Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2012 в 02:26, статья
Анотація доповіді визначає основні особливості дослідження українського чайного бізнесу. Розглянуто технологію виробництва чайної продукції, зроблено аналіз сучасного стану ринку чаю в Україні. Визначено основні бар’єри та приоритетні напрями розвитку чайного бізнесу. Практичною стороною дослідницької діяльності є знайомство з роботою та управлінням компанією СУБ ТОВ „Українська чайна фабрика Ахмад Ті”. Для того щоб стати прямим постачальником чаю із закордону, необхідно володіти капіталом не в одну сотню тисяч американських доларів, але що чекає іноземних інвесторів в Україні прибутки чи ризики невизначеності? Запропоновано шляхи пристосування підприємств з іноземним капіталом до роботи на українському ринку.
Рецепт цейлонського чаю "Батік" винайдено ще в 1842 році. Однією з перших марка прийшла і в Україну. Це одна з причин популярності марки, яка, за оцінками операторів, займає від 10 до 20% ринку. Приблизно такі ж позиції в Україні посідає потужна петербурзька компанія "Орімі трейд", яка працює на теренах СНД. Її загальні місячні обсяги поставок до країн Співдружності становлять 80-100 контейнерів. За підсумками минулого року, "Орімі трейд" стала другою російською чайною компанією після фірми "Гранд". У її асортименті - чаї відразу чотирьох марок: "Принцеса Нурі" (цейлонський чорний байховий), "Принцеса Канді" (цейлонський чорний байховий), "Принцеса Гіта" (індійський чорний байховий), "Принцеса Ява" (індонезійський чорний байховий). [2]
Ще одна компанія, яка входить до трійки найбільших російських чаївників, - "Май". Імпортовані нею 70-80 контейнерів чаю на місяць розходяться по ринках Росії, України, Молдови, Казахстану, країн Балтії тощо. Торгову марку та інтереси "Мая" на ринку України представляє ТзОВ "Майський чай", яке розпочало поставки в листопаді 1996 року. Компанія швидко формує в Україні власну збутову мережу. За словами генерального директора Геннадія Майданюка, вже створено половину дилерської мережі. Найімовірніше, це означає, що етап становлення вже позаду, тому незабаром слід очікувати активізації діяльності компанії на ринку. Загалом, в асортименті "Мая" близько 90 різних чаїв, а в Україні поки що представлено лише 13. [3]
Порівняно молодою виглядає відома шрі-ланкійська марка Mabroc. Хоча вона і прийшла в Україну ще в 1994 році. Ексклюзивним дистриб’ютором Mabroc став "Продторг-96", який створив дилерську мережу та доклав чималих зусиль, аби марка Mabroc стала відомою в Україні. Mabroc International має на Цейлоні власні плантації, тому під час освоєння нових ринків може дозволити собі пропонувати продукцію за цінами нижчими, ніж у конкурентів. Наразі щомісячні поставки чайної продукції Mabroc до країн колишнього Союзу становлять 25-30 контейнерів.
Менш помітною стала, але все ж утрималась на ринку добре відома споживачам шрі-ланкійська марка Dilmah, заснована відомим у чайних колах Меріллом Джеєм Фернандо. Створена ним однойменна компанія MJF з 1958 року займалась ексклюзивними поставками чаю на терени СРСР. Однак це, мабуть, саме той випадок, коли популярність зіграла негативну роль, спровокувавши часті випадки підробок марочного товару та цінові війни між дилерами. Нині Dilmah імпортують два дистриб’ютори: дніпропетровський "Фактум-Юг" та харківський "Октопус".
Марка Lipton, відома у світі понад 100 років, знайшла дорогу в Україну завдяки міжнародній корпорації Unilever, що придбала право на її збут за межами Великобританії. Представництво "Юнілевер Експорт Б.В." створене в Україні ще в 1993 році. Чай завозиться розфасованим на підприємствах Польщі, Бельгії, Франції, Великобританії. Збутом дорогого зазвичай пакетованого чаю Lipton, що не сходить з рекламних щитів та екранів телевізорів, займаються дистриб’ютори United, "Проект Лтд", "Юніверсал Дистрибутінг".[4]
Ціна легально ввезеного чаю складається з вартості на умовах CIP (склад покупця) та вартості процедури розмитнення. За чай, завезений у тарі, що містить понад 10 кг продукту, до бюджету держави сплачують лише ПДВ (20%). На розфасований товар надбавка складається з митного збору та ПДВ. Загалом це становить 44% від митної вартості. Щодо прибутків підприємців, то, за підрахунками генерального директора фірми "Мономах", загалом рентабельність його бізнесу (імпорт, пакування, оптовий продаж) зазвичай не перевищує 20%. Хоча нині вона трохи вища (25%), бо саме тепер частина коштів спрямовується на розширення виробничих потужностей підприємства. Надбавка дилерів "Мономаха" не має перевищувати 20%, якщо вони отримують товар на умовах відстрочки платежу. Лише попередня оплата за отриманий товар дає право дилеру закладати вищу рентабельність.
