Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 21:26, курсовая работа
Метою курсової роботи є аналіз сучасного стану зерновиробництва, визначення перспектив його розвитку та заходів щодо удосконалення виробництва з метою підвищення його ефективності.
Для досягнення цієї мети у курсовій роботі будуть вирішені слідуючи завдання:
Розглянути науково-практичні основи підвищення економічної ефективності зерновиробництва;
Проаналізувати сучасний стан виробництва та економічної ефективності зерновиробництва;
Визначити шляхи удосконалення і підвищення ефективності виробництва зерна.
Вступ
Розділ 1. Наукові основи підвищення Економічної ефективності виробництва зерна
1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва
1.2 Показники економічної ефективності виробництва зерна і методика їх визначення
Розділ 2. Рівень виробництва зерна та його економічна характеристика
2.1 Виробничі ресурси господарства та їхнє використання
2.2 Динаміка розвитку виробництва зерна
2.3 Економічна ефективність виробництва зерна
Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
3.1 Інтенсифікація зернового виробництва
3.2 Впровадження комплексної механізації виробничих процесів
3.3 Обґрунтування собівартості і рентабельності виробництва зерна
В агропромисловому комплексі функціонує понад 850 агроформувань на основі приватної власності на землю. Крім цього діють 1240 селянських (фермерських) господарств. Площа сільськогосподарських угідь становить понад 2 млн.гектарів. Родючість ґрунтів в середньому по області становить 60-65 одиниць (за 100 — бальною шкалою). За обсягом валової продукції сільського господарства область займає провідне місце в Україні. Питома вага рослинництва — 61%, тваринництва — 39%. З кожним роком збільшуються посівні площі під зернові культури і в першу чергу — озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, гречку, просо і цукровий буряк. Валовий збір зерна за останні два роки зріс майже на чверть, середньорічний урожай становить 1650 тонн.
Земля – це основний засіб
виробництва у сільському господарстві.
Сільськогосподарські угіддя підприємств
включають ріллю, сінокоси,
пасовища.
Таблиця 1. Склад і структура сільськогосподарських угідь господарства
Угіддя |
2010р. |
2012р. |
2012 у % до2010 | ||
га |
% |
га |
% | ||
Всього с.-г. угідь га |
3459 |
100 |
9553 |
100 |
36.21 |
У тому числі: |
|||||
Рілля |
3459 |
100 |
9553 |
100 |
36.21 |
Сіножаті |
х |
х |
х |
х |
х |
Пасовища |
х |
х |
х |
х |
х |
Багаторічні насадження |
х |
х |
х |
х |
х |
Також слід вивчити наявність
та ефективність використання трудових
ресурсів на даному підприємстві. Трудові
ресурси – це населення
у працездатному віці (чоловіки – від
16 до 65 років, жінки
– від 16 до 60 років), особи пенсійного віку
та підлітки до 16
років, які за станом фізичного та психологічного
здоров’я
можуть брати участь у процесі виробництва.
Але основною робочою силою
на підприємстві є чоловіки та жінки працездатного
віку, які становлять
близько 90% річних затрат праці у виробництві.
Підлітки та особи
пенсійного віку відіграють допоміжну
роль і є додатковою робочою
силою.
Показник |
2010р. |
2011р. |
2012р. |
2012р.у % до 2010р. |
Середньорічна чисельність працівників, осіб |
37 |
75 |
131 |
|
У тому числі: рослинництва |
37 |
75 |
131 |
|
Відпрацьовано у с.-г. виробництві всього люд.-год. |
66600 |
124942.5 |
262000 |
|
У тому числі: у рослинництві |
66600 |
124942.5 |
262000 |
|
Відпрацьовано 1 працівником зарік, люд.-год. |
1800 |
1665.9 |
2000 |
|
У тому числі: у рослинництві |
1800 |
1665.9 |
2000 |
|
Коефіцієнт використання трудових ресурсів, всього |
1 |
0.93 |
1.1 |
|
У тому числі: у рослинництві |
1 |
0.93 |
1.1 |
Трудові ресурси характеризують
за такими показниками, як:
o Середньорічна чисельність працівників,
чол. (а також окремо в
рослинництві та в тваринництві);
o Загальні затрати праці, тис люд.-год.
(а також окремо в
рослинництві та в тваринництві);
o Кількість люд.-год., відпрацьованих одним
працівником за рік;
oФонд ресурсів праці, тис люд.-год., який
використовують для
порівняння із реально відпрацьованими
люд.-год. і який розраховують
шляхом множення нормативної кількості
люд.-год. (1885) на кількість
працівників.
oКоефіцієнт використання трудових ресурсів
– відношення
кількості відпрацьованих протягом року
люд.-год. до фонду ресурсів
праці.
