Облік втрат запасів у межах норм природного убутку

Зміст

Вступ

1. Облік втрат запасів у межах норм природного убутку

2. Норми природного убутку

3. Документальне оформлення та бухгалтерський облік

4. Податковий облік

Список використаної літератури

 

Вступ

У будь-якій сфері господарювання підприємствам часто доводиться стикатися з таким явищем, як втрати товарних запасів у процесі виробництва  або під час зберігання та транспортування. Залежно від виду запасів та умов переробки, зберігання і транспортування  встановлюються норми природного убутку запасів.

У даному рефераті розглянуто порядок застосування окремих норм природного убутку запасів, що застосовуються підприємствами при списанні втрат від їх нестачі, а також бухгалтерський і податковий облік втрат матеріальних цінностей у межах норм природного убутку.

 

1. Облік втрат запасів у межах норм природного убутку

Згідно з ПБО 9 «Запаси» (далі –  ПБО 9) запаси підприємства призначені для продажу у зв'язку з веденням господарської діяльності або використовуються для виробництва з метою наступного продажу готової продукції, виконання  робіт та надання послуг. Запаси визнаються активом, якщо підприємство впевнене, що в майбутньому воно одержить економічні вигоди, пов'язані  з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Якщо матеріальні цінності, придбані для  використання в господарській діяльності, втратили свою матеріальну цінність внаслідок природних процесів, наприклад  леткості, усихання, утрушування, або  внаслідок зберігання, транспортування, реалізації й підприємство більше не зможе їх продати, то такі матеріальні  цінності не визнаються активом і  підлягають списанню за балансом. Втрати запасів при зберіганні на складах  виявляються під час інвентаризації. Відповідно до пункту 7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 (далі – Інструкція № 69), до основних завдань  інвентаризації, зокрема, належить встановлення лишків або нестачі цінностей  шляхом зіставлення фактичної наявності  з даними бухгалтерського обліку.

 

2. Норми природного убутку

Втрати матеріальних цінностей  мають природний характер і підлягають списанню у визначеному розмірі  відповідно до встановлених норм для  кожної галузі окремо. Сьогодні є чинними  норми природного убутку, встановлені  відповідними нормативними актами Міністерства торгівлі СРСР, Держпостачу СРСР, Державного комітету Ради Міністрів СРСР з матеріально-технічного забезпечення. Постановою Верховної  Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих  актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-XII встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції й законам України.

Так, наприклад, Норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкції з їх застосування затверджені  наказом Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87 р. № 88 (далі – Наказ № 88). Цим Наказом встановлено норми  природного убутку продовольчих товарів  та інструкції з їх застосування в 15 додатках, а саме:

№ з/п	Перелік норм природного убутку продовольчих товарів, затверджених Наказом № 88	№ додатку до Наказу № 88
1	Норми природного убутку продовольчих товарів в роздрібній мережі державної та кооперативної  торгівлі та інструкція з їх застосування	1, 2
2	Норми природного убутку продовольчих товарів при  зберіганні на складах і базах  роздрібних торговельних організацій  громадського харчування та інструкція з їх застосування	3, 4
3	Норми природного убутку продовольчих товарів при  зберіганні і відпуску на дрібногуртових базах	5
4	Норми природного убутку продовольчих товарів при  зберіганні і видаванні в коморах  підприємств громадського харчування	6
5	Інструкція із застосування норм природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і відпуску на дрібногуртових базах  і в коморах підприємств громадського харчування	7
6	Норми природного убутку сирів при зберіганні на розподільчих холодильниках торгівлі та інструкція з їх застосування	8, 9
7	Норми природного убутку продовольчих товарів при  транспортуванні автомобільним  і гужовим транспортом та інструкція з їх застосування	10, 11
8	Норми втрат від  бою скляної тари з харчовими  товарами при транспортуванні автомобільним  та гужовим транспортом	12
9	Норми втрат від  бою скляної тари з харчовими  товарами на складах, базах, в роздрібних торгових підприємствах та підприємствах  громадського харчування	13
10	Норми втрат від  бою і щерблення скляної порожньої  тари при прийманні, зберіганні та відпусканні  на тарних складах гуртових та роздрібних торгових організацій, у роздрібній торговій мережі, на підприємствах громадського харчування, при завантаженні в залізничні вагони (баржі), при транспортуванні автомобільним і гужовим транспортом та інструкція з їх застосування	14, 15

