Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення

Господарський комплекс району характеризується складною структурою. В районі значного розвитку набуло машинобудування, хімічна промисловість, рекреаційний комплекс, лісовиробничий, паливно-енергетичний комплекси, легка, харчова промисловість та сільське господарство. Розвиваються вони на основі трудових і природних ресурсів.

До паливно-енергетичного  комплексу Карпатського економічного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива та виробництво електроенергії (переважно на теплових електростанціях).

Традиційними  на Прикарпатті є нафтова й  газова галузі промисловості (20 % видобутку  в країні). Видобуток нафти та газу в районі в останні роки має  тенденцію до зниження, що пояснюється  вичерпанням розвіданих ресурсів.

Нафтопереробка  сконцентрована на підприємствах в  Дрогобичі, Надвірній, Львові, Бориславі.

Провідною галуззю  є електроенергетика. Вона представлена Бурштинською, Добротвірською ДРЕС, Бориславською, Львівською, Калуською ТЕЦ, Теребле-Ріцькою та Дністровською ГЕС.

Машинобудівний  комплекс району – це приладобудування, виробництво телевізійної техніки, електроламп, радіоелектронної і медичної апаратури, верстатів з програмним управлінням, металорізальних інструментів. Він зорієнтований на висококваліфіковану  робочу силу, наукову інфраструктуру Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода і розвивається в умовах високої технічної культури.

Виробництво точних машин, механізмів, приладів та інструментів сконцентровано в Львові, Чернівцях, Ужгороді, електротехнічне машинобудування  – у Міжгір'ї, Львові, Коломиї, Ужгороді, Івано-Франківську, Береговому.

Радіоапаратуру, телевізійну, відео- та аудіоапаратуру, радіоприймачі, магнітофони, програвачі виробляють радіотехнічний заводи у Чернівцях, Львові, Івано-Франківську.

У районі відносно високий рівень розвитку транспортного  машинобудування: виробництво автобусів (ЛАЗ), автомобілів спеціального призначення, мопедів (Львів).

Верстатобудування представлене в Рахові, Львові, Івано-Франківську.

Новою у районі, як і в Україні, є годинникова  промисловість: настільні, наручні, кишенькові годинники та хронометри (Чернівці).

Хімічна промисловість  представлена виробництвом хімзасобів для сільського господарства, зокрема калійних добрив (Калуш), сірки (Новий Розділ); миючих засобів (Снятинський район), барвників, фарб та ін. У Львові продукують парфумерні й косметичні вироби, фармацевтичні препарати.

Лісова, деревообробна  і целюлозно-паперова промисловість  району здійснює заготівлю, механічну  обробку й хімічну переробку  деревини. До її складу входять галузі, котрі відрізняються одна від  одної технологією виробництва  і призначенням продукції, яка випускається, об'єднані однією сировиною. Лісозаготівля (здебільшого в Карпатському регіоні), визначає в цілому розвиток лісового комплексу району.

Великими центрами лісозаготівельної і деревообробної промисловості є Сколе, Радехів, Славське, Верхнє Синьо видне, Старий Самбір, Турка, Тересва, Красноїльськ, Ужгород, Воловець, Міжгір'я, Перечин, Усть-Чорна, Бурштин, Хуст, Берегомет, Солотвино, Болехів, Вигода, Коломия, Кути, Делятин, Ворохта, Брошнів, Осмолода.

Композиційну  деревину й фанеру виготовляють Радехівський, Городоцький, Бродівський держлісгоспи, Брошнівський, Сторожинецький, Надвірнянський лісокомбінати, деревну стружку й волокна – у Старому Самборі та Сколівському районі, Путилі. Столярні будівельні вироби виготовляють заводи будівельних виробів у Львові, Сколе, Надвірній.

Меблева промисловість  зорієнтована на споживача; центри –  Львів, Золочів, Івано-Франківськ, Берегове, Тисмениця, Коломия, Борислав, Свалява, Перемишляни, Ужгород, Стрий та ін.

