Формування доходів населення

     У світі налічується близько 5 тис. економічних організацій, що відрізняються  одна від іншої масштабами діяльності, юридичною природою, характером діяльності, складом учасників, терміном дії. Усі  вони в тій чи іншій мірі вносять  свій внесок у цілісність світу.

     Важливу роль у створенні цієї цілісності грає ООН. Україна була однією з держав – засновниць Організації і стала  повноправним членом ООН з дня  її заснування.

     Органи  ООН беруть активну участь у проведенні економічних і соціальних реформ в Україні. Так, Представництво ООН  разом із ПРООН (Програма розвитку ООН), ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі і розвитку) та МТЦ фінансували  ряд заходів для сприяння інтеграції України у світову економіку. Проведені «круглі столи» і семінари, присвячені міжнародній торгівлі, торговельному  праву та приватизації. ПРООН разом  з представництвом Всесвітньої  ради кредитних спілок фінансували  проект, спрямований на підготовку українців до управління місцевими  кредитними спілками. Програма розвитку OOН в Україні має своє представництво, яке ініціювало ряд проектів, спрямованих на розвиток та підтримку системи управління, стале зростання добробуту й захист людини, поліпшення стану довкілля, серед яких такі проекти: Стратегічна ініціатива подолання бідності в Україні; Проект розвитку та інтеграції Криму; Екологічні мережі; Створення регіонального екологічного центру; Підтримка економічних і соціальних реформ в Україні; Підтримка малого та середнього бізнесу в Україні; Професійне навчання для безробітних; Посилення потенціалу Кабінету Міністрів України в управлінні зовнішніми ресурсами; Сприяння співробітництву з іншими країнами; Посилення потенціалу Міністерства закордонних справ України; Підтримка Центрів захисту споживачів і багато інших. Спільно з МОП (Міжнародна організація праці) ПРООН реалізує програми навчання безробітних, з програмою ООН-СНІД веде роботу в галузі запобігання поширенню епідемії СНІДу тощо. Тісно співпрацюють з Україною і інші організації ООН ЮНІДО (ООН з промислового розвитку) сприяє пошукові інвесторів для українських підприємств. ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) налагодило стосунки з Київським міжнародним університетом цивільної авіації. Представництво ООН в Україні ввело до свого штату радника з питань усталеного розвитку, який допомагає урядовим і неурядовим організаціям у розвиткові програми оздоровлення та захисту навколишнього середовища України. Через Глобальний фонд довкілля в Україні впроваджуються проекти: Менеджмент довкілля в басейні Дунаю та Програма довкілля Чорного моря. Державний комітет України з гідрометеорології увійшов до глобальної телекомунікаційної системи спостереження за погодою (ВМО) для того, щоб мати можливість обміну даними спостережень за кліматом і погодою та обміну прогнозами. Україна бере активну участь у роботі переважної більшості організацій та установ ООН.

     УКРАЇНА І ЄС 

     Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ  Нідерландів, як головуючої в ЄС, у  своєму листі від імені Євросоюзу  офіційно визнав незалежність України.

     Правовою  основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство  та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво  з широкого кола політичних, торговельно-економічних  та гуманітарних питань.

     На  сьогодні в рамках УПС визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства  Євросоюзу, охорона навколишнього  середовища, транспортна сфера, транскордонне  співробітництво, співпраця у сфері  науки, технологій та космосу.

     Партнерський  діалог Україна -ЄС розвивається під час проведення щорічних засідань Саміту Україна -ЄС за участю Президента України; Ради з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України; Комітету з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна-Трійка ЄС, постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.

     Євроінтеграція  є головним та незмінним зовнішньополітичним  пріоритетом України. Президент  України у Посланні до Верховної  Ради України у червні 2002 року визначив європейську інтеграцію стрижнем стратегії  економічного та соціального розвитку України на наступне десятиріччя.

