Основні види облігацій

2. Облігації підприємств - це облігації, які випускаються юридичними особами, котрі переважно займаються підприємницькою діяльністю. У світовій практиці такі облігації називають інституційними. Термін "інститути" використовується для узагальненої назви компаній, корпорацій, господарських товариств тощо. Основними цілями випуску таких облігацій є отримання позики грошових коштів, необхідних для господарської діяльності; збільшення свого акціонерного капіталу шляхом обміну облігацій при погашенні на акції; зміцнення своїх виробничих зв'язків з інститутами-партнерами; придбання контрольного пакета акцій іншого емітента тощо.

Ринок облігацій підприємств в  Україні є найменш розвиненим. Основними причинами такого становища  стали законодавча невизначеність, непосильний податковий тиск, складне  економічне становище в країні, інфляційні процеси. Але однією з головних подій  останніх років на вітчизняному фондовому  ринку стало відновлення використання такого поширеного на світових фінансових ринках інструменту, як облігації підприємств. Порівняно з попередніми роками все більше юридичних осіб залучає  додаткові кошти шляхом випуску  облігацій підприємств. Позитивною рисою ринку облігацій підприємств  є значне підвищення інтересу з боку господарських товариств (передусім  товариств з обмеженою відповідальністю, державних підприємств та АТ) до випуску власних облігацій. У  Законі [20] визначено, що облігації підприємств:

- розміщуються юридичними особами  тільки після повної сплати  свого статутного капіталу;

- не допускається розміщувати  для формування і поповнення  статутного капіталу емітента, а  також покриття збитків від  господарської діяльності шляхом  зарахування доходу від продажу  облігацій як результату поточної  господарської діяльності;

- підтверджують зобов'язання емітента  за ними та не дають права  на участь в управлінні емітентом;

- дають право юридичним особам  розміщувати їх на суму, яка  не перевищує трикратного розміру  власного капіталу або розміру  забезпечення, що надається їй  з цією метою третіми особами;

- згідно з умовами розміщення  облігацій, що розміщуються АТ, можуть передбачати можливість  їх конвертації в акції АТ (конвертовані  облігації);

- розміщуються відповідно до  рішення про їх розміщення, яке  приймається відповідним органом  управління емітента згідно з  нормами законів, що регулюють  порядок створення, діяльності  та припинення юридичних осіб  відповідної організаційно-правової  форми.

Реєстрацію випуску облігацій  підприємств здійснює ДКЦПФР в установленому  нею порядку.

3. Облігації місцевих позик - це облігації, що випускаються місцевими органами влади. Муніципальні (місцеві) облігації є напрямом залучення фінансових ресурсів на місцевому рівні. Емісія муніципальних облігацій забезпечує зниження вартості обслуговування внутрішнього боргу, залучення в економіку регіону коштів іноземних інвесторів та сприяє трансформації коштів населення в інвестиції. Кошти від розміщення облігацій місцевих позик спрямовують на конкретно визначені програми розвитку регіону, а також для фінансування різного роду місцевих проектів - будівництва мостів, очисних споруд, системи водопостачання тощо, що створить нові робочі місця, збільшить податкові надходження, зменшить соціальну напругу, сприятиме розвитку інфраструктури ринку цінних паперів. З наведеного зрозуміло, що необхідність місцевих облігацій як важливого інструменту фондового ринку місцевих позик очевидна. Але на сучасному етапі на розвиток ринку облігацій місцевих позик негативний вплив має недосконала інфраструктура фондового ринку

України. Складності, що стоять на шляху  розвитку такого ринку, можуть бути вирішені державою тільки в тісній взаємодії  з професійними учасниками фондового  ринку. Створення саморегулівних організацій учасників ринку місцевих цінних паперів дозволить розв'язати проблеми, пов'язані з розвитком інфраструктури ринку, забезпеченням ліквідності й інформаційної відкритості ринку та вдосконалення законодавства з цих питань.

