Методичний інструментарій консультування

     Внаслідок своєї економічної, адміністративної, емоційної незалежності консультанти, працюючи з клієнтом, пропонують необхідні об'єктивні рішення, які не впливають на їхні власні інтереси.

     в) Рекомендаційність пропозицій.

     Консультанти  не мають адміністративної влади  і виступають як радники запропонованих змін. Прийняття рішення та відповідальність за нього несуть менеджери та керівники організацій.

     г) Спеціальна кваліфікована експертиза.

     Володіючи комплексом накопичених професійних  знань та досвідом роботи, консультанти часто виступають як незалежні оцінювачі рішень клієнта.  
          д) Конфіденційність.

     У етичному кодексі консультантів  зазначено, що дотримання інформаційної  безпеки гарантує клієнту, що інформація щодо проблем даної організації  не вийде за її межі.

2. Проблеми консультаційного бізнесу в Україні та умови їх реалізації.

     В Україні до консультантів компанії звертаються вже тоді, коли ситуація стає безвихідною, а, наприклад, в Америці – навпаки, на початку виникнення проблем: набагато простіше і набагато ефективніше зробити щось ще до початку проблеми, що їй запобіжить ще до того, як вона виникне, чим боротися з виниклою хворобою.

     Також існує проблема взаємодії українських  традицій в консультуванні, що формуються, і впливу західної корпоративної  культури на російський ринок. Консультанти, орієнтовані на експансію західних управлінських цінностей, прагнуть діяти за принципом «не треба винаходити велосипед – вже все на Заході розроблено, нам залишилося лише це освоїти».

     Цю  модель можна назвати екстенсивною. Консультанти, що мають власні розробки, свій багатий досвід, який цікавіше і продуктивно за західні постулати, коректують західні цінності відповідно до власних вистав. Тут є видимою інтенсифікована модель переосмислення західних цінностей. Але оскільки практика російського бізнесу відрізняється від практики західного бізнесу, то представляється, що на пересіченні цих двох моделей виникатимуть унікальні моделі, переосмислення західних цінностей. Тому обслуговування компаній з питань управління, консультування в Україні використовується епізодично.

     Стимулювання  розвитку вітчизняного консультаційного бізнесу пов'язане з необхідністю зменшити залежність української економіки від іноземних експертів та знизити витрати на іноземних високооплачуваних спеціалістів.

     До  переваг вітчизняних консультантів  безперечно відносяться знання ними глибинних причин (пов'язаних з менталітетом, національними особливостями) існуючих проблем та з огляду на це оптимального їх вирішення, а також можливість адаптації сучасних методів управління до особливостей вітчизняних підприємств.

     Зараз у діяльності консультаційних фірм України намічаються якісні зміни, пов'язані зі зміною спеціалізації послуг, що надаються. Основними видами послуг консультаційного обслуговування стають постприватизаційна підтримка підприємств маркетингові дослідження, організація маркетингу на підприємствах, розробка ділових стратегій розвитку, пошук партнерів та інвесторів, формування public relations, проведення рекламної кампанії.

     Однак, незважаючи на те, що значна кількість  компаній відчуває необхідність консультаційної допомоги з питань управління, попит на консалтингові послуги в Україні залишається низьким. Основними причинами цього є такі:

• складна макроекономічна ситуація та загальне зниження ділової активності;
• відсутність культури роботи з незалежними експертами;
• побоювання щодо порушення конфіденційності;
• низька платоспроможність клієнтів;
• неспроможність оцінити корисність консалтингових послуг;
• відсутність гарантій конкретних результатів і позитивного ефекту від консультування;
• складність отримання об'єктивної інформації про консультаційні фірми та їх можливості.

