Негативний  вплив на інвестиційні процеси в  Україні роблять невирішені проблеми в кредитно - грошовій сфері (висока вартість кредиту, низький рівень капіталізації банківської системи і т.д.); недостатній платоспроможний попит населення; високе податкове навантаження на реальний сектор економіки; недостача коштів в оборотних активах підприємств; необхідність обслуговування значного зовнішнього боргу; відтік капіталу за рубіж;  відсутність контролю над застосуванням законодавчої бази і її недосконалість; недостатньо пророблена процедура банкрутства й ін [9, с.25].

     Обсяг залучення інвестицій є однією з основних характеристик економічної діяльності як окремих суб'єктів господарювання, так і держави загалом, коли враховувати, що інвестиційний клімат визначається насамперед політичною та економічною ситуацією в країні. Особливості трансформаційного періоду в Україні вимагають створення організаційно-інституційних і нормативно-правових засад залучення інвестицій, зокрема іноземних, на нових ринкових принципах.

     В Україні рівень законодавчого забезпечення інвестиційної діяльності взагалі та діяльності іноземних інвесторів зокрема ще не можна визнати оптимальним. Головна тут проблема — часті і непередбачені зміни законодавчих і підзаконних актів; окрім цього, інколи такі зміни суперечать економічним законам і потребам розвитку суспільства. Зрозуміло, що за умов трансформації економіки та соціально-політичних відносин держава шукає адекватні законодавчі важелі регулювання, проте чинні суб'єкти повинні мати хоча б мінімальні гарантії стабільності для планування своєї діяльності.

     Незважаючи на зміни на внутрішньому та зовнішньому інвестиційних ринках, система управління інвестиційним процесом в Україні продовжує залишатися значною мірою адміністративно-бюрократичною.

     Обсяги  залучення прямих іноземних інвестицій демонструють, що Україна не може успішно конкурувати на міжнародних ринках капіталу.

     Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку України, станом на 1 липня 2007р. склав 24171,8 млн.дол.США, що становить 111,8 % до обсягів інвестицій на початок року та 518,6 дол. на одну особу [12].

     На 10 найбільших країн-інвесторів припадає 84,0% загального обсягу залучених прямих іноземних інвестицій : Німеччина – 5677,9 млн.дол.США, Кіпр – 4130,4 млн.дол.США, Австрія –1957,0 млн.дол.США, Нідерланди – 1864,3 млн.дол.США, Сполучене Королівство – 1796,8 млн.дол.США, Сполучені Штати Америки – 1380,7 млн.дол.США, Російська Федерація – 1236,2 млн.дол.США, Франція – 935,4 млн.дол.США, Віргінські острови, Британські – 813,0 млн.дол.США та Швейцарія – 580,5 млн.дол.США [13].

     Біля 30% загального обсягу прямих інвестицій в Україну зосереджено на підприємствах промисловості – 6926,4 млн.дол.США. Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено у фінансових установах - 3533,1 млн.дол.США (14,6 %), на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 2512,6 млн.дол.США (10,4%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям – 1944,0 млн.дол.США (8,0%). Сталою є зацікавленість інвесторів до підприємств металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, у які нерезидентами вкладено –1494,5 млн.дол.США, і виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 1403,8 млн.дол.США [13].

     Щодо  регіональної структури розподілу  прямих іноземних інвестицій, то іноземні інвестори надають переваги щодо вкладання своїх ресурсів у великі центри з розвиненою інфраструктурою, з порівняно високою платоспроможністю населення, а також сировинні регіони. Так, серед регіонів провідні місця за обсягами інвестицій посідають  м. Київ – 7471,0 млн.дол.США (30,9% обсягу іноземного капіталу в економіку країни), Дніпропетровська область – 2373,9 млн.дол.США (9,8%), Харківська – 1127,9 млн.дол.США (4,7%), Донецька – 994,5 млн.дол.США (4,1%), Київська – 943,8 млн.дол.США (3,9%) та Одеська – 760,0 млн.дол.США (3,1) [13].

     Сприяння  поліпшенню інвестиційного клімату  в Україні  є одним з найважливіших  пріоритетів державної політики на сучасному етапі. Із розв'язанням проблем інвестиційного клімату створюються не лише нормальні умови для роботи інвесторів та економічного зростання, а й визначається майбутнє України, її місце і роль у сучасному світі.

 

2. Вплив інвестиційної політики підприємства на результати його фінансово-економічної діяльності

 
 

     Інвестиційна діяльність підприємства підпорядкована певній інвестиційній політиці, розробленій підприємством в складі його фінансової стратегії.

     Основною  ціллю інвестиційної політики є  забезпечення найефективніших шляхів розширення активів підприємства з  позицій перспектив його розвитку і збільшення його ринкової вартості.

     Інвестиційна  політика підприємства передбачає:

1. Формування окремих напрямків інвестиційної діяльності підприємства у відповідності із стратегією його економічного розвитку;
2. Дослідження і врахування умов зовнішнього інвестиційного середовища кон'юнктури інвестиційного ринку;
3. Пошук окремих об'єктів інвестування і оцінка їх відповідності напрямкам інвестиційної діяльності підприємства;
4. Забезпечення високої ефективності інвестицій. Відібрані на попередньому етапі об'єкти інвестування аналізуються з позиції їх економічної ефективності;
5. Забезпечення мінімізації фінансових ризиків, пов'язаних з інвестиційною діяльністю;
6. Забезпечення ліквідності інвестицій;
7. Визначення необхідного об'єму інвестиційних ресурсів;
8. Формування і оцінка інвестиційного портфелю підприємства;
9. Забезпечення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм;

     В процесі формування інвестиційної  політики підприємства, як правило, виділяють  три основні напрямки: реальні  інвестиції; фінансові інвестиції; інноваційні інвестиції.

     Специфіка різних форм інвестиції визначає особливості  управління ними, які вимагають спеціального розгляду. 

 

      На прикладі підприємства Еліта  розглянемо вплив інвестиційної  політики підприємства на ефективність його господарювання

     Таблиця 2.1

Економічні  показники діяльності підприємства

 

     3. Для обчислення собівартості продукції проведемо наступні обчислення:

     Матеріальні витраті без ПДВ= = =165,83

     Зворотні  відходи, які у нашому випадку  становлять 41, необхідно відняти від собівартості продукції.

     За  умовою основна заробітна плата  становить 59 грн.

     Заробітна плата додаткова = = = 4,72 грн.

     Витрати загального виробництва = = = 70,8 грн.

     Адміністративні витрати = = = 53,1 грн.

     Вартість  верстатів обчислюється як добуток  їх кількості на вартість одного. У  нашому випадку:

     Вартість  верстатів = =539000 грн.

     У нашому випадку норма амортизації квартально становить 6%. Обчислимо суми амортизації щоквартально, за рік та на 1 на один виріб.

     Сума  амортизації I кв. = = 32340 грн.

     Сума  амортизації II кв. = = 30399,6 грн.

     Сума  амортизації III кв. = = 28575,624 грн.

     Сума  амортизації IV кв. = = 26861,1грн.

     Сума  амортизації за рік = 118176,324 грн.

     Амортизація річна на одному виробі = = 23,77 грн.

     Також необхідно обчислити нарахування  на зарплату.

     Пенсійний фонд = 33,2%

     Фонд  соціального страхування = 1,5%

     Фонд  страхування на випадок безробіття = 1,3%

     Фонд  страхування від нещасних випадків = 0,96%

     Загальна  сума нарахувань = 33,2% + 1,5% + 1,3% + 0,96 = 36,96%

     Нарахування на зарплату дорівнює сумі основної та додаткової зарплат помноженої на суму нарахувань.

     Нарахування на зарплату = 59+4,72 = 23,55

     Витрати на оренду (на 1 виріб) = = = 6,04 грн.

     Витрати на дослідження ринку (на 1 виріб) = = 3,62 грн.

     Обчислимо собівартість продукції. Для цього  необхідно додати такі обраховані показники:

     Собівартість = 165,83 – 41 + 59 + 4,72 + 23,55 + 23,77 + 70,8 + 53,1 +6,04 + 3,62 = 369,43

     Визначимо прибуток на 1 виріб =

     Прибуток  на 1 виріб = = 44,33 грн.

     4. Обчислимо гуртову та відпускну ціни одного випробу. Вони обчислюються за формулами:

     Гуртова ціна 1 виробу =

     Відпускна ціна 1 виробу = Гуртова ціна + ПДВ + Акцизний збір.

     Гуртова ціна одного виробу = 369,43 + 44,33 = 413,76 грн.

     Відпускна ціна одного виробу = 413,76 + = 496,512 грн. 

     1. Обчислимо фондовіддачу, фондомісткість і фондоозброєність основних фондів.

     Фондовіддача =

     Фондомісткість =

     Фондоозброєність =

     Вартість  товарної продукції = 413,76 1971 = 815520,96

     Фондовіддача = = 1,02

     Фондомісткість = = 0,98

     Фондоозброєність = = 3827,75 

     2. Обчислимо показники оборотності  оборотних засобів підприємства.

     Коефіцієнт  оборотності =

     Вартість  реалізованої продукції дорівнює вартості товарної продукції, тобто ВРП = 815520,96

     Коефіцієнт  оборотності = = 6,79

     Т = = = 53,76 днів 

     5. Обчислимо продуктивність праці  в натуральних і вартісних показниках.

     Продуктивність  праці в натуральних показниках обчислюється за формулою:

     Продуктивність  праці в натуральних показниках = = 23,785

     У вартісних показниках продуктивність праці обчислюється як добуток гуртової ціни виробу і продуктивності праці в натуральних показниках.

     Продуктивність  праці у вартісних показниках = 23,785 413,76 = 9841,28 

     6. Обчислимо фінансовий результат  від звичайної діяльності до  оподаткування (балансовий прибуток).