наступний крок щодо проведення грошової та валютної реформи в Україні, який було зроблено 16 листопада 1992 р. згідно з Указом Президента України, частково був вимушений станом розрахунків з країнами СНД 3 цього часу український карбованець стає єдиним законним засобом платежу на території України. Офіційний курс карбованця установлено 1,45 укр. крб. за 1 російський рубль. Передумовою виходу України з так званої «рублевої зони» стало проведення взаємозаліку заборгованості між Україною та Росією в грудні (з 3.12 по 31.12) 1992 р. за станом на 16 листопада 1992 р.

В умовах кризи системи  міждержавних розрахунків неплатежі  за продукцію, експортовану з України, на початок жовтня 1992 р. становили майже 300 млрд. крб. Тому згідно з рішенням уряду, а також НБУ 3 грудня 1992 р. експортери України при укладанні контрактів з підприємствами країн, які використовують рубль як засіб платежу, застосовують акредитивну форму розрахунків, або попередаю оплату.

Ще у 1992 р. за пропозицією  НБУ почалися створення резервів та розробка механізму для підтримки  валютного курсу національної валюти. Характерною рисою цього періоду становлення валютного ринку незалежної держави буде прийняття Постанови Верховної Ради України «Про формування валютних фондів України у 1992 р.» від 5 лютого 1992р. та створення у жовтні 1992 року валютної біржі при НБУ. Перші торги на біржі, засновниками якої стали більш ніж 40 комерційних банків, почалися в листопаді 1992 р.

Порядок формування валютних фондів передбачав, що суб'єкти підприємницької  діяльності, розташовані в Україні, незалежно від місця реєстрації та форм власності, сплачують податок  на валютну виручку від експорту продукції (робіт, послуг) за всіма видами іноземної валюти.

Введення податку на валютну  виручку супроводжувалося певними додатковими умовами.

1. До суми виручки, що  підлягала оподаткуванню, не зараховувалися  транспортні, страхові та накладні  витрати в іноземній валюті.

2. Від податку на валютну  виручку звільнялися:

а) підприємства з участю іноземного капіталу, частка якого  у статутному фонді становила не менше 30%;

б) кошти на благодійні цілі за умови використання їх на зазначені цілі в повному обсязі;

в) частина валютної виручки, яка спрямовувалася на погашення  заборгованості за іноземними кредитами;

г) кошти від продажу  сільськогосподарської продукції (зерна, зернобобових).

3. Ставка податку у  межах держзамовлення зменшувалася  на 5% за умови виконання державного  замовлення на експорт у повному  обсязі

4. З метою запобігання  подвійному оподаткуванню було  встановлено, що доход підприємств зменшувався на суму валютних надходжень, з яких сплачено податок на валютну виручку.

5. Валютна виручка від  експорту продукції, робіт, послуг  піддягала обов'язковому зарахуванню на їхні рахунки в уповноважених банках. Таким чином, було заборонено переведення та переуступка боргових зобов'язань між резидентами та нерезидентами.

Зазначений порядок тривав до прийняття національного законодавства з питань валютного регулювання.

Головною ознакою розвину  валютного ринку в України  у 1993 р. стало запровадження елементів системи його регулювання. З прийняттям низки декретів Кабінету Міністрів щодо валютного регулювання в Україні була створена юридична основа для подальшого розвитку валютного ринку

Водночас інфляційні процеси  в економіці України внаслідок  неконтрольованої кредитної емісії, подальшого спаду виробництва, зростання  цін на енергоносії, відсутність  як зовнішньої, так і внутрішньої рівноваги грошового обігу, проблеми, пов'язані з використанням «тимчасової» валюти — карбованця, призвели до різкого падіння курсу карбованця відносно іноземних валют.

Внаслідок цього урядова  політика протягом з 12 серпня 1993 р. по серпень 1994 р. була переорієнтовано на спробу відновлення зовнішньоторговельної та валютної монополії. Така політика знайшла відображення:

по-перше, у введенні режиму так званих «спецекспортерів»;

по-друге, у впровадженні фіксованого валютного курсу  на рівні 5970 крб. за 1 дол. США (пізніше  — 12610 крб. за 1 дол. США).

по-третє, в різкому зменшенні  обсягів операцій на валютній біржі, а згодом взагалі адміністративне припинення її діяльності;

по-четверте, у впровадженні так званого аукціонного продажу  іноземної валюти за адміністративне  встановленим курсом до іноземних валют через «тендерний комітет»;

по-п'яте, у зменшенні з 90 до 30 днів терміну повернення в  країну валютної виручки експортерів та збільшення від 0,3 % до 1 % пені за кожний день просрочки  при порушенні цих термінів.

