Характерні риси глобалізації бізнесу

Регіоналізація виступає своєрідним проявом і формою реалізації глобалізації, загострюючи суперечності глобального розвитку. З одного боку, зняття бар'єрів у рухові товарів, послуг, капіталів, робочої сили в межах інтеграційних об'єднань виступає каталізатором зростання міжнародного співробітництва у глобальному масштабі. А з іншого боку, позитивний ефект від впровадження подібної лібералізації обмежується спільними кордонами регіонального інтеграційного об'єднання та супроводжується введенням обмежувальних заходів у відносинах з країнами, які не є членами даного регіонального інтеграційного угруповання. Регіональна інтеграція розвивається на сучасному етапі більш динамічно, ніж процеси глобальної інтеграції.

Суперечливість  процесу глобалізації.

Глобалізація - це об;єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так і негативні. До позитивних ми можемо віднести: поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджуючі технології; посилення уваги до важливих проблем людства та інші.

Однак, глобалізація економіки - це не лише вигоди від зростанні  участі країни в світових економічних  процесах, але й висока ймовірність  втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого  виробництва, зростання обсягів  світової торгівлі та потоків іноземних  інвестицій, інтенсифікації руху технологічних  нововведень тощо, але й більш  вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб'єктами економічної діяльності.

Отже, до негативних наслідків глобалізації відносяться: посилення нерівномірності  розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності.

2. Шляхи і обмеження  інтернаціоналізації бізнесу і  менеджменту

• Розвиток міжнародних економічних  відносин і розширення сфери міжнародного менеджменту

• Використання досвіду управління провідними міжнародними корпораціями • Розширення міжнародної підготовки кадрів менеджерів

• Спільні дослідження проблем  міжнародного бізнесу і менеджменту.

Два основних типи виробництва у  багатонаціональних корпораціях:

• Багатонаціональне виробництво - компанія має окрему стратегію  щодо кожної країни і конкурує з  місцевими підприємствами.

• Глобальне виробництво - міжнародні компанії конкурують між собою по всьому світі.

Основні типи міжнародних корпорацій:

а) Американські корпорації

• Дженерал Моторз

• Дженерал Електрик

• Ай-Бі-Ем

• Мобіл Ойл

• Ай-Ті-Ті

• Форд Моторз

• Америкен Експрес

• Банк Америка

• Кока-Кола

• Проктер енд Гембл

б) Корпорації іноземного володіння

• Юнілевер

• Ройял Дати Шелл

• Нестле

• Філіпс

• Тойота Моторз Соні

• Вольксваген Хонда

в) Неприбуткові корпорації

• Червоний Хрест

• Римська Католицька Церква

• Армія США

г) Іноземні корпорації з американським  володінням

• Ліптон Бантам

• Букс

• Сакс-фіфс Авеню

• Капітал Декордс

Методи виходу корпорацій на міжнародні ринки

а) Обслуговування зарубіжних ринків продуктами, що виготовляються вдома

• Метод сліпого пошуку ( Shot - in - the - dark method) - компанія пропонує навмання один або декілька найкращих продуктів, які виробляються вдома.

 

Таблиця 1.1. Деякі обмеження, що застосовуються до неєвропейських фірм при виході на ринок Європейського Союзу

Товари	Основні засоби обмеження
Автомобілі	Японські автомобілі і легкі  траки імпортуються в обсязі до 9,5% ринку ЄС, хоча нещодавно цей обсяг  становив 11%
Фінансові послуги	Зарубіжні банки і торговці цінними  паперами не допускаються на ринок  ЄС, якщо їх країни не гарантують їм взаємні  права
Комп'ютери	Політичний тиск використовується для переконанню американських  і японських компаній організовувати - більше виробництва і досліджень в Європі
Побутова електроніка	Європейські стандарти більш сприятливі для компаній ЄС; жорсткі митні  тарифи встановлені на імпорт нових  технологій, зокрема таких як телевізори високої чіткості, домашня автоматика
Засоби масових комунікацій	Субсидії на нові культурні програми на телебаченні виробництво фільмів  зменшені, оскільки це пов'язується із збільшенням впливу американських  розважальних груп.
Державні замовлення	Державні контракти в телекомунікаціях, транспорті, водопостачанні і енергозабезпеченні не надаються ком паніям тих країн, які не відкривають подібні проекти для компаній ЄС.
Телекомунікації	Державним агентствам дозволяється утримувати монополію в телефонному зв'язку, передачі даних і надається підтримка  їм як локальним постачальникам для  таких найважливіших закупок  як великі телекомунікаційні комутатори.

