Контрольная работа по "Экономике"

 

Варіант 14

Зміст

І Теоретичний  розділ

14. Регулювання НБУ кредитного ризику за кредитними операціями з інсайдерами…………………………………………………………….2

ІІ Практичний розділ

Задача 1………………………………………………………….7

Задача 2………………………………………...………………..8

Задача 3…………………………………………………………11

ІІІ Список використаної літератури…………………………..15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Регулювання НБУ кредитного ризику за кредитними операціями з інсайдерами

Особливе  місце в банківському бізнесі  посідає кредитний ризик. Ідеться  про невпевненість банку в  тому, що позичальник буде спроможним і збереже намір виконати свої зобов’язання згідно з умовами угоди, інакше кажучи — про імовірність  збитків у результаті кредитної  діяльності. 
Сучасна ситуація управління кредитним ризиком комерційними банками України характеризується застосуванням окремих методів його мінімізації, але велика питома вага проблемних кредитів у загальному обсязі доводить недооцінку деяких факторів на практиці, що і призвело до формування численних фінансових проблем, які і досі мають значний вплив на банківську систему України. 
Управління кредитним ризиком — важлива складова стратегії і тактики розвитку будь-якої фінансово-кредитної установи. Для українських банків ця діяльність набуває особливого значення, оскільки їхні кредитні портфелі характеризуються високим рівнем простроченої, пролонгованої і безнадійної заборгованості, надмірною концентрацією кредитного ризику. 
Фактори, що впливають на кредитний ризик, носять контрольований і неконтрольований характер. Контрольованими факторами є ті, котрі залежать від рішень управлінського впливу з боку банку. До неконтрольованих, як правило, зовнішніх факторів належить уся сукупність зовнішніх ризиків системи банківських ризиків, обумовлена об’єктивним проявом випадковості як форми необхідності. Зовнішні фактори відбуваються з причин, які не залежать від діяльності персоналу кредитного підрозділу банку. Внутрішні фактори навпаки відбуваються з причин, що зумовлені прорахунками персоналу, допущеними в процесі оформлення кредитного договору, помилками при оцінці благонадійності клієнта, порушеннями посадових інструкцій і помилками, закладе ними в самих правилах кредитування. 
Щоб управління кредитним ризиком здійснювалось ефективно потрібно зацікавити як і самі банки, так і державу в особі спеціальних органів (передусім — центрального банку), уповноважених регулювати діяльність банків і наглядати за ними. 
Більшість комерційних банків України до недавнього часу при оцінці кредитного ризику враховували лише одне з можливих його джерел – фінансові можливості позичальника. Практика показала, що дуже багато позичальників не повертають кредити не тому, що не мають можливості, а тому що не бажають цього робити. В цьому випадку банк вимушений подавати до суду і може зіткнутися з проблемою недосконалості укладення кредитної угоди. Це стосується всіх угод укладених під час кредитування. Це показує, що при оцінці кредитного ризику конче необхідно враховувати юридичний ризик. 
Особливу увагу слід приділяти впливу на кредитний ризик в ситуації виникнення форс-мажорних обставин. Також при кредитуванні слід враховувати, що в чистому вигляді ризики не зустрічаються, вони накопичуються та корелюють між собою, утворюючи системний ризик. 
При формуванні і вдосконаленні банківської системи України обов’язковою умовою повинно бути використання світового досвіду. Звичайно, банки розвинутих країн працюють в інших економічних умовах, але їх методи роботи можуть бути адаптовані до застосування і в нашій країні. 
Ще один метод мінімізації кредитного ризику, який використовується банками та вимагає достовірної інформації про позичальника – це страхування кредитних ризиків, яким в основному займаються спеціалізовані страхові компанії. 
Таким чином, підвищення якості управління кредитними ризиками є передумовою підвищення ефективності банківської діяльності та конкурентоздатності банків. Система управління кредитними ризиками повинна формуватися відповідно до кредитної політики банку. 
Причини акумулювання кризового потенціалу та наслідки цього для банківської системи потребують подальшого висвітлення з метою узагальнення запобіжних за ходів. 
Національний банк України встановлює певні вимоги щодо здійснення комерційними банками кредитних операцій. Так, кожне рішення щодо надання кредитів, незалежно від розміру та терміну запрошуваного кредиту, повинне прийматися колегіально — Правлінням банку, Кредитним комітетом, кредитною комісією тощо. Кредитування позичальників здійснюється банками за умови дотримання відповідних економічних нормативів банківської діяльності. До нормативів, що регулюють кредитну діяльність банків, належать:

Нормативи кредитного ризику  – економічні нормативи, встановлені Національним банком України з метою зменшення банківських ризиків, та недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку. До них належать нормативи Н7, Н8, Н9, Н10.  

