Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва на прикладі сільсько господарського

Висновок: За даними цієї таблиці можна визначити рентабельно чи це підприємстві У 2006 році відносно 2004 року спостерігається спад валового прибутку на 1626 тис. крб., А відносно 2005 року зростання на 3671 тис. руб. Прибуток звітного періоду до оподаткування в 2006 році відносно 2004 року знизилася на 1737 тис. руб. Розмір чистого прибутку знижується в 2006 році відносно 2004 року на 1737 тис. крб., А відносно 2005 року зріс на 3712 тис. руб. А рівень рентабельності реалізованої продукції знижується відносно 2004 року на 65,8%, відносно 2005 року. У 2006 році економічна рентабельність зросла на 16,09% за рахунок правильного використання матеріальних і фінансових коштів підприємства. За той же період фінансова рентабельність зросла на 33,37%, цей показник говорить про ефективне використання власного капіталу.

Таблиця 7. Економічна ефективність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва підприємства ДОГО «Агростіль».

Висновок: Виходячи з даних таблиці видно що в 2006 році підприємство активно зайнявся тваринництвом (у порівнянні з 2004 і 2005 роками виробництво тваринництва збільшилося майже вдвічі, а то й втричі). Виробництво продукції рослинництва пішло на спад. Деякі види культур навіть не були посаджені, а виноградарство взагалі видалено.

Таблиця 8. Рівень інтенсивності с / г підприємства ДОГО «Агростіль».

Висновок: Виходячи з даних таблиці можна зробити висновок що на підприємстві ДОГО «Агростіль за досліджений період рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва відбувається не рівномірно. Матеріальні витрати в 2006 році відносно 2005 року знизилися на 16,2%, заробітна плата зросла на 19,1%. Енергетичні ресурси по відношенню до 2004 року на 3,8%, а по відношенню до 2005 року на 14,2%.

4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

Ефекти-вність виробництва продукції рослинництва значною мірою визначається рівнем технічної оснащеності і механізації виробництва. Обробіток культур рослинництва - складний технологічний процес, що складається з взаємно зв'язаних між собою робіт з підготовки грунту, внесення добрив, посіву насіння і висадці розсади, догляду за рослинами і збирання врожаю. Рослинництво є однією з найбільш розширених галузей сільського господарства .. Тому важливим напрямком підвищення ефективності технологій у рослинництві виступає забезпечення комплексної механізації виробництва, яка передбачає використання машин і механізмів на всіх етапах вирощування культур рослинництва. Матеріально-технічною основою комплексної механізації повинна бути система машин, що дозволяє впроваджувати індустріальні технології, передові прийоми агротехніки, полегшувати умови і підвищувати продуктивність праці, знижувати собівартість продукції. При механізованому обробітку овочевих культур слід забезпечити максимальне застосування комбінованих агрегатів, що дозволяють поєднувати технологічні операції основний і передпосівної обробки грунту, а також посіву насіння. Крім економії енерго витрат, скорочення термінів проведення польових робіт, важливою перевагою застосування комбінованих агрегатів у порівнянні з традиційними машинами є менше ущільнення грунту, що є одним з основних вимог технологій обробітку овочевих культур, особливо тих, продуктивні органи яких розташовуються в землі (морква, буряк , петрушка, хрін і ін) Значні резерви підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва пов'язані з освоєнням раціональних сівозмін. Більшість господарств республіки мають достатньо розвинуте молочне скотарство, яке економічно і організаційно поєднується з рослинництвом. У зв'язку з цим найбільш ефективними сівозмінами є овоче-кормові з багаторічними або однорічними травами. Включення до сівозміни бобових і хрестоцвітих культур (конюшина, вика, люпин, редька олійна, гірчиця біла та ін) позитивно впливає на структуру, плодоношення і фітосанітарний стан грунтів.

Важливою проблемою в рослинництві є очищення посівів від бур'янів. Бур'яни споживають 25-50% внесених у грунт мінеральних добрив і поливної води. Унаслідок засміченості посівів урожайність може знижуватися до 60%. У цілому економіко-екологічна ефективність інтегрованої системи захисту овочевих рослин від бур'янів оцінюється тим, що завдяки спеціальному підбору і чергуванню культур у сівозміні, раціональному поєднанню хімічних і агротехнічних методів з'являється потенційна можливість знищення 85-90% бур'янів, зниження в 2-2,5 рази витрати отрутохімікатів і затрат праці. Впровадження інтегрованої системи боротьби з бур'янами є суттєвим фактором ведення ефективного, екологічно безпечного рослинництва. Вирішення цієї проблеми - важлива справа працівників НДІ, фахівців Мінсільгосппроду і безпосередньо виробничників.

Рослинницькі культури характеризуються підвищеною вимогливістю до забезпечення вологою. Причому для отримання високих врожаїв кожному періоду вегетації рослин повинна відповідати оптимальна вологість. Тому, як свідчить світовий та вітчизняний досвід, для забезпечення стабільного виробництва овочів в республіці посіви овочевих культур слід максимально розміщувати на зрошуваних землях, щоб забезпечити можливість поливів. В даний час необхідно орієнтуватися на поширення нових, більш ефективних способів зрошення, таких, як крапельне, мелкодісперсноє дощування та ін

Важливим чинником підвищення ефективності технологій є застосування регуляторів росту рослин. Регулятори (стимулятори) росту і розвитку рослин є фізіологічно активні речовини хімічного або біологічного походження, що застосовуються в мікродозах. У результаті застосування регуляторів росту підвищується урожай, поліпшується його якість і знижується собівартість отриманої продукції.

У вирішенні проблем розвитку рослинництва, забезпечення населення овочевою продукцією, продукцією баштанництва, плодівництва, квітництва й ін, велика роль відводиться організаційного вдосконалення селекції і насінництва овочевих культур.

Зараз провідна роль відводиться екологічної (адаптивної) селекції рослин, покликаної сприяти найбільш повному використанню біокліматичних ресурсів і мобілізації внутрішнього біологічного потенціалу рослин. Тому стратегічна мета сучасної селекції овочевих культур полягає у створенні сортів і гібридів, які поєднують високу реальну продуктивність зі стійкістю до абіотичних стресів (низькі або високі температури, посуха та ін), толерантністю до хвороб і шкідників, мінімумом енерго-та ресурсо витрат на виробництво одиниці якісної, екологічно чистої продукції, придатної для споживання у свіжому вигляді, тривалого зберігання і переробки. Інший важливий напрям сучасної селекції - створення гібридів, які мають гетерозисного ефекту в першому поколінні (F ^1). Потенціал врожайності таких гібридів, як відомо, перевищує звичайні сорти на 30-50% і більше. Реалізація потенціалу сортів і гібридів в значній мірі визначається організацією насінництва, сортовими та посівними якостями насіння. Тому поряд з підвищенням рівня селекції необхідно здійснювати перехід до більш прогресивної системі забезпечення республіки насінням овочевих культур, перш за все - на основі власного їх виробництва.