Капітал, його природа і форми

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

економічний факультет

кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота з  навчального предмету

Актуальні проблеми економічної  теорії до

Теми 6: Капітал, його природа і форми

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

 

 

 

 

Виконала студентка 2 курсу, групи 1

магістерської програми “корпоративні фінанси”

Томенко Оксана Степанівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

Вступ

Сьогодні однією з  наймогутніших рушійних сил розвитку цивілізації є творча діяльність людини. В сучасних умовах ефективність економіки, науково-технічний рівень виробництва, соціально-економічний прогрес залежать від обсягу накопичених суспільством знань та ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації.

Сучасний період розвитку нашої держави визначається також суттєвим зростанням ролі науки і техніки, інтелектуальної діяльності, духовного збагачення, головним джерелом яких є творча праця представників середнього класу.

За міжнародними стандартами, до середнього класу належать переважно особи з високою професійно-освітньою підготовкою та інтелектуальним потенціалом, що гарантує їм значний попит на ринку праці. Це, своєю чергою, зумовлюється підвищенням ролі інтелектуальної власності у формуванні людського капіталу та соціального статусу індивіда в сучасному суспільстві, науково-технологічним характером нинішнього етапу соціально-економічного розвитку.

Світовий досвід підтверджує  ефективність інноваційної моделі розвитку на основі використання результатів  інтелектуальної діяльності. Основне суспільне багатство розвинутих країн - це нова інтелектуальна еліта: науковці, підприємці, менеджери, фінансисти, висококваліфіковані інженери, інші фахівці, зайняті у сфері високих технологій, розповсюдження інформації та нових знань. Саме вони формують середній клас, який є основою соціальної стабільності і рушієм прогресу.

В процесі економічної  глобалізації головними факторами  розвитку національної економіки стають креативні здібності особистості, наукові знання та інтелектуальні ресурси, відбувається заміщення товарно-матеріальних запасів інформацією, а основних фондів - знаннями. Інтелектуальна діяльність стає головною умовою економічного зростання, а інтелектуальний капітал - найважливішим ресурсом досягнення даної мети.

ІНТЕЛЕКТУЛЬНИЙ КАПІТАЛ

Вітчизняні науковці визнають важливість інтелектуального капіталу для соціально-економічного розвитку економіки на міжнародному, національному та регіональному рівнях [1], а також вважають його головним джерелом багатства суспільства [2; 3]. Розробкою загальних проблем інтелектуального капіталу переймаються вітчизняні та зарубіжні вчених, а саме: Ю.Ґава, В.Іноземцев, О.Кендюхов, В.Поплавський, Г.Река, В.Садовський, Е.Стеценко, Ж.Шульга, Л.Федулова та інші.

Погляди на сутність та роль інтелектуального капіталу в економічному житті суспільства упродовж століть змінювались разом з еволюцією економічного світогляду. Поняття «інтелектуального капіталу» остаточно сформувалось наприкінці 90-х рр. ХХ ст. у західних країнах внаслідок інформатизації виробництва та інтелектуалізації продукції. Основною функцією інтелектуального капіталу є отримання технологічних та організаційних переваг над конкурентами. На сьогодні найбільш широко використовується визначення інтелектуального капіталу як тих нематеріальних активів компанії, які, не відбиваючись в її фінансовій звітності, можуть бути кодифіковані, оцінені й використані компанією [4, с. 7]. Проте представники різних напрямів економічної думки розглядають сутність інтелектуально капіталу з різних точок зору (табл.1).

Людський, організаційний, споживчий, інфраструктурний, партнерський, техніко-технологічний, марочний капітали та капітал взаємодії з інститутами ринку  взаємодіють між собою. Тому з метою створення синергетичного ефекту недостатньо інвестувати в кожний із них окремо, адже вони мають підтримувати один одного.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Еволюція поглядів на розвиток інтелектуального капіталу

 

Україна має резерви  для розвитку інтелектуального капіталу, для їх реалізації необхідно здійснювати  наступні заходи:

- підвищення якості освіти (модернізація матеріально-технічної бази, посилення мотивації викладачів до поліпшення якості навчання, контролю за якістю знань, удосконалення організації навчального процесу, підвищення рівня практичної підготовки);

- забезпечення рівномірного розвитку освітньої інфраструктури в усіх регіонах України;

- підвищення кваліфікації  та якості перепідготовки працівників;

- стимулювання працівників  до творчої діяльності (розвиток  активної поведінки, встановлення  принципів самостійності й самовідповідальності);

- проведення урівноваженої  політики в усіх сферах національної  економіки, що забезпечить стабільне  економічне зростання країни.