Аналізуючи дану таблицю, можна сказати,
що усі показники наявності та
використання трудових ресурсів на СВК
“Пинчуки” зменшилися.
Так загальна чисельність працівників
у
2006 році порівняно з 2004 роком зменшилася
на 4%, або на 3
працівники, у тому числі в рослинництві
на 6%, або на 2 працівники, а
в тваринництві на 3%, або на 1 працівника.
Відповідно зменшилися і
затрати праці – на 15%, або на 30 тис. люд.-год.
порівняно з
2004 роком : у галузі рослинництва – на
21%, або на 16 тис.
люд.-год., у галузі тваринництва даний
показник зменшився на 10%, або
на 7 тис. люд.-год. Щодо кількості люд.-год.,
відпрацьованих 1
працівником, то в загальному по підприємству
вони зменшилися на 12%,
або на 240 люд.-год., це відбулося за рахунок
галузі рослинництва, де
даний показник зменшився на 16%, або на
343 люд.-год., і галузі
тваринництва ,де даний показник зменшився
на 7%, або на 140 люд.-год.
Щодо коефіцієнту використання трудових
ресурсів, то порівняно з 2004
роком він зріс на 0,1%, порівняно з 2005 роком,
він залишився
незмінним.
Сільськогосподарське виробництво неможливе
за наявності лише землі та
трудових ресурсів. У процесі виробництва
використовуються засоби
виробництва (засоби та предмети праці).
Засоби виробництва, виражені у
грошовій формі, становлять виробничі
фонди сільськогосподарських
підприємств. Виробничі фонди поділяються
на основні та оборотні.
Основні фонди — це ті засоби виробництва,
які беруть участь у
процесі виробництва багато разів, зберігаючи
натуральноречову форму, а
с вою вартість на створюваний про дукт
переносять частинами. Земля,
яка у сільському господарстві є головним
засобом виробництва, ще не
має грошової оцінки, тому до складу основних
фондів не включається.
Оборотні фонди — це та частина засобів
виробництва, які повністю
споживаються протягом одного виробничого
циклу, втрачають
натуральноречову форму і повністю переносять
свою вартість на готовий
продукт.
Для забезпечення безперервності технологічного
і виробничого процесу
в кожному господарстві, яке нормально
працює, крім основних і
оборотних фондів, є ще й фонди обігу.
Фонди обігу— це кошти підприємств, вкладені
у запаси готової
продукції, призначеної для реалізації,
кошти, що знаходяться у касі
підприємства, на банківських рахунках
і в дорозі (вартість
відвантаженої покупцям готової продукції),
а також суми незакінчених
розрахунків за реалізовану продукцію.
Фонди обігу та оборотні фонди
разом становлять оборотні засоби підприємств.
Вони переважають
оборотні фонди на величину фондів обігу.
Економічна ефективність використання
основних виробничих фондів у
сільському господарстві характеризується
системою показників.
Основними з них є показники, які характеризують
технічне оснащення
підприємства: фондозабезпеченність,
фондоозброєність, та показники,
які характеризують ефективність використання
основних виробничих
фондів: фондовіддача, фондомісткість
продукції та норма прибутку.
Фондозабезпеченість – це вартість основних
виробничих фондів,
яка припадає на 100га сільськогосподарських
угідь. ЇЇ розраховують за
формулою:
Ф з =В ос.ф /П*100
де Ф з – фондозабезпеченність, грн;
В ос.ф –вартість основних фондів сільськогосподарського
призначення, грн.;
П – площа сільськогосподарських угідь.
Фондоозброєність – характеризує ступінь
озброєності працівників
основними фондами і обчислюється, як
відношення вартості основних
фондів до середньорічної чисельності
працівників. Ф оз =В ос.ф /К
Фондовіддача — це вартість валової продукції
з розрахунку на 1
грн основних виробничих фондів сільськогосподарського
призначення. ЇЇ
визначають за формулою:
Ф від = В в.п. : В о.ф
де Ф від — фондовіддача, грн.;
В в.п — вартість валової продукції, грн.;
В о.ф — середньорічна вартість основних
виробничих фондів
сільськогосподарського призначення,
грн.
Фондомісткість — це вартість основних
виробничих фондів
сільськогосподарського призначення
з розрахунку на 1 грн. Валової
продукції. Цей показник визначає розмір
основних виробничих фондів,
необхідний підприємству для виробництва
валової продукції вартістю 1
грн. За даних умов. Обернений показник
до фондовіддачі.
Для загальної і більш повної характеристики
економічної ефективності
використання основних та оборотних фондів
застосовують показник норма
прибутку. Його визначають як відношення
прибутку до середньорічної
вартості основних виробничих і оборотних
фондів:
Н п = [П : (Ф ос + Ф об )]*100
де Н п — норма прибутку, %;
П — прибуток, грн.;
Ф ос: і Ф об – середньорічна вартість
відповідно основних і
оборотних фондів, грн.
