Елементи тарифної системи оплати праці

 

Тарифно-кваліфікаційні довідники  робіт і професій робітників, об’єднані  в єдиній тарифно-кваліфікаційний  довідник (ЄТКД), - це збірник нормативних  документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробництвами  і видами робіт. За допомогою тарифно-кваліфікаційних  довідників проводиться тарифікація  робіт (встановлення розряду роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, розробляються програми підготовки та підвищення кваліфікації робітників. У них міститься інформація про те, що повинен знати теоретично і вміти практично робітник кожного  розряду і спеціальності.

Слід підкреслити, що зазначені  довідники, тобто кваліфікаційна характеристика роботи і професії робітника, складається  з трьох розділів. У першому  розділі - “Характеристика робіт” – наводяться характеристики тих  із них, які повинен виконувати робітник даної кваліфікації (тобто „Що  повинен робітник уміти”).

У другому розділі “Повинен знати” зазначається, що повинен знати  робітник відповідної професії та розряду (кваліфікації) про устаткування, фізико-хімічні  властивості матеріалів, які обробляються, технологію та послідовність процесів оброблення, властивості оброблювальних і вимірювальних інструментів та оснащення, а також вимоги щодо налагодження устаткування.

У третьому розділі “Приклади  робіт” подані приклади типових робіт, які повинен виконувати робітник даного розряду, шо полегшує можливість швидко та точно визначити, до якого  розряду потрібно віднести ту чи іншу роботу.

Кваліфікаційні розряди  присвоюються робітникам, виходячи з  вимог тарифно-кваліфікаційних довідників кваліфікаційною комісією підприємства або його структурного підрозділу.

Водночас, загально галузеві кваліфікаційні характеристики для  керівників, спеціалістів і службовців містяться в Кваліфікаційному довіднику  посад керівників, спеціалістів і  службовців. В ньому зазначаються посадові обов’язки, вимоги до знань  і стажу роботи за спеціальністю, рівня і профілю професійної  підготовки цих працюючих. Кваліфікаційна характеристика кожної посади, згідно довідника, складається з таких  трьох розділів: „Посадові обов’язки”, „Повинен знати”, „Кваліфікаційні  вимоги”.

Підприємства, що використовують традиційні підходи в організації  оплати праці, застосовують тарифні  сітки, тарифні ставки і тарифно-кваліфікаційні довідники для визначення розмірів заробітної плати робітників. Для  службовців, що є працівниками управлінської  праці, - керівників, фахівців і інших  службовців – на таких підприємствах  застосовують штатно-окладну систему. Особливості її полягають у тім, що складається штатний розклад, де вказуються перелік посад на підприємстві, чисельність працівників по кожній посаді і розміри місячних окладів.

Водночас, оплата праці керівників, службовців і спеціалістів ґрунтується  на схемах посадових окладів, тобто  розміри яких встановлюються залежно  від посад, що займають керівники, спеціалісти  і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів, важливості робіт.

До основних елементів  тарифної системи відносяться також  районні коефіцієнти і надбавки до заробітної плати за стаж роботи в несприятливих кліматичних  районах. Районний коефіцієнт являє  собою нормативний показник ступеня  збільшення заробітної плати в залежності від місця розташування підприємства, організації. Він установлюється безпосередньо  до заробітної плати, на яку розповсюджений районний коефіцієнт. Районні коефіцієнти  можуть коливатися в межах від 1,0 до 2,0. Основна задача районного регулювання  заробітної плати полягає в тім, щоб забезпечити рівну реальну  заробітну плату за рівну працю  у всіх економічних районах країни. Для цього грошова заробітна  плата працівників однакової  кваліфікації повинна розрізнятися за економічними районами, і такі розходження  повинні складатися не стихійно, а  встановлюватися державою свідомо  і планомірно.

Районні коефіцієнти будуються  з урахуванням різниці: в рівні  цін на предмети споживання; у бюджетному наборі товарів (через розходження  в природно-кліматичних умовах районів, що вимагають специфічних наборів  продуктів харчування, одягу, палива тощо); в кліматичних умовах, що впливають  на працівника безпосередньо в процесі  праці і приводять до посилання  його фізичної напруженості в порівнянні з аналогічною працею в інших  кліматичних умовах.