Варто підкреслити, що майбутнє України залежить від того, наскільки  вона відповідатиме викликам інформаційно-індустріального суспільства ХХІ століття, яке ґрунтується на економіці знань інноваційного типу, де спеціалізовані і повсякденні знання є джерелом економічного і суспільного прогресу.

Сьогодні в усьому світі інтелектуальна власність  стає могутнім важелем економічного розвитку суспільства. Останнім часом наша держава також приділяє значну увагу удосконаленню державної системи правової охорони інтелектуальної власності. 27 квітня 2001 року Президент України підписав Указ «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні». Указ спрямований на забезпечення умов для підвищення ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації, формування та розвитку сучасного ринку інтелектуальної власності, надання правовласникам державних гарантій щодо захисту їх прав. На виконання Указу Президента України розпорядженням Кабінету Міністрів у червні 2002 року затверджено Концепцію розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності. Згідно з Концепцією сприяння комерційному використанню об’єктів інтелектуальної власності є одним із найважливіших напрямів розвитку системи.

З інтелектуальних ресурсів суспільства формується інтелектуальний  капітал держави. При цьому слід наголосити, що у світовій економіці  кінця XX - початку XXI століття інтелектуальний капітал набирає особливої ваги.

Саме інтелектуальний  капітал нації дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання  та міжнародного обміну, радикальних  структурних зрушень, стає головним у визначенні ринкової вартості високотехнологічних компаній та формуванні високого рівня конкурентоспроможності. Все це дає підстави говорити про становлення у сучасному світі якісно нового типу економіки - економіки, що базується на знаннях та використанні інтелекту. У цій економіці головну роль відіграє капітал, створений творчим використанням набутих знань.

Підприємства третього тисячоліття - це підприємства, що використовують зовсім не ті методи і навички, які  використовували підприємці у минулому. Нові методи розвиваються за сучасними  інформаційними та телекомунікаційними технологіями, які потребують високої кваліфікації від працівників. Тому головна цінність для підприємств третього тисячоліття - це висококваліфіковані фахівці, які на практиці використовують свій інтелектуальний потенціал.

Стимулом для активізації будь-яких напрямів творчості є ефективно функціонуюча державна система правової охорони результатів інтелектуальної діяльності. Її ефективність характеризується наявністю ринку об’єктів інновацій, можливістю набуття і дійового захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, які дають змогу отримати легальний прибуток від творчої праці. Створення потужної промисловості, стабільної і високорозвинутої економіки неможливе без використання творчого потенціалу суспільства.

Важливим джерелом економічного зростання розвинутих країн світу є також індустрія авторського права (книговидання, звуко-, відеозаписи, комп’ютерні програми, бази даних), яка забезпечує щорічне зростання внутрішнього валового продукту на 5-6% і приблизно такий же відсоток зростання кількості робочих місць. Створення переважної більшості продукції індустрії авторського права припадає саме на представників середнього класу, зокрема представників малого і середнього бізнесу.

Обговорюючи проблему, пов’язану  із становленням середнього класу в Україні, не можна обійти увагою питання малих і середніх підприємств, які оперативно впроваджують інноваційні моделі розвитку, нові технології, активно створюють і використовують винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші об’єкти інтелектуальної власності.

Інноваційне виробництво та його обслуговування є перспективною ринковою нішею  для малих і середніх підприємств. У свою чергу, інтелектуальна власність  стає дійовим механізмом закріплення  та зміцнення позицій цих підприємств  на ринку товарів і послуг. Ефективне використання інтелектуальної власності дає змогу підприємствам і компаніям підвищувати свою конкурентоспроможність і за рахунок цього здобувати стратегічні переваги на ринку. Тому керівникам малих і середніх підприємств необхідно здійснювати активні дії щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, їх ефективного використання та захисту з метою забезпечення належної комерційної підтримки діяльності цих підприємств.