Норми природного убутку паливної продукції  при зберіганні, складських операціях  і перевезеннях зі складу на склад  затверджені постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з матеріально-технічного забезпечення від 12.08.81 р. № 73 (далі –  Постанова № 73). Норми природного убутку, визначені Постановою № 73, обов'язково застосовують підприємства всіх форм власності, крім електростанцій, у разі виявлення фактичної нестачі  палива при інвентаризації. Ці норми  природного убутку враховують усі види складських операцій палива, а саме: вивантаження з вагонів, укладення  в штабелі, перевалку, видачу зі складу та зберігання до року включно.

Норми втрат (бою) будівельних матеріалів при транспортуванні автотранспортом, зберіганні та реалізації та інструкцію про порядок застосування норм втрат (бою) будівельних матеріалів при  транспортуванні автотранспортом, зберіганні та реалізації затверджено  наказом Міністерства торгівлі СРСР від 27.11.91 р. № 95 (далі – Наказ № 95). Ці норми застосовуються при встановленні фактичних витрат на оптових і  роздрібних підприємствах державної  та кооперативної торгівлі.

Норми втрат цементу становлять:

№ з/п	Види норм	Цемент
1	При транспортуванні  автотранспортом від постачальників до підприємств оптової й роздрібної торгівлі (у % від суми та перевіреної  партії товару, що надійшла)	0,25
2	При зберіганні та реалізації:
	на складах  оптових баз у відсотках від  вартості відпущеного і перевіреного товару	0,2
	у підприємствах  роздрібної торгівлі у відсотках  від суми реалізованого за міжінвентаризаційний період товару	0,2

Втрати будівельних матеріалів, у тому числі цементу, що виникають  при транспортуванні, в межах  установлених норм можуть бути списані  тільки за наявності актів типової  форми, які підтверджують фактичні втрати (акт приймання товару та акт на знищення бою). Списання втрат  проводиться за результатами приймання  кожної партії товару, що надійшла, але  не вище від установлених норм, у  відсотках від суми її вартості. У разі виявлення наднормативних втрат претензія пред'являється  постачальникові, якщо наднормативні  втрати є наслідком порушення  ним вимог нормативно-технічної  документації до упаковки або транспортування  товарів (п. 4 Наказу № 95).

Норми втрат цементу при перевезенні  залізничним транспортом встановлені  в Нормах природного убутку окремих  видів продукції виробничо-технічного призначення при перевезенні  залізничним транспортом, затверджених постановою Держпостачу СРСР від 19.10.89 р. № 64, і становлять:

№ з/п	Найменування  вантажу	Норми природного убутку в % від маси вантажу
11	Цемент1 у:
	критих вагонах-хоперах  та цистернах-цементовозах насипом	0,3
	критих вагонах  насипом	0,4

Вищезазначені норми є граничними і застосовуються при виявленні  факту нестачі цементу.

Норми втрат (бою) керамічної цегли  та каміння, затверджені Міністерством  промисловості будівельних матеріалів СРСР від 10.05.82 р., застосовуються при  перевезенні будівельних матеріалів такими видами транспорту: залізничним, водними шляхами та автотранспортом.

Необхідно звернути увагу, що для магазинів  самообслуговування встановлено Приблизні  диференційовані розміри списання втрат непродовольчих та продовольчих товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування, затверджені наказом  Міністерства торгівлі СРСР від 23.03.84 р. № 75 (далі – Наказ № 75). Відповідно до Наказу № 75 розміри списання непродовольчих товарів установлено в розрізі збільшених груп товарів за номенклатурою типів магазинів і залежно від обсягу товарообороту з самообслуговування за річним планом, а за продовольчими товарами – за типами магазинів (відділів) з урахуванням їх спеціалізації згідно з додатком № 1 до Наказу № 75 (п. 4 Наказу № 75). Розміри втрат, визначені Наказом № 75, застосовуються в разі реалізації товарів через самообслуговування та складання окремого товарного звіту секцією (відділом) чи магазином. Якщо в магазині (відділі, секції) самообслуговування деякі товари продаються через прилавок за попередньою оплатою або ж покупці не мають до них вільного доступу, розміри втрат з обсягу цих товарів не застосовуються (п. 5 Наказу № 75).

