Економічні потреби суспільства:сутність, структура

           Суб'єктивні чинники залежать від самого індивіда, психофізіологічних

особливостей  особи. Це думки, переваги і смаки людини, його схильності, звички і тому подібне Проте, як відомо з соціології, і вони формуються в певному соціальному середовищі, яке істотно на них впливає. Процес формування і розвитку особистих потреб характеризуються певними закономірностями. Розрізняють загальні закономірності формування і розвитку потреб і специфічні.

Загальні  закономірності формування потреб властиві будь-якому суспільному устрою і  виявляються на всіх етапах розвитку людського суспільства, наприклад  зростання загальних розмірів потреб, якісне їх піднесення і вдосконалення.

Специфічні  характеризують окремі сторони розвитку особистих потреб, у тому числі  ті, які властиві визначеним суспільно-економічним  формаціям.

            Засоби формування потреб важелі за допомогою яких держава і суспільство цілеспрямовано впливає на процеси розвитку потреб. До них відносяться: виховно-пропагандистська діяльність рекламні заходи, що мають мету збудити і сформувати потребу конкретному товарі і послузі. Використання різних методів дії на споживача передбачає знання мотиві в його поведінки, смаків переваг. Специфіка сучасного попиту така, що економічно не вигідно випускати товар, розрахований на універсальний рівень вимог. Доцільно створення таких виробів, які відповідали б специфічним вимогам певного контингенту споживачів залежно від демографічних характеристик, умов мешкання, кліматичних і побутових особливостей. Наприклад немає сенсу будувати салон модного одягу в міських трущобах, або продавати кондиціонери на Калимі або на Алясці. Можна досить ефективний використовувати диференційований підхід вивченню, задоволенню і формуванню попиту різних категорій споживачів на основі так званої сегментації ринку, яка розглядає ринок не як однорідну масу, а як суму сегментів (секторів), у кожному з яких виявляється особливий характер попиту.

            Сегментація ринку передбачає проведення робіт по типології споживачів

тобто виявленню найважливіших типів  споживачів і їх специфічних вимог залежно від демографічних, соціально-економічних, психологічних і інших відмінностей. Наприклад, дослідження в області формування попиту населення на одяг свідчить про наявність двох основних вікових груп, що пред'являють різні вимоги до сучасного одягу. Так перша група – молодіжна – пред'являє підвищені вимоги до естетичних параметрам, зовнішньому вигляду предметів одягу, її відповідності моді і тому подібне Друга група люди старших віків – перевага віддає зручності одягу вживаним матеріалам. В даному випадку варто поклопотатися і про дизайн магазина, вік, стать і зовнішнім даним продавця. Тобто необхідно прорахувати все виходячи з потреб тієї частини суспільства з якою має справа магазин, салон або галузь.

Деякі види потреб в будь-кому суспільстві формуються роками. Вони передаються з покоління в покоління і укоріняються в підсвідомості членів суспільства. На це впливає безліч чинників, у тому числі і суспільний лад, якісь природні ресурси, ідеологія. Мають місце традиції і звичаї. Все це відноситься до нецінових чинників зміни попиту. Вже не раз я застосовував слово «попит» замість слова «потреби». Близькість цих понять очевидна: передбачимо потребу яка пройшла стадії зародження і терпить стадію розквіту, тоді попит на об'єкт цій

потреби, тобто благо, зростатиме. Але поняття  «потреба» набагато ширше і всілякіше.

            Методи формування потреб – конкретні способи використання окремих засобів для активної цілеспрямованої дії на потреби населення. Розрізняють економічні, соціально-психологічні і організаційні засоби і методи формування потреб. До економічних засобів формування потреб відносяться ті які пов’язані з господарською діяльністю суспільства, окремих підприємств і галузей, а так само індивідів як носіїв потреб. Основними з цих засобів є: виробництво товарів, особливо нових яке викликає до життя і формує потреби в них; прогресивні зміни так званої інфраструктури вжитку (наприклад газифікація і електрифікація побуту, розвиток автомобільних доріг, комп'ютерних мереж, і інших шляхів сполучення які зв'язують жителів різних районів, і спрощують передачу інформації. Це впливає як на самих споживачів, так і на їх спосіб життя в цілому.