Найбільшим виробником паперу є Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, фабрика "Бібльос" (Львів), паперова фабрика (Коломия). Шпалери виготовляє концерн "Оріана" (Калуш). Картонні фабрики діють у Сколе, Львові, Рахові, Золочеві.

Рекреаційний  комплекс представлений системою закладів санаторно-курортного лікування, турбаз, екскурсійних станцій, баз, будинків відпочинку та пансіонатів. Основними районами рекреації є Українські Карпати. Тут існує густа мережа санаторіїв – 112, що розраховані майже на 38 тис. лікувально-оздоровчих місць. Найвідомішими  місцями відпочинку й оздоровлення є Вузлове, Східниця, Черче, Кваси, Рахів, Ясиня і Кобилецька Поляна, Трускавець, Хуст, Моршин, с. Ясень (дитячий санаторій) та ін.

Промисловість будівельних матеріалів району представлена підприємствами з видобутку і  первинної обробки будівельної  сировини; з виробництва в'яжучих матеріалів; з виробництва стінових матеріалів та конструкцій.

Виробництво цементу  й сировини для нього зосереджене  у Миколаєві та Ямниці, гіпсу, шпаклівки і вапна – у Львові, Долині та ін. Там же сконцентровано виготовлення виробів з бетону, збірних бетонних конструкцій і будівельних компонентів. Цеглу виробляють повсюдно.

Виробництво керамічних і фарфорових виробів для домашнього побуту й промислового використання налагоджене на керамічно-скульптурному  та керамічному заводах Львова, Мукачева, Хуста, Стрия.

Легка промисловість  орієнтується як на місцеву, так і  на привізну сировину. У її структурі  найбільшу частку становить продукція  текстильної, швейної та хутрової підгалузей.

У Бориславі, Львові, Долині, Чернівцях виготовляються рослинні волокна, бавовняно-паперові, шерстяні й ворсові, шовкові тканини, в  Іршаві – конопляні, джутові й  паперові. Тканини для промислового використання, мотузки, вишивка, килимки, доріжки, скатерті, покривала виробляють підприємства Івано-Франківська, Косова, Коломиї, Львова. Пошивом готового одягу та трикотажних виробів займаються підприємства Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Золочева, Борислава, Городка, Снятина, Коломиї, Червонограда.

Шкіряний одяг виробляють у Львові, хутра –  у Тисмениці, Ясині.

Харчова промисловість. Орієнтується переважно на переробку  місцевої сировини. Розміщення м'ясного виробництва характеризується концентрацією  його в промисловик вузлах та потужною сировинною базою.

Підприємства  молочної промисловості є у Львові, Дрогобичі, Яворові, Миколаєві, Мукачевому, Ужгороді, Чернівцях, Долині, Івано-Франківську, Городку, Мостиськах, Самборі та ін.

Борошномельно-круп'яна  промисловість відіграє провідну роль у забезпеченні населення та інших  галузей харчової промисловості  борошном і крупами. Підприємства галузі є в усіх міських, населених пунктах  району.

У лісостеповій зоні району розвинена цукрова промисловість, що зумовлено тяжінням переробки  сировини до сировинних баз.

Плодоовочевоконсервна промисловість зорієнтована на продукцію овочівництва і садівництва. Фрукти й овочі сушені та консервовані випускають консервні заводи у Береговому, Великому Березному, Виноградові, Тячеві, Ужгороді, Хусті, Мукачеві, Дрогобичі, Городенці, Бродах, Жовкві, Золочеві, Коломиї та ін.

Олійно-жирова промисловість  представлена Львівським жировим комбінатом, а також підприємствами у Чернівцях, Золочеві, Дрогобичі, Ужгороді.

Сільське господарство Карпатського соціально-економічного району спеціалізується на виробництві  зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному  тваринництві.

Серед зернових найбільше значення мають озима  пшениця, ячмінь, кукурудза, вирощують  також жито, овес, гречку, із зернобобових – сою, горох, вику та ін.

Провідна технічна культура в подільській частині  району – цукрові буряки, у передкарпатській – льон. Вирощують картоплю переважно у домашніх та підсобних господарствах.