 

За рейтингами міжнародних економічних організацій  Україна за рівнем конкурентоздатності  посідає одне з останніх місць. Курс уряду на лібералізацію зовнішніх відносин не виправдав покладених на нього надій і не реалізував конкурентні переваги України. Доцільність лібералізації зовнішньоекономічних відносин мала б бути досліджена на перших етапах відкриття кордонів, оскільки далеко не однакові умови та розбіжності обумовлювали суттєву різницю між економічними системами України від високорозвинених країн. Показники розвитку української економіки у порівняні із найбільшими торговельними партнерами свідчать про недоречність беззастережного відкриття кордонів. Так, за даними Світового банку, ВНП на душу населення в Україні є одним з найнижчих у світі (вона посідає 135 місце). Виробничо-промисловий комплекс України нездатний адаптуватися до попиту на світовому ринку, про що говорить досить низький ВНП на душу населення [5].

Через не конкурентоспроможність занепадають  цілі галузі, які можуть переробляти  сировину, а деякі функціонуючі галузі не повністю використовують свої виробничі  потужності.

Враховуючи  реальні проблеми, що стоять перед  нами, досить сміливими виглядають цілком конкретні терміни, визначені  нашими політиками для інтеграції України  в європейське співтовариство. Адже поки у нас немає навіть загальновизнаних національних лідерів, обізнаних теорією  і, головне, практикою ринкових відносин в умовах пануючої в міжнародному середовищі жорсткої конкуренції, що володіють  навиками культурного, етичного ведення  бізнесу і знанням відповідних  правил бізнес-коммуникациі, процесів, що глибоко розуміють суть глобалізації.

Проведені нами дослідження показали, що вплив глобалізації на національну економіку досить складний та суперечливий. Існують як позитивні, так і негативні сторони. Позитивні сторони очевидні: по-перше, це можливість брати активну участь в обговоренні режимів регулювання

 

міжнародних економічних відносин, а не бути осторонь, як це спостерігається тепер.

По-друге, відбудеться скорочення витрат на здійснення зовнішньоекономічних операцій, що є  дуже важливо, оскільки загальне підвищення цінової конкурентоспроможності українських  виробників найактуальніше питання  сьогодення. Цим самим наша країна виконає одну з головних умов поглиблення  відносин з Європейським союзом та отримає можливість захисту інтересів  України та її підприємств відповідно до міжнародних форм та процедур, що мінімально залежать від коливання  політичних відносин з тією чи іншою  країною.

Забезпечення  інвестиційної привабливості України  для іноземних інвесторів за рахунок  приєднання країни до загальноприйнятих  у світі регулятивних норм також  є однією із позитивних сторін, оскільки сучасному становищу держави  не позаздриш. Іноземні інвестори не довіряють політичній та економічній  нестабільності в країні і тому забирають  свої капіталовкладення, а це негативно  впливає на розвиток виробничої промисловості.

Позиція, яку зараз підтримує Україна  приведе до збільшення можливостей  входження країни до великих міжнародних  коопераційних проектів, що в перспективі  можуть забезпечити істотне підвищення конкурентоспроможності та розширити  можливості більш вільного доступу  до зарубіжних ринків за рахунок зменшення  тарифних і нетарифних перешкод.

Але для  України стратегічно важливою метою  має стати стимулювання структурних  реформ усередині країни, спрямованих  на забезпечення конкурентоспроможності у відкритому ринковому середовищі, що є стратегічно важливою метою.

На жаль, на сьогодні Україна недостатньо  залучена до цих процесів, оскільки вона:

- значно  відстає від провідних держав  світу в галузі інформатизації  та розвитку інформаційних технологій;

- перебуває  лише на початку формування  власних ТНК, конкурентоспроможних  на глобальному рівні й здатних  до здійснення глобальної стратегії  розвитку;

- досить  непослідовно запроваджує економічну  лібералізацію;

- не приділяє  належної уваги координації своєї  зовнішньоекономічної політики  з іншими пострадянськими й  постсоціалістичними країнами, що  розвиваються, - це робить політику  мало гнучкою та в цілому  послаблює зовнішні позиції.