Значення інтелектуальної власності  часто недооцінюється власниками малих і середніх підприємств. Але якщо об’єкт інтелектуальної власності дістав належну правову охорону і має попит на ринку, він перетворюється на цінний актив підприємницької діяльності.

Повернення на інвестиції буває  в двох формах: безпосередньо прибуток, що, як було описано вище, часто може бути отримана за рахунок додаткових послуг, і збільшення інтелектуального капіталу у виді визнання торгової марки. В останньому випадку можна говорити про «капітал уваги».

Ця капіталізована цінність присутня й у головах людей, і в товарах і послугах, зв’язаних з вашим продуктом, і, наприклад, у книгах чи навчальних курсах, присвячених зробленому вами продукту. Тому для реалізації можливостей цього виду капіталу так необхідне ототожнення продукту з власником інтелектуальної власності.

Капітал такого типу є результатом  уваги до контенту, а не обумовлений  продуктом як таким. Саме цей момент змушує хвилюватися власників контента, тому що вони не мають можливості контролювати капітал уваги, що, як добре знають політики, може бути і негативним, і позитивним. Цей капітал може істотно збагатити вашу інтелектуальну власність. Так, багато людей готові платити великі гроші за аудіо- і відеозапису відомого виконавця, наприклад Мадонни.

Існує два основних типи інтелектуального капіталу:

пізнанність чи власне торгова марка (awareness or brand equity) - репутація, традиції, імідж, зовнішній вигляд і інші фактори, що спонукують людей купувати речі, додаючи додаткову цінність цим  речам;

знання - утворення, навчальні курси, отримані навички, досвід, що допомагають людям працювати чи приймати рішення, додаючи цінність продуктам, зробленим з використанням інтелектуальної власності.

Звичайно, обоє ці капітали часто працюють разом: споживач може зволіти купити програмне забезпечення від компанії Netsсape, оскільки він знайомий з маркою й оскільки він знає, як працювати з цим продуктом. Ці концепції відомі давно, але нове полягає в тім, що вони усе менше і менше зв’язані з матеріальними речами чи навіть з компаніями у світі, де контент і люди переміщаються усе більш і більш вільно.

 

ТОРГОВА МАРКА 

Перший тип інтелектуального капіталу - власне торгова марка - узагалі  ж підштовхує людей купити щось, чим торгує власник контента. Марка  створює відчуття чогось знайомого  і привабливого, і клієнт може заплатити за продукти чи послуги, що асоціюються з цією маркою.

Торгова марка забезпечує розпізнавання  образу і звичну, заучену відповідну реакцію, що і підсилюють залучення  уваги. «О, ще одна книга Стивена  Кинга. Мені подобаються його книги!» Чи «О, це Мадонна. Я хочу бути на неї схожої, і мені варто купувати той же сорт Коли, що і вона». Сюди відноситься і розпізнавання оформлення друкованого видання, наприклад «Комерсанта», чи імені й авторського стилю, наприклад Євгенія Кисельова на НТВ (без нього «Підсумки» навряд чи були б такими цікавими).

Образне розпізнавання зв’язане і  з конкретними людьми: я купую  хліб у цій булочній, тому що мені подобається розмовляти з тим  продавцем. Я відмінний менеджер, тому що в мене повно друзів по всій компанії. Мені подобається мій доктор, і я не хочу його змінювати, оскільки пройшло стільки часу, поки я з ним добре познайомився, і я думаю, що і він знає мене. Саме цей тип інтерактивної дії торгової марки буде найбільше активно використовуватися в Інтернеті - у противагу більш пасивному типу, створюваному телебаченням.

 

ЗНАННЯ ЯК КАПІТАЛ 

Іншим типом інтелектуального капіталу, «капіталом знання», є утворення, досвід і навички, отримані людьми й організаціями  в процесі надання послуг. У  тому числі і досвід спільної роботи, що зпаює членів команди і дозволяє їм діяти більш ефективно, ніж могла б працювати група людей, що ніколи не зустрічалися раніше.

Для цього типу інтелектуального капіталу важко окреслити точні границі. Почасти тому, що він взаємодіє  з уродженим інтелектом людей. «Капітал знання» може бути істотно посилений розумом кращих співробітників, але також і ослаблений лінню, неуважністю і відсутністю мотивації інших (ефективне навчання вимагає активної участі).