 

Норматив максимального розміру  кредитного ризику на одного контрагента (Н7) встановлюється з метою обмеження  кредитного ризику, що виникає внаслідок  невиконання окремими контрагентами  своїх зобов’язань. 

Розмір кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього контрагента (групи пов’язаних контрагентів), до регулятивного капіталу банку. Значення нормативу Н7 складає не більше 25%. 

Норматив великих кредитних  ризиків (Н8) встановлюється з метою  обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або  групою пов’язаних контрагентів. 

Кредитний ризик, який прийняв банк на одного контрагента або групу  пов’язаних контрагентів, вважають великим, якщо сума всіх вимог банку до цього  контрагента (групи пов’язаних контрагентів) і всіх позабалансових зобов’язань, наданих банком щодо цього контрагента  або групи пов’язаних контрагентів, становить 10% і більше регулятивного  капіталу банку. 

Н8 визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів, з врахуванням всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цих  контрагентів, до регулятивного капіталу банку. 

Нормативне значення нормативу  Н8 не повинно перевищувати 8-кратний  розмір регулятивного капіталу банку.   

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру(Н9) установлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для себе, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об'єктивно.

Інсайдери — власники істотної участі, управлінський персонал, контролери, асоційовані особи (рідні брати, сестри, батьки власників істотної участі).

 

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком (3_і) і всіх позабалансових зобов'язань (З_п), виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку:

Н9 = (3_і + З_п)/Статутний капітал · 100 %.

Оптимальне значення нормативу  Н9 не має перевищувати 5 %.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) установлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку.

Норматив максимального сукупного  розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед  банком (З_у.і.) і 100 % суми позабалансових зобов'язань (П_з), виданих банком щодо всіх інсайдерів та статутного капіталу банку:

Н10 = (З_у.і. + П_з)/Статутний капітал · 100 %.

До зобов'язань інсайдерів перед  банком уключаються:

— строкові депозити, розміщені в  інших банках;

— заборгованість за кредитами;

— сумнівна, прострочена заборгованість за кредитами/депозитами, заборгованість за простроченими і сумнівними до погашення нарахованими доходами;

— дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення  нараховані доходи;

— заборгованість (у тому числі  прострочена й сумнівна) за факторинговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими  векселями, борговими цінними паперами, прострочені й сумнівні до погашення  нараховані доходи за ними;

— акції та інші цінні папери з  нефіксованим прибутком (крім вкладень у статутні фонди інших банків та установу на суму яких зменшено регулятивний капітал).

До позабалансових зобов'язань, що видані банком інсайдерам, уключаються:

— гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком;

— сумнівні гарантії та поручительства;

— зобов'язання з кредитування, надані банком.

У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу головного  банку консорціуму включається  лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

Оптимальне значення нормативу  Н10 не має перевищувати 30 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ Практичний розділ

Задача 1

 

Коефіцієнт 1,14

Для встановлення ціни відсікання на аукціоні з розміщення державних облігацій необхідно  визначити розрахункову ставку дохідності купонних облігацій. Вихідні умови: номінал облігацій – 11,4 тис.грн., строк обігу – 205 дні, розмір купонної виплати – 171 грн., кількість купонних виплат – 7, ціна придбання облігації – 119,7 тис.грн

Рішення:

1. Купонна ставка (с) обчислюється за формулою з = C / F,

де, C - щорічна  сума платежів, грн

       F - номінал облігації, грн

С = 171 / 11 400 = 0,015  = 1,5 %

2. Поточна  ціна облігації обчислюється за формулою:

 

PV = ∑  n t=1К / (1 + r)n+ Н /(1 + r)n

 

де, PV — поточна вартість (приведена вартість); К - купонні виплати; r - ставка дисконтування; Н - номінал вартості облігації; n - число періодів, протягом яких здійснюється виплата купонних доходів.

