Мікроекономічний аналіз динаміки витрат на виробництво продукції і резерви їх зниження

Постійні витрати залишаються  незмінними для різних масштабів  виробництва за певний період часу. Динаміка постійних витрат показана на рис. 2, де видно, що сукупні постійні витрати залишаються незмінними при збільшенні обсягів виробництва, а постійні витрати на одиницю  продукції зменшуються зі збільшенням  обсягу виробництва.

 

 

FC AFC

 

 

 

 

 

 

 

 

4000

 

3000 30

 

2000 20

 

0  0

 

Q Q

 

Рис. 2. Графіки динаміки постійних  витрат

 

В цілях здійснення процесу  контролю за діяльністю виробничих підрозділів, видатки на виробництво класифікуються за місцем їх виникнення – центрами витрат.

 

Існує нерозривний зв'язок між такими поняттями як «прибуток» і «економічні витрати». Прибуток підприємства це різниця між сукупним доходом підприємства і його витратами.

 

Прибуток покриття (Contribution margin) - це частина валового доходу від  реалізації, що залишилася після відрахування змінних витрат і чистого прибутку за даний період. Важливо відзначити логічну послідовність у даному визначенні: прибуток покриття використовується спочатку на покриття постійних витрат, і лише частина, що залишилася, формує чистий прибуток даного підприємства. Якщо ж прибутку покриття недостатньо  для покриття постійних витрат, то, отже, підприємство зазнає збитків. У  випадку, коли прибуток покриття дорівнює постійним витратам, говорять, що підприємство досягло рівня беззбитковості (Breake-even point).

 

Важливе значення також має  показник прибутку покриття на одиницю  продукції (Unit contribution margin). Ця величина є постійною. Після досягнення підприємством  крапки беззбитковості при реалізації додаткової одиниці продукції чистий прибуток підприємства зросте на величину прибутку покриття на одиницю продукції.

 

 

1.3 Шляхи зниження витрат  на виробництво

 

Найважливішими шляхами  зниження витрат є економія всіх видів  ресурсів, споживаних у виробництві- трудових і матеріальних.

 

Так, значну частку в структурі  витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальними завданнями є зниження трудомісткості продукції, рост продуктивності праці, скорочення чисельності адміністративно-обслуговуючого персоналу.

 

Зниження трудомісткості продукції, росту продуктивності праці  можна досягти різними способами. Найбільш важливі з них - механізація  й автоматизація виробництва, розробка й застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна й модернізація застарілого обладнання. Однак одні заходи щодо вдосконалювання застосовуваної техніки й технології не дадуть належної віддачі без поліпшення організації  виробництва й праці. Нерідко  підприємства, фірми купують або  беруть під оренду дороге устаткування, не підготувавшись до його використання. У результаті коефіцієнт використання такого устаткування дуже низький. Витрачені  на придбання кошти не приносять  очікуваного результату.

 

Важливе значення для підвищення продуктивності праці має належна  його організація: підготовка робочого місця, повне його завантаження, застосування передових методів і прийомів праці й ін.

 

Матеріальні ресурси займають до 3/5 у структурі витрат на виробництво  продукції. Звідси зрозуміле значення економії цих ресурсів, раціонального  їх використання. На перший план тут  виступає застосування ресурсосберігаючих технологічних процесів. Немаловажним є підвищення вимогливості й повсюдне застосування вхідного контролю за якістю вхідної від постачальників сировини й матеріалів, комплектуючих і  напівфабрикатів.

 

Скорочення видатків по амортизації  основних виробничих фондів можна досягти  шляхом кращого використання цих  фондів, максимального їхнього завантаження.

 

На підприємствах розглядаються  також такі фактори зниження витрат на виробництво продукції, як визначення й дотримання оптимальної величини партії закуповуваних матеріалів, оптимальної  величини серії продукції, що запускається у виробництво, рішення питання  про те, провадити самим або  закуповувати в інших виробників окремі компоненти або комплектуючі вироби.