Згідно із Законом [20] до облігацій  місцевих позик належать облігації  внутрішніх і зовнішніх місцевих позик. Рішення про розміщення таких  облігацій приймає Верховна Рада АРК або міська рада відповідно до вимог, установлених бюджетним законодавством. Реєстрацію випуску облігацій місцевих позик здійснює ДКЦПФР в установленому  нею порядку. Особливості погашення  та реалізації прав за облігаціями  місцевих позик визначаються умовами  їх розміщення.

Перші вітчизняні облігації внутрішніх місцевих позик з'явились у 1995 році. їх випуски були зареєстровані в  Київській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, деяких інших  областях і в Автономній Республіці Крим. Відповідно до умов випуску багатьох місцевих позик при розміщенні менше  як 20 % обсягу емісії позики вважаються такими, що не відбулися. Незважаючи на таку низьку межу, деякі позики не розмістили навіть 1 % облігацій. Львівській міськраді  було відмовлено у реєстрації інформації про випуск облігацій у зв'язку з невідповідністю поданих документів чинному законодавству. У зв'язку з численними порушеннями чинного  законодавства при проведенні деяких місцевих позик органами контролю приймались рішення про закриття позик.

Серед муніципальних позик, що мали місце в різних областях України, були як вдалі, так і невдалі спроби вирішити соціально-економічні проблеми відповідних регіонів за рахунок  емісії муніципальних облігацій. Незважаючи на посилення державного регулювання  та контролю за ринком місцевих позик, залучення коштів до місцевих бюджетів шляхом випуску облігацій місцевих позик не набуло значного поширення  в Україні. Але протягом останніх років кількість зареєстрованих випусків облігацій місцевих позик  збільшується.

Основними причинами незадовільного розвитку ринку муніципальних позик  є низький рівень довіри з боку інвесторів до органів місцевої влади  та відсутність кваліфікованих спеціалістів в органах місцевого самоврядування з питань випуску та обігу облігацій  місцевих позик.

Таким чином, на ринку цінних паперів  одночасно можуть знаходитися різні  види облігацій, що дає можливість для  інвесторів формувати портфель облігацій  з метою зниження ризику інвестицій та отримання стабільного прибутку. Портфель облігацій, як і портфель акцій, формується на основі принципів дохідності, надійності, ліквідності, а також  враховує параметри виплат доходів  за різними облігаціями. Основними  фінансово-кредитними інститутами, які  формують портфель облігації, є інвестиційні та пенсійні фонди, комерційні банки, страхові та інвестиційні компанії. Портфельні облігації разом з портфельними акціями та іншими цінними паперами формують інвестиційний портфель.

В Україні формування портфеля облігацій  здійснюють переважно різноманітні інститути, при цьому основну  частину такого портфеля, як правило, займають державні облігації. Останні  в умовах фінансової нестабільності залишаються чи не єдиним джерелом отримання стабільного доходу. Однак  і державні цінні папери ще дуже далекі від аналогічних оптимальних  фондових цінностей.

З викладеного видно, що облігації  на ринку цінних паперів посідають  важливе місце, відіграють роль своєрідного  каталізатора економіки (коли йдеться  про державні облігації) і беруть активну участь у розвитку національного  фондового ринку.

Важливим фінансовим інструментом на міжнародному фінансовому ринку  є єврооблігацїї. Міжнародна асоціація фондових ринків займається стандартизацією умов випуску та обігу єврооблігацій, а також розробляє правила торгівлі єврооблігаціями. Основна форма випуску єврооблігацій - у вигляді цінного папера на пред'явника. Вони обслуговуються в одній із світових депозитарно-клірингових систем і розміщуються одночасно на ринках кількох країн. Найбільша кількість угод із єврооблігаціями здійснюється у фондових центрах - Лондоні, Сингапурі, Гонконзі, Нью-Йорку та Токіо.