Характеристика безготівкових рахунків банку: акредитиви, векселі

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2011 в 22:20, реферат

Описание работы

Форми безготівкових розрахунків розрізняються між собою видом застовуваних розрахуноквих документів та порядком їх обігу.
На сьогоднішній день безготівкові розрахунки між господарюючими органами можуть здійснюватися в таких формах: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселя.

Содержание

Зміст
Вступ
Розрахунки з використанням акредитивів
Аналіз участі банків в обслуговуванні зовнішньоекономічної
діяльності підприємств
Розрахунки векселями
Обсяги операцій банків з векселями
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Зміст.docx

— 146.79 Кб (Скачать)

     Переказний  вексель відрізняється від простого тим, що в цьому разі векселедавець сам платежу не здійснює, а переказує цей свій обов'язок на свого боржника (платника за векселем). Переказний вексель також може переказуватися одним держателем іншому. Відповідно до Положення «Про переказний і простий вексель» передаточний напис (індосамент) векселя здійснюється векселедержателем (індосантом) на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші паперу (аллонж до векселя).

     Для здійснення платежу вексель пред'являється платнику. Його згода на оплату векселя (акцепт) оформляється написом на векселі.

     При неотриманні платежу за векселем банк платника зобов'язаний подати вексель  для опротестування від імені  довірителя - банку векселедержателя.

     Відповідно  до Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Міністерством юстиції 3 березня 2004 р., векселі для здійснення протесту про неоплату приймаються нотаріусами після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

     Банки здійснюють такі операції з векселями: 
· інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю). 
· доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю). 
Інкасування векселя - це виконання банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування векселя.

     Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово повідомляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику. 
Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, комерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний банк несе відповідальність за наслідки непред'явлення векселя до протесту.

     Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу.

     Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшкодовуються банку векселедержателем понад комісійних винагород. 
Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.
 

  1. Обсяги  операцій банків з векселями
 

     Отже, у період з листопаду 2008 року по серпень 2009 року обсяги операцій з векселями були у 3-5 разів більше, ніж у 1999-2002 роках. Перш за все це свідчить про розвиток економіки, а по-друге — про розвиток банківського сектору, як у кількісному складі, так і за обсягами капіталу. 
Очевидно, що певні особливості у діяльність банків внесла криза. Банки вимушені були звернути особливу увагу на якість кредитного портфелю, оцінити наново ризики усіх операцій та провести реструктуризацію заборгованостей та зобов"язань. Практично в усіх банках були розроблені власні антикризові програми, процес реалізації яких ще триває. Через реструктуризацію пройшло вже більше 50 відсотків клієнтів, але робота з тими, що залишилися, більш складна і потребує з боку банків індивідуального підходу та нових схем, а також часу, оскільки фінансовий стан суб`єктів господарювання водночас не покращується. 
На рис.4.1. наведена динаміка обсягів операцій банків з обслуговування поточних розрахунків клієнтів з листопаду 2008 року по серпень 2009 року. 

     Рис.4.1 Операції банків з обслуговування розрахунків клієнтів за товари, роботи, послуги

     Графік  демонструє наявні тенденції: скорочення обсягів наданих клієнтам гарантій, зменшення обсягів факторингових  операцій та деяке збільшення загального обсягу операцій завдяки росту операцій з векселями протягом останніх п`яти місяців. Обсяг активних операцій банків з векселями у серпні зріс по відношенню до березня поточного року у 1,29 разів або на 18,7% в загальному обсязі операцій банків з обслуговування розрахунків клієнтів. 
Завдяки структурі наявних статистичних даних щодо операцій банків неможливо оцінити рентабельність операцій усіх вексельних та окремих операцій. Так, доходи від операцій авалювання включені до гарантійних. Окремо виділені лише доходи за операціями врахування.

     Врахування  векселів. Головні тенденції щодо операцій врахування векселів суб`єктів господарської діяльності проілюстровані рис. 4.2.

     

     Рис.4.2 Врахування банками векселів суб’єктів господарської діяльності

       Протягом грудня – січня відбулося  різке (майже у 10 разів!) падіння  доходів від операцій врахування векселів. Це співпадає зі зменшенням фінансового результату суб’єктів господарської діяльності та збільшення кількості збиткових підприємств, зокрема банків, наприкінці 2008 року. Але, виходячи з суті операції з врахування векселів, та з лінійного росту доходу протягом 8 місяців 2009 року можна припустити, що банки перестали враховувати векселі, а дохід забезпечується не дисконтами при врахуванні, а лише нарахуванням процентів по раніше врахованим векселям у портфелі банків. Це можна пов’язати з проблемою ліквідності банків, а також з закриттям банками лімітів на врахування і переведенням ресурсів на валютні операції, що є більш доходними .

     Висновки

       Отже, акредитив є грошовим зобов'язанням банку, що видається ним за дорученням клієнта на користь його контрагента за договором, згідно з яким банк, що відкрив акредитив (банк-емітент), може здійснити постачальникові платіж або надати іншому банку повноваження здійснювати такі платежі на умовах пред'явлення документів, передбачених в акредитиві.

 У банку покупця або постачальника можуть відкриватися покриті та непокриті акредитиви.

Розрізняють відкличний та безвідкличний акредитиви.

     Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

     Розрізняють два види векселів: простий і переказний (ст. 21 Закону «Про цінні папери і фондову біржу»).

     Переказний  вексель відрізняється від простого тим, що в цьому разі векселедавець сам платежу не здійснює, а переказує цей свій обов'язок на свого боржника (платника за векселем). Переказний вексель також може переказуватися одним держателем іншому.

     Банки здійснюють такі операції з векселями : 
·інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю). 
·доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю).

      
 
 

     Список  використаної літератури:

  1. Озель Д. Акредитив у сучасній практиці господарювання

    [Текст] / Озель Д. // Банківська справа. –  2005. - №3. - С.76-82 

  1. Фінанси підприємств: Підручник за ред. професора  А. М.Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2004. — 368 с
  2. Стойко О.Я. Банківські операції. – К.: ЦУЛ, 2003
  3. Aзаренкова Г.М. Фінанси підприємств – К.:Знання-Прес, 2004

Информация о работе Характеристика безготівкових рахунків банку: акредитиви, векселі