Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 12:45, курсовая работа
Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали – це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.
Вступ 3
Розділ І. Загальна характеристика галузі економіки. 4
1.1 Вибір галузі економіки…...................................................................................................
1.2 Попередній аналіз сталеливарної промисловості у світових масштабах та в Україні……………………………………………………………………………..………….4
Розділ ІІ.Економічний аналіз галузі та провідних виробників 10
Висновок 13
Список використаних джерел……………………………………………………..……….14
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Факультет менеджменту та маркетингу
Кафедра
міжнародної економіки
з кредитного модуля
„Економіка зарубіжних країн”
на
тему:
“Міжнародна конкурентоспроможність
сталеливарної
промисловості в
Україні ”
Виконала студентка
Київ – 2010
Вступ 3
Розділ І. Загальна характеристика галузі економіки. 4
1.1 Вибір галузі
економіки…....................
1.2 Попередній
аналіз сталеливарної
Розділ ІІ.Економічний аналіз галузі та провідних виробників 10
Висновок 13
Список використаних
джерел……………………………………………………..……
Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали – це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.
Значення чорної металургії для економіки України важко недооцінити. Це пояснюється тим, що чорна металургія являється важливою експортоутворюючою галуззю і значною мірою визначає експортний потенціал нашої країни (на продукцію чорної металургії припадає більше 40% експорту України).
Метою кусової роботи є аналіз міжнародної конкурентоспроможності сталеливарної промисловості в Україні.
Відповідно до даної мети поставлені наступні завдання:
Предметом
дослідження є сталеливарна промисловість,
а об’єктом - міжнародна конкурентоспроможність
цієї галузі.
Розділ
I. Загальна характеристика
галузі економіки
1.1.
Вибір галузі економіки
На
мій погляд, дана тема є актуальною,
оскільки металургія є найбільшою базовою
галуззю індустріального
Сучасна металургія України займає одне з провідних місць в міжгалузевій структурі промисловості. На чорну металургію припадає близько 13,8% загального обсягу промислової продукції, що відповідає четвертому місцю, після машинобудування, харчової та легкої промисловості. Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей господарства України як найголовніший споживач близько 40% палива, понад 20% електроенергії та води. У галузевій структурі інвестицій на металургію припадає 9% від усіх інвестицій в Україну.
Україна - одна з провідних країн-виробників чорних металів у світі. Налічується 18 країн, що виробляють більше 10 млн. т сирої сталі на рік. Кількість країн, що виробляють від 5-ти до 10-ти млн. т сталі на рік. складає 13, від 2 до 5 млн. т -10. Україна тривалий час входить у першу десятку світових виробників стали, і займала 8-е місце в рейтингах 2007-2008 років. За уточненими даними Міжнародного інституту заліза і сталі ми поступилися 7-е місце в рейтингу Індії після 2004 року, тому що приріст 2005 року до 2004 склав -0,3%, а в Індії - 25,5% (див. Таблиця 1.1).
Металургійний комплекс і його продукція є найбільшим експортером сировини та продукції, перш за все на великому ринку СНД, країн Європи, Азії та Америки. За обсягом чистого експорту кінцевої металопродукції (заготівля, прокат, труби сталеві, металовироби) України випередила у 2005 році Бразилію і впритул наблизилася до рівня Японії, але вже в 2008 році втратила свою позицію. При цьому Україна направляє на експорт велику частку свого виробництва. Так, частка продукції сталеварного виробництва у зовнішній торгівлі склала в 2008 році в Україну 19,21%, в Південній Кореї - 6,2%, в Італії - 5,08%, у Бразилії - 4,12%, в Німеччині - 3, 92%, а в Японії - всього 3,3%.
Черна металургія займає досить велику частку у ВВП України. В 2008 році вона складала 11,62 % (28,54 % у 2004 році). Для Китая цей показник становить 1,52 %, для Північной Кореї – 3,51 %, для Німеччини – 0,74 %, для Бразилії – 1,25 %, для Італії – 0,78%.
Найбільшими виробниками сталі в Україні є: Метінвест Холдинг, до складу якого входять МК „Азовсталь” і Єнакіївський метзавод, Індустріальний Союз Донбасу (Алчевський меткомбінат і ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського), ArcelorMittal Кривий Ріг, ММК ім. Ілліча і МК Запоріжсталь. Всього питома вага 5 крупніших підприємств в структурі внутрішнього виробництва чорних металів складає біля 90%. У світовому масштабі вітчизняні виробники є достатньо дрібними гравцями.
Суттєвою проблемою галузі є її орієнтація переважно на зовнішні ринки (близько 80% продукції реалізується на експорт), що робить її чутливою до кон’юнктури світових ринків чорних металів, а також вжиття різних дискримінаційних заходів по відношенню до українського експорту в різних країнах. До того ж до 50% українського експорту належить до напівфабрикатів, які є найбільш чутливими до коливань попиту і цін. Падіння цін на українську металургійну продукцію було пов’язано зі зростаючою конкуренцією виробників з Китаю і сезонним скороченням попиту в основних країнах-споживачах.
Таблиця 1.1
Порівняльний аналіз розвитку сталеливарної промисловості в країнах світу
Показник | Роки | Світ в цілому | Країни світу | |||||||
Україна | Японія | Південна Корея | Німечина | Бразилія | Італія | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||
1. Об-сяги вироб-ництва [1,2] | 1.1. У варті-сному виразі, млн. дол. США | 2004 | 513158,4 | 18595,2 | 54105,6 | 22809,6 | 22257,6 | 15796,8 | 13728 | |
2005 | 561878,1 | 18933,6 | 55110,3 | 23431,8 | 21814,8 | 15488,9 | 14381,5 | |||
2006 | 630604,8 | 20608,5 | 58579,9 | 24423,8 | 23798,8 | 15573,6 | 15936,4 | |||
2007 | 767538,4 | 24310,4 | 68273,6 | 29252 | 27604,8 | 19198,4 | 17948,8 | |||
2008 | 822430 | 23002 | 73594 | 33232 | 28396 | 20894 | 18637,2 | |||
1.2. У нату-ральному виразі, млн. т. | 2004 | 1069,08 | 38,74 | 112,72 | 47,52 | 46,37 | 32,91 | 28,6 | ||
2005 | 1146,69 | 38,64 | 112,47 | 47,82 | 44,52 | 31,61 | 29,35 | |||
2006 | 1251,2 | 40,89 | 116,23 | 48,46 | 47,22 | 30,9 | 31,62 | |||
2007 | 1351,3 | 42,8 | 120,2 | 51,5 | 48,6 | 33,8 | 31,6 | |||
2008 | 1326,5 | 37,1 | 118,7 | 53,6 | 45,8 | 33,7 | 30,06 | |||
2. Частка у ВВП країни, %[3] | 2004 | - | 28,54 | 1,17 | 3,36 | 0,82 | 2,61 | 0,82 | ||
2005 | - | 23,18 | 1,22 | 2,97 | 0,78 | 1,95 | 0,83 | |||
2006 | - | 19,42 | 1,35 | 2,75 | 0,82 | 1,46 | 0,86 | |||
2007 | - | 17,3 | 1,56 | 3,02 | 0,84 | 1,46 | 0,85 | |||
2008 | - | 11,62 | 1,52 | 3,51 | 0,74 | 1,25 | 0,78 | |||
3. Частка у зовнішній торгівлі, % [4] | 2004 | 4,77 | 19,95 | 6,26 | 10,06 | 5,71 | 12,32 | 7,98 | ||
2005 | 4,49 | 19,81 | 3,13 | 5,38 | 2,95 | 5,33 | 4,39 | |||
2006 | 4,24 | 19,68 | 2,97 | 5 | 3,07 | 4,9 | 4,94 | |||
2007 | 4,31 | 19,34 | 3,2 | 5,53 | 3,33 | 4,45 | 5,53 | |||
2008 | 4,28 | 19,21 | 3,3 | 6,2 | 3,92 | 4,12 | 5,08 | |||
Продовження таблиці 1.1 | ||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||
4. Темпи зростання галузі (обсягів продажу), % | 2004 | 110,22 | 105,01 | 102 | 102,61 | 103,49 | 105,66 | 105,71 | ||
2005 | 107,26 | 99,63 | 99,78 | 100,63 | 96,01 | 96,05 | 102,61 | |||
2006 | 109,11 | 105,82 | 103,34 | 101,33 | 106,06 | 97,76 | 107,75 | |||
2007 | 108 | 104,74 | 103,42 | 106,32 | 102,81 | 109,32 | 99,78 | |||
2008 | 98,16 | 86,64 | 98,78 | 104,04 | 94,4 | 99,8 | 96,59 | |||
5. ТНК | 5.1. Кількість (назва) [1] | 2008 |
- | 1
Корпо-рація «Індустріальний Союз Донбасу» |
5
Nippon Steel, JFE, Sumito-mo Metal Ind, Kobe Steel, Nisshin Steel |
1
POSCO |
2
Thyssen Krupp, Salzgitter |
2
Gerdau, Usiminas |
1
Riva Group | |
5.2. Обсяги продажу, млн. дол. США [5] | 822430 | 6138 | 111280 | 34013 | 73930 | 16850 | 10478 | |||
5.3. Частка ринку, % | 100 | 0,75 | 13,53 | 4,13 | 8,99 | 2,05 | 1,27 |
Рискунок 1.1 – Динаміка обсягів виробництва сталі за 2004-2008 роки, млн. тонн
Рисунок 1.4 – Темпи зростання сталеварної промисловості, %
а | б |
Рисунок 1.2 – Частка сталеварного виробничтва у ВВП країни, %: а – в 2004 р., б – в 2008 р. | |
| |
Рисунок 1.3 – Частка сталеварної промисловості у зовнішній торгівлі в 2008 році, % |
Згідно рейтингу World Steel Association(WSA) друге місце за обсягами виробництва займає Японія. Провідні Японські компанії Nippon Steel та JFE входять до 10 світових лідерів з виробництва сталі. Значна частка продукції галузі орієнтована на експорт, в 2008р. експорт країни становив 41 млн. т., тобто 34% від обсягів виробництва. Внаслідок кризових явищ і скорочення попиту на сталь у світі, країна змушена була зменшити обсяги виробництва до кінця 2008р., що спричинило зниження обсягів реального ВВП на 0,7%.
Німеччина знаходиться на 7 місці за обсягами виробництва. Галузь характеризується високою продуктивністю праці (зайнятість в галузі становить 95 тис. осіб.), майже вся сталь виплавляється киснево-конвертерним і електроплавильним способами. В 2008р. спостерігається спад обсягів виробництва на 5,7% порівняно з 2007р.
Однією з країн із найбільшими запасами залізної руди є Бразилія(18% від світових запасів). Провідні компані – Vale, Gerdau, Usiminas. За рейтингом WSA знаходиться на 9 місці.
Таблиця 2.1
Матриця вихідних даних країн
Країна | Виробництво, млн. т. | Споживання
сталі в країні, ( % від світового споживання) [6] |
Чистий обсяг продажу,
млн. дол[7,8,9,14] |
Інвестиції,
млн. дол. [7,10,9,11] |
Експорт, млн. т. [8,9, 12,13] |
Імпорт, млн. т.,
[8,9, 12,14] |
Витрати на нддкр,
млн дол (найбільші компанії) 1 [15,16,17,18,19,20] |
К-ть патентів[21,22] | Продуктивність
праці т/роб |
Кількість працівників
тис. осіб [7,8,9,23] |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
Японія | 118,7 | 6 | 242322 | 8629 | 41 | 5 | 1056,55 | 65 | 565,42 | 210 |
Німеччина | 45,8 | 3 | 73980 | 4450 | 23 | 22,56 | 445,27 | 57 | 480 | 95 |
Бразилія | 33,7 | 2 | 26390 | 3597 | 9,18 | 2,65 | 10,65 | 28 | 283,3 | 119 |
Україна | 37,1 | 1 | 1558,4 | 1081,6 | 26,8 | 2,26 | 25 | 21 | 66,49 | 558 |
Информация о работе Міжнародна конкурентоспроможність сталеливарної промисловості в Україні