Облік довгострокових фінансових інвестицій

Найбільше проблем при цьому  виникає при оцінці та обліку інвестицій.

На нашу думку, в бухгалтерському  обліку повинні розрізнятися як окремі об’єкти фінансові інвестиції, що утримуються для одержання прибутку, контролю та інших вигод, і активи, що придбані з метою подальшого продажу. Для професійних торгівців, основною діяльністю яких є купівля-продаж цінних паперів, такі інвестиції є звичайним  товаром. Тому, норми і правила, визначені  П(С)БО 12, повинні стосуватися усіх підприємств, крім бюджетних установ  і професійних торгівців цінними  паперами.

Фінансові активи, що придбані і утримуються  для подальшого продажу, хоч і  віднесені за П(С)БО до інвестицій, на нашу думку, повинні відображатися  в обліку як товар. Дохід від таких  інвестицій формується від різниці  в ціні (продажної і купівельної), а не за рахунок ринкових механізмів інвестування (дивідендів, відсотків, приросту капіталу)[11].

Інвестиції в пов’язані сторони (асоційовані, дочірні, спільні підприємства) згідно П(С)БО 12 обліковуються за методом  участі в капіталі на субрахунку 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом участі в капіталі». Виключенням  можуть бути лише інвестиції у пов’язані  сторони. Які утримуються для продажу протягом 12 місяців, що в практиці зустрічається рідко.

Не зважаючи на обов’язковість, більшість  інвесторів, які мають суттєвий вплив  на об’єкти інвестування (контролюють  більше 25% їх капіталу), не застосовують в обліку метод участі в капіталі. Це можна пояснити кількома причинами:

облік за методом участі в капіталі є новим і досить складним для  сприйняття;

у даний час відсутні дієві способи  контролю достовірності інформації про результати діяльності асоційованих, дочірніх підприємств, які повинні  враховуватися у балансі інвестора;

даний метод не узгоджений з вітчизняним  податковим законодавством щодо оподаткування  прибутку.[7]

За міжнародними стандартами (МСФЗ 27 «Консолідовані фінансові звіти  та облік інвестицій у дочірні  підприємства») у випадку повного  контролю, крім обліку за методом участі в капіталі, може застосовуватися  альтернативний підхід – облік за методом собівартості або переоціненої вартості.

На наш погляд, у вітчизняній  практиці доцільно встановити кілька альтернативних варіантів обліку інвестицій у пов’язані сторони:

базовий підхід, коли облік інвестицій у дочірні підприємства здійснюється за методом участі в капіталі;

альтернативні варіанти – облік  інвестицій проводиться за фактичною  собівартістю вкладеного капіталу або  переоціненою вартістю, яка б відповідала  справедливій вартості об’єктів на ринку.

Вимагає більш чіткого розмежування в обліку і звітності інформація щодо визначення результатів за окремими видами діяльності, зокрема, доходів, видатків і результатів інвестиційної  діяльності. У даний час в обліку на рахунках 7 і 9 класів достатньо чітко  представлені доходи, витрати операційної  і фінансової діяльності. Облік інвестиційної  діяльності передбачено вести на рахунках і відображати у звітності  у складі інших доходів і витрат.

Доходи інвестиційної діяльності представлені у Плані рахунків двома  рахунками:

72 «Дохід від участі в капіталі»,  на якому відображається збільшення  частки інвестора від вкладень  в асоційовані, дочірні підприємства, приєднання до інвестицій доходів  від спільної діяльності;

74 «Інші доходи» - для обліку  доходів від реалізації фінансових  інвестицій, необоротних активів,  майнових комплексів, а також  безкоштовно отриманих активів,  не операційних курсових різниць,  інших доходів від звичайної  діяльності.

Враховуючи те, що на рахунку 74 обліковуються  доходи, пов’язані виключно з інвестиційною  діяльністю, доцільно було б це врахувати  у самій назві рахунку, назвавши його «Доходи інвестиційної діяльності», а субрахунок 746 «Інші доходи від  інвестиційної діяльності».

Аналогічна проблема виникає і  в обліку витрат інвестиційної діяльності, для чого також передбачено два  рахунки:

96 «Втрати від участі в капіталі»  - збитки від інвестицій в асоційовані,  дочірні підприємства, від спільної  діяльності;

97 «Інші витрати», де відображається  собівартість реалізованих фінансових  інвестицій, необоротних активів,  майнових комплексів, а також  уцінка, списання необоротних активів,  втрати від не операційних  курсових різниць.

