Эффективность предприятия Интерпайп

     Коефіцієнт  зносу основних засобів загалом  за період, що аналізується, виявив тенденцію до зростання. Так значення даного показника станом на початок року для  2008 та 2009 відповідно становило: 0,464 та 0,495. Тобто, на останню звітну дату основні фонди підприємства зношені на 49,5. відсотка.

     Коефіцієнт  оновлення за період, що аналізується має чітку тенденції до зниження та становить за 2008 рік – 0,024 (тобто 2,4 %), а за 2009 рік – 0,02 (2%).

     Коефіцієнт  вибуття основних засобів також  має чітку тенденцію до зростання  та становить у 2008 році – 0,01, у 2009 році - 0,053. Можна зробити висновок, що цей коефіцієнт не відповідає нормативному значенню і перевищує коефіцієнт оновлення.

     На  рівень фондовіддачі впливають фактори: товарна продукція та основні  фонди підприємства .

     Установлення  кількісного впливу зазначених факторів проводиться за допомогою факторного детермінованого аналізу методом ланцюгових підстановок. Сутність даного методу базується на принципі елімінування, що припускає поступовий перехід від факторів одного рівня до факторів наступного рівня.

     fо2009 = ТП / ОФср.р, 

     де  ТП – товарна продукція за 2009 рік, тис. грн.;

     ОФср.р  - середньорічна вартість основних фондів за 2009 рік, тис. грн..

     Зміна фондовіддачі за рахунок зміни товарної продукції визначається за формулою: 

     Δ fо тп = fо усл – fо 2008, 

     де fо усл = ТП2009 / ОФср.р 2008, 

     fо  усл = 3702,2/24116,0 = 0,15 

     Δ fо (тп) = 0,15- 0,24 = - 0,09 грн/грн; 

     Зміна фондовіддачі за рахунок зміни основних фондів визначається за формулою: 

     Δ fо оф = fо 2009 - fо усл , 

     Δ fо оф = 0,16-0,15 =  0,01 грн/грн.

     Результати  аналізу використання основних фондів представлені в   табл. 2.7.  

     Таблиця 2.7 Аналіз використання основних фондів

     Наведені  розрахунки показують, що фондовіддача змінилася. У звітному періоді фондовіддача зменшилася на 33,33 %, в порівнянні з 2008 роком. Вплив факторів на зміну фондовіддача неоднорідний. Зміна відбулась більшою мірою за рахунок зміни товарної продукції на - 0,09 грн./грн., зміни за рахунок середньорічної вартості основних засобів складають + 0,01 грн./грн.

     Результати  розрахунків відображають те, що основні  фонди підприємства на 49,5 % вичерпали  свій виробничий потенціал, морально застаріли  та для подальшого росту продуктивності роботи необхідно їх відновлення, але  при цьому в результаті переоцінки, під дією гіперінфляції їх вартість завищена.

     Таким чином, можемо зробити висновок, що підприємство не має вільних коштів для відновлення основних фондів і коефіцієнт вибуття показує  іммобілізацію основних коштів, що негативно виявляється на фінансовому стані підприємства.

     2.4 Аналіз витрат на виробництві

     Вивчення  структури витрат на виробництві  та зміни за період, який аналізується, з окремих елементів витрат, а  також аналіз статей витрат фактично випущеної продукції є аналіз собівартості продукції з метою визначення шляхів та джерел зниження витрат і збільшення прибутку.

     Собівартість  відображує в грошовій формі поточні  витрати на виробництво й реалізацію продукції, включає вартість спожитих засобів виробництва, засобу на оплату праці, непрямі витрати підприємства й витрати на реалізацію [7]. До складу собівартості не включаються разові витрати, витрати не пов'язані з виробництвом продукції, а також збитки від стихійних лих, штрафи й неустойки.

     Аналіз  собівартості продукції дозволяє вивчити  тенденції зміни її рівня, установити відхилення фактичних витрат від нормативних і їхньої причини, виявити резерви зниження собівартості продукції й виробити заходу щодо їхнього освоєння.

     Важливим  фактором збільшення прибутку підприємства є зниження витрат на виробництво продукції. Пошук резервів цього зниження варто почати з дослідження й загальної оцінки состава й структури витрат. Дослідження состава дозволяє визначити, з яких складових складаються виробничі витрати. Аналіз структури дає можливість установити тип виробництва й основні напрямки пошуку резервів зниження витрат. Так, перевага в загальній сумі витрат питомої ваги матеріальних витрат свідчить про те, що виробництво матеріалоємності й, як наслідок, головний напрямок пошуку резервів зниження витрат - економія й раціональне використання матеріальних ресурсів.

     Проведемо вертикальний і горизонтальний аналіз витрат і представимо результати в табл. 2.8. 

     Таблиця 2.8 - Горизонтальний та вертикальний аналіз витрат на виробництві

     З даних таблиці 2.8 ми бачимо, що в звітному періоді сума витрат зменшилась на 1882,2 тис. грн. та складає 4414,3 тис. грн.

       У абсолютному вимірі «матеріальні  витрати» зменшились на 1322,71 тис. грн., «інші витрати» - на 809,53 тис. грн., «адміністративні витрати» - на 509,63 тис. грн. Це, у першу чергу, викликано зменшенням обсягів виробництва.

     Так само ми спостерігаємо зміну по статті «заробітна плата», вона зросла в звітному періоді на 548,6 тис. грн., відповідно зросли відрахування на соціальні потреби. Це викликано підвищенням мінімальної заробітної плати, тарифних ставок і посадових окладів. Витрати на оплату праці становлять 31,44% структури витрат.

     Вертикальний  аналіз статей говорить про неоднорідність зміни витрат по окремих статтях, з наведеної таблиці видно, що найбільшу частку в структурі витрат займають «матеріальні витрати», які становлять у 2008 році – 42,22 %, у 2009 році – 30,26 %.

     Витрати на «амортизацію» у 2008 році становили 12,96% структури витрат та протягом аналізуємого періоду зросли на 5,7% та за 2009 рік становлять 18,66%

     Як  видно з наведених даних, серед  інших статей питому вагу займають «інші витрати», які протягом аналізуємого періоду зменшились на 11,15% та за 2009 рік становлять 5,69%. Це сталося внаслідок того, що ВАТ «Дніпрометробуд» забезпечив пуск метрополітену в м. Дніпропетровську при дефіциті «живих грошей», і за рішенням Дніпропетровської обласної ради народних депутатів та підтримці Дніпропетровської облдержадміністрації йому була надана відстрочка з оплати податків і платежів в бюджет та позабюджетні фонди, які складались на картотеку для послідуючого погашення.