Крім  Чорнобильської трагедії значних збитків  навколишньому середовищу завдає скидання стічних вод у водні об'єкти, викиди шкідливих речовин в атмосферу, забруднення ґрунтів. Екологічна ситуація в районі з кожним роком погіршується, особливо у великих містах. Обсяги скидання забруднених стічних вод у природні поверхневі водні об'єкти у деякі роки становили 167,7 млн. м³, причому найбільше на заході району. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення становили 354,5 тис. т, пересувними засобами - 395,2 тис. т, понад половина з яких припадає на центральну частину району. Найгірша екологічна ситуація у Києві, Чернігові, Білій Церкві та Житомирі, тобто у найбільших містах.

      В районі Українського кристалічного  щита, а це Житомирська і частина  Київської областей, виходять на поверхню або залягають близько до поверхні породи з підвищеною радіоактивністю. За цих умов додаткова радіоактивність робить ці території дуже небезпечними.

      Значно  ускладнився стан земельних ресурсів. Через сильне радіаційне забруднення  в районі з використання вилучено 65 тис. га ріллі. Крім того, значні території  вилучаються з обігу через заболочення, ерозію ґрунтів, втрату ними родючості. Посилилася деградація ґрунтів через спрацювання ресурсів гумусу. На землях громадського сектора сільськогосподарського виробництва внесення мінеральних добрив зменшилося удвічі. Практично майже припинено внесення органіки.

      Особливе  занепокоєння викликає стан водних ресурсів. У районі споживається 2057 млн. м³ свіжої води. Рівень повторного її використання значно нижчий за середній по Україні. Найбільшими забруднювачами водних ресурсів району є підприємства м. Києва та Київської обл. . Інтенсивне забруднення поверхневих вод відходами виробництв, радіонуклідами у районі призвели до того, що вони стали небезпечними для споживання. Тому для пиття, харчових потреб слід використовувати підземні води. Для цього необхідно побудувати мережу свердловин на всій території району.

      Різко погіршилася якість води у Дніпрі в районі Київського водосховища  внаслідок поширення синьо-зелених  водоростей. Реальною є загроза прориву  греблі Київського водосховища, що призвело б до затоплення низинної частини Києва. Взагалі існування цього водосховища є економічно невиправданим. Внаслідок його спорудження рівень води в гирлах окремих поліських річок, що впадають у Дніпро, став вищим, ніж у місцях їх витоку. Щоб вода в цих ріках не текла у зворотному напрямку, в місцях їх впадання у водосховище було збудовано дамби. Вода з річок у Дніпро потрапляє за допомогою потужних насосів. Кількість спожитої ними енергії ставить під сумнів економічну доцільність існування Київської ГЕС.

      Зі  скороченням виробництва в останні роки зменшилися викиди шкідливих речовин у повітря, причому більше половини їх припадає на транспортні засоби. Серед міст району найбільшу частку викидів в повітря дає м. Київ.

      Хибна практика екстенсивного лісокористування в районі спричинила значне виснаження лісів, погіршення структури лісового фонду, зниження його продуктивності. Сьогодні понад 90% площі займають молоді насадження і середньостиглі ліси. Інтенсифікація проміжного користування в останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно можливих. Значної шкоди лісам завдають лісові пожежі. Більшість лісів північно-західної і західної частин району зазнали радіаційного забруднення.

      Через недосконалі технології видобутку та переробки мінеральної сировини, незадовільне вирішення питань комплексного освоєння родовищ у надрах залишається і губиться розвіданих запасів нафти 70%, солей 50%, вугілля 40%, металів 25%.

      Нерозв'язаною залишається проблема використання техногенних родовищ корисних копалин – відвалів видобутку та відходів збагачення і переробки мінеральної сировинний, які містять цінні корисні копалини і мають промислове значення.

      Для стійкого розвитку економічного району та вирішення екологічних проблем потрібно:

      1) завершити виконання програми "Чорнобиль";

      2) скоротити до оптимальних розмірів  виробництво і споживання природних  ресурсів, насамперед газу, вугілля,  лісу, прісної води, використання  земель в обробітку тощо;

      3) сформувати ефективну інвестиційну політику, спрямовану на розробку, освоєння і використання природо – та ресурсозберігаючих технологій, виробництво екологічно чистих видів продукції.

      Відповідно  до концепції ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях слід вилучити з використання 850 тис. га угідь, зменшити розораність ґрунтового покриву, забезпечити економічно збалансоване співвідношення угідь.

      Потрібний більш жорсткий контроль за діяльністю промислових і сільськогосподарських  підприємств з метою обмеження викидів ними шкідливих речовин у повітря та поверхневі води.

      Для збереження та відновлення природних  комплексів у районі варто розширити  заповідні території, національні  парки, заказники.

      Проведення  цих заходів вимагає значних  коштів. Тому його треба поєднувати зі стабілізацією та поліпшенням економічного стану району.

