Методи визначення конкурентоспроможності

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ВІННИЦЬКЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ”

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Методи визначення конкурентоспроможності»

 

 

Виконала

учениця  І курсу, гр. №21

професії: 4131 (1 категорія)

“Агент з постачання” Аллаберенова Тетяна                                      Олександрівна

 

 

Керівник 

викладач:  Шафорост Тетяна Миколаївна

 

 

 

Вінниця-2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Основні методи визначення конкурентоспроможності підприємства
2. Фактори конекрентоспроможності товарів
3. Діяльність конкурентів на ринку і аналіз конкуренції в ринковій економіці
 

ВСТУП

Одна з найважливих  задач розвитку підприємтсва і країни в цілому, нерозривно пов`язана з  ефективністю виробництва, забеспечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції  на світовому ринку.

Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце  на ринку) поміж фірмами-виробниками  змушує шукати їх нові засоби впливу на рішнння покупців. Одним з таких  шляхів є створення товарів покращеного  рівня якості.

Передовий закордонний досвід свідчить , що якість, безперечно, є  найбільш вагомою складовою конкуренотоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну.

У теоретичній частині  даної роботи зроблена спроба узагальнити  параметри та умови, які впливають  на конкурентоспроможність персоналу, підприємства, продукції.

О`бєктом цього дослідження  є ВАТ "ЕМЗ ”Металіст ”, який як і інші підприємтсва країни в  сучасних умовах, повинні вміти виробляти  конкурентоспроможну продукцію  і бути готовим до ефективної роботи в режимі ринкових відносин.

Предметом дослідження є конкурентоспроможність підприємства, як цілісного господарюючого елемента, впливовість економічних факторів як на мікро- так і на макро- рівнях на конкурентоспроможність пвдприємства, продукції та персоналу.

- намітити шляхи поліпшення  конкурентоспроможності підприємства.

1. Основні методи визначення конкурентоспроможності  підприємства

Мал.1 Методи оцінювання конкурентоспроможності.

Метод переваг. Оцінка конкурентоспроможності підприємства являє собою порівняння його характеристик, властивостей чи марок  товарів, що порівнюються з аналогічними показниками пріоритетних конкурентів (такими, які займають найкращі позиції  на даному ринку) з метою визначення тих, які створюють переваги підприємства над конкурентами в будь-якій галузі діяльності. При цьому слід розуміти, що існують зовнішні і внутрішні конкурентні переваги.

Зовнішня конкурентна  перевага базується на відмінних  якостях товару, що створює цінність для покупця за рахунок зменшення  його витрат чи підвищення ефективності його діяльності. Вона збільшує "ринкову  силу" підприємства так, що може примусити  ринок прийняти більш високу ціну продажу порівняно з конкурентами.

Внутрішня конкурентна перевага - це перевага підприємства стосовно витрат чи управління, яка створює цінність для товаровиробника, дозволяє знизити  собівартість більшою мірою, ніж  пріоритетний конкурент.

 

Мал.2 Фактори переваг

Обидва типи конкурентних переваг мають різне походження і різну природу, а звідси часто  бувають несумісні, оскільки вимагають  різних підходів, навичок і культури. На рис. 6.6 представлені обидва типи конкурентних переваг, які можна виявити, використовуючи ринкову силу і продуктивність (Ж.-Ж. Ламбен).

Мал. 3 Розуміння конкурентної переваги

Ринкова сила - як максимальна  ціна продаж, що приймається ринком, співвідноситься з ціною конкурента.

Продуктивність означає, на скільки питомі витрати на виробництво  продукції більші чи менші за витрати конкурента.

Аналіз конкурентоспроможності за цим методом дає можливість підприємству позиціонувати себе відповідним  чином, а отже, визначити відповідну стратегію, сформулювати пріоритетні  цілі.

 

Оцінка конкурентоспроможності підприємства може бути здійснена шляхом аналізу його слабких і сильних  сторін. У процесі його необхідно  одержати відповіді на наступні питання:

- Які плани конкурентів  щодо зміни долі ринку, підвищення  рентабельності виробництва і збільшення обсягів продажу?

- Якої ринкової стратегії  дотримуються ваші конкуренти в даний час?

- За допомогою яких  засобів вони забезпечують їх реалізацію?

- Які їх сильні і слабкі сторони?

- Які дії можна чекати  в майбутньому від нинішніх і майбутніх конкурентів?

Структурний та функціональний методи. Згідно зі структурним підходом оцінити становище можна за рівнем монополізації галузі, тобто за концентрацією  виробництва і капіталу, і бар'єрів для компаній, що входять на галузевий  ринок. Іншим підходом до визначення критерію ефективної конкуренції є  функціональний. Згідно з цим методом  найбільш конкурентоспроможними є  підприємства, де найкраще організовані виробництво та збут товару, ефективне  управління фінансами.

Конкурентоспроможність  підприємства оцінюють за якістю продукції "методом профілів". За його допомогою  виявляють різні критерії задоволення  потреб споживачів щодо будь-якого  продукту, встановлюють їх ієрархії та порівняльну важливість у межах  спектра характеристик, які мають  змогу замінити й оцінити споживачі, а також вимірюють техніко-економічні характеристики досліджуваного продукту і порівнюють їх з характеристиками продуктів-конкурентів. Основний недолік "методу профілів" полягає в  тому, що він не враховує ефективності виробничої діяльності підприємства та прийнятний лише для підприємств, які  випускають один вид продукції.

Інколи використовують багатокутники  конкурентоспроможності як окремих  товарів так і фірм, галузей (Мал.4).

Перелік оцінки показників відбирається експертами чи підприємством, яке оцінює конкурентоспроможність. Чим більша площа багатокутника, тим вище показники конкурентоспроможності окремих товарів, фірм, галузей.