Таблиця 2.4. Основні виробничі фонди та
їх використання на СВК
“Пинчуки” Васильківського району Київської
області
Показники 200 4 200 5 200 6 200 6 /200 4 , % Вихідні
дані : Основні
виробничі фонди сільськогосподарського
призначення, грн. 2736950
3173300 3292950 120,3 Площа сільськогосподарських
угідь, га 1095 1073
997 90,78 Працівники, зайняті в сільськогосподарському
виробництві,
чол. 73 73 70 95,9 Вартість валової продукції
у співставних цінах ,
грн. 1951407,15 2072284,29 1748806,64 89,62 Прибуток, грн.
774700
120100 126400 16,32 Розрахункові дані : забезпеченість
фондами, грн.
Фондозабезпеченість 2499,5 2957,4 3302,9 132,1 Фондоозброєність
37492,5 43469,9 47042,1 125,5 ефективність використання
фондів, грн.
Фондовіддача 0,7 0,7 0,5 71,4 Фондомісткість
1,4 1,5 1,9 135,7 Норма
прибутку, % 17,4 2,4 2,3
З таблиці 2.4. видно, що дещо збільшилася
вартість основних та
оборотних фондів (на 20%, або 556 тис . грн).
У порівнянні з 2004
роком збільшилися показники фондозабезпеченості
та фондоозброєності на
32,1%, або на 803,4. грн.. та на 25,5%, або на 9549,6.
грн.
відповідно. Проте у зв’ язку із зменшенням
вартості валової
продукції на 10,4% (на 202600,51 грн.), показник
фондовіддачі теж
зменшився на 28,6% (на 0,2 грн . ), а показник
фондомісткості
збільшився на 35,7% (0,5 грн . ), що є дуже негативною
тенденцію і
показує, що фонди на підприємстві використовуються
неефективно.
Потрібно також відмітити щорічне зменшення
норми прибутку – на
15,1% порівняно з 2004 роком.
Отже підприємствоповинне вжити певних
заходів для збільшення фондовіддачі
та зменшення
фондомісткості : зменшити кількість недіючого
устаткування, підвищити
рівень організації виробництва, підвищити
коефіцієнт змінності роботи
обладнання, удосконалити виробничу структуру
основних фондів,
модернізувати устаткування, ввести в
дію нові технології,
устаткування.
Результатом суспільного поділу праці
є спеціалізація виробництва.
Спеціалізація полягає у переважаючому
виробництві певного виду
продукції. Її поглиблення дає змогу ефективніше
використовувати наявні
ресурси, сприяє концентрації виробничих
ресурсів на виробництві певної
продукції та удосконалює технологію
виробництва. Для того, щоб
встановити спеціалізацію підприємства,
розглядають структуру грошових
надходжень від реалізації усієї продукції.
Таблиця 2.5Структура грошових надходжень
від реалізації товарної
продукції СВК “Пинчуки” Васильківського
району Київської
області
Види продукції 2004 2005 2006 2006 / 20004,% тис. грн.
% тис. грн. %
тис. грн. % Зернові та зернобобові, з них
: 968,1 45 1112,5 45,2
1191,7 48,2 123,1 Пшениця 769,6 35,8 993,8 40,33 830,9 33,6 108,0
Жито
----2,2 0,1 -Гречка 122,0 5,7 42,6 1,72 79,5 3,2 65,2 Кукурудза
на
зерно --9,7 0,4 75,0 3,0 -Ячмінь 48,2 2,2 39,6 1,61 199,8
8,1 414,5
Горох 15,7 0,7 -----Овес 6,5 0,3 20,4 0,83 4,3 0,2 66,2 Інші
зернові
6,1 0,3 6,4 0,3 ---Цукрові буряки (фабричні) 93,9
4,4 127,85 5,2 145,9
5,9 155,4 Силос 25,5 1,2 -----Інша продукція рослинництва
21,0 0,9
26,9 1,1 39,6 1,6 188,6 Усього по рослинництву 1108,5
51,5 1267,2 51,4
1377,2 55,7 124,2 Продукція скотарства, у т.ч.
