Економіка зарубіжних країн

   У процесі розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та РФ виникла потреба прийняття спеціального документу із детальним викладом змісту українсько-російського партнерства та конкретним визначенням стратегічних напрямів і майбутніх перспектив. Брак такого документа, затвердженого на найвищому рівні, ускладнює активізацію партнерських стосунків.

   РФ є важливим чинником впливу на зовнішню політику України. З огляду на стратегічну взаємозалежність обох країн, нерозв’язаність багатьох принципових питань українсько-російських відносин, «російський чинник» значно впливає і на євроінтеграційні процеси України, гальмуючи її рух до ЄС, і на  характер її відносин із США.

   Координація зусиль України і РФ, спрямованих на забезпечення економічних інтересів в європейському просторі, приєднання до міжнародних організацій та угод про вільну торгівлю, стратегічна орієнтація на досягнення економічних рівнів, адекватних стандартам нової Європи, потенційно могли б стати спільною сферою взаємодії двох держав на європейському напрямі. 

   Стратегічне партнерство України із США є впливовим чинником у євроатлантичному просторі, що сприяє встановленню більш стабільної та збалансованої системи міжнародних відносин у регіоні.

    Визнання України стратегічним партнером США, проголошене ще у 1996 р., сприяло підвищенню рівня двосторонніх відносин. Модель стратегічного партнерства протягом наступних років набувала нового, більш ґрунтовного змісту, переосмислювалася у відповідності до трансформації пріоритетів зовнішньої політики обох держав. У рамках відносин стратегічного партнерства Україна взяла участь у міжнародних миротворчих операціях в Іраку та Афганістані, активно співпрацює зі США в інших антитерористичних заходах.

    В українсько-американській Хартії про стратегічне партнерство від 19 грудня 2008 р. підтверджено гарантії безпеки і територіальній цілісності України, передбачено зміцнення співпраці у питаннях оборони і безпеки для запобігання глобальним загрозам стабільності в світі, а також наголошено на розвитку співробітництва в сферах економіки, торгівлі, енергетики.

Положення Хартії спрямовані на зміцнення демократії, активізацію контактів між людьми, розвиток співпраці у гуманітарній сфері. Основним механізмом реалізації Хартії є українсько-американська Комісія  стратегічного партнерства, яку  очолюють керівники зовнішньополітичних  відомств обох країн.

   Нині стратегічне партнерство зі США сфокусоване, передусім, на вирішенні завдань зміцнення гарантій безпеки для України та спільної боротьби з глобальними загрозами, зокрема набуває ваги діалог з питань нерозповсюдження ЗМУ, роззброєння та експортного контролю.

   У дусі стратегічного партнерства США надають стратегічну підтримку Україні в її євроінтеграційних прагненнях та зусиллях щодо набуття впливового регіонального лідерства у відповідності до її економічного і геополітичного потенціалу.

 

  Відновлення діалогу на вищому рівні з Китаєм під час візиту Президента України до КНР у вересні 2010 р. засвідчило взаємну зацікавленість сторін у комплексному розвитку двосторонніх відносин, максимальному використанні існуючого потенціалу співробітництва, поглибленні стратегічного партнерства. Підвищення рівня відносин між двома країнами актуалізується з огляду на широкі перспективи розширення співробітництва в торговельно-економічній, інвестиційній, транспортно- інфраструктурній, агропромисловій та інших сферах.

   Стратегічний характер партнерства України з КНР має, насамперед, економічне підґрунтя. Стратегічно важливим питанням для КНР є оптимізація міжнародних транспортних потоків та розвиток транскордонної транспортної інфраструктури, зокрема реалізації проекту відродження «шовкового шляху». Розвиток української транспортної мережі в контексті трансконтинентальних перевезень цілком відповідає китайським інтересам щодо розширення торгівлі з Європою.

   Існує  зацікавленість КНР щодо розвитку  співробітництва з Україною у  технологічних сферах – машинобудуванні,  космічній галузі, авіа-, судно- та двигунобудуванні, атомній та альтернативній енергетиці. Тільки через спільне виробництво високотехнологічної продукції з Китаєм, іншими новими центрами зростання, Україна зможе забезпечити собі гідне місце на світових ринках.

   Стратегічні  наміри щодо розвитку виробничої  кооперації та залучення китайських  інвестицій перетворює Китай  на важливе джерело модернізаційного розвитку України. Створення індустріальних парків, зон технологічного розвитку не тільки забезпечить Україну новими робочими місцями, але й сприятиме технічному та технологічному прогресу нашої економіки. В свою чергу, Китай при реалізації стратегії просування своєї сучасної продукції на європейські ринки враховує можливості використанням транзитного потенціалу України.

Реалізація досягнутих на найвищому рівні українсько-китайських домовленостей, наповнення відносин стратегічного  партнерства між обома країнами практичним економічним змістом, вимагають від України напрацювання комплексної і послідовної політики, яка б враховувала політичну, економічну й фінансову вагу Китаю у сучасному світі.

