Капітал підприємства

Тема 6.ФК-11-2Мацак М.М.

 

Тема 6. Капітал підприємства

План

1. Капітал підприємства. Його роль у здійсненні процесу виробництва продукції.

2. Класифікація основних фондів.

3. Оцінка основних фондів.

4. Техніко-економічне старіння знарядь праці та форми запобігання цьому(ремонт, модернізація, заміна).

5.Розширене відтворення основних фондів їх технічним переозброєнням, реконструкцією, розширенням і новим будівництвом.

6. Знос та амортизація основних фондів.

7. Система показників ефективного відтворення та використання основних фондів.

 

№1. Капітал підприємства. Його роль у здійсненні процесу виробництва продукції.

 

  Капітал підприємства. Капітал є однією з фундаментальних економічних категорій, сутність якої наукова думка досліджує протягом багатьох століть.

 Капітал – є базою створення і розвитку підприємства, що в процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

  Як об’єкт власності та розпорядження капітал може виступати носієм усіх форм власності – індивідуальної, колективної та загальнодержавної. При цьому визначаються певні пропорції його використання, що відбивається у співвідношенні власного і позичкового капіталу.

  Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як:

1.Капітал підприємства є основним фактором виробництва.

2.Капітал  характеризує фінансові ресурси  підприємства, які забезпечують  дохід.

3.Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників.

4.Капітал підприємства є головним виміром його ринкової вартості.

5.Динаміка капіталу підприємства є важливим барометром рівня ефективності його господарської діяльності.

  По приналежності підприємству виділяють:

• власний капітал;
• позиковий капітал.

  Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства.

Власний капітал складається з таких компонентів як:

• статутний капітал;
• додатковий капітал;
• резервний капітал
• нерозподілений прибуток;
• фонди спеціального призначення;
• безоплатні надходження й урядові субсидії;
• інші резерви.

 

 

 

 

  Величина статутного капіталу повинна бути визначена в статуті й інших установчих документах організації, зареєстрованих в органах виконавчої влади. Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи.

  Додатковий капітал включає вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу; суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства.

  Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації.

  Нерозподілений прибуток - основне джерело нагромадження майна підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів за рахунок прибутку на інші цілі.

  Фонди спеціального призначення характеризують чистий прибуток, спрямований на виробничий розвиток і розширення підприємства, а також на заходи соціального характеру.

  Субсидії і надходження утворяться в результаті спеціальних асигнувань з бюджету, позабюджетних фондів, інших організацій і фізичних осіб.

  До інших резервів відносяться резерви, що створюються на підприємстві в зв'язку з майбутніми великими витратами, що включаються в собівартість і витрати обігу.

  Позиковий капітал характеризує залучені для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі кошти чи інші майнові цінності.

Джерела позикового капіталу можна  розділити на дві групи:

• довгострокові;
• короткострокові.

 До довгострокового відносяться ті позикові джерела, термін погашення яких перевищує дванадцять місяців.

  До короткострокового позикового капіталу можна віднести кредити, позики, а також вексельні зобов'язання - з терміном погашення менш одного року; кредиторську і дебеторскую заборгованості.

  По формах інвестування розрізняють капітал:

• у грошовій формі;
• у матеріальній формі;
• у нематеріальній формі.

 Капітал у цих трьох формах використовується для формування статутного фонду підприємства. Інвестування капіталу в даних формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їх статутних фондів

  По об'єкту інвестування виділяють:

• основний капітал;
• оборотний капітал.

  Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.

  По формах власності виділяють:

• приватний капітал;
• державний капітал,

Дані види капіталу інвестуються в підприємства під час формування його статутного фонду

  По організаційно - правових формах діяльності виділяють:

• акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у форміакціонерних товариств);
• пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних і т.д.);
• індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств, сімейних і т.д.).

 

 

 

По характеру використання власником  виділяють:

• споживчий капітал;
• накопичувальний (реінвестуємий) капітал.

  Споживчий капітал являє собою відтік засобів підприємства, здійснюваний з метою споживання (виплати дивідендів, відсотків, соціальні потреби підприємства і його працівників).  Капітал, що накопичується, характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат і т.д.

 Відповідно до правових норм функціонування:

• легальний капітал;
• «тіньовий» капітал.

