Організаційний розвиток обслуговуючих кооперативів інфраструктурі аграрного ринку

   ,                                                      (1)

де  – внесок на одиницю обслуговування, грн.; – загальна вартість майна кооперативу, грн.; i – порядковий номер кожного майнового об’єкту; n – кількість майнових об’єктів кооперативу, шт.; – поточні витрати на i – й рік функціонування кооперативу, грн.; – загальна кількість обслуговуваних об’єктів, або потужність  виробництва всіх учасників колективу (умовних голів – для тваринництва, умовних гектар – для рослинництва, умовних тракторів – для техсервісу і т.д.).

Враховуючи, що специфічною й найхарактернішою рисою сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є те, що його члени поєднують в одній особі співвласника кооперативного підприємства та його клієнта, прибутки у самого обслуговуючого кооперативу не є основним завданням його діяльності. Загальне визначення ефективності діяльності такого кооперативу пропонується здійснювати за формулою 2.

                                              (2)

де  – ефективність сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, грн.; – загальний приріст доходів учасників кооперативу після введення його системи обслуговування в дію, грн.; – загальний приріст видатків учасників кооперативу після введення його системи обслуговування в дію, грн.; Дпс – доходи від надання послуг стороннім особам (не учасникам кооперативу), грн.; Ввнп – видатки на утримання кооперативу в наступному періоді, грн.

Персоніфіковану ефективность від участі кожного члену кооперативу в результатах його діяльності, рекомендується визначати за формулою 3:

,                                (3)

де  – індивідуальний ефект від участі в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі, грн.; – вартість валової продукції -того учасника, грн.; – вартість видатків -того учасника, грн.; – частка в доходах від надання сторонніх послуг, грн.; – видатки на утримання кооперативу в наступному періоді для кожного учасника, грн.

У сучасних умовах є два напрямки формування обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів: це створення спеціалізованих кооперативних об’єднань, що орієнтуються на обслуговування окремого виду діяльності, і формування багатопрофільних кооперативних об’єднань, які охоплюють не лише виробничу, а й інші сфери життєдіяльності села. Узагальнюючи наукові дослідження, можна визначити спеціалізований сільськогосподарський обслуговуючий кооператив як колективне об’єднання сільськогосподарських виробників будь-якого рівня, що надає їм спеціалізовані послуги одного виду. У системі обслуговуючої кооперації  потрібно виділити той фактор,  що кооператив обслуговує і тих, хто не є членом кооперативу, але на прибуткових умовах і за залишковим принципом, якщо є ресурс після задоволення інтересів його членів. Навіть у випадку мінімальної кооперації такої, як об’єднання зусиль по транспортуванню виробленого молока і молокопродуктів на ринок, вигідність обслуговуючої кооперації є безсумнівною. Це підтверджується розрахунками для різних сільрад Охтирського району, представленими в таблиці 2.

Таблиця 2

Оцінка ефективності при організації кооперативного обслуговування збуту молока для сільрад Охтирського району на 2010 рік

Джерело: власні дослідження.

Формування  спеціалізованих кооперативів із наданням одного виду послуг, доцільне для особистих селянських та фермерських господарств з невеликими обсягами виробництва. Кожен власник, при цьому, може отримати додаткового від 0,4 тис. грн. до 4,76 тис. грн. прибутку; розмір прибутку залежатиме від відстані до ринків збуту та витрат на збут. Основна увага при формуванні обслуговуючих кооперативів такого типу має бути зосереджена на пошуку як внутрішніх резервів, які б сприяли зростанню обсягів виробництва молока, так і підвищенню конкурентоспроможності селян-товаровиробників. Створення обслуговуючих кооперативів з переробки і збуту молока особистими господарствами населення є більш перспективним, порівняно з великомасштабними сільськогосподарськими виробниками, що використовують найману робочу силу, через те, що господарства населення прагнуть мінімізувати свої витрати.

Порівняння  ефекту від кооперування для сільських  рад Охтирського району вказує на те, що ефект залежить від обсягів виробництва і віддаленості від ринків збуту: чим віддаленіший населений пункт (Грунська, Олешнянська, Рибальська сільські ради), тим більш ефективним є кооперування зі збуту молока і молочних продуктів. У розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів значну роль повинна відігравати державна влада. Особливо потребує державної підтримки створення сільськогосподарської обслуговуючої кооперації особистими селянськими господарствами. Дослідження системи регулювання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Сумської області показує, що держава, через Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, приймає на себе основне навантаження по фінансуванню зазначених кооперативних структур.

Для удосконалення механізму державного регулювання розвитку обслуговуючої кооперації в роботі запропонована модель стабілізаційної державної підтримки організаційного розвитку обслуговуючих кооперативів яка представлена на рис. 1. Основу цієї моделі складають наступні положення: розробка загальної стратегії розвитку сільської території; формування чітких завдань по виробництву продукції і надання послуг; створення робочих місць; забезпечення доходів та розвитку соціальної інфраструктури села. Такий підхід дозволяє довести до свідомості жителів даної території значення кооперування в підвищенні їх добробуту. Подальший організаційний розвиток системи обслуговуючої кооперації в сільському господарстві є головним фактором стабілізації його економіки в сучасних умовах і в майбутньому. Кооперативна складова інфраструктури об’єднує сільгосп-товаровиробників для здійснення ринковій діяльності на основі їх добровільного залучення до процесів вертикальної інтеграції на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. В дослідженні розроблена і запропонована Програма розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів регіону, на реалізацію якої передбачено вкладання бюджетних коштів, у тому числі з обласного - 9,5 млн. грн. і з районних бюджетів 6,2 млн. грн.  Підтримка системи обслуговуючої кооперації та контроль за її діяльністю дозволять виробити загальну стабілізаційну стратегію розвитку сільських територій.