Щодо інших чайних фірм, то в кожному конкретному випадку, залежно від обраних фірмою маркетингових підходів виведення товару на ринок, завоювання й утримання певної його частки, підприємці закладають ту чи іншу рентабельність. У середньому вона мало відрізняється від тієї, яку забезпечують більшість продовольчих товарних груп. Зазвичай середній прибуток імпортера становить до 10% від вартості завезеного товару, дилера - 15-20%, роздрібного продавця - 25%.
Великий практичний досвід роботи на Українському ринку має компанія «Ахмад Ті». Результати дослідження діяльності компанії свідчать, що вона добре пристосовується до українських реалій і її робота є гарним прикладом ведення бізнесу.
Компанія «Ахмад Ті» була заснована в Англії, у графстві Гемпшир, більш ніж 50 років тому. У 1946-му році представники відомої у Великій Британії династії ті-тестерів, спеціалістів з чаю, заснували у околицях Саутгемптона чайне виробництво, давши новому чаю назву «Ахмад Ті».
При створенні компанії за основу було узято впевненість у тому, що репутація нової марки буде повністю залежати від якості чаю, що вироблятиметься. Такий підхід залишається незмінним і сьогодні.
Це стосується й іміджу компанії, і виробництва усього асортименту продукції «Ахмад Ті» – від складання чайних сумішей (блендінга) до пакування. В результаті марка стала популярною не лише у Об’єднаному Королівстві – «Ахмад Ті» здійснює свою торговельну діяльність більш ніж у 50 країнах світу, що розташовано на п’яти континентах.
Сьогодні компанія „Ахмад Ті” має представницькі офіси у Франції, США, Шрі-Ланці, Індії, Україні, Росії, Чехії та на Близькому Сході. Високоякісні чаї для складання унікальних блендів «Ахмад Ті» доставляються з найкращих плантацій Індії, Цейлону, Кенії та Китаю.
Створені бленди допускаються до виробництва лише після особистого контролю Директором з ті-тестінгу, який ретельно тестує кожний з них. Затверджені бленди фасуються компанією «Ахмад Ті» на підприємствах в Англії, Шрі-Ланці, Індії, Україні, Росії та Японії. Такий підхід дозволяє не лише досягти необхідної свіжості та надзвичайної якості чаю, а й зробити його доступнішим за ціною населенню кожного з регіонів.
Продукція під торговельною маркою «Ахмад Ті» випускається у вигляді розсипного чаю, одноразових пакетиків для заварювання у чайнику чи чашці, у вигляді подарункових наборів, а також у вигляді готових до вживання напоїв. За роки, що пройшли від часу заснування компанії, назва «Ахмад Ті» стала синонімом чаю найвищої якості. Використовуючи знання та досвід трьох поколінь ті-тестерів – засновників компанії, спеціалісти «Ахмад Ті» апробували зразки чаїв з багатьох плантацій світу з тим щоб відібрати найкращі сорти, що підходять для отримання досконалого за смаком та ароматом напою.
Головним фактором успіху чаю «Ахмад Ті» на світовому ринку стала його виключна якість, котра обов’язково контролюється на усіх етапах виробництва та продажу: від якості сировини до якості чаю, що пропонується споживачеві у роздрібній торгівлі.