Тому, з  іншого боку, глобалізація спричинює  серйозні негативні наслідки – вона загрожує майбутньому людської цивілізації, шкідливо впливає на клімат, погіршує якість та рівень життя. Виникає пригнічення  розвитку окремих галузей (секторів) національної економіки, які виявляються  не готовими до повноцінної міжнародної  конкуренції, заміщення їх імпортом.

В умовах глобалізації спостерігається зниження ролі національної держави, втрата нею  державної ідентичності, цілісності. Причому сили, які завуальовано руйнують державу, мають транснаціональну природу.

Після проведеного  аналізу вважаємо за доцільне зробити  висновок, що глобалізація веде до зростання  конкуренції у світовому масштабі, викликає поглиблення спеціалізації  та поділу праці із властивими їм наслідками - зростанням продуктивності праці  та скороченням витрат. Для національних виробників немає достатньої внутрішньої мотивації застосування інновацій, що дає можливість іноземним конкурентам використовувати суперечності внутрішнього законодавства для знищення контрагентів на внутрішньому ринку. У такій ситуації інтеграція позначається на руйнації цілих галузей, прикладом чого є тютюнова промисловість. На даний час Україна не використовує всі свої конкурентні переваги (дешева робоча сила, достатня ресурсозабезпеченість деякими видами сировини, використання вигідного

геоекономічного розташування тощо), оскільки офіційний сектор економіки неефективний. Натомість конкуренти України широко застосовують високі й запатентовані технології, стимулюють виробництво унікальних товарів, всебічно залучають наукову еліту, кредитують інновації. Отримані результати дозволяють країнам-конкурентам знижувати собівартість виробництва й оволодівати новими ринками збуту.

Покращити становище України на світовому ринку можливо завдяки  застосуванню ефективної інноваційної та зовнішньоекономічної політики.

На наш  погляд головним завданням інноваційної політики держави в епоху поширення  глобалізацій них процесів має стати  забезпечення збалансованої взаємодії  наукового, технічного і виробничого  потенціалів, вдосконалення механізму  активізації інноваційної діяльності суб’єктів підприємництва, поширення  інновацій по усіх сферах економіки.

Об’єктом інноваційної політики виступають не лише і не стільки окремі наукові чи виробничі підприємства, але також налагодженість та стабільність їхнього взаємозв’язку, системність взаємодії в процесі створення інновацій. Досвід західних країн показав, що при інтенсивному освоєнні інновацій більшість учасників інноваційного циклу перебувають, здебільшого, у відносинах організаційної спорідненості. Отже, посилюється необхідність цілеспрямованого, системного управління цим процесом, узгодженої взаємодії науковців та спеціалістів різних галузей знань для пошуку і розробки необхідних технологічних процесів, визначення оптимальних режимів роботи, створення устаткування.

Одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики є вступ України до СОТ, що розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації  зовнішньої торгівлі і залучення  іноземних інвестицій.

 

 

 

 

Висновки

глобалізація бізнес інтернаціоналізація  міжнародний

На сьогоднішній день на наш погляд наша країна неповністю готова до глобальної інтеграції і міжнародної конкуренції. Але держава з таким потенціалом  не може залишатися ізольованою.. Тому її пріоритетним завданням має стати  наближення вітчизняної економіки  до рівня провідних країн світу  шляхом активізації інноваційного  процесу, підвищення стимулів до праці, покращення інвестиційного клімату, адаптації  законодавства до сучасних умов господарювання, всебічну підтримку підприємництва.

Оптимальний розвиток зовнішньоекономічних зв’язків ґрунтується, передусім, на принципових  змінах у структурі національної економіки України. Тому важливим стає питання реформування зовнішньоекономічного  сектора України, інтеграції її господарської  системи у міжнародну економіку, створення розгалуженої інфраструктури, яка б забезпечувала швидку реалізацію ринкових перетворень, перш за все у  зовнішньому секторі економіки. Від трансформації зовнішнього  сектора економіки України залежать подальший економічний розвиток країни, ефективність і результативність підприємницької діяльності, місце  України в системі світового  господарства. Якщо Україна хоче стати повноцінним суб’єктом глобальної економічної діяльності, брати участь не лише на ринках виробів чорної металургії або простих хімічних виробів, вона має створювати власні транснаціональні структури.