 

Мал.4 Багатокутник конкурентоспроможності

Матричні методи оцінювання конкурентоспроможності фірм, які ґрунтуються  на розгляді процесів конкуренції в  динаміці. Теоретичною базою цих  методів є концепція життєвого  циклу товару і технології. Згідно з цією концепцією будь-який товар  чи технологія з моменту появи  на ринку і до зникнення проходить  певні стадії життєвого циклу, який охоплює етапи впровадження, зростання, насичення і спаду. На кожному  етапі виробник може реалізувати товар чи продукт цієї технології в тих чи інших масштабах, що об'єктивно позначається на частці ринку та динаміці продажу. До матричних методів належить і SWOT - аналіз (по першим буквам: сила, сильні сторони; слабкість, слабкі сторони; можливість). Ціль - виявлення приваблюючих напрямків маркетингових зусиль, на яких можливо досягти конкурентних переваг та загроз, які погрожують фірмі.

Метод інтегральної оцінки. Інтегральний показник рівня конкурентоспроможності підприємства містить два елементи: критерій, що показує ступінь задоволення  потреб споживача, і критерій ефективності виробництва.

Бальна оцінка конкурентоспроможності полягає у складанні відповідних  таблиць, оцінці показників та їх порівняння із підприємствами-конкурентами.

Одним з найсучасніших  підходів до визначення конкурентоспроможності підприємства є метод бенчмаркінгу. Сукупність визначень бенч-маркінгу швидко збільшується, і тому важко  сформулювати його точну характеристику. Ціль бенчмаркінгу заключається в тому, щоб на основі дослідження надійно  встановити ймовірність успіху підприємства. Одне з визначень бенчмаркінгу характеризує його як метод виявлення того, що інші роблять краще, та вивчення, удосконалення  і застосування методів роботи інших організацій.

Зазвичай бенчмаркінг  проводиться за такими параметрами: ринкова частка; якість продукції; ціна продукції; технологія виробництва; собівартість продукції, що випускається; рентабельність продукції, що випускається; рівень продуктивності праці; обсяг продаж; канали збуту  продукції; близькість до джерел сировини; якість менеджерської команди; нові продукти; співвідношення світових та внутрішніх цін; репутація фірми.

Бенчмаркінг є надзвичайно  корисним інструментом, особливо в  ситуації, коли необхідно переглянути  внутрішню ефективність діяльності компанії та визначити нові пріоритети діяльності. Зіставлення показників ефективності дає можливість зрозуміти  уразливі та раціональні сторони  діяльності компанії в порівнянні з  конкурентами і світовими лідерами в аналогічній області. Це дозволяє знайти незаповнені ринкові ніші, вийти на ймовірних партнерів  по виробничо-технічній кооперації і з'ясувати переваги злиття компаній.

Таким чином, користь бенчмаркінгу заключається в тому, що виробничі  та маркетингові функції стають максимально  керованими, коли досліджуються і  впроваджуються на своєму підприємстві кращі методи та технології інших, провідних  підприємств даної галузі. Такий  аналіз може призвести до зростання  прибутковості підприємництва з  високою економічністю, створення  корисної конкуренції та задоволення  потреб покупців.

2. Фактори конкурентоспроможності товарів

Конкурентоспроможність  товару є головною умовою конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою  прибутковості її діяльності. Найчастіше під конкурентоспроможністю товару мають на увазі:

" властивість (сукупність  властивостей) товару та його  сервісу, яка характеризується  ступенем реального або потенційного  задоволення ним конкретної потреби, порівняно з аналогічними товарами, представленими на цьому ринку:

• характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі та за витратами на її задоволення;
• спроможність товару відповідати вимогам даного ринку у період, що аналізується;
• здатність витримувати конкуренцію на ринку (наявність вагомих переваг над виробами інших товаровиробників).

Конкурентоспроможність  продукції (послуги) залежить від ряду чинників, що впливають на пріоритетність вибору і визначають обсяг їх реалізації на певному ринку:

- техніко-економічних чинників, які залежать від продуктивності  і інтенсивності праці, витрат  виробництва, наукоємності продукції  - якість, продажна ціна і витрати  на експлуатацію (використання) або  споживання продукції (послуги;

- комерційних чинників, які  визначають умови реалізації  товарів на конкретному ринку  - кон'юнктура ринку (гострота  конкуренції, співвідношення між  попитом і пропозицією даного  товару, національні та регіональні  особливості ринку, що впливають  на формування платоспроможного  попиту на дану продукцію або  послугу.); сервіс, що надається (наявність  ділерсько-дистреб'юторських пунктів  виробника і станцій обслуговування  в регіоні покупця, якість технічного  обслуговування, ремонту і інших  послуг, що надаються); реклама (наявність  і дієвість реклами і інших засобів дії на споживача з метою формування попиту); імідж фірми (популярність торгової марки, репутація фірми, компанії, країни);

- нормативно-правових чинників, які відображають вимоги технічної,  екологічної і морально-етичної  безпеки використання товару  на даному ринку, патентно-правові  вимоги (патентна чистота і патентний  захист); у разі невідповідності  товару діючим нормам і вимогам  стандартів і законодавства він  не може бути проданий на  даному ринку.

Стадії відтворення продукту Фактори

Виробнича стадія

• Технічні: якість, міцність, надійність, безпечність.
• Економічні: матеріаломісткість, енергоспоживання, габарити, об'єм, вага, концентрація.
• Естетичні: художня виразність та колорит, раціональна організація форми, цілісність композиції.
• Екологічні: вплив на природне та предметне середовища.
• Експлуатаційні: простота користування (приготування), комфортність, ремонтопридатність, зручність в експлуатації