Особливості класифікації видів аналізу в українській практиці

• порівняльний,
• факторний,
• маржинальний,
• економіко-математичний,
• стохастичний,
• функціонально-вартісний.

     Порівняльний  аналіз - це просте порівняння звітних показників з показниками плану поточного року або звітними даними минулих періодів.

     Факторний аналіз спрямований на розрахунок величини впливу окремих чинників на величину результативних показників.

     Маржинальний  аналіз – це метод обгрунтування управлінських рішень та їх оцінки на підставі визначення граничних значень величин, що характеризують причинно-наслідкові взаємозв’язки обсягу продаж, прибутку, постійних та змінних витрат.

     Економіко-математичний аналіз призначений для обрання розрахунковим шляхом варіанта рішення економічної задачі, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.

     Стохастичний  аналіз (кореляційний) використовується для вивчення стохастичних (випадкових) залежностей між явищами і процесами господарської діяльності.

     Функціонально-вартісний  аналіз призначений для виявлення та попередження надлишкових затрат. З його допомогою знаходять кращі варіанти створення конкретних продуктів праці за формою, структурою, простотою, надійністю та іншими технічними ознаками.

     Залежно від суб’єктів (користувачів аналітичної  інформації) розрізняють аналіз:

• внутрішній
• зовнішній.

     Внутрішній проводиться силами самого підприємства або аудиторськими організаціями на замовлення підприємства для задоволення власних потреб управління економічною діяльністю.

     Зовнішній аналіз проводиться на основі всіх видів звітності державними органами господарського управління та регулювання економіки, банківськими установами, акціонерами, інвесторами.

     За  ступенем охоплення об’єктів вивчення аналіз поділяється на:

• суцільний (щодо всіх без виключення об’єктів)
• вибірковий (щодо частини об’єктів).

Залежно від змісту програми аналіз може бути:

• комплексним (тобто повністю охоплювати діяльність підприємства)
• тематичним (тобто охоплювати лише окремі сторони діяльності підприємства).

     Всі названі види економічного аналізу  різняться між собою за змістом, організацією та методикою проведення. Але у сукупності вони спрямовані на досягнення однієї мети. 

     Висновок

     Отже, на практиці окремі види економічного аналізу в чистому вигляді  зустрічаються рідко, але знання найважливіших принципів їх організацій  та методів необхідно. На кожному  рівні управління щодня приймається  безліч рішень, для обґрунтування  яких використовуються різні види економічного аналізу. Основою прийняття рішень щодо регулювання виробництва є  оперативний аналіз, для якого  характерним є «програвання» (експериментування) господарських ситуацій, застосування стандартних рішень. Оперативний  аналіз використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в  загальному обсязі управлінських рішень підвищується в міру наближення безпосередньо  до виробництва, асоціаціям, підприємствам та їх підрозділам.

     Для більш високих рівнів управлінської  ієрархії більш характерно стратегічне  управління, пов'язане з плануванням  і прогнозуванням. Для вирішення  завдань стратегічного управління, як правило, застосовується підсумковий  комплексний економічний аналіз окремих об'єднань і підприємств, всебічний аналіз економічної перспективи  їх розвитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Використана література

     1. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.

     2. Івахненко В.М. “Курс економічного  аналізу: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни”, К, КНЕУ, 2000.

     3. http://www.ecolib.com.ua/article.php?book=14&article=1202

     4. galsite.24ua.com/doc/ekanaliz.doc

     5. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 365 с.