Концепція соціальної економіки Людвига Ерхарда

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 15:45, реферат

Описание работы

Людвіг Ерхард або Ергард (4 лютого 1897—5 травня 1977) — міністр економіки в уряді Конрада Аденауера та його наступник на посту федерального канцлера (1963—1966), християнський демократ (ХДС). Ерхард — перший в світі ліберальний реформатор нового типу. Йому довелося працювати в умовах, коли державне втручання в економіку стало реальністю. Він розумів, що в умовах значного впливу соціалістичних ідей не обійтися без використання широких заходів щодо соціального захисту населення і без застосування етатистської риторики.

Содержание

1. "Ордоліберальна концепція" і політико-ідеологічна боротьба
2. Практика побудови "соціальної економіки" Німеччини (ФРН)
Висновок
Використана література

Работа содержит 1 файл

Людвіх Ерхард.docx

— 25.43 Кб (Скачать)

Як складова частина "соціального  ринкового господарства" соціальна  система ФРН базується на таких  фундаментальних принципах як - страхування, забезпечення і допомоги. Державні витрати на соціальні потреби  включають, по-перше, систему соціального  страхування, яка обслуговує сферу  класичних ризиків, по-друге, елементарне  забезпечення через соціальну допомогу, і, по-третє, форми соціальної допомоги (охорона материнства, допомоги на дітей, по квартплаті, отримання освіти, придбання  майна тощо). Історичним законодавчим актом стала пенсійна реформа 1957 р. Вона створила динамічну систему  забезпечення старості, виходячи з  розвитку прибутків працюючих. Така соціальна політика водночас забезпечила  економічний підйом, соціальний захист і вільне розгортання особистої  ініціативи.

Висновок

Побудова "соціального ринкового  господарства" у ФРН сталася  у надзвичайно короткі історичні  строки, повністю відновила зруйновану війною економіку і різко підвищила  народний добробут. Це було результатом  чітко продуманої соціально-економічної  політики уряду, його енергійної політичної волі, наслідком послідовних дій, доповнених впевненістю в успіху обраного шляху. Досвід економічних, соціальних і політичних реформ у ФРН спростовує поширену точку зору про неминучі для населення злидні і зубожіння  у перехідний період. Принципи й  хода одночасного проведення грошової та соціально-економічної реформ у  ФРН свідчать про ефективність цих  заходів в напрямку створення "соціального  ринкового господарства". Досвід "перебудови" в Німеччині свідчить також і про можливість успішного  поєднання високої економічної  ефективності та соціальної орієнтації в економічному розвитку. Таке поєднання  було чи не найбільш потрібним в  умовах, що склалися на початку 90-х років  в постсоціалістичних країнах, зокрема  в Україні. Негативні наслідки багаторічного  діяння централізовано-керованої системи (загальна безвідповідальність, настрої  утриманства, відсутність особистої  ініціативи і т. ін.) можна здолати  лише цілим комплексом цілеспрямованих  і продуманих заходів.

 Сказане зовсім не означає,  що ми маємо повторити чи  копіювати досвід Німеччини або  будь - якої іншої країни. Однак  наведений історичний досвід  і перебіг подій в повоєнній  ФРН чи не буквально нагадує  події, що розгорнулися в країнах  колишнього СРСР та постсоціалістичних  країнах Східної Європи. Осягнути  світовий досвід і втілити  його в реальну практику, в  життя з урахуванням національної  специфіки і є завданням народу  кожної країни.

 

Використана література

  1. Єременко Соціальна економіка. Видання друге, адаптоване й доповнене. - К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату, 2008
  2. Історія економічних учень Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко, А.М. Поручник та ін. — К.: КНЕУ, 2009

Информация о работе Концепція соціальної економіки Людвига Ерхарда