Слід підкреслити, що в  результаті зазначених заходів гальмувався експорт з України та стимулювався імпорт, що, у свою чергу, призвело до зменшення валютних надходжень у країну разом з різким зростанням попиту на іноземну валюту.

Розуміння безперспективності політики адміністративного регулювання зовнішньоекономічних та валютних відносин знайшло відображення в поверненні до ринкових методів. Указом Президента від 22 серпня 1994 р. «Про вдосконалення валютного регулювання», який передбачав рад заходів щодо лібералізації валютного ринку в Україні, насамперед передбачалося з 1 жовтня 1994 р. відновити роботу Валютної біржі НБУ, розробити систему заходів для наближення та уніфікації офіційного та ринкового курсів, встановлення валютного курсу карбованця за результатами торгів на валютній біржі. Ці заходи були спрямовані на децентралізацію валютного ринку, стабілізацію курсу карбованця, створення передумов для проведення грошової реформи.

Таким чином, перехідний етап розвитку валютного ринку в Україні  можна поділити на декілька періодів:

1) попередній — з прийняття  Декларації про Державний Суверенітет України до виходу України з «рублевої зони»;

2) період упровадження  власної грошової одиниці та  прийняття національного валютного  законодавства;

3) період спроби відновлення  державної валютної монополії;

4) період лібералізації  валютного ринку та відносної  стабілізації валютного курсу  карбованця, який закінчився запровадженням  національної валюти — гривні.

Удосконалення системи заходів  щодо валютного регулювання протягом останнього періоду (кінець 1994 — серпень 1996 р.) сприяли позитивним тенденціям, які визначилися на валютному ринку в Україні:

значно зросла роль УМВБ як центру проведення валютних операцій, активізувалися валютні операції не тільки на біржовому, а й на позабіржовому валютному ринках;.

змінилося співвідношення між  попитом та пропозицією іноземних валют на користь останньої та стабілізувався курс українського карбованця відносно ключових іноземних валют;

НБУ спромігся без залучення 1,5 млрд. дол. США, які обіцяв надати МВФ як кредит розширеного фінансування (ЕFF), створити значні валютні резерви в іноземній валюті;

було розроблено систему  заходів, котрі вплинули на переведення коштів з валютного та кредитного ринків на ринок державних цінних паперів. Так, за даними НБУ, підписка на ОДВП тільки нерезидентами досягла 300 — 370 млн. грн.

Всі ці фактори разом з  повним контролем НБУ над фінансовою ситуацією в країні, різким зниженням  темпів інфляції створювали сприятливі передумови для проведення грошової реформи в Україні, яка і була здійснена у вересні 1996 р.

 

2.2 Сучасний стан валютного ринку

В березні обсяг валютних інтервенцій на міжбанківському  ринку скоротився на 38%, а відтік валютних депозитів впав на 62%.

Все це – свідчить про стабілізацію на валютному й грошовому ринках, яка відчувається в останню неділю. Прибуття місії МВФ до Києву в кінці березня 2009 року повинно підтримати дану тенденцію.

Глобальні ринки. Глобальні ринки чекають фінансового звіту компаній

В кінці березня цього року американський фондовий ринок впав вперше за останні п’ять сесій, хоча корекція була незначною: індекси S&P 500 та DJIA впали на 0,8% й 0,5% до 835 й 7976 пунктів. Найбільш зниження в структурі індексу S&P 500 продемонстрували фінансові компанії - на 2,9%.

Причиною спаду став звіт про стрес-тест американських банків, що показав великі збитки за кредитами, які повинні в майбутнєму тільки збільшуватись. Ринок також застив в очікуванні початку звітів американських компаній за 1Кв.2009 г.

Рис.2.1. Американський фондовий ринок.

 

Одним з перших оголосить результати гігант алюмінієвої промисловості Alcoa. Інвестори в цілому очікують результатів, які будуть декілька краще, ніж передбачали аналітики. Однак реакція ринка буде залежить від того, наскільки низьку планку встановили аналітики на перший квартал.

Загальний сприятливий фон чекань зберігається, що сприятиме активному позитивному чеканню поліпшень у фінансовій звітності компаній в порівнянні з прогнозами. І тим більшим може бути розчарування в разі негативних результатів.

