Економіка Фінляндії

      Хімічна  промисловість також почала розвиватися після Другої світової війни. Ця галузь виробляє синтетичні волокна і пластмаси з відходів деревообробної промисловості, фармацевтичну продукцію, добрива і косметику. Фінляндія популярна також високоякісними кустарними виробами - декоративними тканинами, меблями і скляним посудом.

      Державні  залізниці Фінляндії сконцентровані  в південній частині країни. Їх  загальна довжина - 5900 км, причому  електрифіковані лише 1600 км. Хоча  система автомобільних доріг  була розширена, а парк приватних автомашин значно зріс у 1960-1970-х роках, інтенсивність дорожнього руху у Фінляндії все ще невелика порівняно з іншими скандинавськими країнами. Автобусне сполучення влітку здійснюється аж до крайніх північних районів. Довжина автомобільних доріг сягає 80 тис. км. Мережа судноплавних водних шляхів довжиною 6,1 тис. км, що включає канали між численними озерами, має винятково важливе значення для пасажирських і вантажних перевезень. Взимку судноплавство по каналах здійснюється за допомогою криголамів. Порти: Гельсінкі, Турку, Коккола, Котка, Ловіса, Оулу, Порі, Раума, Усикаупункі, Варкаус.

       У  1998 р. у Фінляндії нараховувалося  більше мобільних телефонів на  душу населення (50,1 на 100 жителів), ніж у будь-якій іншій країні  світу. Корпорація "Нокіа", заснована у Фінляндії, є найбільшим світовим виробником мобільних телефонів. Фінляндія лідирує також у розвитку системи Інтернет. Особливо високим рівнем використання цієї системи зв'язку відрізняються університети.

      Місцеві  лінії - широко розвинута мережа кабельного, радіорелейного і стільникового зв'язку, що забезпечує всі місцеві потреби.

      Міжнародні  лінії - 1 морський кабель, доступ  до системи Інтелсат забезпечується  через шведський супутник, 1 супутник  Інмарсат (над Атлантикою й Індійським океаном). Цей супутник Фінляндія використовує разом зі Швецією, Норвегією, Данією та Ісландією.

      Більша  частина зовнішньої торгівлі  Фінляндії припадає на частку  країн Західної Європи, особливо  Німеччини, Швеції і Великобританії, куди в основному експортується продукція целюлозно-паперової промисловості.

      Торгівля з колишнім СРСР велася переважно на бартерній основі, що оформлялася п'ятирічними угодами; на початку 1980-х років Фінляндія направляла туди до 25% експорту, особливо продукцію металургії і машинобудування. У 1991 Фінляндія прийняла рішення про переорієнтацію зовнішньоторговельних операцій, і експорт у Росію скоротився до 5%. Це особливо сильно позначилося на стані суднобудування і текстильної промисловості, які давно працювали на стабільний радянський ринок.

      У 1980-х  роках фінансовий ринок Фінляндії  зазнав значних і стрімких  реформ. Була знижена роль держави,  на початку 1980-х років було  дозволено іноземним банкам працювати  в країні, а з 1991 р. - відкривати  свої філії. Банк Фінляндії "Suomen Pankki", створений у 1811 р., є Центральним банком країни і відповідає за фінансову стабільність країни.

      2009 рік увійшов до анналів як року шокових випробувань для Фінляндії: валовий внутрішній продукт в 2009 році впав на 7,5 відсотка. Востаннє таке різке падіння, подія, протягом одного лише року було зареєстроване в 1918 році, коли Фінляндія знаходилася в стані громадянської війни.                                                                                                                

      У картині вуличного життя Хельсінкі почала 2010 років важко відшукати сліди економічних катаклізм. Перебільшенням здається і аналогія, що проводиться, з періодом громадянської війни, і розмови про економічну депресію. Минулою восени економіка Фінляндія різко обернула на підйом, першими ластівками якого стали зростання фондового ринку на 34% і небачене раніше зростання цін на нерухомість.                                                                          

      Світова економіка пішла на спад після того, як фінансова криза паралізувала банківську систему, а потім і міжнародну торгівлю. Драматичне зниження ВВП з'явилося результатом орієнтації левової частки фінського портфеля ВВП на експорт. Ринок з населенням в п'ять мільйонів – недостатня база для такої високорозвиненої індустріальної країни, як Фінляндія. Саме тому залежність країни від експорту як не можна вища. ВВП Фінляндії складає 185 мільярдів євро, на експорт від цієї суми доводиться 47 відсотків. Традиційна експортна продукція Фінляндії у величезній мірі залежить від кон'юктурних коливань ринку. Продукція паперового виробництва, важка промисловість і електроніка складають дві третини експорту країни. На експортній статистиці Фінляндії негативно позначилися також стагнація фінсько-російської торгівлі, яка стала наслідком кризи російської економіки, а ще в більшій мірі наслідком існуючої системи платежів в Росії. Фінни не надавали кредитів своїм торгівельним партнерам з Росії, вважаючи, що ризик дуже великий.                                                                  

