Комерційні банки України і шляхи підвищення їх ролі в економіці

Міністерство  освіти і науки, молодi та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет 

Кафедра економічної  теорії та конкурентної політики

 

Отримано

Реєстраційний номер  № ________

від «____»___________20___р.

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Політична економія», «Мікроекономіка»

та «Макроекономіка»

на тему № 97 «Комерційні банки України і шляхи підвищення

їх ролі в економіці»

 

 

 

Виконав:

студент IV курсу, групи 4с,

факультету   ФФБС

Нікулін Микита Дмитрович

Науковий керівник:

кандидат економічних наук,

старший викладач кафедри

Уманців Юрій Миколайович

Результат перевірки:

________________________________

 

 

Київ 2012

Київський національний торговельно-економічний  університет

Кафедра економічної теорії та конкурентної політики

 

Дисципліни «Політична економія», «Мікроекономіка»

та «Макроекономіка»

 

Факультет___________, спеціальність (шифр)__________________

Курс_____Група_____Форма  навчання_____ Триместр/семестр_____

Номер залікової книжки___________________

 

 

Завдання

на  курсову роботу студента

 

(прізвище, ім’я, по батькові)

Номер та назва  теми курсової роботи ________________________________

_______________________________________________________________

Дата затвердження плану роботи «_____» ___________________20_____р.

Дата захисту курсової роботи     «_____» ___________________20_____р.

 

Тему, план і  строки прийняв до виконання ___________________________

                                                                                                         (підпис студента)

Науковий керівник ___________   _____________________________________

                                              (підпис)                             (прізвище, ім’я, по батькові)

 

«_____» _______________ 20____р.

Реферат

Курсова робота  містить 2 розділи, 35 сторінок, 20 використаних джерел.

Предмет дослідження: теоретичні і методичні засади ефективності та взаємодії комерційних банків.

Об’єктом дослідження є комерційні банки , та їх діяльність.

Метою роботи є виявлення сутності комерційних банків, їх функцій, та  розкрити механізм взаємодії комерційних банків між собою, державою та населенням, виявити місце в економіці.

Методи дослідження: сукупність методів нормативного та позитивного аналізу, історичний, графічний, структурно-функціональний, аналізу і синтезу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ, ФУНКЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ, РОЗВИТОК КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ, ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ, СИСТЕМИ ТА СФЕРИ ФУНКЦІОНУВАННЯ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………5.

Розділ 1.Комерційні банки як складова банківської системи країни…………7.

1.1.Історія розвитку комерційних банків………………………………………..8.

1.2.Сутність банківської системи і комерційних банків ………………………9.

1.3.Операції комерційних банків……………………………………………….16.

1.4.Функції комерційних банків………………………………………………..24.

Розділ 2.Розвиток комерційних банків в Україні……………………………….30.

2.1.Зародження банків і розвиток за роки незалежності……………………...30.

2.2.Проблеми вдосконалення комерційних банків……………………………35.

Висновок……………………………………………………………………………...38.

Список використаної літератури…………………………………………………41.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               

                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність даної  теми полягає в тому, що вона дозволяє розібратися з проблемою розвитку комерційних банків як складової фінансової банківської системи України та її економічного зростання взагалі. Адже саме через фінансову систему здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання. Звідси походить провідна роль таких фінансових інститутів у суспільстві як комерційні банки.

Сьогодні вони здатні запропонувати клієнту до 500 видів  різноманітних банківських продуктів  та послуг. Однією з найважливіших функцій системи комерцiйних банкiв є управлiння грошовим обiгом у країні, а також здатність “робити гроші” — розширювати кредитні ресурси народного господарства, через що їх часто називають “фабриками кредиту”, а також рiзноманiтнi послуги у виглядi надання гарантiй, доручень, консультацій, управлiння майном тощо.

Мета цієї роботи —  дослідити діяльність комерційних  банків в ринковій економіці, дати визначення банку як унікального явища економічного життя, проаналізувати структуру банківської  системи, яка виконує функції "кровоносної системи" економіки, дати оцінку їх впливу на формування ринкової соціально-орієнтованої економіки в Україні і показати перспективи розвитку.                                                                                                                            

Об’єктом дослідження  є саме комерційні банки, а предметом  – операції, які вони виконують, їх функції, значення в економіці  країни, а також проблеми їх розвитку і удосконалення.