 

PV = 171 / (1+0,15)⁷ +11400 / (1+0,15)⁷ = 4349,97 грн

 

3. Дохідність на час погашення визначається за формулою:

де, С  – купонна ставка

N — номінал  облігації;

Р — поточна  ціна;

n — термін  обігу облігації.

Д = ((115+(11 400 – 4349,97)/205) / ((11400 + 4349,97)/2) = 0,0214 = 2,14 %

 

 

 

Задача 2. Провести аналіз діяльності комерційного банка згідно нормативів ((положення НБУ № 368 від 28.08.2001 р.) див. додаток А) і визначити достатність капіталу на підставі даних, наведених в таблиці 1.

 

Таблиця 1 – Вихідні дані

№ п/п	Показники	Млн.грн.
1	Основний капітал	137,94
2	Регулятивний капітал	249,30
3	Активи	1874,65
4	Сума резервів	23,90%
5	Кошти на кор. рахунку	277,02
6	Кошти в касі	126,54
7	Зобов’язання	1685,25
8	Активи первинної та другорядної  ліквідності	1648,31
9	Залишки на поточних рахунках клієнтів	933,32
10	Цінні папери в портфелі банка	79,80
11	Короткострокові зобов’язання	825,36
12	Сукупна заборгованість на 1 позичальника	114,00
13	Сукупна заборгованість всіх позичальників	912,00
14	Сукупна заборгованість на 1 інсайдера	5,70
15	Сукупна заборгованість всіх інсайдерів	28,50
16	Сума коштів, які інвестуються в  цінні папери одного підприємства	28,50
17	Сума коштів, які інвестуються в  цінні папери підприємств	114,00
18	Вкладення в капітал інших банків	13,79
19	Валютна позиція банка	57,00

 

 

Умовне позначення	Показник	Методика розрахунку	Сума розрахунку	Нормативне значення
Н1	Норматив міні-мального роміру ре-гулятивного  ка-піталу банку	РК = ОК+ДК-КВ	РК=137,94+0-13,79=151,73
Н2	Норматив адек-ватності регуля-тивного  капіталу (платоспроможності)	РК / (Ар – Рез ф) * 100%	151,73/(1874,65-448,04)*100%=10,6%	не менш 8%
Н3	Норматив адек-ватності основного  капіталу	ОК / (ЗА-Рез ф) * 100%	137,94/(1874,65-448,04)*100=9,7%	не менш 4%
Н4	Норматив миттєвої ліквідності	((К+КР) / Зпр ) * 100%	(126,54+277,02)/1685,25*100=23,9%	не менш 20%
Н5	Норматив поточної ліквідності	((Апот) / (Зпот)) * 100%	1648,31/1685,25=97,8%	не менш 40%
Н6	Нормати коротко-строкової ліквіднос-ті	(Ак/с  /  Зк/с) * 100%	0	не менш 20%
Н7	Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента	(З1к / РК )* 100%	114/249,30*100=45,7%	не більше 25%
Н8	Норматив великих кредитних ризиків	(Звел1к / РК) * 100%	912/249,3*100=365,8%	не більше 800%
Н9	Максимальний розмір кредитів, гарантій, поручи-тельств, виданих одному інсайдеру	(З1ін / РК) * 100%	5,7/249,30*100=2,3%	не більше 5%
Н10	Максим. розмір кредитів, гарантій, поручи-тельств, виданих інсайдерам	(Зін / РК) * 100%	28,5/249,3*100=11,4%	не більше 40%
Н11	Норматив інвесту-вання в цінні  папери окремо за кожною установою	(Кін1уст / (РК+КВ-Рф цп)) * 100%	28,5/249,30+13,79=10,8%	не більше 15%
Н12	Норматив загальної суми інвестування	(Кінувсіст / (РК+КВ-Рфцп)) * 100%	114/249,30+13,79=43,3%	не більше 60%
Н13	Норматив ризику загальної відкритої  валютної позиції	(ЗВВПгрн / РК) * 100%	59,5/249,3*100=23,9%	не більше 35%
Н13/1	Норматив загальної довгої відкритої  валютної позиції	(+ВВП / РК) * 100%	0	не більше 30%
Н13/2	Норматив загальної короткої відкритої  валютної позиції	(-ВВП / РК) * 100%	0	не більше 5%