Інфляційні процеси в Україні: характер та причини

Міністерство аграрної політики України

Харківський національний аграрний університет ім.. В.В.Докучаєва

 

 

Кафедра економічної  теорії

 

 

 

 

Політична економія

Курсова робота на тему №68

Інфляційні  процеси в Україні: характер та причини

 

 

 

 

 

Виконала студентка 2 курсу     2 групи факультету «облік і фінанси»

Заочна форма навчання

Канівець Л.С.

Перевірила :Пасемко Г.П.

 

 

 

 

 

Харків-2008

 

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛІ.   ІНФЛЯЦІЯ: ПОНЯТТЯ, ПРИЧИНИ ТА ВИДИ

1.1.Поняття  інфляції 7

1.2.Причини інфляції 9

1.3.Види інфляції 11

1.4.Соціально-економічні наслідки інфляції І4

РОЗДІЛ II. ІНФЛЯЦІЯ В УКРАЇНИ

2.1.Стан України  в період інфляції 19

2.2.Особливості  кризи в Україні 22

2.3.Гіперінфляція  в Україні 24

РОДІЛ ІІІ.АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ОСНОВНІ ЗАСОБИ

БОРОТЬБИ  З ІНФЛЯЦІЄЮ

З.І.Антиінфляційна політика держави .26

3.2.Першочергові  антиінфляційні засоби .30

З.З.Прямі  та непрямі засоби боротьби з інфляцією 33

ВИСНОВКИ 36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................38

 

ВСТУП

Історично склалося так, що одна з нових й, у деякому відношенні, найважливіша функція уряду полягає в тому, щоб стабілізувати економіку, тобто допомагати їй забезпечувати повну зайнятість ресурсів і стабільний рівень цін. Перед вченими-економістами стоїть завдання глибоко й конкретно вивчати явища і тенденції у розвитку світової економіки. Одно з перших місць посідає аналіз інфляції та факторів, що її обумовлюють.

У процесі  розвитку сучасної змішаної економіки  ступінь державного втручання, а у рамках останнього - вибір адекватної макроекономічної політики, що дозволяє запобігти зростанню інфляції та безробіття, мають особливе значення.

Макроекономічна теорія дає достатньо чіткі рекомендації відносно умов і наслідків подібних рішень.

Більшість економістів  вважають, що інфляція, зумовлена зростанням витрат та інфляція попиту відрізняються одне від одного ще в одному важливому відношенні. Інфляція попиту триває до тих пір, поки існують надмірні загальні видатки. Інфляція, зумовлена зростанням витрат автоматично сама себе обмежує, тобто або поступово зникає, або ж самовиліковується. Інфляція, зумовлена зростанням витрат породжує спад, тоді спад у свою чергу стримує додаткове збільшення витрат.

В даній роботі розглядаються деякі питання, пов'язані  з стримуванням інфляційних процесів в економіці, а саме: питання державного регулювання й контролю за цінами та антиінфляційного підходу до оподаткування. За своїм змістом робота розділена на такі частини: у першому та другому пунктах аналіз зосереджений на механізмі інфляції та на її наслідках як у соціальній, так і в економічній сферах.

 

РОЗДІЛ І. ІНФЛЯЦІЯ: ПОНЯТТЯ, ПРИЧИНИ ТА ВИДИ

Інфляція  властива більшості економічно розвинутих країн світу і с основною проблемою в тих країнах, що розвиваються. Дамо чітке визначення цьому економічному процесу.

Під інфляцією, як правило, розуміють будь-яке знецінення грошової одиниці, тобто систематичне зростання цін незалежно від того, якими причинами цей процес викликається. Це, звичайно, не означає, що підвищуються обов'язково всі ціни. Навіть у періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші навіть знижуватися.

Більш вузьке поняття інфляції - систематичне зростання  цін. що викликається тільки грошовим фактором (надлишком грошей в обороті), є недостатнім, оскільки в реальному житті грошові і не грошові фактори зростання цін дуже тісно пов'язані і впливають один на одного.

На практиці загальний рівень інфляції вимірюється  складанням індексів цін, які є середніми  величинами споживчих або виробничих цін. Як приклад візьмемо 1990 р., протягом якого індекс споживчих цін підвищився на 5,4%. В 1995 році ціни в усіх основних товарних групах зросли: продовольчих товарів, житла, одягу, транспорту, медичного обслуговування, та інш. Це і с загальна підвищувальна тенденція цін, яку називаємо інфляцією. Не всі ціни зростають однаковими темпами в інфляційний періоди. У 1990 р., наприклад, ціни на енергоносії зросли більш як на 5,4 %. тоді як ціни на продовольчі товари зростали нижчими темпами, а середній рівень зростання цін становив 5,4 %,[ 8 ].

