Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності в структурі економічного погляду

     Метод роялті визначає вартість об'єкта інтелектуальної  власності як частку від бази роялті (доходу, прибутку, вартості основної сировини). Розмір цієї частки має назву ставки роялті: 

     де: C_i – грошовий потік (база роялті), грн.;

     R – ставка роялті, %.

     Метод звільнення від роялті передбачає розрахунок вартості об'єкта інтелектуальної власності за формулою: 

     де: С_i – грошовий потік (база роялті), грн.

     i – ставка дисконту, %. 
 
 

4. Послідовність оцінки

     Принципова  схема, що відображає послідовність оцінки прав на об'єкти інтелектуально! власності, представлена на рис. 6.

     Процес  оцінки розпочинається з ідентифікації  об'єкта інтелектуальної власності, тобто зі встановлення факту його юридичної правомочності та правовласника. Наступним кроком є визначення мети оцінки. Коли встановлені об'єкти оцінки і мета оцінки, визначають базу оцінки. Під базою оцінки розуміють вид вартості, що буде використаний під час оцінки.

     Оцінка  проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або  неринковим видам вартості. До неринкових видів вартості відносяться: залишкова вартість заміщення, вартість у використанні, інвестиційна вартість тощо.

     Наступним кроком е вибір підходу до оцінки. Вибір підходу обумовлюється  видом об'єкта інтелектуальної власності, метою і базою оцінки. Після того як буде обрано той або інший підхід у його рамках вибирають метод оцінки. І, нарешті, проводять розрахунок вартості прав на об'єкт інтелектуальної власності. Бажано виконати розрахунок не менш ніж двома методами. Процедура оцінки завершується оформленням звіту про оцінку, в якому повинна бути відображена всебічно обґрунтована вартість прав на об'єкт інтелектуальної власності.

     Відповідно  до Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку 8 «Нематеріальні активи» об'єкти інтелектуальної власності визнаються нематеріальними активами і передбачається (ст. 5) проведення бухгалтерського обліку для таких груп об'єктів інтелектуальної власності:

     права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торговельні марки, фірмові найменування й ін.);

     права на об'єкти промислової власності (право:

     на  винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції  тощо);

     авторського і суміжні з ними права (право  на літературні і музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних і ін.).

     Придбаний або отриманий на безоплатній  основі об'єкт інтелектуальної власності  відображається на балансі, якщо існує  ймовірність одержання в майбутньому  матеріальної вигоди, пов'язаної з її використанням, а його вартість може бути вірогідно визначена. Таким чином, для того, щоб поставити об'єкт інтелектуальної власності на бухгалтерський облік, необхідно визначити його вартість.

     Ще  однією умовою постановки об'єкта інтелектуальної  власності на бухгалтерський облік е те, що термін використання прав на об'єкт інтелектуальної власності повинен бути не менше одного року, або не менше операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

     Використання  інтелектуальної власності як нематеріального  активу в господарській діяльності підприємств і відображення в бухгалтерському обліку операцій руху таких об'єктів дозволяє:

     документально підтверджувати довгострокові майнові  права за допомогою обліку їх у  балансі підприємства та створювати відповідні фонди амортизаційних відрахувань;

     одержувати  додатковий прибуток від передачі прав на використання об'єктів інтелектуальної  власності, а також забезпечувати (у залежності від обсягу переданих  прав) обґрунтоване регулювання цін  на інноваційну продукцію підприємства;

     виплачувати фізичним особам авторські винагороди, минаючи фонд заробітної плати, з віднесенням витрат по виплаті авторської винагороди на статтю собівартості продукції «Інші витрати», тобто без обмеження розмірів виплат і без традиційних відрахувань у страхові та інші фонди.

     Таким чином, постановка інтелектуальної  власності на бухгалтерський облік  є одним із варіантів введення інтелектуальної власності до господарського обороту і дає можливість підприємству отримати додатковий прибуток. 

     Література 

     1. Інтелектуальна власність: Навчальний посібник / За ред. д.т.н. Цибульова П.М. – К.: УкрІНТЕІ, 2006. – 276 с

     2. Жаров В.О. Право інтелектуальної власності в системі права України. Навчальний посібник – .К.: «Ін-т інтел. власн. і права», 2006. – 108 с.

     3. Оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності / Тематична збірка // Укладачі: П.М. Цибульов, Г.Н. Сердюк, С.М. Болєлий. – К.: «Інститут інтелектуальної власності і права», 2004. – 282 с.

     Размещено на Allbest.ru