Важливими галузями сільськогосподарського виробництва  у районі стало садівництво, виноградарство. Найбільша їх площа у Закарпатській  і Чернівецькій областях.

Тваринництво  має такі основні напрямки – молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво, у гірській частині району розвинуте  вівчарство м'ясо-вовняного напрямку. В Карпатах широкого розвитку набуло бджільництво, а показники продуктивності ставкового рибництва - одні з найвищих серед регіонів України.

6.Транспортний комплекс Карпатського економічного району.

Провідний вид  транспорту району – залізничний, мережа якого має більшу щільність, ніж  в Україні загалом: на 1000 км2 припадає 50,4 км залізниць, найбільша вона у  Львівській області – 60 км.

Прикордонність положення території обумовлює найвищу в країні щільність автомобільних шляхів. На 1000 км2 їх припадає 323 км.

У районі добре  розвинений трубопровідний транспорт. Основні газопроводи Дашава - Стрий - Дрогобич, Дашава - Львів, Дашава - Київ. Газова система "Братерство" постачає газ у Чехію, Словаччину, Польщу. Діють нафтопроводи Долина - Дрогобич, Битків - Надвірна, "Дружба". Функціонує також потужний етиленопровід Калуш - Тисауйварош (Угорщина).

Для зовнішніх  та внутрішніх перевезень використовується також авіаційний транспорт, роль якого  особливо велика в напрямку захід  – схід (Львів - Київ, Львів - Харків, Львів - Донецьк).

7. Проблеми та передумови розвитку Карпатського економічного району.

Прикордонне положення  району, наявність у ньому великої  кількості малих і середніх міських  поселень зі значними резервами трудових ресурсів, розгалужена мережа доріг  створюють сприятливі умови для  розміщення промислових виробництв, особливо тих, які б кооперувалися  із зарубіжними фірмами.

 Актуальною  є проблема прискореного розвитку  санаторно-курортного і туристичного  потенціалу Передкарпаття, Карпат  і Закарпаття, формування великих  бальнеологічних комплексів міждержавного  значення на базі унікальних  лікувальних водних ресурсів  Трускавця, Східниці, Моршина, Сваляви. Потребує регулювання проблема використання мальовничих гірсько-лісових територій з чистим повітрям для організації масового літнього і зимового відпочинку населення, розвитку туризму, створення нових заповідних територій.

 Карпати —  традиційний район художніх промислів,  продукція яких користується  великим попитом як в Україні,  так і за кордоном. Розвиток  цих промислів набуває важливого  значення.

 Потребують  розв'язання питання охорони довкілля, зокрема охорони унікальних лісових  ресурсів Карпат, здійснення протиерозійних  заходів, регулювання стоку карпатських  річок, які в період повеней  затоплюють значні передгірні  території. Слід вжити дійових  заходів до усунення шкідливих  промислових викидів у повітря  х водні басейни, передусім  у районах розміщення потужних  електростанцій, гірничо-хімічних та  хімічних виробництв і цементної  промисловості. Особливо забруднює  довкілля Бурштинська ТЕС.

Головними передумовами розвитку цього району є:

·   вигідне  економіко-географічне положення  у контактній зоні України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Румунією, входження у єврорегіони «Карпатський», «Верхній Прут»;

·   наявність  рівнинної, передгірної та гірської частин, різноманітні природні умови  в них, багаті лісові, водні, рекреаційні  та обмежені земельні ресурси;

·   поклади  різноманітних корисних копалин: нафти  і природного газу — в Прикарпатті, кам’яного вугілля — у Львівсько-Волинському  басейні, нерудних корисних копалин  — сірки (Яворів, Новий Розділ), кам’яної солі (Солотвино), калійних солей (Калуш, Стебник), будівельних матеріалів (піску, мергелю, вапняку, доломіту, мармуру  тощо), руд кольорових металів (алюмінієвих, поліметалевих, золота — в Закарпатті), різноманітних мінеральних вод.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Використана література:

1. Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний посібник для випускників та абітурієнтів. 2003 р.
2. 2.Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник. 2002 р.
3. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. 1997 р.
4. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. 2001 р.