Форми організації та напрямки діяльності українських підприємств

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2012 в 13:18, реферат

Описание работы

До інтегрованого напрямку, що охоплює багато конкретних видів, відноситься економічна діяльність підприємства (фірми). Зокрема вона включає: стратегічне і поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічну і фінансову діяльність тощо. Цей напрямок пронизує усі інші напрямки діяльності, є визначальним для оцінки і регулювання всіх елементів в системі господарювання на підприємстві. Непересічне значення має соціальна діяльність, оскільки вона впливає істотно на ефективність усіх інших її загальних напрямків і конкретних видів.

Содержание

Вступ.
1. Форми організації підприємств:
1.1. Приватне підприємство
1.2. Колективне підприємство
1.3. Комунальне підприємство, засноване на власності тариторіальної громади.
1.4. Державне підприємство, засноване на державній власності. Казенне підприємство.
2. Види підприємницької діяльності — виробнича і посередницька.
Висновок.

Работа содержит 1 файл

реферат серий економіка 2 КУРС.docx

— 38.71 Кб (Скачать)

Біржове підприємництво здійснюється на біржах: праці, фондовій, валютній та товарній. Біржа — це постійно діючий оптовий ринок, який виконує спеціалізовані функції. На товарній біржі відбувається торгівля товарами масового вжитку, на фондовій — купівля-продаж цінних паперів, на валютній — купівля-продаж валюти, золота, ін-ших дорогоцінних металів. На біржі праці відбувається облік  попи-ту і пропозиції робочої сили.

Структура виробництва в будь-якому  суспільстві формується під впливом  суспільного поділу праці. Розрізняють  три види поділу пра-ці: загальний, частковий і одиничний.

Загальний поділ праці призвів  до виокремлення таких галузей на-родного  господарства, як промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, будівництво  та ін.

Частковий поділ праці спричинив  виокремлення галузей всере-дині промисловості, сільського господарства тощо.

Одиничний поділ праці спостерігається  безпосередньо на підпри-ємствах  і впливає на структуру промислового виробництва.

У національній економіці виокремлюються сфера матеріального виробництва  і невиробнича сфера. До сфери  матеріального виробниц-тва належать:*

промисловість; *

сільське  господарство*

лісове господарство; *

рибне господарство; *

транспорт і  зв'язок; *

будівництво; *

торгівля  і громадське харчування; *

матеріально-технічне забезпечення та збут; *

заготівля;*

інформаційно-технічне обслуговування;*

операції  з нерухомістю; *

загальна  комерційна діяльність із забезпечення функціонування ринку;*

геологія  та розвідка надр, геодезична і гідрометеорологічна  служби;*

виробничі види побутового обслуговування населення;*

інші  види діяльності сфери матеріального  виробництва.

У свою чергу, кожна складова сфери  матеріального виробництва має  власну розгалужену структуру. Розглянемо її на прикладі транс-портної галузі. Залежно від місця руху транспортних засобів та особ-ливостей рухомого складу в сучасній класифікації його структура має вигляд як на рис. 3.

Провідною галуззю сфери матеріального  виробництва є промис-ловість. Вона об'єднує підприємства, які добувають  продукти приро-ди, що не виробляються людиною (рудні та нерудні копалини), а та-кож підприємства, які переробляють сировину промислового та сільськогосподарського походження з метою перетворення її на но-вий продукт, який використовують як засіб виробництва або пред-мет  споживання.

Промисловість є комплексною галуззю, що складається з таких великих  галузевих груп:*

електроенергетика; *

паливна промисловість; *

чорна металургія; *

кольорова металургія; *

хімічна й  нафтохімічна промисловість;*

машинобудування та металообробка;*

деревообробка і целюлозно-паперова промисловість;*

промисловість будівельних матеріалів;*

скляна та фарфоро-фаянсова промисловість;*

легка промисловість;*

харчова промисловість;*

борошно-круп'яна  та комбікормова промисловість;*

медична промисловість;*

поліграфічна  промисловість.

Галуззю промисловості називається  сукупність підприємств, що мають єдине  економічне призначення продукції, яку виробляють, од-норідність споживаних матеріалів, спільність технічної бази та тех-нологічних процесів, особливий  професійний склад кадрів, специфіч-ні умови праці.

До галузей  невиробничої сфери діяльності належать такі:*

житлово-комунальне господарство;*

невиробничі види побутового обслуговування населення;*

охорона здоров'я, фізична культура і соціальне  забезпечення;*

освіта;*

культура  і мистецтво;

фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення; *

управління;*

об'єднання  громадян.

Під галузевою структурою промисловості  розуміється комплекс об'єднаних  у промисловість галузей та їх частка в загальному обсязі промислового виробництва. Для характеристики галузевої  структу-ри промисловості й аналізу  зрушень у ній використовують певні по-казники. Наведемо основні  з них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК.

 

Існуючі правові форми організації підприємств  постійно удосконалюються шляхом уточнення  законодавцем особливостей, пов’язаних з практичною діяльністю підприємців, що знайшло свій відбиток у високій  динаміці змін у Законах України  «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні» та ін.

Перспективними  вважається стабілізація податкового  законодавства та розвиток кредитної  політики підтримки малого підприємництва. Необхідно внести чіткість у встановлення мінімального розміру статутного фонду  приватного підприємства, що сприяє забезпеченню реальної відповідальності його засновника по зобов’язанням створеної ним  юридичної особи.

Також необхідно  визначити перелік найбільш ризикових  видів підприємницької діяльності, здійснення яких допускається при наявності  достатнього мінімального внеску в  статутний фонд кожного із співзасновників. Також необхідно визначити правовий режим майна приватного підприємства у випадку зміни його власника шляхом переуступки права власності, а також законодавчого встановлення процедури переуступки права власності засновника приватного підприємства.

Також доречним є законодавче визначення таких  понять, пов’язаних з підприємствами, заснованими об’єднанням громадян, як «госпрозрахункова установа», «госпрозрахункова  організація», «пропагандистські матеріали», «вироби з власною символікою». До того ж доречне визначити можливості і порядок реорганізації підприємств  у випадку ліквідації об’єднання громадян, що буде сприяти правильному  застосуванню законодавства стосовно даної правової форми організації  підприємства.

Практичному застосуванню положень законодавства  України, що регулює правовідносини державних підприємств послужить  уточнення видів діяльності, що можуть здійснювати тільки державні підприємства, що доцільно відбити у єдиному  нормативному акті.

У законодавстві, що регулює порядок створення  і діяльності господарчих товариств  необхідно уточнити характеристику майнових прав, що відносяться до інтелектуальної  власності, в аспекті забезпечення таким майном (правами) вимог кредиторів за зобов’язаннями товариства. Зазначене  уточнення дозволить усунути  протиріччя в законодавстві про  підприємницьку діяльність, що буде сприяти  однаковому розумінню його положень, як громадянами, так і працівниками правоохоронних органів у даній  системі соціальних відносин.

 

 

 

Список використаних джерел:

 

http://www.br.com.ua/referats/Economica_pidpriemstva/17654.htm - Віртуальна бібліографічна довідка.

 

http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=27450&pg=0 – Правові форми організації підприємств.

 

http://www.br.com.ua/referats/Economica_pidpriemstva/15549-16.html - Економіка підприємств.




Информация о работе Форми організації та напрямки діяльності українських підприємств