  У сучасних умовах економічного розвитку країни «тіньовий» капітал є своєрідною реакцією підприємців на встановлені державою жорсткі “правила гри” в економіці, у першу чергу, на невиправдано високий рівень оподаткування підприємницької діяльності.

Роль капіталу у здійсненні процесу  виробництва продукції.

  Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби у придбанні необхідних активів і ефективне здійснення процесу виробництва продукції.

Таким чином, з урахуванням  цієї мети процес ефективного виробництва продукції на підприємстві базується на основі таких принципів:

· врахування перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;

· забезпечення відповідності обсягу капіталу, який залучається, до обсягу активів підприємства, що формуються;

· забезпечення оптимальності структури капіталу з позицій ефективного його функціонування;

· забезпечення мінімізації затрат щодо виробництва продукції;

· забезпечення високоефективного використання капіталу у процесі господарської діяльності.

 

№ 2. Класифікація основних фондів.

 

  Основні фонди підприємств охоплюють велику кількість засобів праці. Їх якісний склад і раціональне співвідношення значно впливають на розвиток виробництва, оскільки вони є виміром і основою розвитку продуктивних сил, забезпечують відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці. Залежно від функціонального призначення й участі в процесі виробництва вони поділяються на

• основні засоби виробничого призначення;
• основні засоби невиробничого призначення.                   

  До виробничих фондів підприємств належать засоби праці, які постійно та безпосередньо беруть участь у виробництві й реалізації того чи іншого виду продукції.

  Поряд  з основними виробничими фондами  діють основні невиробничі фонди. Вони є джерелом отримання нематеріальних послуг, ці основні фонди не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі, але відіграють важливу роль, створюючи належні умови для життя сільських трудівників, і забезпечують умови високопродуктивної праці, у такий спосіб опосередковано впливають на результати виробничої діяльності підприємств.

  До невиробничих  основних фондів належать основні  фонди житлово-комунального господарства  та культурно-побутового обслуговування: житлові будинки, клуби, будинки  культури, школи, дитячі дошкільні  заклади, лікувальні заклади,  спортивні об'єкти, лазні й інші, що належать підприємству.

 За ознакою подібності функціонального призначення та натурально-речового складу основні фонди розподіляються на: 

• будівлі та споруди;
• машини;
• обладнання;
• транспортні засоби;
• інвентар;
• інструменти.

  1. Будинки—архітектурно-будівельні об'єкти, що забезпечують умови праці працівників торгівлі, зберігання, сортування та підготовку товару до продажу, продаж товарів, надання торговельних послуг населенню.

  2. Споруди—інженерно-будівельні об'єкти, потрібні для здійснення виробничих та торгово-технологічних процесів.

  3. Передавальні засоби, за допомогою яких здійснюється передача енергії, тепла, а також рідких та газоподібних речовин.

  4. Машини та устаткування, до яких належать силові машини, робочі механізми та устаткування, торговельні автомати, механічне устаткування, підйомно-транспортне устаткування; контрольно-касові апарати, вимірювальні прилади, апарати та устаткування для виготовлення і продажу безалкогольних напоїв, фасувально-пакувальне устаткування, інше торгово-технологічне устаткування, теплове устаткування.

  5. Механізований інструмент, немеханізовані засоби праці та закріплені до машин інструменти.

  6. Виробничий інвентар та приладдя, предмети виробничого призначення; устаткування з охорони пращ, ємності для зберігання рідких та сипучих товарів тощо.

  7. Транспортні засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажу.

  8. Господарський інвентар— предмети конторського та господарського призначення.

  9. Багаторічні насадження.

Залежно від участі у виробничому процесі розрізняють:

• пасивні фонди;
• активні фонди.

  Пасивна фонди — це будівлі, споруди та інші елементи основних фондів, які безпосередньо не впливають на предмети праці, але створюють матеріально-речові умови для господарської діяльності підприємства.

  Активна фонди — це машини, обладнання, інструменти та інші елементи основних фондів, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці. У галузях виробничої сфери вирішальну роль має стан та технічний рівень активної частини основних фондів.

  Для торговельних підприємств велике значення мають розміри, стан та місцезнаходження пасивної частини основних фондів—торгових та складських приміщень.

 Залежно від форм власності розрізняють:

• власні основні фонди;
• орендовані основні фонди.

  Вартісна оцінка власних основних фондів, а також фондів, взятих у фінансову оренду, вартість цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, взятих в оренду, відображаються у балансі підприємства.