Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

 

кафедра регіональної економіки

 
 
 
 
 

Реферат на тему:

«Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення»

 
 
 
 

                                                                                                     

 

                                                                                                       Виконав:

                                                                                                       студент I курсу 5 групи

                                                                                                       факультету ФЕФ

                                                                                                       спеціальності 6508

                                                                                                       Семьонов Дмитро

 
 
 
 

Київ – 2011

План:

1.Вступ.

2.Історико-географічні передумови формування території району і його господарства.

3.Населення Карпатського економічного району.

4.Природні умови та ресурси Карпатського економічного району.

5.Господарський комплекс Карпатського економічного району.

6.Транспортний комплекс Карпатського економічного району.

7. Проблеми та передумови розвитку Карпатського економічного району.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Вступ.

Карпатський економічний  район об’єднує чотири адміністративні  області (Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську, Чернівецьку) і є середнім за площею території та кількістю  населення регіоном в Україні. Загальна його площа складає 56.5 тис. км², або 9,4 % території держави.

Карпатський соціально-економічний  район об'єднує південно-західні  області України і межує на півночі з Волинським, на сході  – з Подільським економічними районами. На заході й півдні його межі збігаються з державним кордоном України. Це, у свою чергу, дає змогу  розвивати на території району галузі, які б виробляли експортну  продукцію чи забезпечували її транзит.

Мал. Межі Карпатського економічного району

Господарський комплекс регіону виробляє майже 12% промислової продукції України, в тому числі продукції машинобудування  і металообробки –11%, електроенергетики  – 7, %, хімічної та нафтохімічної – 13 %, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової  промисловості – 35 %. За випуском автобусів, автонавантажувачів, алмазних інструментів, сірки, калійних добрив район виступає монополістом в державі.

Саме таке розташування обумовлює вигідні риси економіко-географічного  положення району. Таке близьке до європейських держав, прикордонне положення сприятливо впливає на формування кооперативних зв'язків на рівні як підприємств, так і цілих галузей.

2.Історико-географічні  передумови формування  території району  і його господарства.

На зорі державності територія заселялась племенами білих хорватів. Саме їхні поселення стали початком державницьких територій частини Київської Русі, а потім і Галицько-Волинської держави. Вже на той час територія була добре освоєною і густо заселеною. Період розквіту припадає на Галицько-Волинську державу, коли закладались і розвивались міста, як господарські та адміністративні центри, активно розвивається торгівля, закладались шляхи сполучення. В цілому можна говорити про досить міцні зв’язки між територіями, що ввійшли до складу соціально-економічного району. Вже в той час Львів починає відігравати роль ядра, що мав притягальну та районоформуючу функцію.

Розташування  на крайньому заході Русі обумовило  буферність її положення стосовно країн Західної Європи в період монголо-татарської навали, що безумовно негативно відобразилось на господарському розвитку території. З іншого боку в період середньовіччя ті ж країни Європи неодноразово виказували свою претензійність на територію Прикарпаття. Національно-визвольні змагання та війни XV – XVII ст.. були реальним спробами утвердження територіальної національної цілісності та господарського розвитку території. Багато міст в той час отримали право на самоврядування, що було також відчутним поштовхом в розвитку краю; такими центрами були Галич, Городенка, Долина, Івано-Франківськ (тодішній Станіслав), Калуш, Коломия, Косів, Рогатин, Снятин, Тлумач, Тисмениця (всі – у Івано-Франківській області), Берегове, Виноградів, Мукачеве, Тячів, Ужгород, Хуст (Закарпатська область), Белз, Бібрка, Броди, Городок, Добромишль, Дрогобич, Жидачів, Жовква, Золочів, Комарно, Львів, Мостиська, Самбір, Стрий, Хирів (Львівська область), Хотин. Чернівці (Чернівецька область). Такий об’ємний список дозволяє твердити про значну сформованість території вже в середні віки.

На початку  ХХ ст. територія Карпатського соціально-економічного району стала ареною державницьких змагань по утворенню тут самостійної держави. Насамперед тут відзначається Львів як політичний, промисловий та культурний центр. Саме він став столицею Західно-Української Народної республіки, що на недовгий час зуміла консолідувати в межах однієї держави території сучасних Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. В умовах військово-політичної кризи того часу це було єдино правильне рішення (цієї думки ще на початку ХХ ст..

дотримувались С. Рудницький та І. Крип’якевич). Але молода держава не зуміла встояти і кілька десятиліть ці території попали під соціальний та національний гніт різних держав: Галичина (територія Івано-Франківської і Львівської областей) – під Польщею впродовж 1919 – 1939 рр., Закарпаття – під Чехо-Словаччиною в 1919 – 1945рр., Буковина (Чернівецька область) – під Румунією в 1919 – 1940рр. Аграрне перенаселення симулювала масову еміграцію населення в Північну Америку та Західну Європу.

Після Другої світової війни територія району знову входить до складу однієї держави – Української Радянської Соціалістичної Республіки. Крім цього єдиного позитивного моменту (мається на увазі територіальна цілісність), загалом на території панувала однобічна індустріалізація, руйнівна у відношенні до сільського господарства колективізація, що в значній мірі підірвало багату національну культуру і високі духовні цінності людей.

За роки радянської влади профільними на території району стали нафто- і газо видобувна, лісо- і деревообробна, а також машинобудівні галузі. Сьогодні важливо раціонально розвивати їх, а також доповнювати галузеву структуру економіки району.

3.Населення Карпатського економічного району.