До соціально-психологічних  засобів формування потреб відносяться  ті, за допомогою яких виявляється  дія на свідомість споживачів. За допомогою  цих засобів можна стимулювати  розвиток одних потреб, обмежувати соціально-безперспективні, нераціональні потреби. Це в основному реклама, засоби пропаганди і агітації, вживані друком, радіо, телебаченням, засобами інтернету, а також промисловістю, торгівлею, установами культури, охорона здоров'я

утворення і так далі. Організаційні засоби зв’язані з самою організацією процесу. До них відносяться виставки-продажі, різного роду перегляди товарів, виставки

товарів-новинок, демонстрація моделей одягу. Організаційні  засоби використовуються в тісній взаємодії з соціально-психологічними.

            Існують безліч методів і чинників формування потреб. Діловим людям початківцем діяльність, направлену на роботу з суспільством необхідно детально вивчити об'єктивні чинники формування потреб цього суспільства, інакше вони можуть стати жертвами своїх же недоліків.  

5. Виробництво і потреби суспільства. 

           Категорія діяльності виражає собою якісно специфічний тип

активності  живих систем, що характеризується перш за все такою ознакою 

як продуктивність, вона носить продуктивний характер. У цьому її специфіка і

корінна відмінність від живих систем біологічного рівня. «Істотна відмінність людського суспільства від суспільства тварин полягає в тому, - писав Ф. Енгельс, - що тварину в кращому разі збирають, тоді як люди виробляють. Вже одне це – єдине, але фундаментальне – відмінність робить неможливим перенесення, без відповідних обмовок, законів тваринних суспільств на людське суспільство. Діяльність людини, як і активність живої істоти, наочна, т. е. і активність і діяльність направлені на опанування предмету потреби. Але якщо в першому випадку предмет потреби – природна річ в її, так би мовити, природно-готовому, природному вигляді, то в другому випадку предмет потреби – продукт, вироблений людиною з речовини природи і за законами природи. Для задоволення своїх потреб чоловік працює і тим самим, відзначав К. Маркс, він опосередкує, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою, тобто приводить в рух свої природні сили (руки, ноги, голову, пальці), людина виявляється здатним привласнити річ природи у формі, придатній для його власного життя. Така зміна характеру людській активності веде до того що задоволення потреб відбувається безпосередньо, тобто діяльність людини направлена не на безпосереднє опанування предмету потреби (як це має місце у тварин), а на опанування засобу праці, за допомогою якої в подальшій діяльності природний предмет (предмет праці) перетвориться, пристосовується до потреб, стаючи продуктом праці. Це зміна характеру сполучної ланки – заміна біологічній активності перетворена діяльністю – і визначає якісне нове співвідношення між істотно важливими чинниками відтворення людини – його діяльністю, її результатами і потребами.

           Перш за все ще раз відзначимо, що природа людських потреб характер їх формування і роль в життєдіяльності людини завжди були об'єктом пильної уваги як суспільствознавців – філософів, соціологів економістів, психологів – всіх, хто досліджує багатообразні суспільні явища, так і ряду представників природних наук – тих з них, які вивчають об'єкти живої природи, джерела і особливості їх активності функціонування і самовідтворення.

          Сучасний стан ряду наук і практичної діяльності в країнах зумовлює можливість і необхідність усе більш глибокого і всестороннього дослідження цих детерминант людської діяльності.

          Накопичений великий емпіричний і теоретичний матеріал в ряду наук – біології, психології, економіці, етиці, естетиці, соціології – що дозволяє зробити певний крок вперед в теоретичній розробці проблеми потреб людини, яка і здійснюється в трьох основних напрямах. Це:

А) дослідження методологічних і соціологічних аспектів взаємозв'язки системи потреб і системи діяльності суспільства;

Б) аналіз понятійної сторони проблеми потреб людини розгляд взаємозв'язку категорії потреби з іншими категоріями тій або іншої науки;

В) конкретно-соціологічний аналіз всього реального багатства взаємозв'язків між різного роду і вигляду потребами людини і відповідними видами діяльності, зокрема, робляться енергійні дослідження етичних і естетичних потреб соціальних суб'єктів.

