Економічні санкції за забруднення довкілля

УДК 504.064.2                    студ. Н. А. Матвійчук - НЛТУ України, м. Львів 

                                                       Науковий керівник М.М. Огородник

 

ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ  ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

У роботі здійснюється комплексне дослідження  проблемних питань: по-перше, пов’язаних з діяльністю держави із забезпечення екологічної безпеки в умовах реформування українського суспільства; по-друге, визначається обсяг адміністративно-правових заходів у діяльності держави по забезпеченню екологічної безпеки; по-третє, здійснюється аналіз ефективності застосування держави адміністративно-правових заходів із забезпечення екологічної безпеки та наводиться вирішення низки питань, які раніше не були предметом вивчення.

Дослідження містить висновки, конкретні  пропозиції та рекомендації спрямовані на значне поліпшення профілактичної роботи та підвищення ефективності діяльності держави по забезпечення екологічної безпеки.

 

Ключові слова: плата за забруднення, платежі, економічна оцінка, лімітові викиди.

 

  Актуальність теми дослідження. Глибинні соціально-економічні перетворення в Україні потребують розуміння того, що збереження природних багатств країни стає вкрай важливою проблемою, від вирішення якої залежить доля теперішніх та майбутніх поколінь. Більш того: постає питання про необхідність вироблення принципово іншого, нового ставлення держави до питання охорони навколишнього природного середовища у контексті передусім забезпечення екологічної безпеки. І це невипадково, адже екологічний фактор все більше впливає на еволюцію самої держави. Незворотні зміни навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності людини вийшли за межі окремих територій і стали набирати глобальних масштабів. Ускладнився характер заподіяння шкоди – її об’єктивний прояв став багатограннішим. До того ж дієвість захисного механізму забезпечення екологічної безпеки хоча і знаходить підтримку в нашій країні, проте через низку економічних і соціальних обставин вона вкрай низька. Відсутня єдина система ефективного управління природними ресурсами, не створені надійні правові та економічні підстави охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки природного потенціалу. Запропоновано методику розрахунку платежів за спеціальне використання природних ресурсів з використанням диференційованих підходів при встановлені економічних оцінок

Аналіз  останніх досліджень та публікацій. Дослідженню екологічних проблем присвячені праці А. М. Бронштейна, Б.В. Буркинського, С. А. Генсірука, В.С. Кравціна, М.С. Нижник, С.М. Стойка, А.І. Тарасова, К.К. Ткаченка.

Завдання статті полягає у визначенні видів платежів і порядку їх зарахування; порядок надання розрахунку, механізм перерахування платежів і функцію контролю надходження енергоносіїв; порядок визначення розмірів патежів і розглянемо спрощений приклад розрахунку.

Метою данної статті є аналіз діючої системи економічних платежів і формування пропозицій з підвищення його ефективності, дозволяють збільшити дохідної частини бюджету та взагалі отримати додаткові кошти реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього середовища.

Об’єкт дослідження – система платежів за забрудненню довкілля.

Предмет дослідження – методика обчислення і порядок сплати природо користувачами платежів за забрудненю довкілля.

Інформаційну  базу дослідження становлять: Конституція України, Кодекси України (про адміністративні правопорушення, кримінальний, цивільний), Закони України, підзаконні нормативні акти, що регламентують діяльність держави у галузі екологічної безпеки України.

 Платежі за забруднення навколишнього середовища є складовою частиною фінансового механізму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Основу платежів становлять нормативи плати за забруднення навколишнього середовища. Плата за забруднення навколишнього середовища в межах установлених лімітів коригується за регіонами України з застосуванням коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, та коефіцієнтів індексації базових нормативів плати.

Плата за забруднення – це по суті вимагання грошей з підприємств, до того ж вони повинні платити двічі – і за саме забруднення, й за те, щоб знизити або попередити його. Саме тому видатки на охорону навколишнього середовища виявляються подвійними. Порядок обчислення та сплати за забруднення навколишнього середовища.

У цілому методикам обчислення платежів притаманна уніфікація всіх умов, а не виділення специфіки регіону; мабуть це тому, що всі економічні рішення (наприклад, податкова політика) спрямовані на створення однакових умов господарювання. Але те, що придатне для вирішення економічних проблем, не завжди придатне для природоохоронних.

За 2012 рік територіальними  органами Держекоінспекції та Рескомприроди Криму на об’єктах державного нагляду у частині додержання ними вимог природоохоронного законодавства проведено понад 89.5 тисяч перевірок (планових – 54.5 тис. та позапланових – майже 35 тис.), що складає 103% від кількості перевірок, проведених за попередній рік. За результатами виявлених порушень складено 80243 протоколів про адміністративні правопорушення на 7%.

Штрафні санкції накладено  на 72984 порушника природоохоронного  законодавства на загальну суму 16.4 млн. гривень, з яких до Державного бюджету  України стягнуто 14.7 млн. грн., тобто 90%. Показники накладення та стягнення  штрафних санкцій за 2012рік від  показників 2011 рік складають по 93% кожний.

До органів прокуратури  передано 562 матеріали перевірок  у порядку статті 97 Кримінального  кодексу України. Кількість порушених  за 2012 рік кримінальних справ – 272.

З метою відшкодування  збитків, заподіяних державі внаслідок  порушення вимог природоохоронного  законодавства відповідачам пред’явлено  претензій та позовів на загальну суму 995 млн. гривень.

Сума стягнутих до Державного бюджету України претензій та позовів 47.3 млн. гривень, що складає 5% від  суми пред’явлених та 47% від показника  стягнутих у 2011 році.

Екологічний та радіологічний  контроль здійснюється на 293 постах екологічного контролю у пунктах пропуску через  державний кордон України та в  зоні діяльності митниць призначення  і відправлення.