     Нинішній  розвиток політичного діалогу між  Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами УПС та опрацюванні  Плану дій в рамках Європейської політики сусідства. Україна виходить з того, що реалізація зазначеного  документа має сприяти посиленню  співпраці між Україною та ЄС в  умовах розширення, створити необхідні умови для переходу в майбутньому до якісно нового рівня відносин з ЄС. Належна імплементація ПД повинна також сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та створити передумови для започаткування з ЄС зони вільної торгівлі. Кінцевою політичною метою ПД має стати укладення нової посиленої угоди з ЄС.

     Залишаючись поза межами Євросоюзу, Україна успішно  асоціюється з процесом здійснення спільної європейської політики безпеки  та оборони (ЄПБО). Наша держава бере участь у Поліцейських місіях ЄС в  Боснїі і Герцеговині та Республіці Македонія.

     Зміцненню правової основи цієї співпраці слугуватиме  укладення Угоди про участь України  в операціях Європейського Союзу  з врегулювання кризових ситуацій, а також про безпекові процедури обміну інформацією, яке очікується ближчим часом.

     ЄС  визнає також важливу роль України  у забезпеченні безпеки і стабільності на континенті, а також її високий  промислово технологічний потенціал у військовій сфері, що підтверджується практикою запрошення нашої держави до проведення військових навчань за участю підрозділів ЄС.

     Динамічно розвивається торговельно-економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом. З року в рік  стабільно зростає двосторонній зовнішньоторговельний оборот та прямі  іноземні інвестиції з країн ЄС в  українську економіку. На сьогодні ЄС є найбільшим зовнішньоторговельним  партнером України у світі (на 25 країн-членів ЄС припадає ЗЗ% зовнішньоторговельного обороту України). У червні 2004 року відбулося парафування Угоди  між Європейським Співтовариством  та Кабінетом Міністрів України  про торгівлю деякими сталеливарними виробами, підписання якої заплановано  восени.

     Відповідно  до Угоди, квота України на поставки сталевих виробів до країн ЄС на 2004 рік складала 606 тисяч тон. Завершується процес опрацювання ЄС-івською стороною питання щодо відповідності економіки України критеріям ринковості в рамках антидемпінгового законодавства ЄС.

     Україна та ЄС активно співпрацюють у рамках Робочої групи з питань розгляду заявки України на вступ до СОТ. ЄСівська сторона на постійній основі підтримує Україну як у багатосторонньому, та і двосторонньому переговорному процесах у рамках СОТ. Після підписання у 2003 р. Двостороннього протоколу щодо доступу до ринків товарів та послуг в рамках СОТ сторони розпочали роботу над розробленням та узгодженням проекту Звіту Робочої групи.

     Україна активно взаємодіє з ЄС у сфері  боротьби з нелегальною міграцією, реадмісією, боротьби з організованою злочинністю і тероризмом, здійснює активне реформування прикордонного менеджменту, міграційно-візової політики та відповідної правової бази.

     В контексті розширення ЄС Україна  прагне не допустити появи нових  розподільчих ліній в Європі та виступає за забезпечення недискримінаційного  порядку в’їзду до країн членів ЄС своїх громадян. Робота на цьому напрямі, зокрема, передбачає: перспективне запровадження довгострокових багаторазових віз для громадян України, які на постійній основі беруть участь у економічних, культурних, спортивних, наукових і навчальних обмінах з ЄС; полегшення порядку перетину кордону для громадян України, що мешкають в прикордонних з ЄС районах, а в довгостроковій перспективі - спрощення візового режиму ЄС для всіх категорій українських громадян. В останні роки помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, сільського господарства та охорони навколишнього середовища. Поступово зростає політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС у вирішенні наболілих проблем в енергетичному секторі та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській станції.

     За  підтримки ЄС здійснюється також  реформування системи управління газотранспортною системою України, проведення технічного аудиту нафто терміналу "Південний" та техніко-економічного обґрунтування для проекту транспортування каспійської нафти нафтопроводом Одеса –Броди – Гданськ, підтримується розвиток альтернативної енергетики в Україні, модернізація вугільної промисловості тощо.

