Емісія Комерційих паперів

- біржові комерційні  папери (біржові облігації) –  для великих корпорацій з досвідом  роботи на фондовому ринку  та сформованою кредитною історією;

- позабіржові комерційні  папери – для середніх за  розміром підприємств;

- єврокомерційні папери – для великих корпорацій, які здійснюють діяльність на зарубіжних ринках і випускають єврооблігації або депозитарні розписки) [2,c.195] .

Крім євровалютних банківських  позик, транснаціональні корпорації можуть отримувати короткострокове фінансування шляхом розміщення на грошовому ринку євровалютних короткострокових цінних паперів. До них належать євроноти та єврокомерційні цінні папери.

Євроноти (euronotes) — це короткострокові векселі, які звичайно деноміновані в доларах та емітовані  корпораціями або урядами. Префікс євро свідчить, що векселі емітовані поза країною, в чиїй валюті вони деноміновані.

Єврокомерційні папери (euro-commercial paper ) — це такі євроноти, які  не мають банківської підтримки  у формі кредитної лінії або  гарантованого розміщення за заздалегідь визначеною ціною.

Хоча за своєю сутністю ці механізми дуже схожі до фінансування від небанківських установ за допомогою звичайних комерційних  паперів, вони мають і певні особливості:

1. Середній строк євронот  майже вдвічі триваліший, ніж  у "внутрішніх" комерційних паперів.

2. Єврокомерційними паперами  активно торгують на вторинному  ринку, тоді як звичайні комерційні  папери в більшості країн тримаються  тільки первісними інвесторами.

3. Якщо основними інвесторами  у внутрішні комерційні папери  є взаємні та пенсійні фонди, страхові компанії, то євроноти тримають переважно центральні та комерційні банки, транснаціональні корпорації.

4. Розміщення американських  емітентів на ринку євронот  мають, у середньому, нижчий кредитний  рейтинг, ніж розміщення на ринку комерційних паперів США. Це пояснюється тим, що покупцями таких не першокласних паперів виступають комерційні банки, які здійснюють власний рейтинговий аналіз.

5. Євроноти, на відміну  від внутрішніх комерційних паперів,  інколи можуть взагалі не мати рейтингу (в середині 90-х років питома вага "нерейтингових" паперів становила 40 %).

За останні роки ринок  євронот зростає швидкими темпами. Він є багатовалютним. Хоча питома вага євронот, деномінованих у доларах, дуже значна (75-77 % у другій половині 90-х років), вона поступово зменшується на користь паперів, деномінованих у інших валютах [4].

На початковому етапі  запровадження комерційних паперів  найімовірніше виникатимуть проблеми, пов'язані з нерозвиненістю фондового  ринку та недосконалістю державного регулювання, оскільки сегмент комерційних паперів взаємопов'язаний з іншими сегментами ринку цінних паперів [2, с.196].

 Однак, з огляду  на затребуваність корпоративних  облігацій і векселів в Україні  можна перебачити високі темпи  зростання обсягу емісії комерційних паперів у майбутньому, особливо в умовах розширення інвестиційної бази всередині країни та звуження можливостей запозичень на зарубіжних ринках капіталу.

Висновки

На основі проведеного  аналізу можна зробити висновки, що короткострокові зобов'язання, що випускаються корпораціями з метою залучення коштів для фінансування поточних операцій є комерційними паперами. Вони виникли в США в 70-х роках ХХ ст. як інноваційний фінансовий інструмент. Слідом за США комерційні папери стали випускати корпорації інших країн. На сучасному етапі північноамериканські і західноєвропейські корпорації щорічно випускають комерційні папери на мільярди доларів.

Комерційні папери мають  ряд переваг порівняно із іншими джерелами короткострокового фінансування поточних активів корпорації, зокрема строк їх обігу до 1 року, але найчастіше до 270 днів, належність емітента комерційного паперу до фінансово стійких компаній з низьким рівнем кредитного ризику, розміщення та обіг на позабіржовому ринку з використанням загальнодоступних інформаційних систем, що формують публічні котирування, стандартність, серійність, створення програм випусків комерційних паперів, які містять параметри ризику, дохідності й ліквідності,

 можлива емісія  комерційних паперів великими  партіями тощо.

На етапі запровадження комерційних паперів в Україні найімовірніше виникатимуть проблеми, пов'язані з нерозвиненістю фондового ринку та недосконалістю державного регулювання, оскільки сегмент комерційних паперів взаємопов'язаний з іншими сегментами ринку цінних паперів. Проте, в Україні можна перебачити високі темпи зростання обсягу емісії комерційних паперів у майбутньому, особливо в умовах розширення інвестиційної бази всередині країни та звуження можливостей запозичень на зарубіжних ринках капіталу. При цьому доцільно звернути увагу на досвід Російської Федерації в запровадженні комерційних паперів.