Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2011 в 20:55, реферат
На мою думку актуальність цієї теми – дуже висока, оскільки зараз курс євро зілковито і повністю залежить від стану Греціїї, яка нещодавно приєдналася до Євросоюзу та прийняла євро як державну валюту. Саме після цього розпочалися негаразди у країні, що потім вилилося у величезну кризу. Не тільки фінансову-економічну, а ще й політичну, соціальну, культурну. Але якщо всі ці кризи мало впливають на сусідні держави, то економічна – дуже сильно. Оскільки вся Європа – це єдине фінансове ціле. І якщо один “гвинтик” перестає працювати, ламається та псується весь механізм, на налаштування якого необхідні декади років.
Масові заворушення 5 травня 2010 року в Афінах
Загальнонаціональний страйк у Греції розпочався як всегрецький страйкдержавних службовців 4 травня 2010 року у відповідь на урядову програму жорсткої економії, впроваджену задля подолання боргової кризи 2010 року.
Активну участь в організації масових демонстрацій та акцій протесту взяли грецькі профсоюзи. На їх думку, запропоновані урядом Йоргоса Папандреузаходи щодо виходу з кризи несправедливі, а від запропонованих заходів зі скорочення бюджетного дефіциту в першу чергу постраждають рядові працівники, власників великих компаній і фінансистів, винних у кризі, вони не зачеплять.
На заклик Загальної конфедерації праці Греції до протестуючих 5 травня приєдналися працівники приватного сектору. Події 5 травня обернулись справжньою трагедію: демонстрація переросла у масове заворушення, 3 особи загинули під час підпалів будинків, десятки отримали травми.
З лютого 2010 року в країні регулярно відбуваються страйки. Загальнонаціональний страйк та наймасовіший відбувся 24 лютого2010 року на знак незгоди з надзвичайними урядовими заходами з порятунку економіки. Впродовж страйку повністю закрився повітряний простір; на приколі стояли потяги та пороми; навіть музеї не приймали туристів. Страйк супроводжувався зіткненнями із поліцією, яка змушена була використати сльозоточивий газ.
На початку березня в Афінах і Салоніках відбулись масові демонстрації, що супроводжувались зіткненнями із поліцією. Ці акції протесту стали наймасовішими з часу оприлюднення урядом соціалістів плану скорочення національного боргу країни та приборкання бюджетного дефіциту. Програма уряду, аби впродовж 2010 року знизити цей показник до 8,7%, а також зменшитинаціональний борг, що становить 300 млрд. євро, передбачає такі заходи: заморожування зарплат працівникам бюджетної сфери, 10-відсоткове скорочення допомоги працівникам держсектора, підвищення пенсійного віку до 2015 року до 63 років, а також збільшення акцизів на бензин, алкоголь і тютюн. 4 березня в одній з акцій протесту під час зіткнення з поліцією від сльозоточивого газу постраждав національний герой Греції Маноліс Глезос, який отримав опік рогівки очей. після цього інциденту влада прийняла рішення відмовитись від сльозоточивого газу для розгону демонстрантів.
У квітні страйки та акції протесту поновились. Зокрема з 23 квітня маніфестанти на 2 доби заблокували Пірейський порт — найбільший пасажирський порт Європи. 24 квітня відбувся 24-годинний загальнонаціональний страйк держслужбовців, у якому взяли всі державні установи, включаючи міністерства та відомства, податкові інспекції, страхові фонди, державні банки та митниці. Також страйкували вчителі шкіл і викладачі вишів. Серед страйкарів опинилися також судові працівники і актори. 30 квітня 2010 року в Афінах відбулись зіткнення протестуючих із поліцією.
Крім того непоодинокими були випадки вибухів саморобних пристроїв у столиці Греції та Салоніках, зокрема у лютому та на початку квітня.
