Методичний інструментарій консультування

     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

     НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

     Інститут  економіки і менеджменту

     Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва 
 
 
 

     КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

     з дисципліни «Основи управлінського консультування»

     на  тему:

     «Методологічний інструментарій консультування» 
 
 
 

Виконала

ст. гр. МЗДм-11

Ящук  Мар’яна

Перевірив

Завербний А. С. 
 
 
 
 
 

     Львів – 2011

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..….3

1. Сутність та визначення методологічного інструментарію консультування……..4
2. Проблеми консультаційного бізнесу в Україні та умови їх реалізації…………....9

Висновки……………………………………………………………………………..12

Список  використаної літератури……………………………………………….…13 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Консультування - це форма надання допомоги щодо змісту, процесу або структури завдання, коли консультант сам не відповідає за його виконання, але допомагає тим, хто за це відповідає.

     Основним  завданням є надання допомоги клієнтам у вирішенні їх проблем, оптимізації їх бізнесу, підвищенні ефективності функціонування організації.

     Перелік консалтингових продуктів формується під впливом потреб клієнтів. До основних типів консалтингових продуктів  слід віднести:

     - дослідження та аналіз ринку,  що охоплюють оцінку розміру,  місткості, структури ринку, аналіз рівня конкурентного оточення з діагностикою споживачів та конкурентів, виявлення тенденцій та прогнозування динаміки розвитку ринку;

     - розробку стратегії, що передбачає  дослідження політики та ділової  активності, проведення стратегічного  аналізу компанії;

     - фінансовий менеджмент, що охоплює  аналіз поточного фінансового  стану компанії;

     - підготовку та експертизу інвестиційних  проектів, що забезпечують обґрунтування  інституційної та технічної можливості  здійснити проект.

     Потреба у допомозі консультантів обумовлена не тільки їх новими знаннями, аналітичними уміннями, методологічними підходами, які може привнести консультант в клієнтську організацію, а й тим, що сторонні консультанти покликані допомагати менеджерам орієнтуватися в складних умовах прискорення технологічних змін, швидкого зростання ділової активності, що впливає на майбутнє організації.

     Продуцентами  консалтингового продукту, що визначають пропозицію на консалтинговому ринку, є консалтингові фірми. Консалтингова  фірма - це підприємство, що займається професійним консалтингом, а саме надає консультаційні послуги клієнтам (виробникам, продавцям та споживачам) за допомогою спеціально навчених осіб відповідної кваліфікації, здатних визначити, проаналізувати та розробити модель вирішення будь-якої управлінської проблеми.

1. Сутність та визначення методологічного інструментарію консультування.

       Для вживання консультування на підприємстві існує всього одна значима причина - очікуваний позитивний економічний ефект. Він може бути негайним, або відкладеним, отриманий за рахунок додаткових вступів, або за рахунок економії. Як економічний ефект, може розглядатися вчення персоналу або зменшення риски в ухваленні рішень. Крупні консультаційні проекти, такі як розробка стратегій, оптимізація оргструктури, націлені на довгострокову перспективу. В цьому випадку складність оцінки діяльності консультантів полягає в тому, що результати можуть бути видні не відразу, особливо це має місце при реорганізації структур компанії. Буває навіть так, що впровадження рекомендацій приводить до тимчасового падіння прибутку. Впровадження рекомендації може поглинути додаткові засоби. Консультанти рекомендують збільшити чисельність персоналу, підвищити оклади, що мало узгоджується з миттєвими інтересами клієнтів, але можуть позитивно вплинути на положення фірми-клієнта в майбутньому.

       Консультування застосовується в областях, в яких використання власного персоналу неможливе.

       Консультування застосовується для спеціальних разових заходів, що вимагають високої кваліфікації і спеціального досвіду.

       Такими заходами можуть бути: пошук ринкових можливостей, розробка стратегій, реструктуризація підприємств, експертиза бізнесу-проектів. Заходи такого роду носять разовий характер, і в той же час можуть бути надзвичайно об'ємні. Підприємство просто не має персоналу необхідної кваліфікації, оскільки в «нормальному» режимі функціонування він не потрібний. Консультування надає необхідний персонал і максимально ефективну роботу. Економічний ефект в різних випадках досягається по-різному: знаходження ринкових можливостей і розробка стратегій дають довгострокову перевагу у вигляді економії засобів на непродуктивних витратах, конкурентна перевага, перевага в часі. Ефективність реструктуризації може виразитися в збільшенні збуту або скороченні витрат, у вивільненні потужностей підприємства, або, наприклад, зв'язаного капіталу. Коректування бізнесу-проекту за результатами експертизи запобіжить непродуктивним витратам.

       Консультування застосовується при вирішенні складних і значимих проблем, коли необхідно мати об'єктивну альтернативну точку зору.

       Кадрова політика консалтингових фірм враховує те, що сучасні тенденції розвитку ринку консалтингових послуг свідчать про наявність у ньому монополістичної  конкуренції, за умов якої велика кількість  продавців прагне якнайвигідніше продати свої товари зі схожими споживчими якостями. Однак високу якість консалтингової послуги визначають унікальність методології та інструментарію консультування, новітність ідей, що утворюють «ноу-хау» кожної фірми. Тому боротьба за споживача на ринку консультування позначена прагненням найбільш повно і якісно задовольнити клієнта.