      Напрями соціально-економічного розвитку району

      Зміни в економіці України, пов'язані  з переходом до ринкових відносин, стосуються і народногосподарського  комплексу Столичного району. Зокрема, передбачено:

      - структурні зрушення в економіці  району, спрямовані на посилення  соціальної орієнтації, забезпечення  ефективного розвитку сільського  та лісового господарства, харчової  і легкої промисловості, видобутку  і переробки мінералів, докорінну реконструкцію, технічне переозброєння та створення нових потужностей для переробки сільськогосподарської сировини, насамперед створення виробництва для одержання кінцевої продукції з льону-довгунця;

      - прискорений розвиток деяких  галузей машинобудування – авіабудування, сільгоспмашинобудування, приладобудування, електроніки, точної механіки та оптики, здійснення заходів на консервацію окремих підприємств воєнно-промислового комплексу;

      - пріоритетний розвиток наукоємних  виробництв для випуску електронної техніки, електропобутових та інших товарів народного споживання, створення на базі науково-технічного потенціалу м. Києва технопарків (технополісів), спрямованих на ефективне використання конкурентних технологій;

      - здійснення реконструкції та  технічного переоснащення підприємств хімічної промисловості;

      - оптимізацію структури розвитку  всіх ланок агропромислового  комплексу відповідно до кон'юнктури  внутрішнього і зовнішнього продовольчих  ринків;

      - вирішення еколого-економічних та  соціальних проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, поліпшення екологічної ситуації в регіоні;

      - прискорений розвиток соціальної  та виробничої інфраструктур;

      - освоєння рекреаційних ресурсів  регіону;

      - створення і розвиток у Києві  міжнародного інфраструктурного центру для обслуговування потреб міжнародного співробітництва України.

Висновки

      Слід  провести реструктуризацію господарства району, визначити пріоритетні галузі, для розвитку яких тут є найкращі умови. Для Столичного економічного району такими галузями є харчова й легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів, деревообробна промисловість, наукоємкі та трудомісткі галузі машинобудування, сільське господарство. Нині, в умовах значного послаблення контролю з боку держави, продукція цих галузей не витримує конкуренції із зарубіжною переважно з об'єктивних причин (застарілі технології, високі енергоємкість та собівартість продукції). Зрушення в економіці можливі лише за умови технічного переоснащення виробництв. Для цього треба залучати значні інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні. Хоч у Києві і Київській області осідає значна частина інвестицій, що надходять в Україну з-за кордону, розміри їх незначні порівняно з потребами і спрямовані вони переважно на розвиток посередницької інфраструктури, часом – у сферу обслуговування, тобто в галузі, які забезпечують швидке повернення капіталів. Залученню більших інвестицій повинна сприяти політика держави, спрямована на захист капіталів, зниження податків.

      У рамках реформування економіки в районі слід здійснити певні зміни в енергетиці. На даному етапі розвитку найбільш ефективними тут є теплові електростанції, хоч коефіцієнт корисної дії їх низький, тому вони потребують технічного переоснащення. Крім закриття Чорнобильської АЕС поступово треба виводити з експлуатації Київську ГЕС. Ці заходи мають проводитись у межах єдиної програми енергозбереження, впровадження енергозберігаючих технологій.

      У регіоні склалася значна невідповідність  між виробництвом сільськогосподарської  продукції та її переробкою. Район не в змозі переробити на власних підприємствах харчової промисловості цю продукцію повністю. Розвиток галузі має відбуватись шляхом впровадження нових технологій, поглиблення переробки сільськогосподарської сировини, розширення мережі малих підприємств, які здатні швидше пристосуватись до потреб ринку.

      Підвищення  ефективності сільського господарства неможливе без здійснення земельної  реформи. Поряд з цим необхідні  оптимізація структури АПК відповідно до кон'юнктури ринку, інтенсифікація городництва у приміських зонах.

      Важливий  напрямок розвитку господарства - розширення виробництв, що орієнтуються на місцеві  природні ресурси, особливо виробництва  будівельних матеріалів та легкої промисловості (лляної).

      Комплексний розвиток району вимагає вдосконалення територіальної організації господарства, зменшення контрастності в розвитку центру й периферії. Цьому сприятиме активізація соціально-економічного розвитку окраїнних територій, особливо північної та північно-західної поліської частин району. Необхідно "оживляти" занепадаючи села з людністю до 200 чол. Оптимізація господарства Києва має бути спрямована на обмеження екстенсивного розвитку промисловості та екологізацію виробництв, розвиток соціальної інфраструктури, яка б відповідала адміністративному центру держави, пріоритетний розвиток наукоємних виробництв та інформаційних технологій. Вирішенню цього сприяли б створення технопарків, технополісів на основі науково-технічного потенціалу м. Києва та загалом району.

      Складна демографічна ситуація в районі може поліпшитися лише за умови підвищення соціально-економічного розвитку регіону. Поліпшення умов життя людей, піднесення рівня їх добробуту, ефективне функціонування охорони здоров'я сприятимуть підвищенню народжуваності та зменшенню смертності.

      Надмірне  антропогенне навантаження, яке посилилося наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС, вимагає поліпшення екологічної  ситуації в районі через реалізацію міжнародних програм "Чорнобиль", "Дніпро", дотримання вимог понад 20 конвенцій і угод з охорони навколишнього середовища, учасницею яких є Україна.

      Список  використаної літератури: 

      1. Масляк П.О., Тищенко П.Г. Географія  України. – К.: Зодіак: ЕКО, 1996, - 342с.

      2. Качан Е.П. Розміщення продуктивних  сил України. – К.: Вища школа, 1997.

      3. Розміщення продуктивних сил України та економіка регіонів України: Підручник. – К.: Кондор, 2004. – 196с.

      4. Жук М.В. Комерційна географія  України. – Чернівці: Прут, 1998, - 360с. 

      5. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Стеченко Д.М. Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2002. – 374 с.

      6. Розміщення продуктивних сил України: Підручник Є.П. Качан,              М.О. Ковтонюк, М.О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Качана. – К.: Вища школа,           1998. – 375 с.