Після місячної перерви у страйках 8-9 вересня страйкували Афінська приміська залізниця, залізнична компанія OSE (рух потягів припинився по всій країні на 6 годин), на 6 годин припинив роботу Афінський метрополітен. Основна вимога страйкарів — відмова уряду від планів приватизації галузі, оскільки нині грецький громадський транспорт дотаційний. 10 вересня про наміри провести страйки оголосили й профспілки Салонік напередодні відкриття 75-тої Міжнародної виставки. У церемонії відкриття взяв участь прем'єр-міністр Йоргос Папандреу, під час виступу голови уряду країни літній чоловік на знак протесту кинув у Папандреу черевиком; власне промова премєр-міністра викликала хвилю критики особливо від партії Нова Демократія.
13 вересня 2010 року страйк провели власники вантажівок та бензовозів. На добу зупинили свою роботу залізничники, водії вантажівок, власники бензоколонок. Профспілка працівників шляхів сполучення виступає проти бажання уряду приватизувати найбільшу монопольну компанію — «Організацію залізниць Греції». Її борги перевищують 10 мільярдів євро. Власники заправних станцій незадоволені тим, що влада встановила межу на роздрібну ціну пального, а працівники галузі протестують проти планів уряду скасувати закритий характер професії і в майбутньому видавати всім бажаючим ліцензії на вантажні перевезення. Водночас страйк викликав панічний попит на бензин. 20 вересня страйк водіїв автоцистерн, який триває вже майже тиждень, призвів практично до повного паралічу дорожнього руху на національних шосе країни. Працівники Організації грецьких залізниць оголосили страйк з 27 по 29 вересня включно. Страйк транспортників завершився тільки 1 жовтня 2010 року після кількох раундів переговорів влади із профспілками.
5 жовтня 2010 року страйк провели 24-годинний страйк працівники державних телеканалів та радіостанцій ERT, вимагаючи від уряду підписання колективних договорів з найму. 6 жовтня до страйкуючих приєдналися студенти навчальних закладів міст Патри, Салоніки, Афіни та острова Крит. Влада побоюється заворушень. 7 жовтня загальнонаціональний 24-годинний страйк провели державні службовці — транспортники, співробітники комунальних служб і міського господарства, медики, вчителі, журналісти, авіадиспетчери — керовані профспілкою ADEDY. Країна майже цілком паралізована страйком: закриті держустанови і школи, в медичних установах працюватимуть тільки служби екстреної допомоги, паралізоване транспортне сполучення, в тому числі пасажирське, а також громадський міський транспорт, скасовано низку внутрішніх авіарейсів.
14 жовтня 2010 року працівники міністерства культури Греції із тимчасовими контрактами заблокували вхід на Афінський акрополь. Влада застосувала силу примусу поліції. 21 жовтня відбудеться 24-годинний загальнонаціональний страйк працівників союзу археологів Греції.
В листопаді після перемоги на місцевих виборах у 8 із 13 периферій правлячої партії ПАСОК і заяви Йоргоса Папандреу про готовність продовжувати політику жорсткої економії та реформування економіки за підтримки переважної більшості населення Греції розпочалась нова хвиля страйків. 23 листопада 2010 року 24-годинний страйк провели моряки Греції, скасувавши усі внутрішні рейси, страйк подовжили щонайменше до 30 листопада, від чого значних збитків зазнають мешканці островів. Паралельно 30 листопада 24-годинний страйк оголосили працівники ЗМІ.
7 грудня 2010 року на 24 години припинили рух афінський трамвай та автобуси, добу також страйкували залізничники, внаслідок чого 35 маршрутів залишились без сполучення зі столицею. Столичний громадський транспорт не працював 12 та 13 грудня.
13 грудня 2010 року парламент почав слухання законопроекту про трудові відносини, який передбачає чергове зниження заробітної платні працівникам державного сектору, а також поправки до податкового законодавства, на що працівники держсектору відповіли 48-годинним страйком. До 17 грудня подовжили страйк працівники громадського транспорту, зокрема в Афінах цього дня не працювали усі види громадського транспорту. Впровдож страйків 16 числа постраждали 23 поліцейських. 15 і 17 грудня на знак солідарності із протестуючими не працювала головна інформаційна агенція країниАфінська агенція новин — Македонська агенція новин. 20 грудня 2010 року афінський транспорт розпочав другий тиждень страйків. До початку січня 2011 року страйки тривають, на підтримку правцівників громадського транспорту виступилаКоаліція радикальних лівих.