ДПАУ в листі від 31.03.2006 р. № 6161/7/15-0317 роз'яснила, що норми, встановлені наказами № 88 та № 75, є граничними та застосовуються лише в разі, якщо при перевірці  фактично наявної продукції виявиться  недостача проти облікових даних, яка виявлена на підставі інвентаризації, відповідно до Інструкції № 69. Разом  з тим у пункті 9 Наказу № 75 встановлено, що розмір списання втрат товарів  може бути змінено за рішенням керівника  торговельного підприємства як за всією  групою товарів, внутрішньогрупового  асортименту, так і за сезонами –  залежно від конкретних умов праці (підприємство тільки відкрилося, місцезнаходження, планування залу, наявність єдиного  вузла розрахунку). При цьому втрати товарів, що реалізуються шляхом самообслуговування, не повинні перевищувати таких загальних  розмірів (п. 3 Наказу № 75):

0,1 % – для непродовольчих товарів; 

0,25 % – для продовольчих товарів; 

0,3 % – у великих магазинах  (торговельною площею 400 кв. м і  більше) з універсальним асортиментом  продовольчих товарів. 

У додатку 5 до Наказу № 75 наведено перелік  великогабаритних та інших товарів, втрати щодо яких не повинні списуватися, оскільки розміри втрат на них  не встановлюються.

Таким чином, норми природного убутку матеріальних цінностей встановлюються окремо для підприємств роздрібної, оптової торгівлі, громадського харчування, магазинів самообслуговування та залежно  від асортименту товарів. Що стосується норм втрат будівельних матеріалів, то вони визначаються для кожного  виду будівельних матеріалів та залежно  від виду транспорту, яким вони доставляються.

 

3. Документальне оформлення та бухгалтерський облік

Як було зазначено, нестача матеріальних цінностей визначається під час  інвентаризації, результати якої відображаються у відомості результатів інвентаризації за формою, наведеною в додатку  № 3 до Інструкції № 69. У цій відомості в окремих колонках зазначаються, зокрема, суми нестачі, лишків, суми, списані в межах норм убутку, а також суми, що підлягають відшкодуванню матеріально відповідальною особою. Отже, зазначена відомість є підтвердним документом, на підставі якого списуються матеріальні цінності в межах норм природного убутку.

У бухгалтерському обліку суми нестачі  запасів у межах норм природного убутку списуються на собівартість реалізованих товарів або готової продукції (п. 15.9 ПБО 16 «Витрати») і згідно з  планом рахунків відображаються за дебетом  субрахунків: 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» або 902 «Собівартість  реалізованих товарів».

Відповідно до пункту 14 ПБО 9 наднормативні  втрати й нестачі запасів належать до витрат звітного періоду. Ці суми втрат  запасів відображаються за дебетом  субрахунку 947 «Нестачі і втрати від  псування цінностей».

Згідно з пунктом 27 ПБО 9 у разі коли винні особи не встановлені, то суми нестач і втрат від псування цінностей відображаються на позабалансовому  субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі  і втрати від псування цінностей». Після встановлення винних осіб, сума, що підлягає відшкодуванню, зараховується до складу дебіторської заборгованості та до доходу звітного періоду й на рахунках бухгалтерського обліку відображається таким чином: дебет субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» з кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

У пункті 5.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2, визначено, що бухгалтерський облік на позабалансових рахунках здійснюється, зокрема, в разі виключення з активів запасів, які  зіпсовані або наявність яких інвентаризацією не підтверджена та їх відсутність або псування не обґрунтовані нормами природного убутку, а рішення  щодо відшкодування їх вартості винними  особами ще не прийняте.