Номенклатура та асортимент продукції

Номенклатура, або  товарний асортимент, - це вся сукупність виробів, випущених підприємством. Вона включає різні види товарів. Вид товару ділиться на асортиментні групи (типи) відповідно до функціональними  особливостями, якістю, ціною. Кожна  група складається з асортиментних позицій (різновидів чи марок), які утворюють нижчу щабель класифікації

Широкий асортимент дозволяє диверсифікувати продукцію; орієнтуватуся на різні вимоги споживачів і стимулювати здійснення покупок  в одному місці. Одночасно він  вимагає вкладення ресурсів і знань в різні категорії продукції. Глибокий асортимент може задовольняти потреби різних купівельних сегментів по одному товару; максимізувати використання місця в торговельних точках; перешкоджати появі конкурентів; пропонувати діапазон цін і стимулювати підтримку дилерів. Однак він також збільшує витрати на підтримку запасів, модифікацію продукції та виконання замовлень. Крім того, можуть виникнути певні труднощі у диференціації між двома схожими асортиментними позиціями. Зазвичай порівнянним асортиментом легше управляти, ніж непорівнянним. Він дозволяє підприємству спеціалізуватись в сфері маркетингу і виробництва, створювати міцний образ і забезпечити стабільні відносини в каналах збуту. Проте надмірна концентрація може зробити підприємство вразливим перед погрозами з боку зовнішнього середовища, коливань у збуті, уповільнення потенціалу зростання в силу того, що весь упор робиться на обмежений асортимент товарів

Номенклатура буквально  означає перелік імен. Таким чином, номенклатура продукції - це перелік найменувань виробленої підприємством продукції. Що стосується товарної номенклатури, то це перелік груп товарів, пропонованих конкретним продавцем. Продавець же може пропонувати покупцям продукцію одного чи багатьох виробників, залучаючи номенклатуру продукції кожного з них в повному обсязі або частково. Номенклатура як економічна категорія має укрупнений характер. Мова може йти, наприклад, про чоловічого, жіночого чи дитячого взуття, про спальні або столових гарнітурах, про телевізори чи магнітофонах, про карамелі або шоколаді. По суті це асортиментні групи, а номенклатура продукції являє собою перелік асортиментних груп продукції чи товарів.

Асортимент продукції  буквально означає підбір предметів, сукупність їх найменувань з яких-небудь ознаками. З цієї точки зору асортимент може бути простим або складним, вузьким або широким. Така класифікація передбачає виділення груп однорідної продукції або товарів за ознакою виду, сорту, марки і т.п. Формуються асортиментні групи, в межах яких предмети мають певну схожість. І також можна розрізняти асортимент продукції (нло виробляється підприємством) і асортимент товарів (що пропонується споживачам цього продавця).

Груповий асортимент товарів показує перелік укрупнених товарних груп, що складають номенклатуру товарів. Так, в продовольчому магазині можуть продаватися гастрономічні та бакалійні продукти, а в магазині спорттоварів - літній та зимовий спортивний інвентар.

Видовий асортимент товарів відображає наявність у  групі товарів ряду видів. Наприклад, у складі молочних продуктів можуть бути представлені кефір, вершки, сир і т.п. Чоловіче взуття включає такі поняття як чоботи, черевики, туфлі, босоніжки.

Внутрішньовидової асортимент товарів являє різновиди  продукції, членененія виду на частини. Так, сир може бути різного ступеня жирності, самовари - різної місткості, взуття - різного фасону, тканини - різного забарвлення і т.п. Внутрішньовидової асортимент товарів може мати різну глибину розвитку, деталізації. У цьому сенсі можна говорити про ступінь складності асортименту. Наприклад, лікарські препарати, що застосовуються при певному захворюванні людини, можуть бути представлені засобами для зовнішнього чи внутрішнього вживання, у вигляді таблеток або рідин, мати різну фасовку, упакування і т.п.

Щодо промислових підприємств встановлюється виробничий асортимент продукції, щодо торговельних підприємств - торговий асортимент товарів. Перших з них відображає спеціалізацію підприємства і є підставою для укладення договорів поставки. У другому випадку складаються підстави судити про масштаби можливості торгового підприємства задовольняти потреби населення і розрізняють спеціалізовані і універсальні торговельні підприємства.

З повною підставою  викладені положення про номенклатуру і асортимент продукції можуть бути віднесені до виконання робіт і надання послуг, щодо яких також виділяються групи, види, підвиди продукції.