       Однак консалтинг має свої перспективи. Поступове  збільшення попиту на консалтингові  продукти може відбутися в результаті поліпшення якості послуг, що надаються, оскільки неодмінно зростатиме професіоналізм вітчизняних консультантів, їх досвід, удосконалюватимуться навички роботи і методи виконання замовлення; переходу на постійне консультаційне обслуговування, що є більш економічним для клієнта; усвідомлення вигоди від залучення консультантів для вирішення існуючих проблем і отримання нової інформації, ідей, пропозицій.

       Можливий  успіх консультаційних організацій  в Україні багато в чому залежить від їх готовності до нововведень, адаптованості  набору послуг до потреб клієнтів, пошуку нових продуктів і ринків, застосування нових методів втручання та внесення змін під час реалізації консультаційних пропозицій. Майбутнє консалтингу нерозривно пов'язане з підвищенням професіоналізму консультантів, високою якістю виконання замовлень, дотриманням етичних стандартів, здатних задовольнити потреби клієнтів. 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

       Отже, консультування застосовується для спеціальних разових заходів, що вимагають високої кваліфікації і спеціального досвіду, а також при вирішенні складних і значимих проблем, коли необхідно мати об'єктивну альтернативну точку зору.

       Високу якість консалтингової послуги визначають унікальність методології та інструментарію консультування, новітність ідей, що утворюють «ноу-хау» кожної фірми. Тому боротьба за споживача на ринку консультування позначена прагненням найбільш повно і якісно задовольнити клієнта.

  Найчастіше у процесі консультування консультант зустрічається з необхідністю виявлення природи негативних змін, що виникли в організації клієнта, та визначення механізму їх походження. Тому саме аналітичні здібності та діагностичні навички сприяють успіху консультування.

     Оскільки  людські стосунки в організації  клієнта досить часто є причиною конфліктів, консультантові належить, для досягнення успіху реалізації рекомендацій, оцінити природу та динаміку відносин в організації клієнта, культуру бізнесу, подолати опір новаціям та переконати клієнта у необхідності змін.

     На  відміну від поширеного в розвинутих країнах планомірного співробітництва  з консультантами, що здійснюють обслуговування компаній з питань управління, консультування в Україні використовується епізодично. Це пов'язано з тим, що переважна більшість підприємств, фірм і компаній звертаються за консультаційною допомогою в критичних ситуаціях, коли власними зусиллями не можна вирішити існуючі проблеми.

     Стимулювання  розвитку вітчизняного консультаційного бізнесу пов'язане з необхідністю зменшити залежність української економіки  від іноземних експертів та знизити  витрати на іноземних високооплачуваних  спеціалістів.  
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бурнард Ф. Тренинг навыков консультирования. Серия “Эффективный тренинг”. – СПб.: Питер, 2002. – 256 с.
2. Верба В.А., Решетняк Т.І. Організація консалтингової діяльності. - К.: КНЕУ, 2000.- 244 с.
3. Гончарук В.А.  Маркетинговое консультирование. - М.: Дело, 1998. - 248 с.
4. Довгань Л.П., Гудима О. Український консалтинг - проблеми росту // Економіка. Фінанси. Право (укр.).-2000.-№ 10.- С. 17-19
5. Ладенко И.С., Поляков В.Г. Интеллект управления и консультирования. - Новосибирск: Наука, 1992.
6. МакЛеннан Н. Консультирование менеджера. Искусство понимать клиента. - Ростов-на –Дону: Феникс, 1997.
7. Макхем К. Управленческий консалтинг. Пер с англ. - М.: Дело и Сервис, 1999. - 288с.
8. Поляков В. Бизнес-консалтинг как инструмент преобразований // ЭКО. - 1995. - №5.
9. Управленческое консультирование / Под ред. М.Кубра: в 2 т. - М.: Интерэксперт, 1992.
10. Хабакук М., Оя 3. Использование консультантов в управлении. - Таллинн, 1981.
11. Шапран Н., Шапран В. Консалтинг на ринку цінних паперів: світовий досвід та перспективи розвитку // Цінні папери України (укр.).- 2000.- № 18.-С. 16