Особливості сучасного розвитку економіки придніпровського регіону

Рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси району представлені сприятливими кліматичними умовами, морськими пляжами, лікувальними грязями, джерелами мінеральних вод. Найбільший рекреаційний потенціал має долина Дніпра, а також узбережжя Азовського моря, де є лікувальні водно-морські і грязьові ресурси (в Мелітополі та Бердянську). Тут зосереджено понад 90 тис. га курортно-рекреаційних територій. Природний рекреаційний потенціал району включає мінеральні бальнеологічні води - близько 1,4 млн м /рік, лікувальні грязі - 0,8 тис. м3, морські пляжі - близько 7 км2, річкові пляжі - 64 км2, ліси рекреаційного призначення - близько 58 тис. га .[15, c. 29].

Демографічний потенціал. Характерною особливістю демографічних процесів у Придніпровському регіоні є різке скорочення народжуваності, збільшення смертності і в результаті цього - зниження природного приросту населення. Демографічна криза охопила всю територію району. За період 1991-2000 рр.. чисельність його наявного населення скоротилася з 7253,6 до 6814,8 тис. чол., тобто на 439 тис. чол., в тому числі за рахунок міського - на 328 тис. чол. та сільського населення - на 111 тис. чол. Динаміка коефіцієнтів природного руху населення в Придніпров'я за 2009-2010 рр. свідчать про значне зниження народжуваності та природного приросту. Так, у 2010 р. коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення в районі становили відповідно 5163 або 9,7 на 6185 осіб. населення. (Таблиця 1.1.)

Демографічні показники  Придніпровського регіону  України  у 2010 році. [24, с. 29]

Виходячи з даних  таблиці 1.1. можна зробити висновок, що за період 2010 р. коефіцієнт народжуваності в Дніпропетровській області був трохи вище, ніж на решті території регіону - 10,0, і дорівнює загальнодержавному. У той же час в Кіровоградській області спостерігається найбільший коефіцієнт смертності - 18,2, що значно відрізняється від коефіцієнта в середньому по Україні - 16,4. Природний приріст у всіх областях є негативним. Сальдо міграції в Придніпров'ї є негативним, скорочення становить 8,9 тис. чол. В районі на 6185 осіб наявного населення кількість мігрантів в 3 рази вище від загальнодержавного рівня.

Статева і вікова структура  населення характеризується підвищеною часткою людей, старших працездатного віку (24,2%) у порівнянні з середніми показниками по Україні, і, відповідно, меншою часткою населення у віці молодше працездатного (15,8%). Район добре забезпечений трудовими ресурсами, частина яких становить 60% від загальної чисельності населення.

Починаючи з 2009 року, в  Придніпровському районі зростає чисельність безробітних (таблиця 1.2.) [18, с. 29]

Показники безробіття населення Придніпровського регіону.

За даними таблиці 1.2. можна зробити висновок, що за досліджуваний період 2009-2010 рр. чисельність безробітних зменшується. За період 2009-2010 рр. відсоток безробітних до економічно активного населення країни у віці 15-70 років зменшився майже вдвічі по всіх областях регіону: в Дніпропетровській області він склав в 2009 - 59,3, в 2010 - 59,5; в Запорізькій відповідно 58,6 і 59,5 ; в Кіровоградській - 56,2 і 56,9 (по Україні - 57,7, і 58,5). А за період 2009-2010 рр. цей коефіцієнт майже не зазнав істотних змін[20, c. 29].

 Розглядаючи таблицю 1.2., можна зробити висновок, що у розглянутий період 2009-2010 рр. ситуація щодо економічної активності населення суттєво не змінилася. Так, якщо в 2009 р. вона становила 20191,5 тис. чол., В 2010 р. - 18436,5 тис. чол., слід визначити, що протягом 2009, 2010 рр. суттєво не змінився.

Придніпровський економічний район  є типовим індустріальним районом  з галузевою структурою зайнятості - в промисловості тут зайнято 29,5%, а в сільському господарстві - 15,5% від загального числа зайнятих. Динаміка показників зайнятості свідчить про зростання кількості зайнятих у невиробничій сфері - транспорті та зв'язку, торгівлі, фінансової діяльності[4, c. 28].

- Розселення.

У Придніпровському економічному районі 47 міст (з них 22 обласного та 25 районного  типу), серед яких є місто-мільйонер - Дніпропетровськ, 63 сільських районів, 98 сіл міського типу, 3385 сільських населених пунктів. Регіон нараховує велику кількість міських агломерацій. Основна частина населення регіону - 5,3 млн. чол. - Проживає в містах. Значним зосередженням міського населення характеризуються індустріально розвинені області - Дніпропетровська - 84% наявного населення, і Запорізька - 77%. У сільському розселенні району знизилася густота населення та населеність сільських населених пунктів. Спостерігається зменшення відпливу сільського населення в міста, причиною якого є пожвавлення переселення міських жителів у сільську місцевість. Система міського розселення має специфічні особливості по областях району. Так, у Дніпропетровській області зосереджена найбільша в регіоні кількість міських агломерацій, таких як Дніпропетровська, Криворізька, Нікопольська, Павлоградська. У Запорізькій області основними урбанізованими вузлами є міста Запоріжжя, Бердянськ, Мелітополь. Для Кіровоградської області як для регіону із сільськогосподарською орієнтацією не характерні агломераційні форми міського розміщення населення. З певною умовністю тут можна виділити 4 групові форми розселення: Кіровоградську, Знам'янську, Олександрійську, Світловодськ[17, c. 29].

