Еколого економічні проблеми розвитку Придніпров’я

Водними ресурсами район забезпечений нерівномірно. Так, густота річкової мережі на Лівобережній частині Дніпропетровської області сягає 1-1,5 км/км², а в межах Причорноморської низовини -лише 0,1-0,3 км/км². Головною річкою є Дніпро з багатьма притоками. У межах району знаходяться Дніпровське та частини Дніпродзержинського і Каховського водосховищ. Збудовано також 127 невеликих водосховищ і понад 2 тис. ставків. Озер мало. Для постачання питної і технічної води Криворіжжю споруджено канал Дніпро-Кривий Ріг. Через територію Придніпров'я проходять траси каналів Дніпро-Донбас та Каховського.

Серед зональних типів грунтів у Запорізькій області переважають чорноземи (75 % площі області): на півночі - чорноземи звичайні, на півдні - південні та південні солонцюваті, майже повністю розорані; на півдні й у південно-західній частині області - темно-каштанові и каштанові (10 % її площі), переважно солонцюваті. На берегах лиманів, у заплавах річок поширені солончакові грунти. Еродованість орних земель - 49%.

По всій території Днтропетровської області переважають родючі чорноземні грунти (48% її площі), є також лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, дерново-піщані та ін. Еродованість орних земель - 40%.

Лісові ресурси району становлять 800,5 тис. га, або 13,5% його території. На Днтропетровщині є ліси двох типів: заплавні і байрачні. Заплавні ліси - у заплавах річок Дніпро, Орель, Самара, Вовча; найбільші масиви - Самарський бір і Дібрівський ліс. Байрачні ліси ростуть по схилах балок і ярів. Площа лісів області складає 78,9 тис. га. У Запорізькій області площа лісів становить 108 тис. га, в тому числі штучно насаджених 32,3 тис. га. Основні лісові породи Придніпров'я - дуб, ясен, клен, акація, вільха, сосна, берест, липа, тополя та ін. Промислового значения лісові ресурси не мають.

Придніпровський економічний район завдяки сприятливим кліматичним умовам добре забезпечений рекреаційними ресурсами. Так, на узбережжі Азовського моря є зручні піщані пляжі. У районі використовуються джерела мінеральних вод та лікувальні грязі. Основні запаси лікувальної грязі сконцентровані в приморських лиманах (Молочний та Утлюцький), озерах (оз. Солоний Лиман Новомосковського району Дніпропетровської області, Велике та Красне поблизу Бердянська) і затоках. Родовища мінеральних вод розміщені переважно на півдні району (Якимівське, Приазовське, Приморське, Бердянське). Води слабкої мінералізації використовуються для промислового розливу. [7, C.324-342]

Надмірна концентрація переважно матеріаломістких виробництв зумовила дуже напружену екологічну ситуацію в економічному районі.

 

2.2.Промисловість регіону та основні проблеми її розвитку

Найрозвинутіші галузі регіону  – чорна металургія, машинобудування  та металообробка, хімічна промисловість  та електроенергетика. Район має сприятливі природні умови, багаті природні ресурси (родючі ґрунти, м¢який клімат, запаси залізної і марганцевої руд світового значення, є родовища вугілля, бокситів, титанових руд тощо). Міжрегіональне значення мають також харчова, легка промисловість, електроенергетика та індустрія будівельних матеріалів.

Металургія має великий вплив  на розвиток ряду інших галузей промисловості та на специфіку територіальної організації продуктивних сил регіону. Великі гірничо-збагачувальні комбінати створені в Криворізькому залізорудному басейні. Звідси залізорудний концентрат йде на всі металургійні заводи України, а також на експорт, у томі числі в Центральну Росію. 
У чорній металургії Придніпров'я діють сучасні підприємства, на яких виробляють чавун, сталь, прокат, феросплави тощо. Частка металургії Придніпровського регіону становить більше половини обсягу чорних металів, які виробляють в Україні. Основні підприємства металургії регіону розміщені в Кривому Розі, Дніпропетровську. Дніпродзержинську та Запоріжжі. 
Як підгалузь тут можна розглядати трубне виробництво в Дніпропетровську, Новомосковську і Нікополі. У Запоріжжі розвинена електрометалургія. Підприємства цієї підгалузі спеціалізуються на виробництві високоякісних сталей і феросплавів (завод "Запоріжсталь"), титану і магнію (Запорізький титаномагнієвий завод). На привізній сировині (бокситах і нікелінах) та електроенергії Дніпрогесу працює Запорізький алюмінієвий завод. Передбачається, що в майбутньому завод працюватиме на місцевих бокситах Високопільського родовища Дніпропетровської області, що знаходиться на відстані 250 км від Запоріжжя.

Основними передумовами розвитку машинобудування є наявність потужної металургійної бази, забезпеченість кваліфікованими трудовими ресурсами, велика внутрішньо регіональна потреба в продукції машинобудівних регіонів, високорозвинена науково-технічна і проектно-конструкторська база. Машинобудівні підприємства Придніпров'я спеціалізуються на виробництві металургійного та гірничого устаткування, металоконструкцій (у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі), верстатобудуванні (у Дніпропетровську, Нікополі, Мелітополі), транспортному машинобудуванні (у Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Запоріжжі), виробництві сільськогосподарських машин (у Дніпропетровську, Кіровограді, Павлограді, Нікополі, Запоріжжі, Бердянську), підйомно-транспортних машин (у Нікополі, Верхньодніпровську, Бердянську). Розвинені також електроенергетичне машинобудування та інші виробництва. 
Комплекс хімічної індустрії є важливою ланкою галузевої структури господарства Придніпров'я. У тісному зв'язку з коксохімією розвивається виробництво азотних добрив (Дніпродзержинськ) та лакофарбове (Дніпропетровськ). Усі вони мають міжрегіональне та міжнародне значення. У перспективі можливе поглиблення спеціалізації на виробництві побутової хімії, хіміко-фармацевтичних виробів та мінеральних добрив.

Провідною галуззю регіону  є також електроенергетика. Вона представлена ГЕС — Дніпродзержинською, Дніпрогес-1, Дніпрогес-2, а також Запорізькою атомною та рядом ДРЕС і ТЕЦ, які належать до Південної енергосистеми. 
У регіоні значного розвитку набули обслуговуючі галузі: виробництво і ремонт гірничо-видобувного й енергетичного устаткування, підготовка кадрів для гірничої та електроенергетичної промисловості, проектно-конструкторська діяльність, наукове обслуговування тощо.

Будівельна індустрія  забезпечує виробництво будівельного каменю, стінових матеріалів — залізобетонних конструкцій, будівельних блоків, цегли тощо; в'яжучих матеріалів — цементу, вапна, гіпсу; облицювальних матеріалів — облицювальної плитки різних видів, ізоляційних і покрівельних матеріалів, черепиці, шиферу, толі; будівельних матеріалів з деревини — деревообробні виробництва. Найбільші центри виробництва будівельних матеріалів — Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград.

Легка промисловість  виконує переважно внутрішньо регіональні  функції. Набули розвитку швейна, трикотажна, текстильна, шкіряна і взуттєва галузі, які орієнтуються на місцеві трудові ресурси і частково на привізну сировину та напівфабрикати.

Розвиток харчової промисловості  ґрунтується на використанні сільськогосподарської сировини. Її підприємства виробляють цукор-пісок, м'ясні та молочні продукти, олію і вершкове масло, борошно, крупу, кондитерські та лікеро-горілчані вироби тощо. Збудовано потужний крохмалопатоковий комбінат у Верхньодніпровську, м'ясокомбінати у Токмаку, Бердянську, Пологах та багато інших підприємств. [9, C.220-221]

 

2.3.Агропромисловий комплекс Придніпров’я.

У Придніпров'ї розвитку сільського господарства сприяють родючі ґрунти, кліматичні умови, зростаючі  потреби споживача, передусім індустріальних центрів. Рослинництво є провідною  галуззю сільськогосподарського виробництва регіону. Воно дає понад половину валової продукції сільського господарства.

У структурі посівних площ домінують площі під зерновими  культурами. Зернове господарство є стратегічною і найбільш вагомою галуззю народного господарства. Природнокліматичні умови та родючість ґрунту області сприяють вирощуванню усіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно.

Вирощують переважно  озиму пшеницю і кукурудзу на зерно, а також гречку та просо. З технічних культур найпоширенішими є цукрові буряки, соняшник. Досить висока частка кормових культур, що важливо для розвитку продуктивного тваринництва. Зміцнення кормової бази при значному зростанні поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець і підвищення його продуктивності сприятиме збільшенню виробництва тваринницької продукції

У садівництві переважними  напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур. Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці. Розведенням племінних коней займаються 4 кінні заводи і 4 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах – чистокровна верхова і українська верхова.

Показники кращих репродукторів  сільгосппідприємств "Агро-Овен" Магдалинівського, "Чумаки" та навчгоспу "Самарський" Дніпропетровського, "Обрій" Покровського районів відповідають світовим досягненням.