 

Відомо, що чим більше партія закуповуваної сировини, матеріалів, тим більше величина середньорічного  запасу й більше розмір витрат, пов'язаних зі складуванням цієї сировини, матеріалів (орендна плата за складські приміщення, втрати при тривалому зберіганні й ін.). Разом з тим придбання  сировини й матеріалів великими партіями має свої переваги. Знижуються видатки, пов'язані з розміщенням замовлення, із прийманням цих товарів, контролем  за проходженням рахунків і ін.

 

Отже, найважливішими шляхами  зниження витрат на виробництво продукції  є економія всіх видів ресурсів, споживаних у виробництві, - трудових і матеріальних.

 

 

2. Аналіз структури й  динаміки витрат виробництва  ВАТ «Севастопольський морський  завод»

 

2.1 Характеристика підприємства

 

Тричі орденоносне відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" засновано 23 червня 1783 року, як Севастопольське адміралтейство для забезпечення будівництва та ремонту Військово-морського флоту  Росії. Збудовані майстерні, закладена  кузня, введено в експлуатацію великий  елінг, збудовані доки. На стапелях Севастопольського адміралтейства закладені перші шхуни весельного флоту. У 1915 році побудовано перший в  Свiтi підводний мінний загороджувач "Краб". Багато років виконувалися роботи з ремонту та будівництву  вiтрильникiв, а в подальшому кораблів з металевими корпусами. З 21 грудня 1921 року підприємство почало носити назву "Севастопольський морський завод". У післявоєнні роки підприємство розпочало виробництво плавкранiв, товарів народного споживання, суднового  машинобудування. Однак судноремонт  залишався основним видом діяльності підприємства увесь час. В 1995 році розпочато  процес приватизації підприємства через  проведення корпоратизації. Розпад СРСР призвів до неплатоспроможності  замовників, традиційно обслуговуємих  підприємством. Вiдсутнiсть розвиненого  ринку привела до кризових явищ в  економіці підприємства. З метою  виходу з кризового стану підприємство розпочало проведення реструктуризації з виділенням з складу ВАТ господарських  товариств у вигляді дочiрнiх  підприємств, а в подальшому - товариств  з обмеженою вiдповідальнiстю. На 31.12.2006 року приватизацію ВАТ завершено. На протязі 2008 процес об’єднання пiприємств практично закінчився.

 

Основними видами діяльності підприємства є судноремонт та суднобудування. Однак, починаючи з грудня 2008 року, внаслідок настання фінансово-економічної  кризи в Україні, та відмови банківських  установ від кредитування суднобудівних  замовлень підприємства, фактично здійснюється тільки судноремонт.

 

Із зупинкою суднобудівного виробництва, а отож і скороченням  очікуваних доходів від реалізації продукції, підприємство було вимушене переглянути організаційну структуру, штатний розклад з метою оптимізації  витрат в рамках стратегії виживання. Починаючи з 1 грудня 2008 року, суднобудівне виробництво було повністю зупинене, і працівники основного виробництва, а також підрозділів, що забезпечують його, були відправлені в тимчасові  відпустки (простій). У зв'язку з тим, що ринок новобудованих суден  не активізувався, 1 травня 2009 року, підприємство затвердило нову організаційну структуру, до якої ввійшли тільки підрозділи судноремонтного напрямку, а також  інші підрозділі, життєво-необхідні  підприємству, але також з оптимізованою  кількістю працівників – всього 215 чоловік.

 

В теперішній час, на підприємстві проходить масове скорочення штатів, а також жорстка політика економії та контролю витрат.

 

За останні три роки підприємство закінчувало фінансовий рік зі збитками, основні фонди  підприємства зношені практично  на 100 %, інвестиційні програми з модернізації ОФ виконуються менш ніж на 10 %. Організація  виробничого процесу знаходиться  на дуже низькому рівні, що, на мою думку, пов'язано в першу чергу з  проведенням кількох реорганізацій, а також низькою кваліфікацією  середньої ланки керівників. Такі ж самі проблеми й з іншими бізнес-процесами  підприємства, але наслідки не такі болючі, в розумінні розміру витрат, втрат та понадвитрат на виробництво  продукції.