Європейський фондовий ринок  знову продемонстрував незначне зниження другий день підряд після того, як Morgan Stanley опублікував рекомендації «продавати» для ряду європейських акцій, а також в результаті заяви колишнього аналітика Deutsche Bank М. Майо про те, що збитки банку перевищать збитки, показані під час великої депресії.

У результаті, індекс DJ Stoxx 600 знизився на 0,6% до 185 пунктів. Останні дні показують, що інвестори в європейські акції обережніше відносяться до прогнозів по європейській економіці, тому реакція на очікувану публікацію результатів європейських компаній за 1Кв.2009 р. може також бути стриманішою, ніж на американському ринку.

Рис.2.2. Динаміка фондових індексів за січень 2009 р.

 

Нафта і золото впали. Котирування  сирої нафти знизилися, відреагувавши  на зниження котирувань акцій на основних фондових майданчиках світу, що свідчило про обережність інвесторів з  приводу відновлення світової економіки  і, відповідно, попиту на пальне. Сира нафта  торгується в діапазоні 50,5 - 51,5 дол. за баррель. Експерти вважають, що ціна нафти сьогодні знову рухатиметься разом з цінами акцій, які чекають публікації фінансової звітності американських і європейських компаній. При цьому, публікація слабких фінансових результатів може спровокувати зниження котирувань сирої нафти нижче за відмітку 50 дол. за баррель. Ціна золота протягом дня торгувалася нижче за відмітку 870 дол. за унцію і трохи відіграла зниження до закриття торгів на падінні акцій на основних фондових майданчиках світу. Сьогоднішні торги золотом проходять в діапазоні 870 - 880 дол. за унцію.

Позитивний вплив на котирування  золота може надати публікація слабкої  корпоративної звітності, що спровокує  зниження попиту на акції і підніме  попит на золото, яке на тлі послаблення долара США є практично безальтернативним інструментом збереження вартості.

 

Рис.2.3. Динаміка фондових індексів за лютий 2009 р.

 

Згідно з оперативними даними Національного Банку України, об'єм валютних інтервенцій на міжбанківському  ринку в березні скоротився на 38% до 1,1 млрд. дол. Зниження інтервенцій  сталося на тлі зниження чистого  попиту населення на готівковий долар  в 2,6 разу в березні в порівнянні з лютим. У результаті, міжнародні резерви НБУ скоротилися на 4% до 25,4 млрд. дол.

У березні населення продало  банкам 909 млн. дол. і купило 1476 млн. дол. Відтік депозитів в березні також  знизився: депозити населення в іноземній  валюті (у доларовому еквіваленті) за березень знизилися на 311 млн. дол., що на 62% менше відтоку депозитів  в лютому. За станом на кінець березня  валютні депозити склали 11,9 млрд. дол. Таким чином, можна говорити про  початок позитивних змін на валютному  ринку і в банківському секторі  країни.

Важливу роль в стабілізації валютного курсу зіграло проведення регулювальником аукціонів з  продажу валюти комерційним банкам по пільговому курсу (7,8 грн. за долар США)для погашення кредитів в іноземній валюті. Позитивний вплив на стабілізацію курсу на міжбанківському валютному ринку надав і поліпшення перспективи здобуття Україною другого транша кредиту від МВФ на суму 1,9 млрд. дол. за угодою stand by.

Рис.2.4. Динаміка фондових індексів за лютий 2009 р.

 

Експерти чекають повернення місії МВФ до України вже на цьому тижні, а ухвалення всіх необхідних законопроектів, голосування  по яких було провалене минулого тижня, повинне статися 13-17 квітня. Інфляція в березні сповільнилася, проте повинна прискоритися за підсумками 2009р.

Згідно з повідомленням  Держкомстату, індекс споживчих цін  в Україні в березні склав 1,4% до лютого 2009 р. і 18,1% до березня минулого року. У результаті, інфляція в 1Кв2009 р. склала 5,9% до грудня минулого року. Найбільший вклад в зростання цін в  березні внесли ціни на продукти живлення, які виросли на 1,5%.

На думку експертів, інфляція в 2 кварталі може продовжити уповільнення, проте в другому півріччі інфляція повинна прискоритися завдяки підвищенню ЖКХ тарифів для населення і за підсумками 2009 р. перевищить березневе зростання на 18% рік до року.

З початку березня цього  року на валютному ринку України  спостерігається зменшення валютних дисбалансів.