Оцінка зовнішньоторгового балансу: динаміка та роль в економіці

Істотне значення при аналізі зовнішньоекономічного  становища країни мають дані про  регіональні платіжні баланси, тобто  відомості про стан розрахунків  даної країни з окремими групами  країн або валютних зон. Це особливо важливо, коли в умовах неконвертованості деяких валют активне сальдо з однією групою країн не може бути використане для покриття дефіциту з іншими країнами.  
 

 Взаєзв’язок стану платіжного балансу з тенденціями розвитку економічного циклу  

У складі колишнього СРСР Україна не мала власної статистики зовнішньоекономічної дільності. Цим пояснюється те, що перші розрахунки балансу було здійснено тільки у 1993 р. Вони показали негативне платіжне сальдо, що свідчило про одне з найбільших ускладнень структури національної економіки[5].  

З урахуванням  цього одним з найважливіших  стратегічних завдань економічного розвитку України в період з 1994 по 2000 р. було здійснення широкого комплексу  заходів, спрямованих на подолання  негативного платіжного сальдо. Саме на вирішенні цього першочергового завдання концентрувалась економічна політика нашої держави. Це дало позитивні результати. У 1999-2000 р. вперше за роки незалежності Україна мала позитивне платіжне сальдо. Це сприяло притоку в державу іноземної валюти і зміцненню її економічного становища, в тому числі стабілізації валютного курсу національної грошової одиниці.

До 1993 р. статистика міжнародних операцій України  була представлена торговельним балансом, балансом фінансових ресурсів та валютним планом країни.

Спеціальною Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 17 вересня 1993 р. на Національний банк України було покладено відповідальність за складання узагальненого платіжного балансу України. Поява Концепції побудови банківської та грошово-кредитної статистики і статистики платіжного балансу (далі - Концепція) була зумовлена загальнодержавною потребою незалежної України у визначенні її місця в світовому співтоваристві, розвитку банківської та фінансової систем, а також у зв’язку з покладенням на Національний банк відповідальності за формування платіжного балансу держави.

Дану  Концепцію було затверджено Постановою Правління Національного банку  України №101 від 20.05.1994 р.

Як зазначено  у Концепції, розробка і складання  платіжного балансу базуються на єдиній методології відповідно до стандартної класифікації компонентів і структури зведеної інформації. За формою складання платіжний баланс України визначається як зведений статистичний звіт (за певний період часу) про здійснення міжнародних операцій українських резидентів з резидентами інших країн світу.

Інформаційну  базу платіжного балансу (як і в світовій практиці) становлять такі джерела:

· дані банківської системи про надходження  платежів з-за кордону і здійснення платежів за кордон (фінансові операції з нерезидентами);

· інформація про пересування товарних потоків  через кордон (міжнародна торгівля);

· статистичні  спостереження підприємств та організацій  з метою збирання повної та додаткової інформації (статистична звітність  експортерів та імпортерів продукції, інвесторів, та одержувачів іноземних інвестицій тощо).

МВФ отримує  платіжний баланс України з 1994 р. З квітня 1996 р. розпочато видання  щоквартальника “Платіжний баланс України”, в якому публікуються табличні дані з платіжного балансу, аналітичні матеріали щодо розвитку зовнішнього сектора економіки та впливу поточної економічної політики на його стан.

Уперше  сторінку України з показниками  грошово-кредитної статистики (починаючи  з грудня 1992 р.) і статистики платіжного балансу (починаючи з 1 кварталу 1994 р.) було надруковано у липневому випуску збірника МВФ - “Міжнародна фінансова статистика” (“International Finansсial Statistics” — публікується англійською мовою і виходить щомісячно з січня 1948 р. – основне статистичне видання Міжнародного валютного фонду). Україна стала шостою серед країн-членів МВФ (які входили до складу СРСР) – після Латвії, Литви, Естонії, Молдови та Росії, котрі представлені у зазначеному збірнику.

Національний  банк України складає платіжний  баланс, який базується на основі м/н операційній системі звітності (ITRS-international transaction reporting system), яка була розроблена у січні 1993 р. Операції звітуються у початковій валюті, накопичуються та кодуються у відповідності з ВРМ5 стандартною класифікацією.

Висновки 
 

На підставі викладеного матеріалу можна  зробити наступні висновки: 

- Платіжний  баланс - є відбиття зовнішньоекономічних  зв'язків країни, ступеня її інтеграції  у світове господарство. 

- Платіжний  баланс має індивідуальні особливості  для кожної країни, що є слідством її економічної політики, економічного розвитку й національної самобутності. 

- На  платіжний баланс впливає міжнародні  обставини. Розрядження міжнародної  напруженості впливають на платіжні  баланси.  

Платіжний баланс - є об'єктом державного регулювання. 

- Стан  ПБ - один з найважливіших критеріїв  економічної безпеки. Розглянутий  підхід до аналізу припускає  тісний взаємозв'язок стану ПБ  і внутрішнього грошового ринку.  Основним висновком може служити  те, що вплив на ПБ будь-яких  мір не може бути оцінено належним чином без оцінки їхніх монетарних наслідків. І навпаки, будь-яка зміна рівноваги грошового ринку приводить до змін ПБ. Незважаючи на ряд недоліків монетарного підходу до аналізу ПБ, вважаємо за доцільне проводити його аналіз як кредитно-грошового феномена. 
 
 
 
 

Список використаної літератури 

1. «Основи  економічної теорії», А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 1995  

2. Управління  зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002.  

[1] Управління  зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002.  

[2] «Основи  економічної теорії», А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 1995  

[3] «Основи  економічної теорії», А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 1995  

[4] Управління  зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002.  

[5] «Основи  економічної теорії», А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 1995 Висновок