Організаційна система управління природокористуванням України

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Января 2012 в 12:20, реферат

Описание работы

Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування .Нове в даній проблемі є еквівалентність обміну між державою, природою та людиною, яка базується на законодавчих, організаційно-технічних рішеннях

Содержание

Вступ……………………………………………………………..1
Стан та оцінка загроз в екологічній сфері……………………..3
Cучасний екологічний стан України…………………………...6
Основні напрями державної політики України у галузі
охорони довкілля та використання природних ресурсів…….8
Основні пріоритети охорони навколишнього середовища…..11
Висновок……………………………………………………………13
Список використаної літератури………

Работа содержит 1 файл

ekonomref.docx

— 30.25 Кб (Скачать)
  • екологічно раціональне   використання     природного та соціально-економічного

потенціалу  держави, збереження сприятливого середовища життєдіяльності суспільства;

  • соціально-екологічне та економічно   раціональне   вирішення проблем, які виникають в результаті  забруднення довкілля, небезпечних природних явищ, техногенних аварій та катастроф;
  • розвиток міжнародного  співробітництва    щодо   збереження біорізноманіття  природи,  охорони озонового   шару   атмосфери, запобігання   антропогенній зміні   клімату,   захисту  лісів і лісовідновлення, транскордонного забруднення довкілля, відновлення природного стану Дніпра, Дунаю, Чорного і Азовського морів.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Основні пріоритети охорони навколишнього середовища

Витрати на  реалізацію  природоохоронних  програм  і  заходів потребують значних коштів. Однак протягом найближчих 5 - 10 років країна  буде  дуже  обмежена  у коштах, необхідних для  поліпшення стану  навколишнього  природного  середовища  та   забезпечення раціонального  використання  природних  ресурсів.  Тому  необхідно чітко  визначити пріоритетні  напрями   та   проблеми   з   метою відпрацювання  реалістичних,  ефективних  та  економічно  вигідних рішень.  З цією метою,  виходячи з реального екологічного  стану території України,  необхідно враховувати такі основні критерії і чинники:

  • погіршення здоров'я    людей   через   значну   забрудненість довкілля;
  • втрати, що  призводять  до  зниження продуктивності народного господарства, зумовлені  збитками   або   руйнуванням   фізичного капіталу і природних ресурсів;
  • погіршення стану  або  загроза  завдати   непоправної   шкоди біологічному   та ландшафтному  різноманіттю  і,  зокрема  лукам, пасовищам,  озерам, водоймам, річкам, землям, лісовим, прибережним і морським екосистемам, гірським районам;
  • еколого-економічну ефективність природоохоронних заходів.

   До  основних пріоритетів  охорони  довкілля  та  раціонального використання природних ресурсів належать: 

  1. гарантування екологічної   безпеки   ядерних    об'єктів    і радіаційного  захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

 

  1. поліпшення екологічного  стану басейнів рік України та якості питної води;
 
  1. стабілізація  та  поліпшення  екологічного  стану  в  містах і промислових  центрах Донецько-Придніпровського регіону;
 
  1. будівництво нових   та   реконструкція   діючих   потужностей  комунальних очисних  каналізаційних споруд;
 
  1. запобігання забрудненню  Чорного   та   Азовського  морів і поліпшення їх екологічного стану;
 
  1. формування  збалансованої системи  природокористування  та адекватна структурна перебудова виробничого  потенціалу  економіки, екологізація технологій у промисловості,  енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті; збереження біологічного та ландшафтного   різноманіття, заповідна справа.
 

Для досягнення цього передбачається вирішення  таких завдань:

  • зменшення до мінімуму рівня радіаційного забруднення;
  • захист повітряного  басейну  від  забруднення,  насамперед  у великих містах і промислових центрах;
  • захист і  збереження  земельних  ресурсів  від   забруднення, виснаження і нераціонального використання;
  • збереження і  розширення   територій   з   природним   станом ландшафту,  посилення природоохоронної діяльності на заповідних і рекреаційних територіях;
  • підвищення стійкості та екологічних функцій лісів;
  • знешкодження, утилізація  та   захоронення   промислових   та побутових відходів;
  • запобігання забрудненню морських і внутрішніх вод,  зменшення та  припинення  скиду  забруднених стічних  вод  у водні об'єкти, захист підземних вод від забруднення;
  • збереження та відродження малих річок,  здійснення управління водними ресурсами на основі басейнового принципу;
  • завершення створення     державної     системи    моніторингу навколишнього природного середовища;
  • створення системи  прогнозування,  запобігання та оперативних дій    у    разі    надзвичайних     ситуацій     природного     і природно-техногенного походження;
  • забезпечення екологічного   супроводу    процесу    конверсії військово-промислового комплексу;
  • здійснення заходів щодо екологічного контролю  за  діяльністю Збройних Сил України;
  • розробка механізмів реалізації схем природокористування;
  • впровадження дійових  економічних складових впливу на систему природокористування;
  • створення системи    екологічної    освіти,    виховання   та інформування.

   Державна  політика у  галузі  охорони  довкілля,  використання природних    ресурсів та забезпечення   екологічної   безпеки реалізується  через  окремі   міждержавні,   державні,   галузеві, регіональні  та  місцеві  програми, які спрямовуються на втілення

визначених  пріоритетів. 
 
 

Висновок: 

Аналізуючи  цю велику сукупність проблем  , ми можемо зробити дуже важливі висновки щодо екологічної дійсності нашої Держави , виявити чинники та особливості життєдіяльності та природокористування.

“Базовими”  недоліками України на сучасному етапі є складні, багатогранні фактори, які здійснюють  комплексний, тотальний вплив на всі галузі економіки, діють у різних сферах, на різних рівнях господарювання , і тому вони потребують особливої уваги, особливих рішень , тобто системного розв’язку з боку Держави. Увага Держави, перш за все,  залежить від матеріальних ресурсів, тобто об’єму і стану фінансування екологічних програм.

Система фінансування  природоохоронних   заходів   в   умовах переходу до ринкової економіки формується на основі таких головних джерел: Державного бюджету України та місцевих бюджетів; бюджету Автономної Республіки Крим; фондів охорони   навколишнього   природного  середовища  всіх рівнів;  власних коштів підприємств;  іноземних надходжень та інвестицій;  інших позабюджетних коштів.

Для забезпечення    стабільного    надходження   коштів   для здійснення  природоохоронних  заходів  пріоритетне  значення   має надаватися розвиткові економічного механізму природокористування.     Головними складовими    елементами   економічного   механізму природокористування мають бути:

  • плата за спеціальне використання природних ресурсів;
  • плата за забруднення навколишнього природного  середовища  та інші види шкідливого впливу на довкілля;
  • система фінансування і кредитування природоохоронних  заходів(державний і місцеві бюджети,  природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо);
  • екологізація податкової і цінової систем;

     підтримка становлення і розвитку  екоіндустрії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури:

1. “Основи загальної екології “   Г.О. Білявський.

2. “  Навколишнє середовище та розвиток “ .  Воронов А. К.

    3 . Постанова ВРУ "Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних

           ресурсів та забезпечення екологічної  безпеки “.

Информация о работе Організаційна система управління природокористуванням України