 

    На регіональному рівні найбільш розвиненими, конкретизованими і визначеними є відносини стратегічного партнерства України з Польщею. Процес зближення національних інтересів обох країн, розпочатий із набуттям Україною незалежності, був підтриманий низкою двосторонніх зовнішньополітичних кроків, що започаткували шлях подолання історичних суперечностей, примирення та стратегічної співпраці заради спільного європейського майбутнього обох країн. В дусі стратегічного партнерства Польща добровільно взяла на себе низку моральних зобов’язань перед Україною щодо захисту її інтересів в рамках ЄС, підтримки суверенітету, територіальної цілісності та євроінтеграційних прагнень нашої держави. Усвідомлення надзвичайно вигідних для обох країн перспектив політико-економічного співробітництва є чинником, дія якого може потенційно сприяти інтенсифікації процесів приєднання України до європейських структур. 

   Туреччина є для України найважливішим партнером на південному напрямі, спільно з яким можливо працювати над реалізацією стратегії перетворення регіону Чорного моря у зону миру, стабільності та безпеки, розвитку ОЧЕС, що передбачає створення зони вільної торгівлі і кооперації в Чорноморському регіоні.

   Обидві країни також беруть активну участь у регіональних миротворчих процесах. Україна і Туреччина перебувають у безпосередній наближеності до найбільш конфліктогенних зон світу – Балкан, Кавказу, Близького Сходу. Неврегульованість конфліктних ситуацій, можливість їх розповсюдження створюють вкрай нестабільну атмосферу в регіоні Чорного моря. Отже безпосередній інтерес обох країн значною мірою полягає в ефективному розв’язанні регіональних безпекових проблем.

   Україна і Треччина позитивно ставляться до активізації ролі ЄС в процесі врегулювання «заморожених» конфліктів, вважаючи, що європейський чинник здатний ефективно сприяти примиренню ворогуючих сторін, налагодженню міжрегіонального діалогу та співробітництва. 

   Обидві країни зацікавлені у створенні системи колективної безпеки в Чорноморському регіоні, що прямо пов’язано із нафтогазовими та транспортними проектами. Їх реалізація вимагає формування субрегіональних структур безпеки, які б утворили спільну платформу для співробітництва в цій сфері із максимальним врахуванням інтересів всіх держав регіону. 

   З огляду на необхідність пошуків нових перспективних стратегічних партнерів перед Україною стоїть завдання формування концептуально нової політики щодо розвитку відносин з азіатськими державами – новими світовими центрами зростання. Вироблення адекватного стратегічного бачення своїх стосунків з цими країнами дозволить нашій державі скористатися можливостями та перевагами, що виникають у руслі світового тренду – поступового зміщення світової вісі економічного розвитку в Азію.

Розбудова взаємовигідних відносин з країнами АТР, передусім  з державами Східної та Південно-Східної  Азії, повинна стати одним із стратегічних зовнішньополітичних пріоритетів  України. Це обумовлюється як викладеними  вище чинниками, так і наявністю  в цьому регіоні містких ринків збуту (менш вибагливих та більш доступних, ніж північноамериканський та європейський ринки), а також технологічною  сумісністю української господарської  системи з системами ряду країн  регіону.

    Отже, економічні і політичні інтереси України на цьому напрямі можна звести до наступних аспектів:

- налагодження та розвиток взаємин з тими країнами АТР (зокрема, з Китаєм, Японією, країнами-членами АСЕАН), які у своїй діяльності сприяють зміцненню регіональної та міжнародної стабільності, можуть ефективно допомагати нашій державі у реалізації модернізаційних проектів;

- залучення ресурсів  фінансових центрів регіону, які  мають значні валютні резерви  і виступають як чисті кредитори  та експортери капіталу, для інвестування  промислового та аграрного секторів  України;

- створення сприятливих правових та економічних умов для реалізації в Україні бізнес-проектів за участю державного, приватного та змішаного капіталу країн Східної Азії, зокрема у сферах високих технологій. 

  
 
 

 

3.Список використаної  літератури. 

1.Економіка зарубіжних  країн: Навчальний посібник / За  ред. Ю.Г. Козака. В.В.Ковальського, К.І.Ржепішевського. -К.:ЦУЛ.2003.

2.Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: Навч.  посіб. – К.: КНЕУ.2005.

3.Економіка зарубіжних  країн: Підручник. - 2-ге вид. / А.Філіпенко, В.Вергун, І.Бураківський та ін.-К.: Либідь, 1998.

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ім. АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ 
 

КАФЕДРА «МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ  ТЕОРІЇ» 
 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

з дисципліни «Економіка зарубіжних країн» 
 
 

                                                                                              Роботу виконала :

                                                                                      Студентка:Буза О.М.

                                                                                     Група : ЕЗ-21

                                                                                          Зал. Книжка №  090800 
 

                                                                                                     Роботу  перевірила:

                                                                                          Ст. в. Сідненко М.В. 
 
 
 
 
 
 
 

Кременчук

2011