На території  району проживає 6,1 млн. осіб, що складає 13 % населення України. Слід зауважити, що в районі розташована найменша за чисельністю населення та площею адміністративна область – Чернівецька (відповідно 911,5 тис. осіб і 8,1 тис. км2). Щодо щільності населення, то вона є  досить значною – близько 107,5 осіб/км2.

В районі природний  приріст є від'ємний (-1,9 ‰), але  цей показник більш ніж в чотири рази нижчий від пересічноукраїнського. За ним район займає перше місце в Україні.

У віковій структурі  особи працездатного віку складають 57,2 % (а в Закарпатській області  – 58,5 %), що перевищує пересічноукраїнські показники.

За національним складом у Карпатському соціально-економічному районі переважають українці – 83,6% усього населення краю. Проживають тут також росіяни, євреї, поляки, угорці, словаки, румуни та представники інших національностей.

Район характеризується одним з найнижчих в державі  показників урбанізованості – менше 40 %, а в Закарпатській області – менше 30 %.

Рівень безробіття складає 10,1 %.

4.Природні умови та ресурси Карпатського економічного району.

Територія району відзначається різноманітністю  природних умов і ресурсів. Рельєф – горбистий, височинний та гірський у південній і центральній частинах району. Закарпаття лежить у межах Придунайської низовини.

Територія району розташована в атлантико-континентальній кліматичній області і характеризується теплим помірно-вологим кліматом. Середні температури січня коливаються по території залежно від рельєфу в межах - 3 до -6°С, а липня – від 14 до 21 °С.Опадів найбільше випадає в Карпатах (на найвищих хребтах 1600-2000 мм), зменшення їх спостерігається до 650-700 мм на Прикарпатті та Закарпатті.

Територія Карпатського соціально-економічного району добре  забезпечена водними ресурсами. Найбільші ріки – Дністер, Західний Буг, Прут і Тиса. У межах району є значні запаси мінеральних вод, зокрема в Прикарпатті та Закарпатті. Вони використовуються ще недостатньо.

Дуже різноманітний  грунтовий покрив: гірські ділянки вкриті переважно бурими гірсько-лісовими грунтами в поєднанні з дерново-буроземними, гірсько-лучними та лучними. У Подільській частині переважають чорноземи опідзолені, світло-, темно-сірі та сірі опідзолені грунти.

У Передкарпатській частині переважають дерново-підзолисті грунти, на Закарпатській низовині домінують дернові опідзолені суглинкові грунти та оглеєні їх види з незначними домішками лучних, дернових, супіщаних та бурих гірсько-лісових з дерново-буроземними грунтами. У Чернівецькій області, у долині р. Прут поширені лучно-чорноземні та лучні грунти. Найстрокатіший грунтовий покрив у центральних і північних районах Львівської області. Там переважають світло- й темно-сірі опідзолені чорноземні грунти.

Карпатський соціально-економічний  район добре забезпечений лісовими ресурсами – покрита лісом  площа становить 60 %. Ліси дають сировину для галузей економіки, мають  протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче  й природоохоронне значення. У  них переважають дуб, граб, бук. ялина.

Надра Карпатського соціально-економічного району багаті на корисні копалини. Найбільше значення мають паливні ресурси (нафта  і газ, кам'яне і буре вугілля, торф і горючі сланці) та сировина для  хімічної та будівельної промисловості.

У Передкарпатській нафтогазоносній області розробляється 37 нафтових і нафтогазоконденсатних родовищ. За час їх експлуатації видобуто близько 100 млн. т нафти. Найбільшими є Орів-Уличнянське й Долинське нафтові, Битків-Бабченське та Північно-Долинське нафтогазоконденсатні родовища.

У новій газоносній області – Закарпатському прогині, виявлено родовища газу, але запаси незнані.

У північній  частині району розміщена частина  Львівсько-Волинського кам'яновугільного  басейну (промислові запаси – 650 млн. т). Глибина залягання вугільних  пластів – від 300 до 900 м. Родовища бурого вугілля не розробляються  через вичерпаність запасів (крім Ільницького  у Закарпатті).

Найбільші поклади  торфу у північній частині  району, він використовується для  місцевих потреб.

У районі близько 800 дрібних озокеритових промислів, озокеритова шахта є поблизу  Борислава.

Металевими корисними  копалинами район не забезпечений. У Рахівському масиві виявлено нікелеві та мідні руди. Перспективні площі для розвідки й подальшого видобутку ртуті відкрито в Закарпатті, в районі Торуні. Відомі також родовища магнію, свинцю, олова, цинку, міді, ртуті, вісмуту. На Закарпатті (Берегівське та Беганське родовища) виявлено свинцево-цинкові руди, а також запаси алунітів. Розпочато промислову розробку Мужіївського родовища золота.

Родовища самородної сірки (Новий Роздол, Яворів) повністю забезпечують потреби України. Сірконосні пласти потужністю до 25 м залягають  на глибині 350-2000 м. Вміст у них  сірки – до 45 %. Площа басейну 5 тис. км2. Експлуатуються Роздольське, Подорожнянське, Язівське та Немирівське родовища.

Нині розвідано 21 родовище калійних солей, найбільші  за запасами Калуш-Голинське та Стебницьке родовища.

Серед магматичних  та метаморфічних корисних копалин  у районі поширені андезит, базальт, перліт, ліпарит, мармур, вулканічні туфи.

Особливо чільне місце в структурі природно-рекреаційного  потенціалу Карпатського соціально-економічного району займають мінеральні води. В  цьому відношенні це найперспективніший курортно-рекреаційний регіон України, що має найбільше лікувальних  мінеральних вод.

В Карпатському районі нараховується близько 800 джерел і свердловин лікувальних вод, з  них понад 500 – у Закарпатській  області.

5.Господарський комплекс Карпатського економічного району.