Рахунок 97 за економічним змістом, структурою субрахунків після виключення з нього страхової діяльності призначений виключно для обліку витрат і втрат, пов’язаних з інвестиційною  діяльністю. Зважаючи на це його доцільно назвати «Витрати інвестиційної  діяльності», а субрахунок 977 «Інші  витрати інвестиційної діяльності».

Вимагає відповідного уточнення й  рахунок для обліку кінцевих фінансових результатів. У зв’язку з цим  субрахунок 793, на якому формуються кінцеві фінансові результати від  інвестицій, слід було б назвати  «Результат інвестиційної діяльності».

Аналогічні зміни доцільно внести у фінансову звітність, зокрема, у форму №2 «Звіт про фінансові  результати», замінивши статті «Інші  доходи» та «Інші витрати» відповідно на статті «Доходи інвестиційної  діяльності» та «Витрати інвестиційної  діяльності».[10]

Як свідчить практика, інвестиційна діяльність у країнах з ринковою економікою дає підприємству суттєві  доходи. Прибуток від участі в капіталі асоційованих, дочірніх підприємств, а  також від операцій з цінними  паперами, іншими фінансовими інструментами  в багатьох з них перевищує  доходи від основної, операційної  діяльності.

Тому важливим є найбільш повне  висвітлення в обліку і звітності  інвестиційних процесів на підприємстві, одержання достовірної інформації про інвестиційні доходи і витрати, чітке розмежування результатів  кожного виду діяльності підприємства. Адже, саме підприємство є одним  із ключових суб’єктів ринкової економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, розглянувши всі необхідні  для вивчення даної теми документи  та джерела інформації ми можемо впевнено сказати що, згідно з Законом України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які  вкладають в об'єкти підприємницької  та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або  досягається соціальний ефект. До інвестицій можна віднести грошові внески, пільгові банківські вклади, паї, облігації державних  позик, облігації інших підприємств, депозитні сертифікати банків, акції  та інші цінні папери.

За визначенням національного  П(С)БО 4 „Інвестиційна діяльність" охоплює придбання, реалізацію необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Прийняття рішень з інвестиційної  діяльності зумовлено багатьма факторами: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, наявність різних можливостей  інвестування, обмеженість фінансових ресурсів, ризик інвестування, прибутковість  та окупність інвестиційних проектів тощо. Водночас виникає необхідність інвестування, яка спричинена: розширенням  сфери діяльності, оновленням технічної  бази господарюючого суб'єкта, зміною видів діяльності (продукції, робіт, послуг).

Розв'язання названих проблем пов'язане  з глибокими аналітичними дослідженнями, які б гарантували прийняття  найбільш ефективних рішень в умовах нестабільності інвестиційного середовища, ризику помилки у виборі альтернативних проектів, значних коливань зміни  ефективності їх реалізації.

Формуючи управлінські рішення  на основі якогось обраного головним критерію, інвестиційний менеджер має  всебічно визначити характеристики проекту, забезпечити науково точні  параметри дослідження, яких вимагають  застосовані методи. Саме такий загальний  підхід дозволить уникнути помилок  і втрат при реалізації проектів, ціна яких при інвестуванні є дуже великою, а наслідки - навіть катастрофічними. Двома найважливішими характеристиками, які є підставою для впровадження інвестицій в виробництво, є їх новизна (науково-технічний аспект) та комерційний  успіх (економічний аспект), тобто  кожний інвестиційний проект повинний забезпечити визначений технічний, економічний та соціальний ефект. Сутність, порядок розрахунку та особливості застосування в оціночній практиці показників економічної ефективності інвестиційних проектів треба постійно вивчати. Це обумовлено тим, що інвестиційний проект виступає або як самостійний об'єкт оцінки, або як один з елементів великого господарського механізму, який впливає позитивно чи негативно на загальну діяльність підприємства.

Для обліку фінансових інвестицій призначені рахунки 14 "Довгострокові фінансові  інвестиції" (інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі, інші інвестиції пов'язаним сторонам, інвестиції непов'язаним сторонам) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в

Україні” від 16.07.99 р. № 996 // Галицькі контракти. – 1999. - № 36. –

112 с.      

2. Закон України “Про визначення розмірів збитків, завданих

підприємству, установі, організації  розкраданням, знищенням (псуванням),

недостачею або втратою  дорогоцінних металів, дорогоцінного  каміння і

валютних цінностей” від 06.06.95 р. № 217/95-ВР.