Основною теоретичною  базою, яка була використана при дослідженні діяльності банків стали: Банківська енциклопедія. Під редакцією А.М. Мороза, Мороз А.М. “Основи банкiвської справи”, Аржевітін С.М. „Перші 10 років банківської справи в Україні, Савлук М.І. „Вступ до банківської справи”.

 Результати дослідження викладені у двох розділах. Перший розділ називається „Комерційні банки як складова банківської системи країни” в свою чергу поділяється на 4 підрозділи. Перший підрозділ називається „Історія розвитку комерційних банків”, де, власне, описується зародження і розвиток банків у стародавні часи. У другому — „Сутність банківської системи і комерційних банків”, мова йде про банківську систему, її структуру і функції, а також розглядається суть банку з погляду різних організацій і види банків за притаманними їм ознаками.

Третій підрозділ має  назву „Операції комерційних  банків”. В ньому мова йде про  ті операції банків, які вони можуть надавати, маючи той чи інший дозвіл НБУ, а також докладно про основні  операції, які дозволяють банкам зберігати  клієнтів і залишатися рентабельними навіть при надто несприятливій господарської  кон’юнктурі. У четвертому підрозділі описуються основні функції комерційних банків, завдяки яким створюється той фундамент, на якому базується робота банку і банківської системи в цілому.

        Другий розділ  — „Розвиток  комерційних банків в Україні”  складається з двох підрозділів.  Перший з них називається „Зародження  банків і розвиток за роки  незалежності”. В ньому мова  йде про банківську справу  в нашій країні починаючи з  першої половини ХIХ сторіччя, а також формуванні сучасної банкiвської системи України, який було поділено на 4 етапи. Другий підрозділ — Проблеми вдосконалення комерційних банків, де описуються основні завдання успішного входження України в завершальний етап перехідного періоду з добре підготовленою банківською системою, а також необхідні заходи, для розв’язанні цих завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Комерційні банки як складова банківської системи країни.

1.1. Історія  розвитку банків.

         Історія не лишила достатньо повних відомостей про те, коли виникли банки, які операції виконували, що впливало на їх розвиток. На думку ряду авторів, банк як особлива інституція товарного господарства виник не у зв’язку з розвитком товарно-грошових відносин на ранніх стадіях товарного господарства, а тільки тоді, коли з’явилася потреба в мережі спеціальних установ, які б регулювали заплутаний грошовий обіг і проводили кредитні операції. Інші вказують на більш ранні темпи виникнення банків. На їх думку, ті з’явилися ще за античного і феодального господарства, коли виникла потреба в посередниках при здійсненні платежів. Таким чином, уявлення про час появи банкiвських установ розтягується майже на двi тисячi рокiв.    

       Етимологiя  слова „банк” сягає до французького  слова „banque” та iталiйського „banca”. Цi слова вiдповiдно означають „скриня” та „лавка” i описують двi основнi функцї, якi виконували банки. „скриня” вказує на функцiю збереження, оскiльки вона є мiсцем, де зберiгається щось цiнне. В Італiї у ХII сторіччі слово „banca” означало стiл, прилавок або робоче мiсце. Такi столи встановлювались на майданах, де вiдбувалася жвава торгiвля товарами. Торгiвля велася з використанням рiзноманiтних монет, що карбувалися як державами, так i мiстами й навiть окремими особами. У цих умовах потрiбнi були спецiалiсти, якi б зналися на монетах, що були в обiгу, могли б оцiнити i дати пораду при хньому обмiнi. Коли врахувати, що у десятому сторiччi Iталiя була центром свiтово торгiвлi, куди стiкалися товари i грошi з рiзних країн, то стане зрозумiлим, чому банкiри виявились неодмiнними учасниками торгових операцiй, а iхнi „банки-столи” набували все бiльшого поширення. Подiбнi мiняйли зi своїми особливими „столами” були в Стародавнiй Грецi i Стародавньому Римi.