Враховуючи вищезазначене, агропромисловий комплекс області  можна оцінити як надзвичайно  привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі та кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції. Інвестиційна політика регіону здійснюється відповідно до Указу Президента України від 12 липня 2001 року №512/2001 “Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні”, Програми “Інвестиційний імідж України”, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №477, яка передбачає поліпшення іміджу України у сфері залучення інвестицій шляхом широкомасштабного висвітлення результатів інвестиційної діяльності та її активізації, розпорядження голови облдержадміністрації від 11 червня 2002 року № “Про заходи щодо удосконалення роботи з іноземними інвесторами”, на виконання якого при облдержадміністрації було створено раду з питань залучення іноземних інвестицій до реґіону та проведено перше засідання ради у вересні-жовтні 2002 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Еколого економічні проблеми розвитку Придніпров’я.

Проблеми розвитку Придніпровя в цілому: 
1. Слабка соціальна спрямованість розвитку економіки. 
2. Нераціональна структура народного господарства, низька, в основному, конкурентоспроможність продукції, що випускається. 
3. Значний техногенний вплив на природне середовище та населення. 
4. Велика ресурсо- і енергоємність продукції. 
5. Необхідність заміщення ресурсів виробництва, що вичерпуються: джерел енергії, мінеральної сировини, води, грунту тощо. 
6. Різке скорочення науково-технічного потенціалу. 
7. Погіршення стану агропромислового комплексу, соціальної сфери села. 
8. Низький рівень забезпечення населення продовольством та житлом.  
9. Нерівномірний економічний розвиток окремих територій, розвиток однопрофільних міст. 
10. Нераціональне сполучення державного та місцевого управління. 
11. Недостатнє використання рекреаційних ресурсів. 
12. Дефіцит водних ресурсів. 
13.. Депопуляція населення, особливо сільського. 
14. Значна частка робітників, що зайняті ручною, важкою та шкідливою працею. 
15. Погіршення здоров’я населення, зменшення доступності медичного обслуговування, забезпеченості лікарськими препаратами. 
16 Нерозвиненість інформаційної інфраструктури. 

Проблеми Придніпровського району багато в чому подібні до проблем Донецького. Так, їхня спільна  проблема пов'язана із спеціалізацією. Придніпров'я доцільно спеціалізувати не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей машинобудування. Металургійні заводи мають задовольняти потреби в асортименті металу підприємства точного машинобудування, яке в майбутньому розвиватиметься прискореними темпами.

Дуже гостро постають екологічні проблеми в Придніпров'ї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотужніший у Європі «генератор» кислотних дощів.

Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже  непридатні для використання. Видобування  залізної і марганцевої руд відкритим  способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових вод.

До найважливіших господарських  проблем прискореного розвитку продуктивних сил Придніпров'я належить технічне переоснащення виробництва, охорона  природного середовища. Висока територіальна концентрація великих металургійних, хімічних та інших виробництв у безпосередній близькості до Дніпра загострює проблему охорони водних ресурсів від забруднення відходами виробництва і комунального господарства. Важливо також забезпечити комплексне використання відходів виробництва, особливо на територіях великомасштабного видобутку криворізьких залізних руд, скорочення вилучень родючих земель для несільськогосподарських цілей. 

Пріоритетні екологічні проблеми.

Серед екологічних проблем, які характерні для більшості промислових областей, таких як забруднення повітряного басейну і поверхневих вод, в Придніпров’ї є ряд специфічних проблем, що потребують особливої уваги. 
Основними з них є такі:

 1. Утворення і накопичення гігантської кількості розкривних вміщуючих порід кар’єрів, рудників, шахт по видобутку залізної, марганцевої, уранової руд, рідкоземельних металів, вугілля, а також хвостів і відходів збагачення, шлаків і шламів металургійних заводів і теплових електростанцій. Обсяг накопичення цих видів відходів складає десятки мільярдів кубометрів. 
Негативний їх вплив на навколишнє середовище і людину різноманітне і полягає в необхідності відведення значних площ цінних земель, забруднення атмосфери від пилючих відвалів, сухих хвостосховищ, золо-, шламонакопичувачів.

2. Утворення і накопичення  великих обсягів (десятки мільйонів  кубометрів) токсичних відходів I і II класів небезпеки, що вміщують кислоти і солі важких металів, органічні речовини і нафтопродукти. Вони накопичуються в шламонакопичувачах, відстійниках, і далі проникають в підземні води, скидаються в відкриті водоймища. Джерела їх утворення - травильні, гальванічні, рекупераційні та інші цехи металообробних, приладо- та машинобудівних, трубних, метвиробничих, хімічних заводів, якими пересичений народногосподарській комплекс областей.