     На кінець 2009 року світова економіка пішла  на підйом, одночасно внісши пожвавлення  і в експорт Фінляндії. Окрім  чинника відновлення світової  економіки в цілому, на зростання  фінської економіки позитивно  впливатиме також зростання внутрішнього вжитку країни в поточному році. У 2010 році економіка Фінляндія зростатиме набагато швидше, ніж економіка інших країн єврозони в середньому – так вважають, принаймні, фінські економісти.                                                                                                                        

      Самими гіршими новинами для Фінляндії виявилися показники безробіття: згідно даним Статистичного центру Фінляндії, безробіття в грудні досягло рівня 7,9 %, і це на 1,8% вище, ніж в попередньому році. Проте, в регіоні Хельсінкі безробіття насправді не відчутна, що також знаходить віддзеркалення в цифрах статистики. Найнижчі показники безробіття були відмічені в Південній Фінляндії – рівень безробіття тут склав 6,3%, тоді як в регіоні Східної Фінляндії безробіття досягла самого високого рівня – 10,6%.  Зростаюче безробіття обійшло регіон Хельсінкі, але з ще нищівнішою силою ударила по індустріальних твердинях Північної і Східної Фінляндії.                                                                                                                                                                                                                          

      За сумарними показниками рівень безробіття у Фінляндії все ж залишається нижчим, ніж в середньому по ЄС. Згідно з прогнозами, цього року фінське безробіття досягне піку, а по оцінках банку «Нордеа», може піднятися до рівня 9,9%.                       

      Зростаюче безробіття і заморожування ставок заробітної плати накладають неминучі обмеження на рівень статті витрат в бюджеті домогосподарств. Як результат, процес відродження внутрішнього вжитку відбуватиметься порівняно мляво. Поліпшення ситуації на ринку праці не передбачається аж до 2011 року. Передбачають, що витрачання засобів споживачами у Фінляндії почне зростати з настанням 2011 року.                                                    

      Цікава ситуація на житловому ринку. Зниження процентних ставок центральними банками всього світу надав особливо благотворний вплив на ринок фінського іпотечного кредитування. У Фінляндії кредити на житлі прив'язані до короткострокових процентних ставок Euribor з фіксацією на період від одного до 12 місяців. Статистика показує, що для ринку іпотечного кредитування Фінляндії, як ніде більш в Європі, характерне використання саме короткострокових процентних ставок. Довгострокові процентні ставки на житлові кредити зустрічаються досить рідко у Фінляндії.                                                                                        

      На щастя для Фінляндії, на той момент, коли вибухнула фінансова криза, її державний бюджет був у відмінному стані. Доля державного боргу у ВВП складала менше 40%. У 2008 році приплив податкових вступів у фінську казну був вищий за рівень витрат. Позитивне сальдо фінського державного бюджету складало цілих 4,5%. Ці цифри вивели Фінляндію на лідируючі позиції в рамках єврозони.                                                                        

      Як наслідок ситуації 2009 років, потік податкових вступів в держскарбницю Фінляндії став виснажуватися, і її державний бюджет перетворився на дефіцитний. Перед державою знов встала необхідність узяття додаткового боргу.                                                                                         

      Не дивлячись на це, аналітики вважають, що у Фінляндія - хороші перспективи в подоланні бюджетного дефіциту. Це відбивається у вартості державних коштовних паперів на ринку довгострокового позикового капіталу. Протягом січня котирування фінських урядових державних облігацій були лише злегка нижчими за котирування облігацій, випущених урядом Німеччини, яка має славу найбільшої і впливової в світі фінансів держави в Європі. Ринок жорстокий по відношенню до держав-боржників. Як один з тих, що відображають цю сувору дійсність прикладів - випущені Грецією і Ірландією державні облігації, високі преміальні за значний ризик інвестування, що містять рекорд, в ці облігації.                                                                        

      “Такі  країни, як Фінляндія і Швеція  будуть в змозі виплатити свій  борг, придбаний під час кризи,  навіть при набагато нижчих  темпах економічного зростання,  чим це зможуть зробити при  тих же темпах країни, що глибоко  зав'язнули в боргах, такі як Греція і Ірландія. При темпах зростання, наприклад, на рівні 3%, Фінляндія і Швеція зможуть повністю виплатити свої борги, тоді як Греція і Ірландія при таких темпах зростання не в змозі будуть покрити навіть відсотки по боргах», - оцінює ситуацію головний економіст банку «Нордеа» Мартті Нюберьі.

      Економіка Фінляндії переживає скрутні часи. ВВП держави станом на перший квартал 2010 року зменшився на 0,8%.

      Окрім того експорт Фінляндії за минулий рік скоротився на 2,2%. Причиною скорочення експорту в першому кварталі цього року стали двотижневі страйки працівників портів та незвично холодна зима. Не зважаючи на це, уряд не втрачає оптимізму. За прогнозом міністерства фінансів Фінляндії, до кінця року ВВП повинен вирости на 1,1% і на 2% в 2011 році.