Індекс цін  є середня зважена цін ряду товарів і послуг. Складаючи індекси цін, економісти зважують індивідуальні ціни через економічну важливість кожного товару. Найважливішими індексами цін є індекс споживчих цін, ВНП-дефлятор та індекс оптових цін виробника.з

Індекс споживчих цін (ІСЦ). Найширше використовуваним вимірником інфляції є індекс споживчих цін. ІСЦ вимірює вартість ринкового  кошика споживчих товарів і послуг, до складу якого входять ціни на продовольчі товари, одяг, житло, паливо, транспорт, медичні послуги, плата за навчання та інші товари, що купуються для повсякденного життям. Зростання індексу цін визначає рівень інфляції, а зменшення його - рівень дефляції.

Індекс цін  визначає їх загальний рівень по відношенню до базового періоду'. Темп інфляції можна обчислити двома методами: а) на основі індексу цін базового періода ТІ = - 100, де - в аналізованому році, 100 - це ІЦ базового року; б) на основі індексу цін попереднього періоду

Темп інфляції є темпом зміни загального рівня  цін, і показує ступінь знецінення грошей.

Процес зменшення  темпів інфляції отримав назву дезінфляція, періоди дезінфляції мали місце на початку 80-х років, коли високі темпи інфляції, яка вимірювалась двозначним числом, були зменшені застосуванням політики дорогих грошей, [ 1 ].

Протилежним до інфляції поняттям є дефляція, яка  має місце тоді, коли загальний рівень цін падає. Підтримувана дефляція, коли ціни постійно падають протягом декількох років, як правило, асоціюється з періодами глибокої депресії.

В економічній науці  розрізняють інфляцію попиту й інфляцію витрат. У першому випадку інфляцію викликає надлишок грошей, доходів й попиту, в другому - зростання витрат на виробництво товарів та послуг, [ 8 ] .

Інфляція  попиту спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, підносячи ціни, щоб зрівноважити пропозицію і попит. Покупці конкурують за обмежену пропозицію товарів, що призводить до зростання цін.

Для з'ясування процесу нарощування інфляції попиту розглянемо криву сукупної пропозиції, що має три відрізки (Рис. 1.1):

 

АD'

АD

Рис. 1.1

На першому відрізку сукупні витрати недостатні і  обсяг валового національного продукту (сукупної пропозиції) значно відстає від свого потенційного рівня за умови повної зайнятості. У разі збільшення сукупного попиту рівень цін не зміниться, бо буде відповідно зростати й обсяг виробництва, тобто інфляція поки що буде відсутня. Це пояснюється тим, що існує велика кількість незалучених у виробництво трудових і матеріальних ресурсів, які ще можна залучити за існуючих на них цін. Поступово зростання попиту підштовхує розвиток сукупної пропозиції до другого відрізку, зображенного на Рис. 1.1. Для цього стану економіки притаманне повніше використання ресурсів, а тому їх запаси поступово скорочуються і вони стають дорожчими. Починається зростання цін, тобто інфляція. Інфляцію, що виникає на другому відрізку кривої сукупної пропозиції, називають передчасною, тому що вона починається до появи повної зайнятості і повного використання виробничих потужностей у країні. Подальше зростання сукупного попиту підштовхує сукупну пропозицію до потенційно можливого обсягу виробництва, зображеного на Рис. 1.1 третім відрізком. На цьому відрізку реальний валовий національний продукт досягає свого максимуму, і тому подальше збільшення сукупного попиту зумовлює інфляцію, яку називають вже "чистою" на відміну від передчасної.

Слід зазначити, що покриття дефіциту державного бюджету за рахунок кредитно-грошової емісїі є одним з найважливіших чинників інфляції попиту, оскільки зростання пропозиції грошей збільшує сукупний попит на товари та послуги, який, у свою чергу, підвищує рівень цін. Інфляція витрат, або інфляція пропозиції, спостерігається в тому випадку, коли збільшуються витрати на одиницю продукції, тобто середні витрати за данного обсягу виробництва. Збільшення витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки й обсяг продукції, який може бути запропонований за існуючого рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, в свою чергу, підвищує рівень цін. Таким чином, витрати, а не попит збільшують ціни. Зростання собівартості, що призводить до інфляції витрат, може бути викликано різними причинами, наприклад, недостачею або подорожчанням сировини, матеріалів, палива, праці.

Одним із джерел інфляції витрат є  різкі порушення ("шоки") пропозиції. Під різким порушенням ("шоком") пропозиції розуміється подія, зовнішня по відношенню до функціонування вітчизняної економічної системи (скажімо, підвищення цін на імпорт або несприятливі погодні умови), що збільшує очікуваний фірмами середній рівень цін на фактори виробництва

1.1. Поняття інфляції

Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Вважається що її поява пов'язана з виникненням паперових грошей, з функціонуванням яких вона нерозривно пов'язана.

Термін інфляція (від лат. Iflatio - надування) вперше почав вживатися в Північній Америці в період громадянської війни

1861 - 1865 рр. І  означав процес збільшення паперово - грошового обігу. В XIX столітті цей термін вживається також в Англії і в Франції. Широкого розповсюдження в економічній літературі поняття інфляції одержало в XX столітті відразу після першої світової війни.[7]

На початок 90-х років XX сторіччя не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не відчула руйнівного впливу інфляції. У класичній економічній теорії інфляція трактується як частина теорії грошей. Вона є процесом підвищення загального рівня цін та зниження купівельної спроможності грошей. Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елемент макроекономічної теорії.

Мілітаризм, змінивши кейнсіанській теорії у 80-х  роках вже не просто включає проблеми інфляції в макроекономічну теорію. Проблеми інфляції стають найважливішою складовою частиною останньої. "Під інфляцією, -пише М. Фрідмен, - я розумію стійке та безперервне зростання цін, що завжди і всюди виступає як грошовий феномен, викликаний надмірною масою грошей по відношенню до випуску продукції". Це положення переконує в тому, що причини інфляції - у сфері обігу. А тому допускається обмеження впливу держави в процеси суспільного відтворення.

На противагу  цьому в кейнсіанських теоріях  під інфляцією розуміється надмірний попит, причини якого - як на стороні пропозиції, так і попиту: "В разі якщо пропозиція грошей у порівнянні з пропозицією товарів для купівлі збільшилася, мас місце інфляція".

З середини 60-х  років у світовій економічній  науці формується новий напрям у  дослідженні інфляцій. Його представники виходять з необхідності комплексного аналізу явищ грошової сфери, що враховують загальні зміни в економіці 2-ї половини XX століття. Згідно з цим підходом, найважливішою рисою сучасних інфляційних процесів є тісне переплетіння грошових та загальноекономічних факторів росту цін. Звідси випливає, що незалежно від того, які причини є початковими імпульсами, будь-яке підвищення цін викликає необхідність підвищення обсягів грошової маси, і навпаки.

Іншими словами, зростання обсягів грошової маси часто виступає вже не як причина росту цін, а як його похідна. Грошові та загальноекономічні фактори в цьому процесі змінюють місцями причини та наслідки інфляції. Тому всіляке зростання рівня цін викликає підсилення інфляції і стає тим самим інфляційним. Згідно з цією теорією, інфляція, особливо в умовах перехідної економіки, зумовлюється багатьма процесами, що відбуваються у сфері грошового обігу та безпосередньо в суспільному виробництві. Де б не розпочалася дія інфляційних факторів чи у виробництві, чи у сфері державних фінансів, чи у, власне, грошово кредитній сфері -• інфляційне зростання цін супроводжується збільшенням грошової маси. Спочатку воно відбувається в активному обігу за рахунок зменшення нагромаджень, а потім зростає загальна маса грошей. Переповнення каналів обігу грошовою масою знецінює грошову одиницю, що є найхарактернішою ознакою інфляції в її класичному вигляді.

Інфляція - це процес зростання загального рівня цін в країні в наслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші "дешевіють", а ціни набувають тенденції до зростання. Інфляція є тонке соціальне - економічне явище , породжене диспропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства. Одночасно інфляція одна із найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично всіх країн світу.

1.2. Причини інфляції

Незалежно від  стану грошової сфери товарні  ціни можуть підніматися в наслідок змін в динаміці виробничої праці, циклічних і сезонних коливань. структурних зрушень в динаміці виробництва, монополізації ринка. державного регулювання економіки, введення нових податків, зміна кон'юктури ринку, дія зовнішньо економічних зв'язків, стихійних лих і т.д. Отже ріст цін викликається різними причинами. Але не всякий ріст цін -інфляція. Серед вище згаданих причин росту цін важливо виділити справді інфляційні.[9]