Еколого економічні проблеми розвитку Придніпров’я

3. Забруднення підземних  вод набуло в області повсюдний  характер. В результаті цілі адміністративні  райони не мають місцевих якісних  джерел водопостачання і використовують  для господарсько-питних потреб  привізну воду. Підземні води забруднені солями, нафтопродуктами, важкими металами, пестицидами.

4. Провали земної поверхні над  виробленим шахтним простором, що призводить не тільки до вилучення цих земель з сільгоспобороту, але і до зруйнування житлових, господарських і адміністративних будівель, доріг, комунікацій. Провали, як правило, заливаються грунтовими і талими водами, а коли на цих землях знаходяться лісні масиви, то вони загинають внаслідок підтоплення.

5. Гігантські обсяги шахтних  і кар’єрних вод, що піднімаються  на поверхню і накопичуються в відстійниках і хвостосховищах, потім скидаються до річки і дренуються в підземні водоносні горизонти. Разом в області щорічний обсяг шахтних вод складає біля 200 млн. м3 з мінералізацією від 3 до 120 грамів солей в літрі по різних джерелах.

6. Підтоплення земель  в зонах впливу водосховищ  Дніпровського каскаду, штучних  водосховищ (напр. Карачуновське, Південне, Макортовське та інші), каналів  Дніпро-Донбас, Дніпро-Кривий Ріг,  каналів зрошувальних систем, гігантських  хвостосховищ, шламонакопичувачів, відстійників і зрошуваних масивів. Підтоплено більш 180 тисяч гектарів земель, десятки міст, сотні селищ.

7. Високе радіаційне  навантаження, тому що на території  області розташовані підприємства  по видобуванню і збагаченню  уранових руд, сховища радіоактивних відходів. Більш 150 тисяч гектарів земель несуть на себе чорнобильські відмітини. В Запорізькій області на березі Каховського водосховища розташована найкрупніша в Європі атомна станція, де діє 6 енергоблоків з 15, що має Україна.

8. Деградація малих річок внаслідок різних антропогенних впливів, що також сприяє розвитку процесів підтоплення, забрудненню підземних вод і грунтів.

9. Глибокі порушення  природного гідрологічного режиму  всього водного басейну області,  а також забруднення водосховищ і малих річок, що веде до їх деградації і втрати продуктивності, залишаючи за ними тільки функцію водозабезпечення і збирання стічних вод. [3, C.15-17]

Ці складні екологічні явища і процеси потребують глибокого  дослідження, детального еколого-економічного аналізу причин їх виникнення і прогнозу можливих близьких і віддалених впливів на природне середовище, здоров’я людині і економіку області, розробки і впровадження різноманітних заходів по попередженню і ліквідації негативних наслідків.

Головні напрями вирішення зазначених проблем — впровадження мало- і безвідходних технологій на підприємствах чорної металургії, гірничо-видобувної та хімічної промисловості; широке використання відходів як сировини, проведення інвентаризації усіх відходів; розробка та здійснення науково обґрунтованих заходів з використання відходів виробництва; рекультивація земель.

Актуальне значення мають  запобігання підтопленню земель, особливо в регіоні Каховського  водосховища, розширення робіт з  меліорації засолених масивів на зрошуваних землях за рахунок їх гіпсування, забезпечення якісного розвитку санаторно-курортного господарства Приазов'я та вирішення інших важливих для Придніпров'я економічних, соціальних та екологічних проблем.

Це потребує великих  зусиль, матеріальних і фінансових витрат, залучення учених і фахівців різних спеціальностей, значного терміну для реалізації заходів. В умовах перехідного періоду вирішувати більшу частину цих проблем практично неможливо.

Однак, відродження і  реструктуризація народногосподарського комплексу області і України в цілому потребують обов’язкового врахування цих проблем і вирішувати їх потрібно паралельно з відродженням економіки. Відкладання рішення цих двох задач на віддалений період може підірвати весь природний і соціальний потенціал області і перетворити його в зону, яка непридатна для проживання населення, а придатна тільки для видобування корисних копалин в екстремальних умовах, небезпечних для життя людини.

 

 

Висновок

В даній роботі, досить детально розглянули Придніпров’я, як окремий економічний район. Тут зосереджений значний для України природно-ресурсний, виробничий, соціальний потенціал. У роботі дослідили його природно-ресурсний і виробничий потенціали, проблеми і перспективи розвитку і функціонування галузей господарства, виявили причини виникнення цих проблем та відшукали заходи щодо їх попередження та усунення.

У результаті цього встановили, що основні еколого-економічні проблеми Придніпровського економічного регіону пов’язані і викликані насамперед високою територіальною концентрацією великих металургійних, хімічних та інших виробництв.

У регіоні забруднене атмосферне повітря, води річок, завдяки  чому сформувалися досить гарні умови  для частих кислотних дощів. Ґрунти втрачають свою родючість, рівень ґрунтових  вод знижується та ін.

Всі ці проблеми потребують вирішення. Головні напрями вирішення зазначених проблем — впровадження мало- і безвідходних технологій на підприємствах чорної металургії, гірничо-видобувної та хімічної промисловості; широке використання відходів як сировини, проведення інвентаризації усіх відходів; розробка та здійснення науково обґрунтованих заходів з використання відходів виробництва; скорочення вилучення родючих земель для несільськогосподарських цілей

Актуальне значення мають  запобігання підтопленню земель, розширення робіт з меліорації засолених масивів на зрошуваних землях за рахунок їх гіпсування, забезпечення якісного розвитку санаторно-курортного господарства Приазов'я та вирішення інших важливих для Придніпров'я економічних, соціальних та екологічних проблем.

Це потребує великих  зусиль, матеріальних і фінансових витрат, залучення учених і фахівців різних спеціальностей, значного терміну для реалізації заходів.

Однак, відродження народногосподарського  комплексу району й України в цілому потребують обов’язкового врахування цих проблем і вирішувати їх потрібно паралельно з відродженням економіки. Відкладання рішення цих задач на віддалений період може підірвати весь природний і соціальний потенціал області і перетворити його в зону, яка непридатна для проживання населення, а придатна тільки для видобування корисних копалин в екстремальних умовах, небезпечних для життя людини.

 

Перелік використаної літератури

1. Указ Президента України від 12 липня 2001 року № 512/2001 «Про поліпшення інвестиційного клімату в Україні».

2. Заболоцький Б.Ф.  Розміщення продуктивних сил  України: Національна макроекономіка: Посібник. – К.:Академвидав,2002. –  368 с.

3. Мицик Л. Рослинний чинник екологічної стабілізації промислового середовища Придніпров’я // Екологічний вісник. – 2006. - №1.- С.15-17.

4. Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил України. – К.: Вища школа, 1997

5. Паламарчук М.М., Паламарчук  О.М. Економічна і соціальна  географія України з основами теорії: навч. посіб. – К.: Знання, 2002р.

6. Розміщення продуктивних сил України: Навч.метод.посібник для самост. вивч. дисц. / С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. – К.:КНЕУ,2000. – 364 с.

7. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред.. Є.П.Качана. – К.: Вища шк..,1998. – 375 с.

8. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В.Ковалевський, О.Л.Михайлюк , В.Ф.Семенов та ін./ За ред.. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлюка, В.Ф.Семенова. – К.:Товариство «Знання», КОО,1998. – 546 с.

9. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч посібник. – 2-ге вид., випр. І доп. – К.: Вікар,2002. – 374 с.

10. Чернюк Л.Г., Д.В.Клиновий Розміщення продуктивних сил України

11. http://www.stydent.od.ua/