У результаті виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства, норм і правил екологічної та радіаційної  небезпеки у пунктах пропуску через державний кордон України  та в зоні діяльності митниць призначення  і відправлення мав місце 271 випадок  попередження незаконного переміщення  вантажів і транспортних засобів  загальною вагою 13.5 тис. тонн. При  цьому, у тому числі, зафіксовано 112 спроб несанкціонованого перевезення  через державний кордон вантажів з перевищенням встановлених радіаційних  показників.

До порушників вимог природоохоронного  законодавства застосовувались  заходи адміністративного впливу. Внесено 16231 постанов про накладання адміністративного  стягнення у вигляді штрафу на загальну суму 3.1 млн. гривень.

При цьому слід відмітити, що у Житомирській та Івано-Франківській областях, в яких показник вантажопотоку  не менший, факти порушень вимог  екологічної та радіаційної безпеки, що призводять до припинення перевезення  вантажів за рік не виявились.

Зазначене свідчить про низький  рівень ефективності інспекційної діяльності та вказують на незабезпечення належного  контролю за інспекційною діяльністю держінспекторів, незадовільний стан організації проведення контрольних операцій з вантажами і транспортними засобами, невжиття заходів щодо виявлення правопорушень та притягнення винних осіб до відповідальності.

Найбільша кількість перевищень нормативів викидів встановлена  інспекціями у наступних областях: Дніпропетровській – 98 шт., Запорізькій  – 87 шт., Закарпатській  - 29 шт., та Чернівецькій – 26 шт.

Найменшу кількість перевищень нормативів викидів встановлено  у Полтавській та Хмельницькій областях – по 2 шт., Сумській, Івано-Франківській, Миколаївській та Рівненській областях по 3шт.

Протягом 2012 року розроблені уніфіковані форми актів перевірок  дотримання вимого природоохоронного  законодавства , що містять перелік  питань для здійснення планових заходів  державного нагляду (контролю).

Розроблено та внесено  зміни до Кодексу України про  адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України  щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного  законодавства.

Розроблено проект наказу про затвердження Регламенту подання  інформації про проведення рубок  деревини у лісах.

Розроблено та затверджено  форми звітності:

• щодо результатів здійснення державного нагляду;
• про кількість перевірених суб’єктів господарювання за критеріями ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду;
• облік стану виконання виданих приписів про обмеження діяльності підприємств.

 

Згідно з Методикою  визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища України нормативи встановлюються за:

1. викиди в атмосферу  забруднюючих речовин стаціонарними  і пересувними джерелами забруднення;

2. скиди забруднюючих  речовин у поверхневі води, територіальні  та внутрішні морські води, а  також підземні горизонти, в  тому числі скиди, що проводяться  підприємствами через систему  комунальної каналізації;

3. розміщення відходів  промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва.

Плата за забруднення переслідує різні цілі:

• стимулюючі;
• кординаційні;
• контролюючі
• компенсаційні.

Стимулюючий бік  плати за забруднення виявляється в її впливі на економічні інтереси екологічно небезпечних підприємств шляхом підвищення або зменшення економічного тиску на них в залежності від обсягів викидів (скидів) в довкілля (чим більше обсяг викиду – тим вище плата).

Для цього використовуються два види плати:

а) за лімітові викиди (скиди) – в межах встановлених лімітів (тимчасового походження) викидів (скидів) забруднюючих речовин та згідно з дозволами на розміщення відходів в навколишньому середовищі. Щодо цих лімітованих викидів (скидів) встановлюються фіксовані нормативи плати;

б) за перевищення лімітів викидів (скидів), розміщення забруднюючих речовин. Тут плата визначається в кратному розмірів відносно фіксованих платежів.

Розміри платежів за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються на підставі лімітів та фактичних обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, а також базових нормативів плати за них і відповідних регулювальних коефіцієнтів. Економічна оцінка – це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель.

Проте, оскільки нормативи плати за забруднення навколишнього середовища визначаються на основі розрахунків узагальнених економічних наслідків забруднення (величини економічних збитків) і не проектуються на конкретну шкоду, що завдається природним, господарським та іншим об'єктам, то певне навантаження по відшкодуванню шкоди, завданої довкіллю забрудненням, покладається на цивільно-правову відповідальність. Ця обставина підкреслюється ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яка встановила, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища підлягає компенсації як правило в повному обсязі незалежно від плати за забруднення навколишнього середовища.

Платежі – фінансово-грошові  операції, пов’язані з оплатою  фінансово-господарських операцій з розрахунками за договірними зобов’язаннями, покриттям витрат, відшкодуванням збитків, виконанням зобов’язань перед державою органами місцевого самоврядування тощо.В системі регулювання суспільних відносин в галузі Охорони довкілля плата за забруднення несе велике різноманітне навантаження — стимулююче, координаційне, контролююче та компенсаційне.

Особливості дії механізму  платежів за лімітовані викиди (скиди) виявляється в тому, що ці платежі  відносяться до витрат виробництва, які впливають на собівартість, а  через неї і на ціну продукції. В процесі реалізації продукції  плата за лімітовані викиди буде компенсована підприємству-забруднювачу. Ефект від  дії цього платежу відчуває насамперед держава, окремі регіони, які отримують  додаткові кошти, що надходять в  позабюджетні фонди охорони навколишнього  середовища для використання в природоохоронних цілях. Разом з тим, вплив плати  за лімітовані викиди на собівартість та ціну продукції в умовах розвитку ринкових відносин має стати для  підприємств, що прагнуть підвищити  свою конкурентноздатність, спонукаючим фактором для зменшення викидів (скидів), відходів виробництва шляхом впровадження ресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій.