Інтеграція АТР

Основними інвесторам в регіоні є: Республіка Корея (170,0 млн. дол. США), Японія (65,7 млн. дол. США), Сінгапур (24,9 млн. дол. США), Індія (24,5 млн. дол. США), В’єтнам (24,0  млн. дол. США), Китай (13,8 млн. дол. США).

За перше півріччя 2008 року найбільше зріс капітал нерезидентів з Маршалових островів – на 10,8 млн. дол. США, Сінгапуру – на 8,8 млн. дол. США, Японії – на 5,,7 млн. дол. США, Китаю – на 4,7 млн. дол. У той же час, з Республіки Корея приріст інвестицій за цей період склав 2,4 млн. дол. США.

З метою поглиблення співробітництва з державами Азіатсько-Тихоокеанського регіону необхідно зосередити зусилля, насамперед,  на таких напрямах співробітництва, як:

- створення належної та удосконалення відповідної договірно-правової бази з країнами регіону та формування ефективного механізму її реалізації;

- залучення інвестиційних ресурсів до економіки України, використовуючи інвестиційні можливості країн (АТр), в тому числі, пошук взаємоприйнятних шляхів подолання бар’єрів на шляху інвестування в Україну з цих країн;

- вжиття заходів щодо розширення номенклатури товарів українського експорту за рахунок збільшення поставок до країн регіону високотехнологічної продукції, а також збереження існуючих позицій українського експорту;

-  створення нових та активізація діяльності Спільних міжурядових комісії з питань торговельно-економічного співробітництва та наповнення їх роботи практичним змістом щодо поглиблення двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва;

- налагодження широкого обміну інформацією щодо потенційних можливостей України та країн АТр шляхом зміцнення інформаційно-аналітичного забезпечення відповідних державних структур України та активізації контактів на рівні регіонів, підприємницьких структур, провідних навчальних закладів;

- активізація проведення широкомасштабних бізнес-форумів, національних виставок та презентацій з метою встановлення прямих контактів з діловими колами країн АТр;

-  сприяння розвитку двостороннього туризму до країн АТр, як основи забезпечення довіри та гуманітарної основи бізнесу [8; c. 134-142].

Висновки

Сучасний розвиток Азійсько-Тихоокеанського регіону характеризується інтенсифікацією інтеграційних процесів і продовженням змагання за лідерські позиції між найбільшими регіональними країнами. Фактично, відбувається перший етап регіональної економічної інтеграції, коли скасовуються митні тарифи й обмеження на взаємну торгівлю. Незавершеність і водночас зростаючий вплив інтеграційних об’єднань в АТр підштовхує США, Росію і географічно віддалені країни Євросоюзу шукати власні шляхи залучення до політичних і економічних процесів регіону.

Тож сьогодні найбільш актуальним для України є включення у процес освоєння азіатського ринку, в протилежному випадку вона може пропустити новий важливий етап зовнішньоекономічних можливостей. Перш за все, перед Україною стоїть завдання визначити, проробити і закріпитися на найбільш перспективних формах і напрямках співробітництва з країнами АТр. На сьогоднішній день в АТр існує тенденція до укладання двосторонніх угод про створення зон вільної торгівлі, а це означає перерозподіл торгівлі на користь країн-учасниць ЗВТ. В інтересах позарегіональних держав, у тому числі України, аби інтеграція відбувалась на принципах регіоналізму (АТЕС, АСЕМ). Цей принцип передбачає не просто широке коло учасників, але й певну ступінь “відкритості” для позарегіональних країн. Водночас, видається проблематичним ефективне співробітництво України з регіональними структурами без членства у СОТ.

Одним з перших необхідних кроків є відкриття українських представництв при інтеграційних інститутах в АТр. Це надасть можливість розробляти довгострокові плани співробітництва, вчасно схоплювати та реагувати на економічні потреби і можливості регіону, у відповідності з ними перебудовувати систему пріоритетів у зовнішньоекономічній діяльності, бути готовою до будь-яких економічних регіональних змін.

По-друге, видається вкрай важливим опрацювання і вироблення комплексу пропозицій щодо заходів спрямованих на створення оптимальних транспортних коридорів з Південно-Східної Азії в Європу через Україну. Ділові і політичні кола ПСА, зокрема, Посол Таїланду в Україні С. Промпойєм, вже піднімають це питання перед українськими державними посадовцями. Йдеться про використання можливостей Одеського порту, шлях до якого є значно коротшим, ніж до портів Фінляндії, якими зараз користуються постачальники з ПСА.

Географічне положення України надає вітчизняній економіці суттєві можливості для розвитку транзитної діяльності, збільшення обсягів і підвищення якості торгівлі.

По-третє, Україна як європейська країна, яка на даному етапі перебуває у процесі інституалізації своїх взаємин з ЄС, не може стояти осторонь поглиблення діалогу в рамках АСЕМ та інших проектів, які ініціюються Японією та Китаєм. В їх форматі відкриваються значні економічні, транзитні, культурні можливості для співпраці. В цьому зв’язку не варто забувати досвід Польщі, Словаччини, Румунії, Чехії, які в 90-ті рр., йдучи до членства у ЄС, одночасно поглиблювали економічну і політичну взаємодію з країнами АТр.

Особливо слід наголосити на подальшому розвитку двосторонніх відносин України з Китаєм, який має найбільші шанси стати лідером інтеграційного об’єднання. За роки дипломатичних відносин між Україною та Китаєм напрацьовано значний позитивний досвід, але потребує розширення економічне співробітництво, зокрема, у таких галузях як авіабудування, атомна енергетика, науково-технічна сфера.

Список використаної літератури

1.      Made in China. Как построить социализм с капиталистическим лицом. // Евразия сегодня. - январь 2003. - С.33-35.

2.      Восточная  Азия  между  регионализмом и  глобализмом. / Под  ред.  Чуфрина Г. И. – М.: Наука, 2004. – 282с.

3.      Гайдуков Л.Ф., Сін Лі. Основна на сьогодні тенденція. Українсько-китайські відносини: історія, сьогодення, перспективи // Політика і час. - 2001. - № 7. - С. 57-61.

4.      Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 330с.

5.      Киреев А. Международная экономика. Учеб. пособие. - М., 1997. – 361с.

6.      Кирієнко М.М. Зовнішньоекономічні зв'язки України з новими індустріальними країнами Азії та їх маркетингове забезпечення: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.03 / Українська академія зовнішньої торгівлі. - К., 1997. - 23с.

7.      Мировая экономика: Учебник /Под ред. Проф. А.С. Булатова. - М.: Юристъ, 2001. – 261с.

8.      Нікішенко С.О. Україна - Китай: стелися, шовковий шлях // Віче. - 1997. - № 4. - С. 134-142.

9.      Потапов  М.  Куда  идет  экономическая интеграция  в  Восточной Азии? // Мировая  экономика  и международные отношения. – 2006. – № 9. – С. 59-73.

10. Резюме обзора экономического и социального положения в Азиатско-Тихоокеанском регионе, 2007 год // Экономический и Социальный Совет ООН. - 2007. – 20с.

11. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін. - К.: Либідь, 2000. - 371с.

12. Слісарук Ю. "CETRA" в Україні. Сучасний стан та перспективи економічного співробітництва між Україною та Тайванем // Україна - Тайвань: Інформ. - 2001. - № 1. - С. 28-30.

13. Шишков Ю.В. Интеграционные процессы на пороге ХХI века: почему не интегрируются страны СНГ / Ю.В. Шишков. – М.: ІІІ тысячелетие, 2001. – 478с.

14. Эльянов А. Глобализация и догоняющее развитие / А.Эльянов // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №1. – С.3–16.

Додатки

Додаток 1

              Динаміка зовнішньоторговельного обороту (млрд. дол.) та щорічних темпів зростання експорту та імпорту ASEAN (%)

34

Додаток 2

34

Додаток 3