Багатоплановий  характер досліджень потреб людини пред'являє  «підвищений попит» на розробку методологічного  аспекту цієї проблеми на аналіз її в рамках загальносоціологічної теорії, як категорії історичного матеріалізму, понятійний вміст якої і могло б служити методологічною основою конкретних або приватно-наукових досліджень. Ми і зупинимося перш за все на цьому аспекті проблеми

потреби, розглянувши заздалегідь в найзагальнішому  сутнісному плані полягання досліджень цієї проблеми в деяких фундаментальних науках оскільки, з одного боку вони дають певний матеріал для узагальнення, а з іншої – в них «просвічує» в тій чи іншій мірі методологічна позиція.

          У сучасних біологічних і фізіологічних дослідженнях потреби живого організму розглядаються як об'єктивне явище, як нужда, як недолік тих або інших елементів, життєво необхідних для відтворення і розвитку живого організму. Останнє розглядається як саморегульована система, яка зберігається в своїй якості лише при безперервного вступу в нього, засвоєння ним певних елементів матерії і при забезпеченні об'єктивно необхідних вимог організму, аби кажучи словами професора Н. А. Бернштейна, організм, як визначена стійка організація зберегла «свою системну тотожність сама з собою». Дефіцит тих або інших елементів і умов, що позначається на стійкості, стабільності функціонування даної біологічної системи обумовлює виникнення і характер вимог запитів даної системи і способів їх задоволення, тобто виникнення специфічних потреб. Необхідно визначити єство потреб на «фізіологічному рівні», інакше розуміння цього складного питання буде лише поверхневим.

         Виникнення потреб при індивідуальному і видовому розвитку живого організму зв'язується з його функціонуванням, зі всім комплексом процесів його життєдіяльності. Тобто потреби пов'язані з об'єктивним єством організму, сформованим в процесі еволюції, і виражають внутрішню необхідність зміни таких станів організму задоволення яких об'єктивно неминуче для нормальної

життєдіяльності останнього. Біологічні потреби є отже, результатом тих, що безперервно йдуть в організмі природних процесів самообновления і самовідтворення, а тому вони і розглядаються як об'єктивний детермінуючий чинник біологічною активності.

           Людина відрізняється від тварини тим, що він обдумано виробляє, а не

збирає. В процесі соціалізації людини суспільством в нього закладаються

способи виробництва, і формуються його вищі потреби.  

6. Закон взаємозв'язку виробництва і потреб суспільства 

          Проаналізувавши діяльність і потреби як соціологічну категорію слід проаналізувати закон і механізм взаємозв'язку цих двох понять. Загальновідомо, що при дослідженні процесу суспільного розвитку К.Маркс і Ф.Енгельс виходили з того що вихідними передумовами людській історії є реальні люди з їх потребами і їх діяльністю, що вже із самого початку виявляється матеріальний зв'язок людей між собою, яка обумовлена способом виробництва і потребами і настільки ж стара, як самі люди, зв'язок який приймає все нові форми і є історіє.

Думка про те, що вся система людської діяльності, заснована, на певному способі виробництва, виникає і розвивається як засіб задоволення потреб людини (суспільства), багато разів підкреслювалася класиками марксистської думки слідом за домарксистськими економістами і соціологами. К. Маркс сказав, що виробнича діяльність в системі «виробництва – потреби» грає визначальну роль, оскільки людське суспільство, як суб'єкт, що діє, для відтворення себе в якості матеріального об'єкту повинно пристосувати матеріальні предмети природи до своїх потреб, тобто в даному випадку матеріальна діяльність і потреби як суперечливі моменти цілісного життєвого процесу людини грають в його відтворенні неоднакову роль. Матеріальна діяльність виступає провідною стороною в цьому суперечливому взаємозв’язку, оскільки вона вихідний пункт реалізації потреб, а тому і є головним моментом. Підкреслюючи визначальну роль виробничою, матеріальною діяльності у формуванні і розвитку потреб людини, К. Маркс і Ф.Енгельс одночасно відзначали фундаментальне значення людських