Планування номенклатури та асортименту продукції може і  повинно базуватися на знанні підприємцем  потреб ринку та його стану. Таке знання досягається в результаті здійснення діяльності, що одержала назву маркетингу. Використовується безліч визначень, присвячених маркетингу в різний час і різними авторами. У сукупності всі вони, незважаючи на різноманіття формулювань, зводяться до одного судженню - вивчення ринку, аналіз попиту, прогноз продажів, забезпечення найбільш повного задоволення суспільних потреб. Задоволення ж, у свою чергу, досягається розробкою і виробництвом відповідних сформованому попиту і нових товарів, налагодженням комунікацій збуту продукції, створенням служб сервісу, які супроводжують процес використання товару.

Товарний асортимент включає окремі види товарів.

Вид товару ділиться на асортиментні групи відповідно до функціональними особливостями, якістю і ціною. Наприклад, книжкові видання можуть бути розділені на наступні асортиментні групи: наукова література, науково-популярна, виробнича та інструктивна, навчальна, програмна і методична, художня, дитяча, офіційно-документальна, довідкова, суспільно-політична література.

Кожна асортиментна група складається з асортиментних позицій, які є найпростішою одиницею структури. наприклад навчальна література ділиться на підручники і навчальні посібники.

Товарний асортимент характеризується широтою (кількістю  асортиментних груп), глибиною (кількістю позицій у кожному асортиментної групі) і сопоставимостью (співвідношенням між запропонованими асортиментними групами з погляду спільності споживачів, кінцевого використання, каналів розподілу і цін).

Формування асортименту - проблема підбору конкретних товарів, їх окремих серій, визначення співвідношень між «старими» і «новими» товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, «наукомісткими» і «звичайними» товарами, товарами упредметненими, ліцензіями і «ноу-хау». При формуванні асортименту виникають проблеми встановлення цінової політики, вимог до якості товару, визначення гарантій та рівня сервісного обслуговування та ін Важливо також визначити, чи збирається виробник відігравати роль лідера в створенні принципово нових видів продуктів чи змушений слідувати за іншими виробниками.

Формуванню асортименту  передує розробка підприємством  асортиментної концепції. Це спрямоване побудова оптимальної асортиментної  структури, товарної пропозиції, при  цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншого - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, т

ехнологічних, фінансових та інших ресур

сів з тим, щоб  виробляти вироби з низькими витратами.мХарактеристика інвестицій. Як показують розрахунки за тривалий період часу, в середньому приблизно одну третину обсягу фінансових коштів 

підприємств різних галузей економіки України становлять інвестиції (одноразові капітальні витрати). 

Інвестиції - и/е. довгострокові  вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку). Той, хто має капітал (гроші) і вкладає його (їх) у ту і іншу комерційну справу, називається інвестором, а процес вкладення капіталу - Інвестуванням строковим фінансуванням). У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами можуть бути як пні, так і фізичні особи, тобто підприємства і окремі іки капіталу. 

Для сутньо-змістовної характеристики інвестицій істотне  теоретичне і практичне значення має визначення різновидів за окремими ознаками, їх функціонально-елементний склад (рис. 1). 

Залежно від того, де вкладається капітал (у межах  країни чи за кордоном), виокремлюють Внутрішні (вітчизняні) і зовнішні (іноземні) інвестиції. У свою чергу внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні ~ на прямі і портфельні. 

Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій  та інших цінних паперів, що випускаються підприємствами або державою. За умови  такого інвестування має місце переміщення титулів власності, котрі дають право на одержання нетрудового доходу. У літературі з питань політичної економії капітал у вигляді цінних паперів називається ще фондовим, або фіктивним капіталом, позаяк він не є реальним багатством і не має дійсної вартості (на відміну від капіталу, вкладеного в різні сфери і галузі суспільного виробництва). 

В умовах ринкової економіки  з фінансових інвестицій найбільш поширеним  є придбання акцій з метою  одержання щорічного дивідендного доходу. За характером розпорядження  вирізняють два види акцій - іменні та на пред'явника, а за розміром одержуваного доходу ~ звичайні та привілейовані. На відміну від іменних акції на пред'явника можуть вільно купуватись і продаватись. По звичайних акціях виплачуються дивіденди, розмір яких залежить від величини одержуваного у тому або іншому році підприємством (акціонерним товариством) прибутку, а по привілейованих - фіксований розмір (процент) незалежно від фактичної величини прибутку. 