молока 314,9 14,6 418,0
17,0 388,6 15,7 123,4 Приріст ВРХ 305,3 14,2 317,7 12,9 212,0
8,6 69,4
Свинарство 13,5 0,6 14,7 0,6 6,0 0,24 44,4 Коні ----0,96
0,04 -Інша
продукція тваринництва 5,5 0,3 6,8 0,3 5,2 0,2
94,5 Усього по
тваринництву 639,2 29,7 757,2 30,7 612,7 24,8 95,9 Промислова
продукція 368,4 17,1 386,7 15,7 401,4 16,2 109,0 Роботи
і послуги 35,5
1,7 39,4 1,6 41,9 1,7 118,0 Реалізація товарів --13,4
0,5 37,7 1,5
-Усього по підприємству 2151,6 100 2463,9 100 2470,9
100 114,8
Вивчивши структуру грошових надходжень
від реалізації продукції,
можна зробити висновок, що протягом останніх
трьох років СВК “
Пинчуки ” мало зерновомолочний напрям
виробництва (а саме
пшеничномолочний). Так у 2004-2006 роках зернові
займали 45%, 45,2 %,
48,2%, а продукція скотарства склала 16,4%,
17%, 15,7% відповідно, при
чому переважало виробництво молока. Значну
частку зайняла реалізація
промислової продукції (майже 17,1%, 15,7%,
16,2% відповідно). У 2004
році в структурі грошових надходжень
переважала пшениця
(35,8%),виробництво промислової продукції
(17,1%) та молока(14,6%), у
2005 році пшениця (40,3%),виробництво промислової
продукції (15,7%) та
молока(17%), у 2006 році пшениця (33,6%),виробництво
промислової
продукції (16,2%) та молока(15,7%). Аналізуючи
кількісні зміни у
структурі грошових надходжень, варто
відмітити, що реалізація зернових
порівняно з 2004 роком зросла на 23,1%,
при чому реалізація пшениці
зросла на 8%, а ячменю – на 314,5%,
за рахунок цього частка рослинництва
зросла на 24,2 %, при чому частка
цукрових буряків збільшилася на 55,4%. Також
зросли частки промислової
продукції (на 9%) та реалізації робіт та
послуг (на 18%).
Для вивчення економічної ефективності
я використаю такі показники, як
вартість валової сільськогосподарської
продукції в розрахунку на 1га
посіву, 1 середньорічного працівника;
прибуток або збиток в розрахунку
на 1га посіву, 1 середньорічного працівника;
валовий дохід в
розрахунку на 1га посіву, 1 середньорічного
працівника; а також рівень
рентабельності.
Вартість валової продукції визначається
шляхом множення валового
виробництва кожного виду продукції, виробленого
в галузі рослинництва,
на співставні ціни 2000 року. Поділивши
даний показник на загальну
площу посіву, середньорічну кількість
працівників, кількість
відпрацьованих людиногодин та виробничу
собівартість продукції,
отримаємо усі вище перераховані показники.
Прибуток або збиток визначається, як
різниця між виручкою від
реалізації продукції та повною собівартістю
продукції. Рівень
рентабельності визначається як відношення
прибутку до повної
собівартості продукції. Рівень рентабельності
відображує ефективність
виробничих витрат на підприємстві.
Таблиця 2. 6 . Економічна ефективність
сільськогосподарського
виробництва СВК “Пинчуки” Васильківського
району Київської
області
Показники 2004 2005 2006 200 6 /200 4 , % Вихідні дані
: Вартість
валової сільськогосподарської продукції
– всього, грн.
1951407,15 2072284,29 1748806,64 89,6 Прибуток, грн. 774700
120100
126400 16,3 Середньорічна чисельність працівників,
зайнятих у
сільськогосподарському виробництві,
чол. 73 73 70 95,9 Площа
сільськогосподарських угідь, га. 1095 1073
994 91,1 Собівартість
всього, грн. 1376900 2343800 2344500 170,3 Розрахункові
дані :
Вартість валової продукції, грн. 1951407,15
2072284,29 1748806,64 89,6
на 1 працівника 26731,6 28387,5 24983 93,5 на 1 га
сільськогосподарських угідь 1782,1 1931,3
1852,5 104,0 Валовий дохід,
грн. 2151600 2463900 2470900 114,8 на 1 працівника 29474,0
33752,1
35298,6 119,8 на 1 га сільськогосподарських
угідь 1964,9 2296,3 2485,8
126,5 Прибуток (збиток), грн. 774700 120100 126400
16,3 на 1
працівника 10612,3 1645,2 1805,7 17,0 на 1 га сільськогосподарських
угідь 707,5 111,9 127,2 18,0 Рівень рентабельності,
% 156,3 105,1
105,4
Аналізуючи показники економічної ефективності
сільськогосподарського
виробництва , необхідно вказати на те,
що більшість з них зменшилася.
Вартість валової сільськогосподарської
продукції зменшилася, порівняно
з 2004 роком, на 10,4% (або на 202600,5 грн.), так
у 2004 році вона
склала 1951407,15 грн., у 2005 2072284,29 грн., у 2006
1748806,64
грн., у тому числі вартість валової продукції
в розрахунку на 1
працівника зменшився на 6,5% (або на 1748,6
грн.), на 1 га
сільськогосподарських угідь вартість
валової продукції зросла на 4%
(або на 70,4 грн.)
Негативним явищем є також
Информация о работе Ефективність виробництва продукції рослинництва та шляхеи її підвищеня