Пропозиції щодо формування сільськогосподарських  обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку, використання територіальної концепції формування базового рівня кооперації з поступовим нарощуванням

Рис. 1. Стабілізаційна модель державної підтримки формування територіальних обслуговуючих кооперативів

Джерело: власні дослідження.

вертикальних зв’язків знизу вгору, за умов державного стимулювання, забезпечать ефективне вирішення проблем виробничого, ринкового та соціального характеру для виробників сільськогосподарської продукції.

ВИСНОВКИ

Результатом проведеного дисертаційного дослідження є висвітлення теоретико-методичних положень та визначення напрямів розв’язання наукового завдання удосконалення функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для стабілізації розвитку сільських територій. Отримані результати дозволяють сформулювати висновки, розробити пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення і свідчать про досягнення мети і виконання поставлених завдань:

1. Існуючий на сьогодні понятійний апарат проблеми, яка досліджується, характеризується недостатньо чітким визначенням сутності окремих категорій. Зважаючи на це, в першому розділі дисертації запропоновані скореговані і уточнені трактування ключових термінів. В інтерпретації поняття «сільськогосподарський обслуговуючий кооператив» увага акцентується на тому, що такий кооператив можна визначити як юридичну особу, утворену шляхом добровільного об’єднання фізичних або/і юридичних осіб (сільськогосподарських товаровиробників) для обслуговування господарств членів кооперативу шляхом здійснення господарської, у тому числі підприємницької, діяльності з метою задоволення матеріальних та інших потреб членів кооперативу. Спеціалізований сільськогосподарський обслуговуючий кооператив пропонується розглядати як колективне об’єднання сільськогосподарських виробників будь-якого рівня, що надає їм спеціалізовані послуги одного виду. Територіальний багатофункціональний обслуговуючий кооператив визначено як кооперативне об’єднання, що поєднує в собі систему державного управління з кооперуванням суб’єктів економічної діяльності на території сільських громад. Під організаційним розвитком обслуговуючих кооперативів розуміється процес якісних позитивних змін в структурі, засобах діяльності і в економічних взаємозв’язках кооперативів з метою адаптування сільськогосподарських товаровиробників – членів кооперативів до мінливих умов ринкового середовища та підвищення їх ефективності і конкурентоспроможності.

2. Організаційний розвиток обслуговуючої кооперації пов’язаний з тенденціями і динамікою розвитку ринкової інфраструктури. Вивчення тенденцій розвитку інфраструктури регіонального аграрного ринку дозволило сформулювати основні з них. До їх числа відносяться: досить активний чисельний приріст суб’єктів інфраструктури, так в 2008 році в порівнянні з 2001 роком їх чисельність зросла на 35%, кількість обслуговуючих кооперативів за цей період збільшилася на 26 одиниць; основними представниками сільськогосподарських товаровиробників на регіональному аграрному ринку є торгові доми, послуги інших суб’єктів інфраструктури є менш доступними; значно скоротилися в досліджуваному періоді інфраструктурні послуги для особистих селянських господарств. Так кількість заготівельних пунктів у 2008 році в порівнянні з 2003 роком зменшилася на 30 %; основна частина суб’єктів інфраструктури працює тільки із великими та середніми сільськогосподарськими підприємствами; відносини сільськогосподарських товаровиробників з багатьма суб’єктами інфраструктури є досить проблемними і не забезпечують захисту інтересів останніх. Для суб’єктів малого агробізнесу, зокрема фермерських господарств, розвиток обслуговуючих кооперативів є ключовим напрямком формування інфраструктури аграрного ринку.

3. Здійснення комплексного аналізу  сільськогосподарського виробництва  регіону (Сумська обл.) та оцінка стану розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів дозволили визначити особливості організаційного розвитку зазначених кооперативів. До числа таких особливостей відносяться: низькі темпи зростання кількості обслуговуючих кооперативів в аграрному виробництві (на початок 2008 року їх було 37 одиниць, в той час як мінімальна потреба в даній організаційній формі складає біля 190 одиниць); найбільша кількість кооперативів функціонує на напрямках надання комунально-господарських послуг (40,1%)  і послуг з обробітку землі та вирощування сільськогосподарських культур (37,8%); дуже нерівномірне розповсюдження обслуговуючих кооперативів по районах області: 32,4% працює в Сумському районі, а в трьох районах їх взагалі немає; 81% кооперативів відноситься до числа дрібних (річна вартість наданих послуг в середньому на кооператив складає 7,4 тис. грн..); 78,5% із загальної кількості обслуговуючих кооперативів складають сервісні кооперативи; 43,2% обслуговуючих кооперативів є дійсно неприбутковими, інші кооперативи (21) надають послуги як членам так і не членам  кооперативів, отже отримували певний додатковий прибуток. Наведені цифри свідчать про дуже низький рівень організаційного розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку регіону, який не забезпечує вирішення проблем сільськогосподарських товаровиробників.