Особливості класифікації видів аналізу в українській практиці

Міністерство  освіти , науки, молоді та спорту України

ОДЕУ 
 

Кафедра економіки та управління туризмом 
 

Самостійна  робота

На тему:

«Особливості  класифікації видів аналізу в  українській практиці» 
 
 
 

Виконала  студентка ФМЕ 

4 курсу  8 гр.

Задорожна К.В.

Перевірив старший викладач 
 
 
 
 

Одеса - 2011

План

Вступ…………………………………………………………………………….…2

1. Предмет та завдання економічного аналізу………………..……………..3
2. Види економічного аналізу…………………………….………………….4

Висновки…………………………………………………………………………10

Використана література…………………………………………………..……..11 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Економічний аналіз як наукова дисципліна - це система  спеціальних знань, повязана з дослідженням існуючих економічних процесів і  господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій  розвитку, з виявленням глибинної  їх суті і причин, що зумовлюють різні  відхилення від запланованих показників, договірних зобовязань, виробничих потужностей, та обєктивною оцінкою їх виконання.

     Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідість втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, - приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.

     В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, але змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва та витрачання ресурсів, з одного боку, і попиту, ринкових цін та ефективності роботи - з іншого, є основою планування діяльності підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Предмет  та завдання економічного  аналізу

     Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки  є, як відомо, виробничі відносини  людей. Предметом економічного аналізу  є фінансово-господарська діяльність підприємств і установ. Проте  наявні методи аналізу дають змогу  вивчати роботу окремих галузей  та регіонів і всього господарства країни взагалі.

     На  відміну від предмета об'єкти, аналізу  — це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти аналізу у своїй  сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток, ритмічність виробництва тощо.

     Розвиток  економічного аналізу спричиняється  необхідністю періодичної оцінки стану  господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто те, що далі поєднується одним поняттям — резерви. У зв'язку з цим перед економічним аналізом від самого початку були поставлені завдання:

     1) оцінка діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів,  окремих явищ і показників;

     2) пошук і визначення величини  внутрішньогосподарських резервів.

     Згодом  перед економічним аналізом життя  ставило й інші завдання, розв'язання яких сприяло виникненню нових розділів і напрямів у розвитку курсу. Найважливішим  завданням є сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному  контролю, яке, зокрема, започаткувало  появу оперативного аналізу.

     Останнім  часом економічний аналіз використовується в аудиторській практиці і податковою адміністрацією і, отже, може розв'язувати  нове завдання — контроль за роботою  підприємств і установ усіх форм власності.

     У підручниках інколи наводяться ще й  інші завдання. Проте при пильному їх вивченні можна побачити, що вони або деталізують зазначені вище, або взагалі є завданнями, які  мають розв'язувати інші економічні дисципліни.

2.Види  економічного аналізу

     Перехід до ринкових основ організації економічної  системи України вимагає підвищення ефективності управління суспільним виробництвом на всіх його рівнях. Важливе місце  у вирішенні цього завдання належить економічному аналізу. Від повноти  та цілеспрямованості застосування всіх його видів в управлінні багато в чому залежить і ефективність самого управління.

     Забезпечення  максимальної ефективності використання аналізу вимагає чіткого розуміння  завдань окремих його видів, їх змісту та особливостей.

     Класифікувати аналіз на окремі види можна за багатьма ознаками. Основними з них є:

• види систем управління господарською діяльністю та виробництвом;
• об’єкти управління, що є і об’єктами аналізу;
• рівні та масштаби управління господарською діяльністю;
• методика вивчення об’єктів;
• суб’єкти;
• охоплення об’єктів вивчення;
• зміст програми аналізу.

     За  ознакою видів систем управління господарською діяльністю та виробництвом, у змісті якої переважають цикли  управління чи відрізки часу здійснення господарських процесів, розрізняють:

• оперативний;
• поточний;
• перспективний аналіз.

     Оперативний аналіз здійснюється в оперативній або короткостроковій системі управління (за декаду, тиждень, добу, зміну). Цей вид аналізу покликаний давати об’єктивну оцінку господарським ситуаціям, що складаються, своєчасно виявляти та вимірювати вплив вирішальних чинників на відхилення від програми розвитку, викривати причини, що їх обумовлюють, та резерви з метою прийняття оптимальних оперативних управлінських рішень щодо виконання програми розвитку.

     При оперативному аналізі виявляються  та вимірюються не всі, а лише вирішальні чинники формування показників. Це пов’язано з необхідністю своєчасності отримання аналітичної інформації, а також частково з неможливістю або недоцільністю дослідження  окремих чинників у даній системі  управління.