Система надбавок і доплат до тарифних ставок також є нормативним  документом. Більшість з них регламентується  трудовим законодавством, деякі встановлюються безпосередньо на підприємстві. В  будь-якому випадку прийнята на підприємстві система надбавок і доплат до тарифних ставок не повинна створювати для  працівників умови гірші, ніж  передбачені чинним законодавством, галузевою та генеральною тарифною угодою.

 

 

Висновки

тарифний оплата праця заробітний

В даній контрольній роботі мною було детально вивчено і проаналізовано тарифну систему як основу організації  оплати праці та розглянуто складові тарифної системи, тобто її основні  елементи. На основі використовуваного  матеріалу можемо зробити наступні висновки

Основою організації оплати праці є тарифна система, що являє  собою сукупність різних нормативних  матеріалів, за допомогою яких на підприємстві здійснюються диференціація та регулювання  рівня заробітної плати різних груп і категорій працюючих, тобто  встановлюється рівень заробітної плати  працівників у залежності від  їхньої кваліфікації (складності робіт), умов праці, важкості, інтенсивності  та відповідальності виконуваних робіт, географічного розташування підприємства, особливостей і народногосподарського  значення галузей і підприємств  й інших галузевих особливостей.

Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно  від їх складності, а працівників  – залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Розглянемо докладніше сутність тарифної системи, тобто її основні  елементи.

До основних нормативів, що належать до тарифної системи і  є її основними елементами, відносять  тарифні сітки, тарифні ставки, тарифно-кваліфікаційні довідники, посадові оклади, тарифні  довідники посад службовців, надбавки і доплати до тарифних ставок, районні  кваліфікаційні коефіцієнти до заробітної плати.

Тарифна сітка є елементом  тарифної системи і являє собою  шкалу кваліфікаційних розрядів, кожному з яких привласнений свій тарифний коефіцієнт, за допомогою  якого встановлюється безпосередня залежність оплати праці робітників від їхньої кваліфікації, тобто, в  скільки разів тарифна ставка будь-якого розряду більша першого.

Тарифна ставка являють собою  виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці різноманітних  груп і категорій робітників в  одиницю робочого часу (годину, день, місяць).

Тарифно-кваліфікаційні довідники  робіт і професій робітників, об’єднані  в єдиній тарифно-кваліфікаційний  довідник (ЄТКД), - це збірник нормативних  документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробництвами  і видами робіт. За допомогою тарифно-кваліфікаційних  довідників проводиться тарифікація  робіт (встановлення розряду роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, розробляються програми підготовки та підвищення кваліфікації робітників. У них міститься інформація про те, що повинен знати теоретично і вміти практично робітник кожного  розряду і спеціальності.

Для службовців, що є працівниками управлінської праці, - керівників, фахівців і інших службовців –  на таких підприємствах застосовують штатно-окладну систему оплати праці. Особливості її полягають у тім, що складається штатний розклад, де вказуються перелік посад на підприємстві, чисельність працівників по кожній посаді і розміри місячних окладів.

Водночас, оплата праці керівників, службовців і спеціалістів ґрунтується  на схемах посадових окладів, тобто  розміри яких встановлюються залежно  від посад, що займають керівники, спеціалісти  і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів, важливості робіт.

До основних елементів  тарифної системи відносяться також  районні коефіцієнти і надбавки до заробітної плати за стаж роботи в несприятливих кліматичних  районах. Районний коефіцієнт являє  собою нормативний показник ступеня  збільшення заробітної плати в залежності від місця розташування підприємства, організації.

Система надбавок і доплат до тарифних ставок також є нормативним  документом.

 

Список літератури

 

1. Богиня Д.П., Грішнова  О.А. Основи економіки праці:  Навч.посіб. – К.: Знання-Прес, 2010.

1. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2010.

2. Єсінова Н.І. Економіка праці: Навч.посіб. – Харків: Вид. Група „Академія”, 2008.

3. Закон України „Про оплату праці” // Закони України. Т.8. / Ін-т законодавства. – К.6 Атіка, 2008.

4. Законодавство України про працю. Збірник законодавчих та нормативних актів. – К.: Атіка, 2009.

5. Калина А.В. Економіка праці. Навч.посіб.: К. – 2011.

6. Пилипенко С.М., Пилипенко А.А. Економіка праці. Навч.посіб. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2011.