  3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97

р. № 283/97-ВР // Все про бухгалтерський облік. – 1999. - № 53. – с.

2-35.

4. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91 р. №

887-ХІІ. // Відомості Верховної  Ради (ВВР). – 1991. – N 24. – с.272.

5. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. №

на додану вартість” від 03.04.97 р. №

168/97-ВР. // Відомості Верховної  Ради (ВВР). – 1997. – N 21. – с.156.

6. Закон України “Про  передачу об’єктів права державної  та комунальної

власності” від 03.03.98 р. № 147/98-ВР. // Відомості Верховної Ради

(ВВР). – 1998. – N 34. –  с.228.

7. Постанова Верховної  Ради України “Про право власності  на окремі види

майна” від 17.06.92 р. № 2471-ХІІ.

8. Інструкція по бухгалтерському  обліку балансової вартості груп

основних фондів, затверджена  наказом Міністерства фінансів України  від

24.07.97 р. № 159.

9. Інструкція по застосуванню  Плану рахунків бухгалтерського  обліку

активів, капіталу, зобов’язань  та господарських операцій підприємств  та

організацій, затверджена  наказом Міністерства фінансів України  від

30.11.99 р. № 291.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 2 “Баланс”, затверджене

наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку №12 “Фінансові

інвестиції”

12. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 5 “Звіт про власний

капітал”, затверджене наказом  Міністерства фінансів України від 31.03.99

р. № 87.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 9 “Запаси”, затверджене

наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

14. Інструкція по застосуванню  Плану рахунків бухгалтерського  обліку

активів, капіталу, зобов’язань  та господарських операцій підприємств  та

організацій, затверджена  наказом Міністерства фінансів України  від

30.11.99 р. № 291.

15. Білуха М. Т. Теорія  бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: 2000.

– 460 с.

16. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський управлінський облік. Навч. посібник

для студентів. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.

17. Горицька Н. Типовые проводки бухгалтерского учета по новому плану

счетов // Дебет – Кредит. – 2000. - № 13. – с. 11-15.

18. КоблянськаО.І. Фінансовий облік . Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007

19. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку»:

Підручник. – К.: КНЭУ, 2001. – 410 с.

20. Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний

посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004 – 254 с.

21. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. – К: 2000.

             22 .Стельмащук А.М.Бухгалтерський облік:теорія,практика,тренінг.Навчальний посібник/А.М. Стельмащук:-Львів: «Новий світ-2000»,2011.-679с.

23. Чебанова Н. Учёт переоценки товарно-материальных ценностей, //

Вестник бухгалтера и аудитора Украины. –№ 12. – 2000. – С. 27 – 29.

24. http://buhgalter911.com/

25. http://www.vobu.com.ua/

26. http://www.dtkt.com.ua/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки
		Дт	Кт
1	2	3	4
1.	Придбано фінансові інвестиції за грошові кошти	14	30, 31
2.	Переведено поточні фінансові  інвестиції до складу довгострокових	14	35
3.	Збільшено частку інвестора в сумі збільшення додаткового капіталу підприємства, що інвестується, в результаті проведеної дооцінки	141	423
4.	Погашено заборгованість засновників (учасників) підприємства довгостроковими  фінансовими інвестиціями	14	16
5.	Придбано довгострокові фінансові  інвестиції за рахунок позики банку	14	50
6.	Збільшено вартість фінансових інвестицій на суму одержаних брокерських послуг	14	68
7.	Одержано доход у вигляді  довгострокових фінансових інвестицій	14	70, 71, 72, 73, 74
8.	Погашено фінансові інвестиції нематеріальними активами, грошовими  коштами	12, 30, 31	14
9.       1	Переведено довгострокові фінансові  інвестиції до складу поточних   2	35       3	14       4
10.	Відображено частку інвестора у  дивідендах підприємства, що інвестується	373	141
11.	Відображено погашення кредиторської  заборгованості за кредитами за рахунок  передачі кредитору права на довгосрокові фінансові інвестиції підприємства	50, 60, 68	14
12.	Відображено зменшення довгострокових фінансових інвестицій на суму понесених  збитків від них	96	14
13.	Списано вартість довгостроквих фінансових інвестицій: у зв’язку з їх реалізацією	971	14
	у зв’язку з їх знеціненням	975	14