Реальні інвестиції являють собою вкладення капіталу (грошей) в різні сфери і галузі народного господарства (суспільного виробництва) з метою оновлення існуючих і створення нових "капітальних" (матеріальних) благ, а як наслідок цих результатів - одержання набагато більшого прибутку. Такі реальні інвестиції ще називають виробничими; проте у практиці господарювання за ними закріпилась інша усталена і повсюдно поширена назва - просто капітальні вкладення. Оскільки в наступних розділах мова йтиме лише про капітальні вкладення у виробництво на різних підприємствах, то це обумовлює необхідність їх окремого більш детального розгляду. 

Зовнішні Прямі  інвестиції - це вкладення капіталу за кордоном, що за величиною становить  не менше 10% вартості того чи іншого конкретного  проекту, а портфельні - закордонні інвестиції розміром до 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту. Періодичний аналіз співвідношення прямих і портфельних інвестицій має приктичне значення для виявлення загальних масштабів і частки залучення іноземного капіталу до сфери розвитку і підвищення виробництва та інших напрямків діяльності господарюючих суб'єктів. 

Ефективність довгострокового  фінансування модернізації існуючих і  будівництва нових виробничих і  невиробничих об'єктів багато де в  чому залежить від пропорцій між  державними і приватними інвестиціями. Поки що домінують державні інвестиції і фінансова підтримка держави, позаяк за кількістю господарюючих суб'єктів і обсягом вироблюваної продукції переважають державні підприємства порівняно з фірмами інших форм власності. Цілком природно, що з активізацією розвитку роздержавлення і приватизації власності, акціонування державних підприємств все більшою має ставати частка приватного капіталу в загальному обсязі. Це сприятиме підвищенню рівня ефективності використання як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій. 
 

Різновиди і структура  капітальних вкладень, джерела їх фінансування. 
 

Різновиди і структура  капітальних вкладень За загальноприйнятим  визначенням капітальні вкладення  являють собою періодично здійснювані  довгострокові витрати капіталу на відтворення основних видів і об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. З огляду на функціональну цілеспрямованість розрізняють валові і чисті капітальні вкладення. Валові літальні вкладення - це загальна сума одноразових ,"ат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури, а чисті - витрати лише на розширене їх творення. Величину чистих капіталовкладень неважко "захувати; для цього з загального обсягу капітальних вдень треба вилучити розмір амортизаційних відрахувань, рі використовуються, як відомо, на просте відтворення повних фондів та іншого майна підприємства. За існуючими на підприємствах системами планування обліку до складу капітальних вкладень включають: 1) гість будівельно-монтажних робіт; 2) вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зараховуваних до основних фондів інструментів та інвентаря; 3) інші італьні роботи і витрати. До останніх відносяться: 

власність земельних  ділянок; роботи по глибокому вдувальному  бурінню на нафту, газ і термальну воду; 

проектні роботи; науково-дослідні роботи; вартість придбаних  патентів і ліцензій; витрати на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств, що будуються, власність  нетитульних тимчасових споруд, необхідних при 'ізіяцтві виробничих об'єктів тощо.  
 

Планування капітальних  вкладень, джерела їх фінансування. 
 

Визначення необхідного  обсягу і джерел фінансування. Процес планування (прогнозування) капітальних  вкладень на підприємствах охоплює  два послідовно здійснюваних етапи: перший обчислення необхідного обсягу реальних (виробничих) тицій на розрахунковий період (рік, декілька років); m - визначення конкретних джерел фінансування іалу. Кожний з цих етапів вимагає окремого oтлення. Масштабність і складність розрахунків на першому і залежать від можливих варіантів конкретної комічної ситуації на ринку і підприємстві. Такими .нтами можуть бути: 1) за кількісними і якісними oктеристиками виготовлюваної і пропонованої для ,ажу продукції попит ринку задовольняється повністю, не потребує збільшення обсягу її виробництва на відному підприємстві; 2) продукція підприємства за то і цінами користується зростаючим попитом на ринку; зництво і трудовий колектив з метою одержання аного приросту прибутку зацікавлені у відповідному яшенні обсягу її виробництва шляхом введення в дію яткових виробничих потужностей; 3) має місце різке oшення попиту ринку на пропоновану для продажу на продукцію, що втратила конкурентоспроможність за техніко-економічними показниками; за цієї умови "іство мусить модернізувати її або ж терміново вати виробництво нової продукції, здатної конкурувати на ринку товарів.