Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 12:45, курсовая работа
Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали – це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.
Вступ 3
Розділ І. Загальна характеристика галузі економіки. 4
1.1 Вибір галузі економіки…...................................................................................................
1.2 Попередній аналіз сталеливарної промисловості у світових масштабах та в Україні……………………………………………………………………………..………….4
Розділ ІІ.Економічний аналіз галузі та провідних виробників 10
Висновок 13
Список використаних джерел……………………………………………………..……….14
1 – Японія: Nippon Steel Corporation, Sumitomo Metals,Kobe steel group; Німеччина: ThyssenKrupp; Бразилія: Usiminas,Vale; Україна: КорпорацІя «Індустріальний Союз Донбасу».
В таблиці 2.1 в кожній колонці визначається максимальний показник, котрий приймається за одиницю. Далі всі елементи даної колонки ( ) діляться на максимальний елемент – еталон ( ) (формула (1)).
Якщо з економічної точки зору найкращим є мінімальне значення показника (напр., витрати на одиницю продукції), необхідно змінити шкалу розрахунку, щоб найменшому результату відповідала найбільше значення показника (формула (2)).
| |
(2) |
Надалі формується матриця стандартизованих коефіцієнтів ( ) (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Матриця стандартизованих коефіцієнтів країн
| Країна | Виробництво,
млн. тон |
Споживання
сталі
в країні, ( % від світового споживання) |
Чистий обсяг
продажу, млн. дол |
Інвестиції, млн. дол. | Експорт, млн. тон |
Імпорт, млн. тон, | Витрати на нддкр,
млн дол (найбільші компанії) 1 |
К-ть патентів | Продуктивність праці т/роб | Кількість
працівників тис. Осіб |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Японія | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,45 | 1 | 1 | 1 | 0,38 |
| Німеччина | 0,39 | 0,5 | 0,31 | 0,52 | 0,56 | 0,1 | 0,42 | 0,88 | 0,85 | 0,17 |
| Бразилія | 0,28 | 0,33 | 0,11 | 0,42 | 0,22 | 0,85 | 0,01 | 0,43 | 0,5 | 0,21 |
| Україна | 0,31 | 0,17 | 0,09 | 0,13 | 0,65 | 1 | 0,02 | 0,32 | 0,12 | 1 |
Всі елементи матриці (стандартизовані коефіцієнти) підносяться до другої степені. Якщо показники мають різну вагу, то отримані значення перемножуються на величину вагових коефіцієнтів (Кі), встановлених експертним шляхом (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Вагові коефіцієнти економічних показників
| Виробництво,
млн. тон |
Споживання
сталі в країні,
( % від світового споживання) |
Чистий обсяг
продажу, млн. дол |
Інвестиції, млн. дол. | Експорт, млн. тон |
Імпорт, млн. тон, | Витрати на нддкр,
млн дол (найбільші компанії) 10 |
К-ть патентів | Продуктивність
праці т/роб |
Кількість
працівників тис. Осіб |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 0,2 | 0,07 | 0,15 | 0,15 | 0,075 | 0,075 | 0,05 | 0,075 | 0,105 | 0,05 |
Далі за формулою (3) знаходиться інтегральна рейтингова оцінка країни, що відбиває її міжнародну конкурентоспроможність в певній галузі економіки.
| (3) |
Отримані рейтингові оцінки країн ( ) розміщуються по ранжиру і визначається місце кожної країни (табл. 2.4). Разом з тим, зазначимо, що важливим є не стільки місце країни в ранжованому списку, скільки окремі складові, які його визначають.
Таблиця 2.4
Результати порівняльної рейтингової оцінки країн у сталеливарній промисловості
| Країна | Виробництво, млн. тон | Споживання
сталі в країні,
( % від світового споживання) |
Чистий обсяг продажу, млн. дол | Інвестиції, млн. дол. | Експорт, млн. тон |
Імпорт, млн. тон, | Витрати на нддкр,
млн дол
(найбільші компанії) 10 |
К-ть патентів | Продуктивність праці т/роб | Кількість працівників тис. Осіб | R i | Місце |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |||
| Японія | 0,2 | 0,07 | 0,15 | 0,15 | 0,075 | 0,0152 | 0,05 | 0,075 | 0,105 | 0,0072 | 0,9473 | 1 |
| Німеччина | 0,0304 | 0,0175 | 0,0144 | 0,0406 | 0,0235 | 0,0008 | 0,0088 | 0,0581 | 0,0759 | 0,0014 | 0,5209 | 2 |
| Бразилія | 0,0157 | 0,0076 | 0,0018 | 0,0265 | 0,0036 | 0,0542 | 0,000 | 0,0139 | 0,0263 | 0,0022 | 0,3895 | 4 |
| Україна | 0,0192 | 0,002 | 0,001 | 0,0025 | 0,0317 | 0,075 | 0,000 | 0,0077 | 0,0015 | 0,05 | 0,4369 | 3 |
В даній курсовій роботі було розглянуто міжнародну конкурентоспроможність та стратегії розвитку сталеливарної промисловості України.
В першому розділі ми провели аналіз сталеливарної промисловості у світових масштабах та найбільших країнах виробниках. Лідером у виготовлені сталі є Японія, Україна знаходиться на 8 місці. Найбільші темпи зростання характерні Кореї, Бразилії та Японії.
У другому розділі було проведено детальний економічний аналіз розвитку галузі в обраних країнах та Україні. В результаті порівняльної рейтингової оцінки було визначено, що найбільш конкурентоспроможною країною в сталеливарній промисловості є Японія, друге місце належить Німеччині, третє – Україні, четверте – Бразилії.
Як
і в будь-якій галузі, чорна металургія
має свої недоліки і проблеми. Головними
є: технологічна відсталість підприємств
чорної металургії від світових стандартів,
що несе за собою спад виробництва;
необхідність зниження витрат енергоресурсів
і т.д. Але для розвитку цієї галузі
промисловості є свої принципи перспективного
розвитку: продукція вищих категорій
якості, високоефективне обладнання,
власні інновації, енергозберігаючі технології,
охорона навколишнього
Список використаних джерел
Информация о работе Міжнародна конкурентоспроможність сталеливарної промисловості в Україні