 

На підприємстві впроваджена  система управлінського обліку та звітності, що базується на даних бухгалтерського  обліку та враховує специфіку підприємства й міжнародні стандарти фінансової звітності. Планування діяльності та контроль здійснюються по системі бюджетування.

 

витрата виробництво

 

 

2.2 Аналіз витрат виробництва

 

У таблиці 2 наведена динаміка показників роботи підприємства ВАТ  «Севастопольський морський завод» за 2007-2008 роки, та план підприємства на 2009 рік. Окремо виділені змінні та постійні витрати по підприємству, а також  кожні з них розглянуті за економічними елементами. Як видно з наведеної  таблиці, діяльність підприємства є  збитковою в цілому, але маржинальний дохід є додатнім.

 

Розглянемо структуру  змінних витрат за допомогою таблиці 3. Питома вага змінних витрат дуже велика, перевищує плановий (нормальний показник) на 15-20 %, питома вага кожного елементу змінних витрат також є значною. Причиною такого «перевиконання» бюджетних  показників я вважаю низький контроль з боку виробничих служб за витрачанням  матеріалів під час виробництва, низька облікова дисципліна робить можливим розкрадання, втрати та псування матеріальних цінностей.

 

На кожне замовлення, що розміщується у виробництві планово-економічним  відділом складається бюджет замовлення. У цьому бюджеті докладно наводяться як кількісні так і вартісні нормативи  матеріальних, трудових та інших ресурсів, необхідних для виконання даного замовлення. Планування здійснюється на основі даних технічної, комерційної, виробничої та служби персоналу. Для  планування використовуються дані вказаних служб, розраховані конкретно для  цього замовлення, тому якість планування не може бути причиною для значних  відхилень, тим більше, що бюджет замовлення узгоджується зі всіма керівниками  служб і підписується ними. Приклад  бюджету замовлення наведено у таблиці 4. Причиною недодержування нормативів бюджету може бути те, що після його затвердження, він передається на зберігання у планово-економічний  відділ і контроль за його виконанням також покладається на ПЕВ. Дані про  використання матеріалів у виробництві, кількість витрачених трудових ресурсів та інші дані щодо виконання замовлення ПЕВ отримує тільки вже по факту  із бухгалтерської бази даних. Я вважаю, що дійсно ефективним управління витратами  може бути тільки тоді, коли контроль за ними здійснюється в реальному часі, під час їх видачі та використанні у виробництві, а отже, контроль та відповідальність за додержання плану  витрат у виробництві мають бути покладені на керівника виробничої служби.

 

 

 

 

 

 

 

Якщо аналізувати по видах  діяльності (суднобудування та судноремонт), добре видно, що судноремонт приносить  більший маржинальний дохід, ніж  суднобудування, але обидва вони приносять  ще більше, що дозволяє утримувати підприємство на рівні беззбитковості. Також напрямок суднобудування є перспективним, тому що в цілому вантажообіг у світі  має тенденцію до зростання завдяки  глобалізації торгівлі, та розташування виробничих потужностей в місцях з доступнішими ресурсами. Є й  ще один важливий позитивний момент у  розвитку суднобудування. Це – соціальна  значущість наявності такого виробництва  у регіоні, а саме створення робочих  місць, що дає змогу розвиватися  регіону, наповнення державного та місцевого  бюджетів, тим більше, що підприємство Севастопольський морський завод є  містоутворюючим. Важливим фактором є  й розташування у регіоні флоту  України, який рано чи пізно почне  оновлювати склад військових кораблів. Тому підприємство в умовах кризи, скорочуючи потужності, намагається зберігати суднобудівну інфраструктуру, обладнання та золоте ядро кадрів, щоб мати змогу відновити цей вид діяльності, коли це буде можливо.