Науково-технічний потенціал. Придніпровський економічний район має потужний науково-технічний потенціал. Тут створена система наукових організацій, яка включає академічну, вузівську, галузеву і заводську науку і охоплює переважна більшість галузей господарського комплексу. На базі науково-технічного потенціалу Придніпровського регіону розробляються комплексні проблеми, які стосуються питань використання мінеральних ресурсів на основі їх глибокої переробки, металургійного і машинобудівного виробництва, переробки вторинної сировини та побутових відходів, охорони здоров'я та оздоровлення біосфери та гідросфери.

Розділ 2. Аналіз розвитку економіки Придніпровського регіону України

2.1 Характеристика  особливостей розвитку промисловості  регіону

В структурі металургії значну перевагу має чорна металургія. У її складі (за обсягом продукції) виділяється виробництво чорних металів, видобуток та збагачення рудної сировини для чорної металургії, відкритий видобуток руд чорних металів, виробництво труб, електроферосплавов, коксохімічна промисловість, виробництво вогнетривів і вторинна обробка чорних металів. На схемі 2.1. можна побачити промисловий комплекс Придніпровського району[22, c. 29].

Схема 2.1. Промисловий  комплекс Придніпровського району.

 На базі родовищ  чорної руди в Придніпров'ї  діє цілий ряд гірничо-збагачувальних комбінатів - Новокриворізький, Центральний, Північний, Південний, Інгулецький, Запорізький залізорудний комбінат. Марганцеворудний промисловість району представлена ​​Марганцевському і Орджонікідзевським гірничо-збагачувальними комбінатами і Таврійським марганцеворудний комбінатом. У кольоровій металургії особливо розвинена алюмінієва промисловість, розвинуті також промисловість рідкісних металів і напівпровідникових матеріалів, титаномагнієвий промисловість. Як підгалузь, тут можна розглядати трубне виробництво в Дніпропетровську, Новомосковську, Нікополі. У Запоріжжі розвинена електрометалургія - підприємства цієї підгалузі спеціалізуються на виробництві високоякісних сталей і феросплавів (завод «Запоріжсталь»), титану і магнію (Запорізький титаномагнієвий завод). У міжгалузевому комплексі металургії і обробці металів в Придніпров'ї виділяється 63 експортно-орієнтованих підприємств: 32 - у Дніпропетровській області (ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», «Криворіжсталь», Криворізький державний металургійний комбінат), 23 - в Запорізькій Металургія є дуже паливо ємність галуззю, що можна побачити з таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Споживання деяких видів енергетичних ресурсів [11, с. 28].

Як видно з таблиці 2.1., Придніпровський економічний район випереджає багато економічних райони за обсягами споживання вугілля, природного газу, бензину. Він займає друге місце після Донецького регіону за обсягами споживання вугілля, за обсягами використання природного газу він також займає друге місце. А за кількістю використовуваного бензину він навіть випереджає Донецький регіон, але займає третє місце[7, c. 28].

Таблиця відображає також те, що в Придніпров'ї добре розвинене машинобудування. Основними передумовами розвитку машинобудування в регіоні є наявність потужної металургійної бази, забезпеченість кваліфікованими трудовими ресурсами, велика внутрішньо регіональна потреба в продукції машинобудівних регіонів, високорозвинена науково-технічна та проектно-конструкторська база. На продукцію машинобудування припадає значна частка промислової продукції регіону. Машинобудівні підприємства Придніпровського економічного району спеціалізуються на виробництві металургійного та гірничого устаткування, металоконструкцій (Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя), верстатобудуванні (Дніпропетровськ, Нікополь, Мелітополь), транспортному машинобудуванні (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя), виробництві сільськогосподарських машин (Дніпропетровськ, Кіровоград, Павлоград, Нікополь, Бердянськ), електротехнічного обладнання (Запоріжжя). У міжгалузевому комплексі з виробництва машин і устаткування в Придніпров'ї виділяється 165 експортно-орієнтованих підприємств, з них у Дніпропетровській області - 68 (ДП «ОО Південний машинобудівний завод ім. А. М. Макарова» в Дніпропетровську, «Завод потужного радіо будови» в Верхньодніпровську, ВАТ «Нікопольський кранобудівний завод»), у Запорізькій області - 73 експортно-орієнтованих підприємства (ВАТ «Завод надпотужних трансформаторів» у Запоріжжі, ВАТ «Запоріжавтоматика»), 24 - у Кіровоградській області (ВАТ АГРОМАШ в Олександрії, ВАТ «Червона зірка» в Кіровограді).

Комплекс хімічної індустрії  є важливою ланкою галузевої структури  господарства Придніпровського економічного району. У тісному зв'язку з коксохімічної  промисловістю розвивається виробництво  азотних добрив (Дніпродзержинськ) і лакофарбова промисловість (Дніпропетровськ). Найбільш розвинені також такі галузі, як нафтохімічна, виробництво пластмасової продукції, скловолокнистих матеріалів, склопластиків і виробів з них. Всі вони мають міжрегіональне та міжнародне значення. У перспективі можливе поглиблення спеціалізації на виробництві побутової хімії, хіміко-фармацевтичної продукції та мінеральних добрив[14, c. 29].

З таблиці також видно, що провідною галуззю Придніпровського економічного району є також паливно-енергетичний комплекс, який представлений вугільною промисловістю і електроенергетикою. Видобуток кам'яного вугілля тут здійснюється на території Дніпропетровської області. Електроенергетика представлена ​​ГЕС, які побудовані на Дніпрі - Дніпродзержинської, Дніпрогес-1, Дніпрогес-2, а також Запорізької АЕС і поруч ГРЕС і ТЕЦ, які належать до Південної енергосистеми.