        За свідченнями iсторикiв, першi банкiвськi операцiї виконували як окремi особи, так i деякi церковнi установи, що концентрували значнi кошти. Злодiї ставилися з повагою до вiвтарiв i не грабували їх. Вклади, недоторканнiсть яких гарантувалася поважним ставленням до релiгiї зробили знаменитi грецькi храми (Дельфiйський, Делоський, Самоський, Ефеський) водночас i своерiдними банкiвськими установами. У храмi Артемиди в Ефесi концецтрувалися вклади з малоазійського узбережжя, а в храмi Алоллона в Дельфах — вiльнi кошти всiєї європейської Грецii.

        Першi банкiри незабаром зрозумiли, що накопичені ними величезнi грошовi багатства лежать без  руху, в той час як вiд них  можна було б одержувати iстотну  користь, вiддаючи їх у тимчасове  користування або вiдкриваючи  самостiйнi торговельні й ремісничі підприємства. Надання позик супроводжувалося стягненням високих відсотків, рiвень яких доходив до 36 % рiчних.

За станом на 01.10.2012 р. структура доходів (в дужках –  значення на 01.01.12 року): 77,26% (78,86%) - процентні, 12,64% (11,66%) - комісійні, 10,11% (9,48%) - інші. 

Структура процентних доходів: 59,60(58,50%) - від кредитів суб’єктам господарювання (юридичним особам); 20,10% (20,81% )- від кредитів фізичним особам; 8,14% (6,97%) - від цінних паперів; 3,36% (2,67%) - від розміщення коштів у інших банках; 8,81% (11,04%) - від інших операцій.

       Разом  iз кредитними операціями давніх  банкiв поступово знайшли розвиток i розрахунки з обслуговування  вкладників. Розрахунки проводилися  за допомогою так званого тобто  переносу коштiв з однієї таблицi на iншу. Кожен вкладник банку мав свою таблицю з позначенням його iменi (тобто рахунок у сучасному розумiннi). Кошти з таблицi одного вкладника переносилися на таблицю iншого, створюючи найпростiшi форми безготiвкових розрахункiв. При цьому спочатку було необхiдне особисте усне розпорядження клiєнта про перерахування коштiв, проте пiзнiше з’явилися письмовi накази, якi полегшували i при скорювали взаємнi платежi.

        Зручностi, створюванi банками, не  могли не привернути увагу  дiлових людей. Поступово банкiвська клієнтура розширювалася. Банки, у свою чергу, стали виконувати функції довiрителiв в укладанні договорiв мiж клiєнтами, стали виступати посерадниками в торгових угодах. Для полегшення розрахункiв стародавні банки випускали навiть банкiвськi квитки (лат. hudu — гуду), що були в обiгу нарiвнi з повноцінними грошима.

        Перший банк у сучасному його  розумінні виник в Італії у  1407 році (Banca di San Ucorgio) в Генуї. Джерела  сучасної банківської справи  треба шукати у діяльності  середньовічних міняйл Північної Італії.

 

1.2. Сутність  банківської системи і комерційних  банків.

Сучасний стан розвитку економіки України потребує постійної  уваги до банківської системи  в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої  на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування. Ця потреба обумовлюється тим, що банківська система України - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки і є одним з основних чинників політики економічного зростання. Адже через неї здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання.

       Банкiвська система — законодавчо визначена, чiтко структурована сукупність фiнансових посередників грошового ринку, якi займаються банкiвською дiяльнiстю.

       Банкiвська  система виникає не внаслідок  механічного поєднання окремих  банкiв, а будується по заздалегідь  виробленій концепції, в межах  якої відводиться мiсце кожному  виду банкiв i кожному окремому банку.

       В  такому тлумаченні банкiвська  система не включає небанківські  фiнансовi iнститути грошового ринку.  Цим вона помiтно вiдрiзнясться  вiд кредитної системи. до складу  останньої включають всiх посередників  грошового ринку — як банкiвських, так i небанківських.

       Необхiднiсть,  формування банківської системи,  як особливої ,структури, визначається  двома групами причин:

• пов’язаних з необхідністю здійснення суспільного нагляду i регулювання банківської дiяльностi, узгодження комерцiйних iнтересiв окремих банкiв з загальносуспільними iнтересами — забезпеченням сталостi грошей i стабільної роботи всiх банкiв;
• пов’язаних з функціонуванням грошового ринку, забезпеченням збалансованості попиту i пропозиції на грошовому ринку i в кожному його секторi.