 

 

 

 

Продовження таблиці 4

 

 

 

Розглянемо склад постійних  витрат. В таблиці 5 наведені структура  та абсолютні значення витрат за економічними елементами, також обчислена питома вага кожного елементу витрат у загальній  сумі.

 

Бачимо, що абсолютне значення постійних витрат поступово знижувалось. Це обумовлено тим, що в період з 2007 по 2008 рік підприємство намагалося знижувати обсяг постійних витрат, шляхом централізації виробництва, процесів матеріального та фінансового  забезпечення, управління. На кінець 2006 року підприємство мало корпоративну структуру, яка нараховувала більше ніж 15 дочірніх підприємств, які мали свого директора, бухгалтерію, фінансовий відділ, конструкторській відділ, тощо. Ці підприємства вирішували свої виробничі  завдання самі, на власний розсуд. Корпорація не мала своєї єдиної політики щодо кредитування, закупівлі і матеріально-технічного забезпечення.

 

Таблиця 5Аналіз динаміки постійних  витрат 2007 2008 2009 бюджет  

Всього Судно будування Судно ремонт

Постійні витрати     

матеріальні витрати, тис. грн. (919,0) (1 398,7) (1 507,0) (257,9) (1 249,1)

матеріальні витрати, % 2,6 4,1 6,1 5,0 6,4

енергоресурси, тис. грн. (4 010,0) (4 444,0) (5 061,5) (1 139,8) (3 921,7)

енергоресурси, % 11,2 13,2 20,6 22,1 20,2

послуги сторонніх організацій  та інші грошові витрати, тис. грн. (4 925,0) (3 274,7) (3 088,5) (269,6) (2 818,9)

послуги сторонніх організацій  та інші грошові витрати, % 13,7 9,7 12,6 5,2 14,6

фонд оплати праці (з відрах.), тис. грн. (22 900,0) (21 613,3) (12 506,4) (2 779,2) (9 727,2)

фонд оплати праці (з відрахуваннями), % 63,9 64,1 51,0 53,8 50,2

амортизація, тис. грн. (3 077,0) (3 010,7) (2 371,3) (714,8) (1 656,6)

амортизація, % 8,6 8,9 9,7 13,8 4,6

Ітого: (35 831,0) (33 741,4) (24 534,7) (5 161,2) (19 373,5)

 

 

В 2007 році підприємство почало масштабну реорганізацію, а саме процес приєднання до головного підприємства його дочірніх підприємств. Метою такої  реорганізації було скорочення витрат на невиробничій персонал, можливість залучати більш дешеві кредити, отримувати більш дешеві матеріальні ресурси  за рахунок централізації закупівель. Також важливим моментом була низька керованість дочірніми підприємствами, низький контроль за діями їх керівників, а де є слабкий контроль, там  є великий ризик зловживання  та звичайної халатності.

 

Розглянемо кожен з  елементів окремо.

 

Матеріальні витрати. Зростання  суми матеріальних витрат обумовлено лише ростом цін на них. До матеріальних витрат відносять матеріали на обслуговування обладнання, витрати на утримання  адміністративних підрозділів, тощо.

 

Енергоресурси. Загальна кількість  енергоспоживання постійно зменшується. Ріст абсолютного показника обумовлений  зростанням ціни на енергоресурси. На підприємстві проведено і далі впроваджуються ряд засобів по зниженню та посиленню  контролю за споживанням енергії, також  застосовуються організаційні міри. Скорочується загальна площа виробничих та офісних приміщень шляхом концентрації виробництва та розміщення персоналу  більш компактно. Вважається, що витрати, питома вага яких у загальному обсязі перевищує 15 %, повинні розглядатися і контролюватися в першу чергу. На даному підприємстві заплановані  такі заходи, як удосконалення системи  обліку споживання енергоресурсів, впровадження енергоменеджменту, що дозволило б  контролювати споживання в режимі реального  часу, планувати навантаження та коригувати виникаючі відхилення від норми.