     Консультаційний продукт, що цілком задовольнив би споживача, можуть створити лише висококваліфіковані  професіонали. Пам'ятаючи про це, менеджери  консалтингових фірм проводять ретельний відбір консультантів.  
         За оцінкою спеціалістів кадрових агенцій та керівників консалтингових фірм, цільовий сегмент ринку трудових ресурсів досить обмежений, незважаючи на численність випускників економічних вузів. Кількість потенційних співробітників консалтингових фірм обмежує відбір за професійними вимогами, віковим цензом, а також особистими характеристиками кандидатів.

     Сьогодні кадри консалтингових фірм мають досить високий рівень зовнішньої ротації. Труднощі професійної кар'єри консультанта змушують його або шукати більш високої посади у інших фірмах, або створювати власну організацію (таким чином створюється більше половини нових консалтингових фірм). Очевидно, що реалізація успішної кар'єри залежить від професіоналізму консультанта.

     У зв'язку з цим особливого значення набувають взаєморозуміння консультанта і клієнта та їх плідне співробітництво. У разі успіху клієнт схильний його ототожнювати на стільки із змістом  та якістю проведених робіт, скільки  із особистістю консультанта. Така персоналізація допомоги обумовлює певну специфіку попиту на ринку консалтингу: купують не лише певні послуги, а й окремих консультантів.

     Кон'юнктура  ринку консультаційних послуг визначається співвідношенням попиту і пропозиції, рівнем ціноутворення і стратегією поведінки продавців та покупців на цьому ринку.

     Потреба у допомозі консультантів обумовлена не тільки їх новими знаннями, аналітичними уміннями, заходами та методологічними  підходами, які може привнести консультант  в клієнтську організацію, а й тим, що сторонні консультанти покликані допомагати менеджерам орієнтуватися в складних умовах прискорення технологічних змін, швидкого зростання ділової активності, що надзвичайно впливає на майбутнє організації.

       Однак можна виділити специфічні характеристики консультанта, що відрізняють його від інших професій (табл. 1). До них належать наявність аналітичних здібностей, здатність до творчого підходу та оригінального бачення проблем, компетентність у галузі поведінкових наук та інноватики, а також емоційна зрілість.

     Найчастіше  у процесі консультування консультант  зустрічається з необхідністю виявлення  природи негативних змін, що виникли  в організації клієнта, та визначення механізму їх походження. Тому саме аналітичні здібності та діагностичні навички сприяють успіху консультування. Проведення діагностики вимагає зосередженості та професійної інтуїції для безпомилкового визначення причинно-наслідкових зв'язків та побудування дерева цілей.

     Оскільки  людські стосунки в організації  клієнта досить часто є причиною конфліктів, консультантові належить, для досягнення успіху реалізації рекомендацій, оцінити природу та динаміку відносин в організації клієнта, культуру бізнесу, подолати опір новаціям та переконати клієнта у необхідності змін. Для цього необхідно володіти основами поведінкових наук та інноватики 
 

Таблиця 1

Вимоги до менеджмент-консультантів

         У сфері світового консалтингового бізнесу постійно відбувається значне збільшення кількості працюючих, отже як великі консалтингові корпорації, так і дрібні фірми зустрічаються з проблемою набору персоналу.

     Досвід  кадрових агенцій України свідчить, що нині конкурс на заміщення вакансії у фірмах-лідерах консалтингового  бізнесу перевищує 100 осіб на одне місце. Така ж конкуренція претендентів і в зарубіжних країнах. Цю ситуацію можна пояснити привабливістю професії та високими вимогами, що ставляться до кандидатів під час відбору і водночас обмежують обсяг цільового сегмента ринку праці.  
         По-перше, рівень освіти претендентів повинен, щонайменше, відповідати бакалаврату економічного профілю (провідні фірми навіть віддають перевагу випускникам університетів з дипломами магістрів ділового адміністрування). Теоретичний курс, отриманий у бізнес-школі, бажано доповнити досвідом практичної роботи на промисловому підприємстві. Однак набір категоричних вимог остаточно залежить від організаційної культури компанії.

       По-друге, вимоги до особистості претендентів відповідають аналогічним вимогам до менеджерів вищої та середньої ланки. Але оскільки консультанти не наділені формальною владою, їм належить краще орієнтуватися у комунікаційних науках, вміти переконувати, пропагандувати, а також презентувати і продавати свої ідеї. Також важливу роль при відборі відіграє вік претендента. Перевагу отримують кандидати віком до 35 років.

     Багатоваріантність  організаційних структур визначила і професійну структуру цього бізнесу. Кількість рівнів управлінської ієрархії залежить від розміру фірми, але не перевищує шести. Однак більшість фірм обмежують службове просування чотирма позиціями:

• стажер або молодший консультант;
• робочий консультант;
• старший консультант або керівник проекту;
• керівник фірми.

     Приблизний  “кодекс честі” консультанта в  менеджмент-консалтингу, основується  на наступних принципах:

     а) Загальна ерудиція та компетентність.

     Практики-консультанти повинні володіти не тільки високим рівнем знань, навиків, досвіду та спеціальної компетенції, - їх успішна робота в цілому залежить від інтелектуальних та особистих рис.

     б) Незалежність та неупередженість.