Враховуючи, що смак, аромат та колір звареного чаю багато у чому залежать від умов росту чайного куща, для досягнення найкращих показників напою спеціалісти «Ахмад Ті» під керівництвом Директора з ті-тестінгу створюють спеціальні мапи змішування для кожної нової партії чаю. Далі, на основі отриманих мап змішування, ті-тестери на фабриках у Шрі-Ланці та Англії здійснюють блендування. Упаковані та апробовані суміші пломбуються й опечатуються у присутності не менш ніж трьох керівних осіб та ті-тестерів підприємства, що створило бленд. Контрольний зразок бленда направляється до головної лабораторії компанії. Спеціальному контролю піддаються ароматизовані чаї з додаванням бергамоту, цитрусових, а також різноманітних фруктів. Природні олії, що використовуються для ароматизації, випускаються виключно у Великій Британії та точно передають смак та запах фруктів. Олія бергамоту надає м’якості чаям «Англійський № 1», «Граф Грей», «Королівський чай» та «Англійський післяобідній». Про якість роботи ті-тестрів «Ахмад Ті» говорить той факт, що ароматизовані бергамотом чаї цієї марки вважаються найкращими в світі. Перед фасуванням бленди з кожного мішка контролює ті-тестер чайної фабрики, він же вибірково перевіряє і вже готові до продажу пачки з чаєм. Якість упакованого чаю перевіряється також під час зберігання, транспортування та продажу шляхом його звірки з еталоном.
Особливу увагу компанія-виробник приділяє захисту своєї продукції від підробок. Високоякісне пакування, маркування кожного сорту смугою відповідного кольору, додаткове пакування у фольгу та інші засоби забезпечують захищеність торговельної марки, тому, купуючи чаї «Ахмад Ті», кожен покупець може бути впевнений у високій якості цього справжнього англійського напою.
«Українська чайна фабрика «Ахмад Ті» була заснована у травні 1998-го року у Харкові як спільне українсько-британське підприємство. Будівництво фабрики було організовано на території площиною більш ніж 3 гектари. Майже половину цієї площини зайняли виробничі корпуси, що було виконано у європейському стилі зі збереженням вимог компанії «Ахмад Ті» до організації виробництва.
Першу лінію «Української чайної фабрики «Ахмад Ті» запустили у листопаді 1999-го року. На початку на фабриці пакувалися лише два види листового чаю («Цейлон F.B.O.P.F.» та «Цейлон Оранж Пеко») та два види чаїв у одноразових пакетиках («Англійський №1» та «Граф Грей»). З розвитком виробництва та ростом популярності чаю «Ахмад Ті» в Україні, поступово зростав і асортимент продукції, що випускається фабрикою. На сьогоднішній день тут пакується 25 видів чаю у 52 види пакування.
Процес виробництва на «Українській чайній фабриці «Ахмад Ті» (як і на фабриках у інших країнах світу, що працюють під маркою «Ахмад Ті»), що фасує близько 80 відсотків асортименту марки, що представлений в Україні, суворо контролюється представниками лондонського офісу компанії-виробника, котрі постійно присутні на фабриці. Кожна з чайних сумішей перевіряється ті-тестером, який підтверджує її відповідність високим стандартам якості торговельної марки «Ахмад Ті».
У 2002-му році на „Українській чайній фабриці «Ахмад Ті» було впроваджено систему керування якістю, підтверджену міжнародним сертифікатом відповідності, - стандарт ISO 9001:2000. Об’єми виробництва «Української чайної фабрики «Ахмад Ті» щорічно зростають, що викликано перш за все збільшенням споживчого попиту на продукцію. У 2003-му році об’єми випуску фасованого чаю марки „Ахмад Ті” досягли 1465 000 кг. Компанія розширює виробництво та робить подальші кроки у засвоєнні українського чайного ринку, долаючи перешкоди та бар’єри на шляху до успіху.
Аналіз даних інформаційних джерел та особисті бесіди з представниками чайного бізнесу дозволив виявити і систематизувати бар’єри та можливості для його розвитку. А саме:
- необхідно сформувати і визначити свою особливу стратегію для всіх рівнів бізнесу;
- підприємства повинні розробляти стратегії і процеси, що враховують дії нових конкурентів;
- щоб забезпечити виживання й успіх в умовах постійних змін, стратегічне управління і планування повинні впроваджуватись керівниками і менеджерами у діяльність компанії;
- завдяки правильно обраній організаційній структурі можлива ефективна координація діяльності всього підприємства;
- своєчасне відстеження змін та аналіз зовнішнього середовища у якому працює компанія дозволяє долати складності та сучасну невизначеність законодавства.
Посилання на джерела
1. www.ahnadtea.ua
2. www.orimi.com.ua
3.www. maiskyi-chai.ua
4.www.lipton.ru
Матеріали Першої всеукраїнської міждисциплінарної конференції
“Бар’єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні”
Київ, 14-15 лютого 2005 року
– 6 –
Поширюється в авторській редакції
Информация о работе Особливості дослідження українського чайного бізнесу