Операції за власними надходженнями бюджетних установ та організацій

— види доходів місцевих бюджетів розмежовані на ті, що враховуються, і ті, що не враховуються у визначенні міжбюджетних трансфертів (глава 14);

— встановлено прозорий, достатньо об'єктивний порядок розподілу міжбюджетних трансфертів і диференціацію трансфертів за конкретними напрямками та видами (стаття 98);

— передбачено компенсацію  втрат доходів бюджетів місцевого  самоврядування на виконання власних  повноважень унаслідок наданих  державою податкових пільг (стаття 103).

Підтвердженням правильності визначення бюджетної політики з  питань міжбюджетних відносин є переваги казначейського обслуговування місцевих бюджетів, які не тільки відповідають вимогам Бюджетного кодексу, а є  необхідністю.

Процес переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування можна розглядати як:

— реалізацію функцій  управління ресурсів через консолідацію ресурсів місцевих бюджетів у єдиній структурі органів системи Державного казначейства та єдиній системі рахунків єдиного казначейства;

— реалізацію принципів, визначених Бюджетним кодексом у  частині дотримання єдиних правил здійснення контролю, бухгалтерського обліку, звітності під час виконання  бюджетів, кошторисів доходів і видатків розпорядників бюджетних коштів.

З 1 січня 2002 року запроваджено казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів. Це дало можливість щоденно отримувати достовірну інформацію про надходження в розрізі  видів доходів і бюджетів, надавати звітні дані зацікавленим органам з метою аналізу та прийняття управлінських рішень, реалізувати на центральному рівні механізм доведення бюджетних коштів до місцевих бюджетів шляхом автоматичного щоденного перерахування міжбюджетних трансфертів за індивідуальними нормативами, а також вилучати кошти до державного бюджету з місцевого бюджету. Таким чином обласні, міські та районні рівні влади зацікавлені у надходженні загальнодержавних податків і зборів та своєчасному отриманні місцевими бюджетами в повному обсязі дотацій вирівнювання.

Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів затверджено наказом Державного казначейства України № 205 від 04.11.2002 р.

Цей Порядок регламентував  організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства України, фінансовими органами, платниками податків, зборів (обов'язкових платежів), що належать місцевим бюджетам, у процесі казначейського обслуговування органами ДКУ місцевих бюджетів за доходами при функціонуванні внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України.

У процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів органи Державного казначейства України виконували такі функції:

— встановлення механізму  відкриття та відкриття аналітичних  рахунків в управліннях Державного казначейства України для зарахування  податків, зборів (обов'язкових платежів) у розрізі видів платежів, що зараховуються  до місцевих бюджетів усіх рівнів (бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування);

— ведення бухгалтерського  обліку доходів місцевих бюджетів (крім власних надходжень) відповідно до Плану рахунків бухгалтерського  обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України № 119 від 28 листопада 2000 року, зі змінами та доповненнями (надалі — План рахунків), у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, типів проведених операцій і рівнів бюджетів;

— розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених Бюджетним кодексом України та рішенням ради про бюджет;

— розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів, у розмірах, визначених законодавством, і перерахування розподілених коштів за призначенням;

— підготовка платіжних  документів і повернення надмірно та/або  помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних  документів органів виконавчої влади, яким за законом надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Висновки щодо повернення надмірно та/ або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів подаються органами стягнення на виконання до відповідних органів Державного казначейства України. Органи ДКУ протягом п'яти робочих днів виконують отримані висновки. За умови надходження до органів Державного казначейства України рішень органів судової влади про повернення коштів ці рішення виконують органи Державного казначейства України відповідно до вимог нормативно-правових актів, а копії цих рішень передають органи ДКУ до органів стягнення з метою інформування цих органів;

— розрахунки за міжбюджетними  трансфертами та їх перерахування до відповідних бюджетів. Органи Державного казначейства України відповідають за повноту і своєчасність проведення розрахунків за міжбюджетними трансфертами бюджетів;

— щоденне перерахування  залишків надходжень на рахунки зі здійснення видатків для кожного  місцевого бюджету.

Для зарахування платежів, що належать місцевим бюджетам, на балансі управлінь Державного казначейства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі відкриваються аналітичні рахунки за балансовими рахунками Плану рахунків відповідно до Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій з виконання бюджетів у системі Державного казначейства України, затвердженої наказом Державного казначейства України № 119 від 28 листопада 2000 року зі змінами та доповненнями.

Платники податків сплачують  платежі до місцевих бюджетів через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує кошти через систему електронних платежів Національного банку України на аналітичні рахунки, відкриті на балансі управлінь Державного казначейства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі у розрізі місцевих бюджетів і кодів бюджетної класифікації доходів.

Операції з опрацювання платежів, що надійшли до місцевих бюджетів, здійснюються у такій послідовності:

— повернення надмірно та/або  помилково сплачених коштів;

— розподіл платежів до бюджетів за нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет;

— перерахування до державного та місцевих бюджетів коштів, що передаються  з місцевих бюджетів згідно з Законом  України про Державний бюджет України на відповідний рік і рішенням відповідної ради про місцеві бюджети;

— проведення розрахунків  за міжбюджетними трансфертами бюджету;

— перерахування залишків надходжень на рахунки для здійснення видатків для кожного місцевого  бюджету.

Підставою для зарахування платежів, сплачених до місцевого бюджету готівкою, є:

— копії платіжних  доручень відділень Ощадбанку або  банку та корінці прибуткових  документів (повідомлення) про приймання  установою банку платежів місцевих бюджетів готівкою;

— копії квитанцій, видані органами місцевого самоврядування платникам податків разом з описом до них;

— платіжні доручення установ Державного комітету зв'язку та інформатизації України  на перекази з доданими до них талонами поштових переказів (під час сплати платежів через установи зв'язку).

 

Висновки

 

Список  використаної літератури