Економічна активність молоді України

     Цілком  зрозуміло також, чому молодь йде  з матеріального виробництва. На підприємствах сільського, лісового, рибного господарства найнижчі рівні  оплати праці, до того ж вона не здійснюється своєчасно.

     Аналіз  даних свідчить, що молодь України  має реальну можливість обирати  вид економічної діяльності і  здатна скласти конкуренцію на ринку  праці старшому поколінню працівників. Разом з ти, процес формування раціональної, продуктивної зайнятості молоді перебуває  на початковому етапі. Без припливу молодих кадрів сфера матеріального  виробництва та соціальна сфера припечені на занепад. Тому слід негайно вживати заходів щодо більш активної участі молоді у цих видах діяльності. 

     Причини незайнятості молоді

     Той факт, що молодь є специфічною соціально-економічною  групою населення, яка потребує додаткових заходів підтримки на ринку праці, підтверджується аналізом причин її безробіття. Порівняння рівня безробіття населення за віковими групами вказує на те, що серед молоді спостерігається  найбільше безробітних (52,9% від усієї  чисельності безробітних)

     Дані  статистики свідчать, що причини безробіття молоді мають специфічний характер і суттєво розрізняються за її віковими групами. Переважна більшість (53,4%) безробітних віком 15-24 роки не змогли працевлаштуватися після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації. Другою за вагомістю причиною незайнятості молоді першої вікової групи є  звільнення за власним бажанням (21,7%), ще 7,9% було звільнено з економічних  причин і 17,0% втратили роботу з інших  причин.

     Серед безробітних віком 25-29 років головною причиною незайнятості (48,1%) було звільнення за власним бажанням , 22% - вивільнені з економічних причин і 8,8% - не працевлаштовані  після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації, 21,1% - стали безробітними з інших причин.

     Розподіл  безробітних віком 30-34роки  має  свої особливості, зокрема 49,0% - звільнені  за власним бажанням, 34,3% - вивільнені з економічних причин, лише 1,1% не працевлаштованих після закінчення навчальних закладів та 15,6% стали безробітними з інших причин.

     Успішність  трудової адаптації молоді значною  мірою залежить від того, як довго  доводиться шукати роботу. Середня  тривалість незайнятості безробітних  віком 15-24 роки у 2009 році становила 10 місяців,у  віковій групі 25-29 років – 16 місяців. При цьому середня тривалість незайнятості безробітних жінок значно більша, ніж чоловіків, зокрема, у віковій групі 25-29 років – 18 місяців (чоловіків – 14 місяців), у віковій групі 30-34 роки – 20 місяців (чоловіків – 17 місяців).

     Те, що однією з основних причин незайнятості молоді є неможливість працевлаштуватися  після закінчення навчальних закладів, свідчить про існування серйозних  проблем у сфері регулювання  професійної орієнтації та підготовки кадрів.

     Причини економічної неактивності молоді також  сильно відрізняються від решти  населення. Серед молоді 15-24 роки основною причиною неучасті в ринку праці  є навчання (81,1%). Інші причини для  неї малозначущі. Разом з тим, 1,3% уже стигли зневіритись у пошуках  роботи.

     Основною  причиною економічної неактивності вікової групи 25-29 років є зайнятість у домогосподарстві (57,3%), що найчастіше викликано формуванням сім’ї та народженням дітей. Частка зневірених знайти роботу становить 5,2%.

     Похідна ситуація спостерігається й у  віковій групі 30-34 роки. Основна причина  економічної неактивності для цієї вікової групи – зайнятість у  домогосподарстві (53,5%), 6,5% - зневірені  в можливості знайти роботу.

     Підсумовуючи  аналіз причин безробіття та економічної  неактивності молоді, можна дійти  висновку, що в Україні не використовується значна частина трудового потенціалу молоді. Наявні серйозні проблеми з  працевлаштуванням молоді, яка шукає  своє перше робоче місце, у тому числі  після закінчення спеціальних навчальних закладів. Пошуки роботи потребують тривалого  часу, і значна частина молоді вже  встигла зневіритись у пошуках  роботи. 

     Шляхи підвищення економічної  активності молоді на ринку праці

     Розвиток  трудової й соціальної активності молодих  людей, їх правовий захист, забезпечення зайнятості молоді, посилення мотивації  до продуктивної легальної зайнятості, зниження рівня безробіття та зменшення  його тривалості мають стати головними  напрямками державної молодіжної політики в Україні.

     Розв’язання проблеми підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці потребує здійснення: виробничо-технічних заходів, що полягають  у підвищенні професійно-технічних  якостей працівника, його здатності  освоювати новітні технічні засоби та устаткування; організаційно-економічних  заходів, які передбачають формування навичок праці з урахуванням  вимог її наукової організації, раціоналізації трудового процесу; урахування соціально-психологічних  аспектів з метою реалізації соціальних і психологічних важелів підвищення конкурентоспроможності робочої сили молоді.

     Оскільки  однією з основних причин незайнятості безробітної молоді є неможливість працевлаштування після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, то державна молодіжна політика має формуватися з урахуванням  інформації щодо прогнозу пропозиції робочої сили згідно  з потребами  роботодавців.

   Нині  перед Українською державою стоїть завдання необхідності створення умов (при усуненні перепон) для активної участі у праці, особливо в підприємницькій  діяльності, майже для кожного, хто  до цього прагне, зокрема молоді. 

     Висновок

     На сучасному етапі в Україні існує значний ресурс робочої сили молоді, який не знаходить свого використання. Хоча зниження рівня молодіжного безробіття відбувається швидше, ніж по старшому населенню, проблема працевлаштування молоді не втратила своєї актуальності.

     Конкурентоспроможність  молоді на регіональному ринку праці  дуже сильно залежить від рівня соціально-економічного розвитку даного регіону та його місця  в системі розміщення продуктивних сил.

     Молодь  України має реальну можливість обирати вид економічної діяльності і здатна скласти конкуренцію  на ринку праці старшому поколінню  працівників. Разом з ти, процес формування раціональної, продуктивної зайнятості молоді перебуває на початковому  етапі. Без припливу молодих кадрів сфера матеріального виробництва  та соціальна сфера припечені  на занепад.

     В Україні не використовується значна частина трудового потенціалу молоді. Наявні серйозні проблеми з працевлаштуванням  молоді, яка шукає своє перше робоче місце, у тому числі після закінчення спеціальних навчальних закладів. Пошуки роботи потребують тривалого часу, і значна частина молоді вже встигла  зневіритись у пошуках роботи.

   Держава повинна створювати умови для активної участі у праці, особливо в підприємницькій діяльності, майже для кожного, хто до цього прагне, зокрема молоді. 
 

     Список  літератури:

1. Онікієнко В.В., Ткаченко Л.Г. Молодіжний ринок праці України: проблеми та шляхи рішення. – К.: рада по вивченню продуктивних сил України, Український інститут соціальних досліджень, 2003р.
2. Українська молодь. Духовність. Мораль. Громадянськість: матеріали всеукраїнської студентської наукової конференції, м. севастополь, 2007р.
3. Базук Л. «Експериментальне вибіркове дослідження та соціально психологічний аналіз поведінки безробітної молоді з питань мотивації праці». – Україна: аспекти праці. - №3, 2008 р.
4. Корчун М. «Шляхи підвищення економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці України». – Україна: аспекти праці. - №1, 2008 р.
5. http://www.ukrstat.gov.ua
6. http://www.mskreklama.ua
7. http://blog.meta.ua