16 січня відбулись масові заворушення в Афінах: здійснені підпали банкової установи, штаб-квартири партії ПАСОК та офісу будівельної компанії. 19 січня 24-годинний страйк провели працівники цивільної авіації, з 19 по 21 січня впродовж 3 діб оголошено страйк фармацевтів, який триває і до 31 січня та продовжений на наступний тиждень. 31 січня 24-годинний страйк оголосили працівники Афінського метрополітену, а весь тиждень страйкуватимуть інші працівники транспорту.
Новою хвилею насильства обернувся загальнонаціональний страйк 23 лютого 2011 року. Демонстранти кількістю близько 30 тисяч осіб заповнили центр Афін від площі Омонія до парку Педіон ту Ареос. Страйк очолили дві найбільші профспілки країни GSEE та ADEDY, кількість їх членів становить близько 1,2 млн. осіб. Однак демонстрація швидко переросла у зіткнення із поліцію: протестуючі почали обкидувати правоохоронців камінням, коктейлями Молотова. Останні відповіли застосуванням сльозогінного газу та димових гранат. Заарештовано 9 осіб, серйозно постраждали 10 протестуючих та 15 поліцейських.
На початку березня 2011 року набрала поширення акція «Не буду платити!», - тисячі протестуючих виступили проти підвищення плати за проїзд у громадському транспорті та за користування платними автострадами.
29 і 30 березня 2011 року страйк провели працівники охорони здоровя: вони виступають за продовження контрактів всіх лікарів Держфонду і за підвищення рівня медицини в країні.
7 квітня 2011 року працівники мас-медіа, від журналістів до адміністративних працівників та дистрибуторів, оголосили два 48-годинні загальнонаціональні страйки, які триватимуть до ранку понеділка 11 квітня. Страйки очолили афінські профспілки ESIEA та EPIEA. Страйкуючі вимагають від роботодавців укласти і ними задовільні колективні трудові угоди, зупинити скороченнязаробітної плати, захисти права журналістів.
Водночас 7 квітня Асоціації грецької цивільної авіації (OSYPA) дала Міністерству фінансів Греції строк до кінця наступного тижня, аби виплатити заборгованість по заробітній платі. В іншому випадку Управління цивільної авіації від 15 квітня приступить до безстрокового страйку, що призведе до серйозних проблем у здійсненні міжнародних рейсів на початку туристичного сезону.
1 травня День міжнародної солідарності трудящих обернувся на масштабний мітинг протесту на афінській площі Синтагма, в якому взяли участь понад 3500 членів найбільших профспілок Греції.
6 травня розпочався 10-денний страйк працівників корпорації Hellenic Petroleum, що призвів до перебоїв у постачанні пальним. 11 травня відбувся спільний 24-годинний страйк профспілок GSEE і ADEDY.
Водночас вранці 10 травня 2011 року в афінському районі Патісія пограбований та вбитий Маноліс Кадаріс, 44-річний афінянин, який щойно відвіз дружину у пологовий будинок. Убивство мало неабиякий резонанс, особливо тому, що у Патісії мешкає чимало іммігрантів. Вже 11 травня центр Афін охопили масові заворушення, тисячі осіб вийшли на вулиці, трощили будівлі, вигукуючи «Іноземці їдуть з Греції». Наприкінці дня демонстрації переросли на напади на іммігрантів та зіткнення із поліцією. Наступного дня 12 травня в центрі Афін відбулися нові заворушення. Демонструючі обкидували поліцію коктейлями Молотова, у відповідь грецька поліція застосувала сльозогінний газ та світошумові гранати. Цього дня поліцейські поліцейські збили з ніг чоловіка, він отримав серйозні ушкодження, після чого розпочалося службове розслідування та кілька поліцейських були відсторонені. 13 травня міністр громадського порядку Христос Папуціс заявив, що відтепер міністерство бере курс на відновлення порядку в столиці, а прояви насильства як з боку громадян, так і з боку силових структур, суворо каратимуться.