     Європейський  Союз є найбільшим донором України. Починаючи з 1991 року, загальний обсяг  допомоги, наданої Україні з боку ЄС в рамках програми TACIS, макрофінансової  та гуманітарної допомоги, складає  понад 1 млрд. євро.

     Перспективним напрямом співробітництва України  та ЄС є сфера космічних досліджень. Враховуючи той факт, що Україна  належить до вісімки держав, які  мають значний космічний технічний  та технологічний потенціал, 2 вересня 2004 року Європейська Комісія звернулася до Ради Міністрів ЄС з пропозицією  розпочати переговори з Україною щодо угоди про співпрацю у  створенні Глобальної навігаційної системи (GNSS). Передбачається, що така співпраця  буде розвиватися в галузі промисловості, науково-дослідницькій роботі, зокрема, в питаннях стандартизації, в контролі сумісності регіональних систем тощо.

     Важливим  напрямом розвитку відносин України  з ЄС є зовнішньоекономічні зв’язки. У продовж останніх чотирьох років  частка взаємної торгівлі з країнами Євросоюзу невпинно зростала з 27,9 (ЄС – 25) у 2000 р. до 33,9% у 2003 р. При цьому експорт товарів зріс з 27,5 % до 34,1 %, а імпорт – з 28,2 % до 33,7 %.

     Країни  – члени ЄС є найбільшими інвесторами  в українську економіку, їх частка в  загальній сумі інвестицій станом на 1 січня 2004 р. становила 55 %. Разом з  тим, частка Україна в торгівлі самого Союзу продовжує залишатися низькою  – лише 0,5% загального обсягу зовнішньоторговельних  операцій.

     В Україні найвищі упродовж останніх років темпи приросту ВВП на душу населення в Європі. Вони набули стійкої тенденції і переконливо  доводять, що можливості зближення  з Євросоюзом все ж таки існують.

     Своє  головне завдання Україна на сьогоднішньому етапі вбачає в утвердженні європейських цінностей і стандартів в політиці, економіці, соціальній сфері. У цьому - запорука суспільної стабільності і сталого розвитку нашої держави.

     Угода про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною, з одного боку, та Європейськими Співтовариствами та їх країнами-членами, з іншого, була підписана у Люксембурзі 14 липня 1994 року і набула чинності у березні 1998 року.

     Основними цілями УПС є розвиток тісних політичних стосунків між Україною та ЄС шляхом постійного діалогу з політичних питань, сприяння розвитку торгівлі та інвестицій, забезпечення підґрунтя  для взаємовигідного економічного, соціального фінансового, громадського, науково-технологічного та культурного співробітництва, а також підтримки зусиль України щодо зміцнення демократії, розвитку її економіки, а також завершення переходу до ринкової економіки. 

     УКРАЇНА І МВФ. ДІЯЛЬНІСТЬ ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ  В УКРАЇНІ 

     Статус  члена МВФ (Міжнародний валютний фонд) Україна отримала 3 вересня 1992 року. Її квота в МВФ становила 997,3 млн. СПЗ (приблизно 1523 млн. дол. США), або 0,69 %. За результатами останнього перегляду квот на 1999 р. квота України становить 1921,0 млн. СПЗ, або 0,647 %.

     Міжнародний валютний фонд виділив для України  системну трансформаційну позику (CTФ) та резервний кредит «стенд-бай».

     Загальна  сума позики СТФ, рішення про надання  якої було прийнято Фондом 26 жовтня 1994 р., становить 498, 65 млн. СДР. Ще в 1994 р. Україна отримала перший транш (371 млн. дол. США). За умовами МВФ кошти використовувались на збільшення офіційних резерві Національного банку, на проведення валютних інтервенцій для підтримки курсу національної валюти, а також для фінансування нестачі валютних коштів у економіці для покриття потреби в імпорті. Згідно з умовами надання Фондом системної трансформаційної позики строк боргового зобов’язання по ній становить 10 років, а термін відстрочки основних виплат (пільговий період, протягом якого необхідно сплачувати тільки відсотки) - 4,5 років.