     Своєчасність  отримання результатів є характерною  рисою оперативного аналізу. Під  нею розуміють відрізок часу, протягом якого прийняте за результатами аналізу  рішення може впливати на короткострокові  причини, які викликають відхилення від заданої програми.

     Поточний  аналіз застосовується в поточній або середньостроковій системі управління. Основним його завданням є детальне вивчення ходу виконання планових та програмних завдань поточних періодів (місяців і кварталів з наростаючим підсумком). Метою цього аналізу є виявлення та усунення негативних причин, характерних для даної системи, використання поточних резервів, які сприяють досягненню поставленої мети.

     У поточному аналізі, порівняно з  оперативним, більш широко використовується комплексний підхід. При його проведенні вивчається вплив не тільки технічних  та організаційних факторів на економічні результати, а й соціальних, психологічних, організаційних, правових, екологічних  та ін. Такий підхід дає можливість приймати ефективні рішення з  реалізації резервів підвищення економічної  ефективності виробництва в даній системі управління та давати більш точну оцінку результатам діяльності.

     Головним  джерелом інформації при поточному  аналізі є періодична та річна  звітність (бухгалтерська, податкова, статистична), у якій використовуються переважно вартісні показники.

     Поточний  аналіз порівняно з оперативним  має й суттєвий недолік. Він пов’язаний з минулими господарськими процесами  за відносно довгий період часу (місяць, квартал, рік). Виявлені резерви означають  для даного періоду вже втрачені можливості покращання результатів  діяльності. Однак для майбутніх  періодів усунення викритих, але ще діючих негативних причин, дозволить  уникнути їх негативного впливу на виконання програм.

     Перспективний аналіз здійснюється у перспективній або довгостроковій системі управління. Він покликаний забезпечити обгрунтування прогнозованих результатів господарської діяльності, які відображені в довгострокових планах і програмах на 5, 10, 15 та більше років, давати оцінку очікуваного і фактичного виконання цих програм.

     За  допомогою перспективного аналізу  визначаються можливі у перспективі  економічні та соціальні результати розвитку науки і техніки, розробляються  науково обгрунтовані програми соціального, економічного і технічного розвитку галузей народного господарства, оптимальні управлінські рішення, які  забезпечують досягнення стратегічних цілей.

     У перспективному аналізі головна  увага приділяється з’ясуванню можливих причинно-наслідкових зв’язків, які  у майбутньому будуть обумовлювати формування результативних показників, тобто аналіз проводиться до здійснення господарських процесів, попередньо. Ця особливість тісно пов’язує його з прогнозуванням довгострокової перспективи. При такому аналізі вивчається стійкість  чинників, зміна показників у минулому з метою з’ясування тих факторів, які будуть відігравати суттєву  роль у майбутніх періодах.

     Аналіз  фактичних результатів діяльності за довготерміновий звітний період свідчить про наявність у ньому  елементів ретроспективного аналізу, тобто аналізу здійснених процесів та їх результатів.

     Залежно від об’єктів управління, що є і  об’єктами аналізу, розрізняють:

• техніко-економічний,
• фінансово-економічний,
• соціально-економічний,
• економіко-статистичний,
• економіко-екологічний,
• маркетинговий види аналізу.

     Техніко-економічний  аналіз – це вивчення взаємодії технічних і економічних процесів, що встановлюється в процесі виробництва, та з’ясування їхнього впливу на економічні результати діяльності підприємства.

     Фінансово-економічний  аналіз – це дослідження фінансових результатів діяльності підприємства, тобто прибутку, рентабельності, ефективності використання капіталу, фінансового стану та платоспроможності.

     Соціально-економічний  аналіз – це вивчення взаємопов’язаних соціальних та економічних процесів, які справляють вплив на економічні результати діяльності.

     Економіко-статистичний аналіз – це вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління.

     Економіко-екологічний  аналіз – це дослідження взаємодії екологічних та економічних процесів, пов’язаних зі збереженням довкілля та затратами на екологію.

     Маркетинговий аналіз – це вивчення ринків сировини та готової продукції, попиту та пропозиції, формування цін, конкурентного середовища і т. ін.

     Залежно від рівня та масштабів управління існують наступні види аналізу:

• внутрішньогос-подарський,
• галузевий,
• регіональний ( міжгалузевий, територіальний),
• народногосподарський.

     Внутрішньогосподарський включає аналіз роботи об’єднання, підприємства, цеху, дільниці, бригади.

     Галузевий вивчає діяльність галузей і підгалузей.

     Регіональний досліджує функціонування комплексу галузей, зосереджених в одному регіоні.

     Народногосподарський вивчає господарську діяльність у країні в цілому.

     За  методикою вивчення об’єктів розрізняють  аналіз: