Міжнародні державні закупівлі товарів

 

Згідно з «Зводом правил державних закупівель» при розміщенні державного замовлення застосовуються наступні процедури:

1. відкриті торги;
2. двоступеневі торги;
3. проведення переговорів;
4. спрощені способи закупівель.

До останніх належать:

• запит цінових котирувань,
• розміщення замовлень на закупівлю,
• використання рамкових угод інші.

В Україні розрізняють конкурентні та неконкурентні способи укладення господарських договорів на міжнародні закупівлі товарів. Конкурентними способами укладення господарських договорів є:

1. торги (аукціони, тендери):

Договір укладається з тим із учасників торгів, який запропонував найнижчу ціну за майно, яке необхідно придбати, або за виконання необхідних для замовника робіт;

2. конкурси:

Договір укладається з тим із виконавців, який запропонував найкращий (найефективніший) спосіб виконання;

3. двоступеневі торги (конкурентні переговори):

На першому етапі подаються тендерні пропозиції без зазначення ціни, потім замовник проводить переговори з будь-ким з виконавців щодо уточнення вимог до виконання; на другому етапі подаються остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни; спів ставляючи подані пропозиції визначається переможець;

     4. процедура запиту цінових пропозицій (котирувань): висувається мінімальна межа на товари для якого є постійно діючий ринок. Для отримання цінових пропозицій замовник публікує оголошення щодо запиту цінових пропозицій (котирувань) і надсилає запит не менше, ніж трьом учасникам. Угода укладається з тим, хто запропонував найменшу ціну.

Широкому поширенню торгів в  сучасних умовах сприяє те, що збільшення масштабів державних замовлень  вимагає об'єктивності у виборі тієї чи іншої фірми в якості постачальника  або підрядника. Видача урядових замовлень, минаючи торги, може призвести до серйозних політичних наслідків.

Неефективність закупівлі може призвести до надмірних витрат у  формі: підвищення цін, закупівлі непридатного, низькоякісного обладнання, придбання  обмежених та/або низькоякісних  послуг, відстрочення реалізації проектів, несприятливих і неповних умов контрактів для замовника.

Таким чином, міжнародні конкурсні  торги є прогресивною формою світової торгівлі, що дозволяє зробити процес здійснення закупівель відкритим, ефективним і економічним.

 

Особливості вибору постачальників та процедура оскарження

 

В Типовому законі «Про закупівлі товарів (робіт) та послуг» міститься перелік положень про необхідність постачальників відповідати кваліфікаційним вимогам для виконання укладених з ними договорів про закупівлі. Незалежно від методів закупівель, постачальники повинні відповідати зазначеним критеріям про які їм повинно бути відомо. Зокрема до таких обов’язкових вимог можна віднести такі:

• наявність права на здійснення підприємницької діяльності;
• наявність списку запропонованих товарів;
• суб’єкт господарювання повинен мати ліцензію на роздрібну та оптову  торгівлю;
• матеріально-технічна база, технічні засоби та системи забезпечення якості;
• забезпечення належних умов зберігання та інші.

 

Окрім цього, в даному законі говориться про використання методу "преференційної поправки" на користь місцевих постачальників. Вона дає можливість вибрати тендерну заявку (пропозицію) місцевого постачальника з найменшою ціною, коли різниця між ціною цієї заявки і найменшою ціною за іншими заявками не перевищує меж преференційної поправки. Цей метод спрямований на забезпечення розвитку національного промислового потенціалу та досягнення збалансованості цілей міжнародної участі в процедурах закупівлі.

Передкваліфікаційні процедури покликані  усунути на ранньому етапі процедур закупівель тих постачальників (підрядників), які не володіють належними кваліфікаційними даними для виконання договору. Така процедура може виявитися особливо корисною при закупівлі складних чи дорогих товарів або для закупівель вузькоспеціалізованих товарів.

Мета включення в Типовий  закон статті 16 «Правила, які стосуються опису товарів (робіт), послуг» полягає  в тому, щоб підкреслити 

значення дотримання принципу ясності, повноти та об'єктивності в описі  товарів (робіт) або послуг, які будуть закуплені. Такі описи надають постачальникам можливість складати заявки, пропозиції, які будуть задовольняти потреби закупників, а також дозволятимуть постачальникам передбачати ризики та витрати, і, отже, зможуть запропонувати найбільш вигідні ціни та інші умови.

Крім того, застосування правила, згідно з яким специфікації повинні складатися таким чином, щоб не створювати переваг  для конкретних постачальників (підрядників), забезпечить більшу ймовірність  того, що потреби в закупівлях зможуть бути задоволені більшим числом постачальників (підрядників), що тим самим сприяло б використанню такого методу закупівель, який забезпечував би настільки гостру конкуренцію, наскільки це є практично можливим за конкретних обставин, і, зокрема, допомогло б обмежити зловживання у зв'язку з використанням методу закупівель з одного джерела.

Отже, чим гострішою є конкуренція, тим більшою буде віддача від використання державних коштів.

В процесі проведення торгів, замовники можуть нехтувати законними інтересами учасників процедури держзакупівель. Кожна країна має свої методи та механізми реалізації захисту інтересів учасників даного процесу.

Найбільш розповсюдженими засобами правового захисту в різних країнах  є: скасування окремого рішення про  державні закупівлі, в тому числі рішення про укладення контракту, тимчасові заходи, анулювання укладеного контракту та відшкодування збитків. Постраждалі учасники тендера можуть скаржитися до організації-замовника безпосередньо або паралельно до судових органів. В Україні фактично оскарження процедури закупівлі безпосередньо замовнику перетворено на процедуру звернення, яка не є обов’язковою для подальшого оскарження. Суб’єктом, який може подати скаргу до Антимонопольного комітету України, є лише особа, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель.

Директивами ЄС передбачена процедура  відшкодування збитків учаснику тендера, якщо він доведе, що він  мав би реальні шанси на отримання контракту, якби не було прийнято неправомірне рішення. На сьогодні, в Україні відсутня однозначна практика щодо можливості відшкодування збитків учаснику тендера.

В Україні при розробці нового закону у сфері державних закупівель за основу були взяті європейські стандарти, були враховані консультаційні поради з боку Світового Банку та Європейського Союзу, а також основні положення Директив ЄС.

Висновки

 

Використовуючи державні закупівлі як інститут державного регулювання економіки, держава залучає потенціал приватного підприємництва до забезпечення стійкого економічного росту, вирішення актуальних соціально-економічних завдань.

На відміну від країн з  розвиненою ринковою економікою, де державні закупівлі є результатом давнього еволюційного  розвитку, перед  нашою  державою стоїть завдання формування інституту державних закупівель, як частини загальнонаціональної інституціональної  системи.

Співвідношення і раціональна  взаємодія держави і ринку  є одним із принципових питань, актуальність якого не знижується протягом розвитку всієї економічної теорії. Це відноситься до проблематики суспільних інтересів, формування суспільних благ, в рамках якої державні закупівлі розглядаються в контексті більш широкої проблеми – задоволення суспільних потреб. Держава несе відповідальність перед суспільством за забезпечення суспільними благами, чим пояснюється тенденція до розвиту інституту державних закупівель як форми економічної діяльності держави.

 

 

Список використаної літератури

 

1. Андреева Л.В. Закупки товаров для федеральних государственных нужд: правовое регулирование. – М.: Волтер Клувер, 2009. – 296 с.
2. Закон України «Про здійснення державних закупівель » від 1 червня 2010 року № 2289-VI
3. Овсянюк- Бердадіна О. Ф. Організаційно-економічний механізм державних закупівель послуг: Автореф. дис...канд. економ. наук. – Тернопіль, 2009. – С. 3.
4. Пластинина Е.А. Система государственных закупок как фактор экономической безопасности региона (на примере Ярославской области): Автореф. дис...канд. эконом. наук. – М., 2009. – С. 19.
5. Смотрицкая  И.И. Экономика государственных закупок. – М.: Кн. дом  «ЛИБРОКОМ », 2009. – С. 5.

¹ Типовий закон ЮНСИТРАЛ «Про закупки товарів та послуг», прийнятий на 27-й сесії Комісії ООН з права міжнародної торгівлі, 1994.